Page 10 - Microsoft Word - aref_Korniy_final.doc

8

подано наукову новизну, практичну цінність та достовірність отриманих результатів
із вказівкою відомостей про їх впровадження. Відзначено особистий внесок
здобувача, наведено відомості про апробацію і публікації за темою дисертації, а
також короткий опис її структури і обсягу.
У першому розділі проаналізовано сучасний стан використання методів
квантової хімії до розрахунку процесів взаємодії металів та сплавів із корозивним
середовищем, наведено низку результатів розрахунків параметрів корозійних
процесів, які забезпечують коректну інтерпретацію експериментальних даних, а
також підкреслено недосконалість існуючих квантово-хімічних моделей корозійного
руйнування матеріалів, які не дають змоги в повній мірі практично реалізовувати
отримані розрахункові дані, зокрема, під час досліджень корозійних властивостей
локальних електродних ділянок сплавів, а також створення нових нанорозмірних
електродів та прогнозування їх функціональних характеристик для
низькотемпературних паливних комірок. Наведено деякі моделі корозійного
розчинення поверхні із використанням атомістичних підходів та виконано
порівняльний аналіз їх можливостей для адекватного опису взаємодії компонентів
середовища з поверхнею, а також підкреслено доцільність застосування квантово-
хімічних методів для аналізу атомно-молекулярних зв’язків у системі метал–
корозивне середовище. Описані існуючі моделі трибокорозійної взаємодії двох
металів та методики врахування деформації металів під час розрахунку їх взаємодії з
корозивним середовищем та вказані на їх недоліки. Проаналізовано основні фізико-
хімічні процеси на поверхні нанорозмірних платинових електродів паливних
комірок, які спричиняють їх деградацію та корозійне руйнування; наведено низку
експериментальних результатів про перспективність застосування бінарних
наночастинок платини для електродів, щоб підвищити їх функціональні
характеристики. Звернено увагу на основні проблеми їх створення та оптимізації
складу, а також вказано на необхідність використання для цього квантово-хімічних
методів. Показано доцільність застосування методів квантової хімії для оцінювання

інігібувальних властивостей різних сполук на поверхні матеріалів на основі
встановлення кореляції між їх структурою та протикорозійною активністю. На
основі виконаного аналізу окреслено коло актуальних проблем, які слід вирішити.
У другому розділі розвинуто методичні підходи для моделювання поверхні
металу та квантово-хімічного розрахунку його взаємодії з корозивним середовищем,
запропоновано комплексну методику теоретичної оцінки та прогнозування
стабільності і корозійної тривкості багатокомпонентних систем у середовищі, а
також апробовано квантово-хімічні методи та порівняно отримані результати з
існуючими експериментальними даними.
Обґрунтовано вибір кластерних моделей поверхні алюмінієвого сплаву (чистий
алюміній, інтерметаліди Al 2Cu та Al 2CuMg) та бінарних наночастинок платини.
Розраховано структури симетричних нанокластерів Pt nMe m (Me – Fe, Co, Ni, Cr, Cu,
 W  (nW  mW  )
Ru; n+m 55) та їх енергію когезії ( E coh  Pt n Me m Pt Me , де W – повна
(n  m ) Pt n Me m

енергія нанокластера, W та W – повні енергії атомів, які складають
Pt
Me