Page 56 - Microsoft Word - Дисертація.docx

56

гістограми усього зображення. Локальні методи визначають пороги на

основі аналізу фрагментів зображення. Глобальні методи порогування

легші та ефективніші у застосуванні для зображень із рівномірною

освітленістю. Локальні методи якраз мають перевагу при обробці

зображень із нерівномірною освітленістю, але вони складніші та

вимагають більше часу для роботи.

Загальною обмеженістю методів сегментації за допомогою

встановлення порогу є така особливість гістограми як її інтегральність.

В багатьох випадках на гістограмі не знаходять відображення ознаки

локальних фрагментів зображення. Тобто невеликий об’єкт, можливо

важливий для аналізу, буде відображений на гістограмі невеликим

піком, який може бути відкинутий, або утворить із сусідніми відліками

пологий виступ чи впадину. Це зумовлено, в значній мірі, одно

модальністю гістограм металографічних зображень. Тому якщо ставити

за мету порогову сегментацію зображення за її гістограмою необхідні її

перетворення до виду, який враховує інші характеристики зображення.

Є кілька класів алгоритмів, які інтерпретують зображення у вигляді

графа, а потім застосовуючи методи теорії графів для розбиття графа на

кластери, дозволяють виділити окремі області в зображенні [61-68].

Хоча існує кілька способів розбиття на підграфи, всі вони

використовують одну і ту же модель представлення зображення:

множину вершин складають елементи зображення, кожна з яких

з’єднана ребрами із сусідніми. Вага ребра між вершинами пропорційна

їх подібності. Значення подібності може базуватися на різних

характеристиках зображення, в тому числі інтенсивності рівня сірого,

кольорі, текстурі, інших статистичних даних зображення. Крім того, як

правило у вагу включають параметр, що залежить від відстані між

вершинами, який гарантує, що ребра пов'язують тільки ті вузли, які