Page 119 - Microsoft Word - Soviak_PhD_Thesis_Version_fin

119

цих параметрів зі зростанням концентрації водню свідчить про зниження опору

сталі як на початку, так і під час подальшого розвитку втомної тріщини.

Залежності (5.3) і (5.4) визначають зміну параметрів рівняння Паріса

(Paris). Коефіцієнт A(CH) характеризує інтенсивність росту тріщини, а показник

n(CH) визначає чутливість швидкості її росту до зміни КІН. Зі збільшенням

концентрації водню показник n зростає, що свідчить про підвищення чутливості

швидкості росту тріщини до зміни розмаху КІН та про стрімкіший характер

діаграми циклічної тріщиностійкості.

Отримані залежності узгоджуються з результатами відомих досліджень

[34, 45, 51, 92, 95, 130], у яких показано, що водень знижує порогові та критичні

характеристики циклічної тріщиностійкості сталей і водночас змінює кінетику

росту втомної тріщини. У розділі 4 також встановлено, що зі збільшенням

концентрації водню діаграми циклічної тріщиностійкості стають стрімкішими, що

свідчить про прискорення росту втомної тріщини у водневовмісному середовищі.

Графічне подання залежностей (5.1)–(5.4) наведено на рис. 5.2, де

символами позначено експериментальні дані, а суцільними кривими –

результати їх аналітичної апроксимації. Таке подання дає змогу оцінити якість

апроксимації та виявити закономірності зміни параметрів тріщиностійкості зі

зростанням концентрації водню.

Аналіз залежностей показує, що найбільш інтенсивне зниження ΔKth (CH) і

ΔKfc (CH) відбувається в області малих концентрацій водню. Це означає, що

навіть незначне наводнювання сталі може суттєво впливати на її опір втомному

руйнуванню. При подальшому збільшенні CH криві наближаються до області

насичення, тобто вплив водню зберігається, але приріст його негативної дії стає

менш вираженим.