Page 6 - Maksymiv_avtoref

4
матеріалознавства та інженерії поверхні металів” Фізико-механічного інституту
ім. Г. В. Карпенка НАН України, м. Львів (керівник семінару – чл.-кор. НАН
України, д.т.н., проф. В. М. Федірко).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 24 праці:
12 статей у фахових виданнях, які включено до наукометричних баз Scopus та
Web of Science; 11 – у матеріалах та тезах доповідей конференцій; 1 патент
України на корисну модель.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з анотації,
вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг роботи становить 179 сторінок (з них 127 сторінок основного
тексту) з 68 рисунками (з них 1 рисунок, що повністю займає сторінку), 17
таблицями, бібліографічним списком із 195 найменувань та 3 додатками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі проаналізовано та обґрунтовано актуальність проблеми
формування поверхневих НКС на конструкційних сталях для підвищення їх
роботоздатності у складних експлуатаційних умовах, визначено мету
досліджень та задачі, які необхідно вирішити для її досягнення, методи
досліджень, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів,
наведено інформацію про особистий внесок здобувачки, апробацію та
публікації основних результатів роботи, описано структуру роботи.

У першому розділі на основі огляду літератури проаналізовано
особливості поверхневої наноструктуризації сталей ІПД, методи ІПД, їх
переваги та недоліки. Показано, що МІО сталевих деталей має низку переваг
порівняно з існуючими методами формування поверхневих НКС;
проаналізовано технологічні основи та закономірності зміни структури та

фізико-механічних властивостей поверхневих шарів сталей після МІО.
Сформульовано основні задачі дисертаційної роботи та визначено напрямки їх
вирішення.

У другому розділі описано досліджувані матеріали, обладнання,
інструменти та режими поверхневої наноструктуризації методом МІО,
використані методики досліджень.
Об’єктами дослідження були вуглецеві та низьколеговані конструкційні
сталі, в основному 35, 45, 40Х, 65Г. Крім того, для досліджень втоми та
корозійної втоми використали сталі 50ХН та 60Х2М, які застосовують для
виготовлення валків прокатних станів, а контактної втоми – сталі 20ХН3А та
55СМФА, які застосовують для виготовлення елементів бурових доліт.
МІО реалізували на сталях у вихідному стані (після нормалізації), а також
за попереднього оброблення частини зразків: сталь 65Г гартували та відпускали
за Т = 200 °С, сталь 60Х2М – гартували та відпускали за Т = 400 °С та 450 °С,
сталь 20ХН3А піддавали попередній цементації, гартуванню та відпуску за
Т = 100 °С, сталь 55СМФА – гартуванню та відпуску за Т = 150 °С.
МІО зразків циліндричної або плоскої конфігурації здійснювали на
токарному 1К62 або плоскошліфувальному SPC-20 верстатах відповідно, за
незначної їх модернізації для реалізації процесу високошвидкісного тертя між