Page 18 - Avtoreferat Voloshyn 2020

18

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне науково-технічне завдання – встановлення
закономірностей впливу хімічного складу водних середовищ та виду механічного
навантаження на опір сталей трубопровідних систем та їх зварних з’єднань корозійно-
механічному руйнуванню, розроблення методів прогнозування їх корозійно-втомної
витривалості та інгібіторного захисту за кавітаційного впливу водних середовищ.
Найважливіші наукові та практичні результати полягають ось у чому:
1. Виявлено, що за сумісної дії кавітаційного та циклічного навантажень
зменшується границя корозійної втоми сталі 35 у водогінній воді у 2,4 рази, а
обмежена довговічність для близьких до границі втоми навантажень – на порядок, що
зумовлено посиленням впливу корозійного чинника. Попередня кавітація (амплітуда
45 мкм) сталі 35 у водогінній воді упродовж 180 хв знижує лише в 1,3 рази її
корозійно-втомну витривалість у водогінній воді.

2. Встановлено ефективність інгібіторного захисту сталі 30ХГСНА від
корозійно-кавітаційного руйнування у воді йодидними солями алкілзаміщених амонію
і хінолінію, яка залежить від інтенсивності кавітаційного навантаження, та вперше
виявлено, що йодид триетиламонію забезпечує ступінь захисту 90–97% залежно від
інтенсивності кавітаційного навантаження (амплітуда магнітостриктора 10–45 мкм).
3. Виявлено неоднозначний вплив додатків низьких концентрацій (0,005 N) аніонів
у 0,01 N розчині NaHCO 3, що є основою модельного ґрунтового середовища NS4, на
корозійну тривкість сталі 17Г1С: нітрат-іони посилюють виразкову корозію, фосфат- та
карбонат-іони – навпаки, гальмують загальну і виразкову корозію. Хлорид-іони
інтенсифікують загальну і виразкову корозію сталі, особливо, у карбонат-
гідрокарбонатному розчині.

4. Встановлено, що чутливість сталі 17Г1С до корозійно-статичного руйнування
у 0,01 N розчині NaHCO 3 зростає із посиленням катодної поляризації (від -0,7 до
-
-1,1 В), не залежить від інтенсивності виразкової корозії (наявності іонів Cl ) та
зменшується із гальмуванням виділення водню у реакції катодної деполяризації
внаслідок конкурентної адсорбції (наявності О 2, NO 3 ) та зростанням бар`єрних
-
2-
3-
властивостей поверхневих плівок з продуктів корозії (наявності О 2, РО 4 , СО 3 ). Тому
водневе окрихчення, спричинене виділенням водню внаслідок реакції відновлення
гідрокарбонат-іонів, є основним механізмом і зародження, і розвитку корозійно-
статичного руйнування сталі 17Г1С у гідрокарбонатних водних розчинах.
5. На основі аналізу особливостей впливу додатків аніонів (у концентрації 0,005 N)
до 0,01 N розчину NaHCO 3 на характеристики відновлення рівноважного стану металу
свіжодеформованої поверхні сталі 17Г1С за потенціалу корозії (максимальний струм її
розчинення І 0, швидкість спаду струму S та кількість електрики на окиснення металу
деформованої поверхні q) виявлено кореляцію між опором зародженню корозійно-
втомної тріщини у сталі 17Г1С від концентратора напружень та швидкістю
електрохімічної релаксації свіжодеформованої поверхні, що вказує на визначальний
вплив руйнування поверхневих захисних плівок та швидкості розчинення металу
свіжодеформованої поверхні сталі на її корозійно-втомну витривалість.