Page 57 - Дисертація_Борух

57

1 – камера помелу

2 – термосорбційний компресор водню

(ТСК)

3 – форвакуумний насос (ФН)

4 – допоміжна камера

5 – планетарний млин

6 – кран

Рис. 2.1 Схема пристрою для помелу сплавів в планетарному млині.

Литі сплави Nd 16Fe 73,9Zr 2,1B 8, Nd 11,8Fe 81,1Zr 1,2B 5,9 та SmCo 4,8T 0,2, T=Zr,

V, Ti розмелювали в однокамерному планетарному млині (Pulverisette-6).

Камера і кулі, діаметром 10 мм у кількості 60 штук, виготовлені з Cr-Ni

нержавіючої сталі. Співвідношення мас куль і сплаву становило 30:1. Литі

сплави дробили на великі частини-куски 1-3 мм та поміщали їх в камеру

-2
помелу. Герметично закриту камеру відкачували до вакууму 10 Па (абс) та
подавали водень. Неодимові сплави Nd 11,7Fe 81,1Zr 1,2B 6, Nd 16Fe 73,9Zr 2,1B 8

насичувалися воднем під тиском 10 атм (абс), а сплави SmCo 4,8T 0,2, T=Zr, V,

Ti – під тиском 30 атм (абс). Для повного насичення зразки витримували у

водні протягом 18–20 год. Тиск водню вимірювали за допомогою датчика

тиску Сапфір-10, під’єднаного для реєстрації зміни тиску у камері помелу та

передачі даних на комп’ютер. Зміну тиску водню під час його поглинання

порошком записували у файл формату txt, який використали для побудови

графіка (Рис 2.2).