Page 24 - КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОКАЛІЗОВАНИХ ДЕФЕКТІВ ЗВАРНИХ ШВІВ НА РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЗОБРАЖЕННЯХ ТРУБ

24

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні вимоги до систем технічної діагностики

полягають у створенні ефективних методів аналізу зображень. Наявність завад

та спотворень, які проявляються у нерівномірності освітлення різних елементів

досліджуваного об’єкта, розмиття границь об’єктів зображення, зміна

геометричних форм, зміна засвітленості рентгенографічної плівки тощо – є

тими факторами, які негативно впливають на достовірність результатів

контролю. Тому доцільною є розробка методів завадостійкого опрацювання

зображень, що забезпечують стійке розпізнавання, класифікацію та кількісний

аналіз параметрів і характеристик досліджуваних матеріалів і поверхонь.

Водночас зображення формуються залежно від виду контролю ‒ для

дослідження неоднорідностей зварних шів використовують радіографічний

контроль, при якому формуються радіографічні зображення, при дослідженні

фарбованих поверхонь ‒ оптичні зображення, при аналізі зламів та поруватих

поверхонь ‒ зображення зі сканувального електронного мікроскопа.

Розвитку методів та засобів технічної діагностики матеріалів і конструкцій

присвячені роботи таких вчених, як Скальський В.Р., Троїцький В.О.,

Нестеренков В.М., Назаренко О.К., Марущак П.О., Воробель Р.А., Русин Б.П.,
Мельник В.М., Шаповалов Є.В., Бондаренко О.Г., Капустін В.І., Haralick R.,

Lawson S., Vilar R., Chen P. та ін.
Радіографічний контроль зварних швів труб є поширеним методом

неруйнівного контролю якості зварювання. Аналізуючи знімки дефектоскопіст
приймає рішення про придатність виробу. Практика обробки радіографічних

зображень, зокрема зварних швів, показує, що вони важко дешифруються

навіть досвідченим дефектоскопістом через завади, які проявляються у

нерівномірності освітлення різних елементів досліджуваного об’єкта, або ж

наявності одночасно на зображенні як надмірно засвітлених, так і недостатньо

освітлених ділянок. Це перешкоджає достовірному виявленню і пошуку

локальних неоднорідностей чи малорозмірних об’єктів. Нелінійні зміни