Page 11 - АвторефМокрий21

9

між собою, що дозволяє забезпечити постійну базу вимірювань. Величину цієї
бази визначають калібрувальними вимірюваннями з високою точністю.
Разом з тим цей підхід породжує і низку проблем, які необхідно вирішити
для його ефективного застосування. Насамперед це стосується зменшення
похибок вимірювання, спричинених різними чинниками, серед яких можна
назвати неконтрольовану зміну температури перетворювача та вплив
нерівностей поверхні об’єкту контролю. Останній чинник є дуже важливим,
оскільки часто поверхня об’єкту контролю має відхилення від правильної
форми, що призводить до похибок визначення швидкості ПАХ. Усунення цих
чинників дозволить розширити можливості застосування методики оцінювання
швидкості ПАХ. Ще одним важливим аспектом використання таких
перетворювачів є їх калібрування, що вимагає створення зразків із відомою
швидкістю поверхневих акустичних хвиль.
Розвитком можливостей використання ПАХ є визначення їх швидкості не
тільки на певній ділянці, але й її розподілу на поверхні об’єкту контролю.
Необхідність таких досліджень виникає внаслідок виникнення локальних змін
швидкості акустичних хвиль під час деградації матеріалу елементів
конструкцій. Визначення розподілу швидкості ПАХ вимагає враховувати, крім
точності вимірювань, також і величину роздільної здатності вимірювань.
Збільшення роздільної здатності призводить до зменшення точності визначення
швидкості і тому необхідно знаходити їх оптимальне значення для конкретних
вимірювань. На даний час проблема визначення розподілу швидкості ПАХ по
поверхні об’єкту контролю в науковій літературі практично не розглянута.
Тому з метою оптимізації вимірювань необхідно створити зручну методику, за
якої можна змінювати базу вимірювань, а відтак і запропонувати критерій її
оптимізації. Також важливим є розроблення алгоритму, який дозволяє цей
критерій реалізувати.
Іншою перспективною технологією, яка розвивається в останні
десятиліття, є використання лазерної техніки для збудження та реєстрації
акустичних хвиль, а також для вимірювання швидкості ПАХ. Ці методи є
безконтактними, що робить зручним зміну положення ділянки реєстрації чи
збудження і дозволяє її позиціонувати з високою точністю. При цьому розмір

ділянки об’єкту контролю, на якій реєструють зміщення поверхні, може бути
суттєво меншим за довжину акустичної хвилі. Таким чином, лазерні методи
характеризуються високою роздільною здатністю і є ефективними у випадку
вимірювань з малими базами, які завдяки незначному розміру діаметра
лазерного променя можуть проводитись з високою точністю. Проте для них
притаманні свої специфічні недоліки, які випливають із особливостей лазерних
методів реєстрації акустичних хвиль. Наприклад, для поширеного методу
реєстрації акустичних хвиль за допомогою інтерферометра Майкельсона
характерною є нестійкість роботи за наявності температурних дрейфів та
вібрацій. Це значно ускладнює його роботу і ставить високі вимоги до його
конструкції або накладає обмеження на умови роботи.