Page 28 - Dycert_Havryluk
P. 28

28

               в зоні різання між оброблюваною деталлю, стружкою та різальним інструментом

               [48-52]. При виборі інгібітора для ЗОР велике значення мають ефекти синергізму,

               хімічна  та  електронна  структура  ПАР,  природа  металу,  тип  емульсії:  пряма  -

               масло у воді чи зворотна - вода у маслі, катіонний та аніонний склад середовища

               [6-8, 22, 34, 42, 49]. Однак результати досліджень інгібіторів саме для ЗОР досить

               обмежено висвітлені в науковій літературі.

                      Поверхнева активність ПАР може бути одним з критеріїв вибору інгібіторів,

               протикорозійних добавок в ЗОР. Фундаментальні ідеї з термодинаміки поверхні

               та поверхневих явищ належать Гіббсу [53].

                      Дія інгібіторів пов’язана з адсорбцією на поверхні металу або утворенням з

               катіонами металу важкорозчинних сполук; зменшенням площі активної поверхні

               та зниженням енергії активації корозійного процесу [54-59].

                      Методом  вимірювання  поляризаційного  опору  встановлено  вплив

               неіоногенних емульгаторів на антикорозійні властивості емульсійних ЗОР [34] як


               досить інертних за корозійним впливом на метали. Оскільки нітрити проявляють
               канцерогенну  активність,  рекомендовано  замінити  їх  у  складі  ЗОР  на  інші


               інгібітори: борати амінів, фосфати або карбоксилати, незважаючи на те, що вони
               значно  дорожчі  нітритів  [59].  Показано  [60],  що  захисні  властивості


               напівсинтетичної  ЗОР,  що  містить  продукт  конденсації  борної  кислоти  з
               диетаноламіном, залишаються високими у воді з твердістю до 10 моль-екв/л.


                      Для  виготовлення  ЗОР,  які  мають  високі  антикорозійні  властивості,
               використовують  побічні  продукти  полімерних  виробництв,  різні  види


               алканоламідів  карбонових  кислот:  бензойних,  феніл  заміщених,  аліфатичних

               (наприклад,  продукт  реакції  аліфатичних  дикарбонових  кислот  С12-С42  і

               алканоаміну (С2-С4) або продукт конденсації триетаноламіну і кубового залишку

               синтетичних жирних кислот [61-65].

                      Концентрація  ПАР  змінюється  в  залежності  від  її  типу.  Встановлено,  що

               найкращий  результат  для  приготування  емульсій  дає  суміш  аніоноактивних  та

               неіоногенних        ПАР,  наприклад,  суміш  сульфонату                   Na  і  поліетилен-

               поліаміналкілсукциніміду [66-68]. Протикорозійні композиції мають pH в межах
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33