Page 17 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 17

15

          ґрунт,  щоб  зменшити  в  ній  електричний  опір.  Виготовили  глибинний  анодний
          заземлювач  відповідної  форми  та  з  підготовленими  технологічними  отворами.
          Глибина  заземлювача  20 м,  діаметр
          273 мм,  діаметр  технологічних  отворів
          10…15 мм,         кількість     технологічних
          отворів  на  20  метрах  глибинного
          анодного  заземлювача  240 шт.,  нижня
          частина          глибинного            анодного
          заземлювача  виготовлена  у  вигляді

          гострого       конусу       з    відповідними
          технологічними  прорізами  (рис.  7).  При
          цьому під час підняття ґрунтових вод на
          глибину  8…10 м  рідина  проникатиме  в
          технологічні           отвори          анодного
          заземлювача  і  внаслідок  цього  суттєво
          зменшуватиметься           його      опір      та,
          відповідно,  поліпшуватимуться  умови
          роботи  катодної  станції,  що  зумовить
          зниження  витраченої  електроенергії.                    Рис. 7. Конструкція глибинного
          Встановили, що розроблена конструкція                   анодного заземлювача Ду 273 мм.
          анодного заземлювача дає можливість за
          збільшення електричного опору аноду заливати технічну воду або розчин активних
          речовин всередину труби, а вирізані отвори уможливлюють просочення рідини на
          зовнішню поверхню труби, що зменшує електричний опір у системі анод–ґрунт на
          35–50%.
                 Практика  засвідчила,  що  закладання  активних  речовин  біля  анодних
          заземлювачів  простий  технічно  та  вигідний  економічно  метод,  а  виконані
          дослідження доводять можливість використання активних речовин для подовження
          терміну експлуатації вже діючих анодних заземлювачів.

                 У  додатках  наведено  акт  використання  результатів  досліджень,  а  також
          перелік публікацій.


                                                    ВИСНОВКИ

                 У дисертації вирішено актуальне науково-технічне завдання – встановлення
          закономірностей деградації трубних сталей в умовах катодного захисту та її впливу
          на роботоздатність анодних заземлювачів упродовж тривалої експлуатації, а також
          розроблення  методів  підвищення  ефективності  їх  роботи  та  подовження  ресурсу.
          Найважливіші наукові та практичні результати полягають ось у чому:

                 1.  Вперше  виявлено  суттєві  зміни  у  структурі  вуглецевої  ферито-перлітної
          сталі 20 внаслідок тривалої експлуатації в умовах катодного захисту трубопроводу
          під  тиском:  збільшення  частки  фериту  через  розпад  перліту.  Вони
          супроводжувались  підвищенням  концентрації  залишкового  водню,  істотним
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22