Page 18 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 18

16

          погіршенням  корозійної  тривкості  та  деяких  механічних  властивостей,  однак,
          несуттєвих щодо втрати трубними заземлювачами своєї конструкційної міцності.

                 2.  Порівняльними  поляризаційними  вимірюваннями  у  3%-му  розчині  NaCl
          сталі  20  експлуатованого 51  рік  трубопроводу  встановлено, що потенціал корозії
          нечутливий до експлуатаційної зміни стану металу, однак, суттєво знижується опір
          корозії металу (в 1,6 рази), що супроводжується підвищенням концентрації водню
          (більш, ніж  на  порядок)  та  збільшенням  частки  фериту  через розпад перліту, що
          свідчить про особливу роль водню у процесах деградації ферито-перлітної сталі за
          її катодного захисту.
                 3.  Для  анодів,  виготовлених  зі  сталі  аустенітного  класу  12Х18Н10Т  як
          альтернативної  вуглецевим  сталям,  встановлено  зниження  схильності  до
          пітингоутворення та підвищення корозійної тривкості у 7,8–13 разів після 2,5 років
          експлуатації       порівняно       зі    сталлю      у    вихідному        стані.    Така      сталь
          характеризуватиметься  меншою  струмовіддачею,  через  що  потрібна  більша
          кількість  труб-анодів,  а  їх  високий  опір  пітингоутворенню  забезпечуватиме
          великий ресурс роботи.

                 4. Виявлено значне (від 2 до 21 Ом) зростання електричного опору в системі
          анод  сталь  20–ґрунт  після  ~ 20  років  експлуатації  заземлювача,  що  знижує
          ефективність катодного захисту трубопроводу.
                 5.  Розроблено  новий  метод  підвищення  ефективності  роботи  анодних
          заземлювачів  зі  сталевих  труб  активаторами,  що  дало  можливість  знизити  та
          стабілізувати  опір  системи  анод–ґрунт.  Електричний  опір  сталі  20  анода  за
                                                                                                              +
          використання упродовж 23 місяців активаторів NaCl, NH₄NO₃ та суміші 32,4% (Na
                                          2+
                                2+
               +
                                                                          -
                                                                                            2-
          +  K ),  19,2%  (Са   +  Мg ),  8,4%  NH₄ ,  17,8%  Cl ,  решта  –  СО   та  заливання
                                                           +
                                                                                           3
          технічною водою був нижчим на ~ 56; 30 і 20%, а опір ґрунту – на ~ 58; 58 і 53%,
          відповідно, порівняно зі зразками, що експлуатувались без активаторів. Активатори
          практично  не  впливають  на  потенціал  корозії  сталі  20,  а  її  корозійна  активність
          після  експлуатації  анода  з  активатором  NaCl  є  вища  на  ~  20%  проти  анода  без
          нього.
                 6.  Створено нову  конструкцію  глибинного  анодного  заземлювача  на основі
          труби,  яка  дає  можливість  ефективно  зменшувати  електричний  опір  в  системі
          анод–ґрунт введенням технічної води або розчину всередину труби з можливістю
          просочування 5000 літрів рідини на зовнішню поверхню заземлювача.



                  СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


                   Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:
          1.  Arkhypov  O. H.,  Koval’ov  D. O.,  Usov  D. I.,  Lyubymova-Zinchenko  O. V.,
              Venhrynyuk T.  P.  In-service  degradation  of  the  pipe  steel  of  grounding  anodes.

              Materials Science. 2016. Vol. 52. P. 240–245. (Scopus, Web of Science)
          2.  Архипов О. Г., Усов Д. І., Любімова-Зінченко О. В. Експлуатаційна деградація
              металу  газопроводів  і  підвищення  ефективності  роботи  анодів  катодного
              захисту. Фізико–хімічна механіка матеріалів. 2018. Спец. вип. № 12. С. 253–257.
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23