Page 32 - Korniy_dyser

32

наявності хлоридовмісного середовища змінюється внаслідок перерозподілу
заряду або електронної густини в енергетично вигідних трьохцентрових та

місткових положеннях поверхні, де переважно адсорбуються складники
середовища, що якісно узгоджується із положеннями теорії структурно-

термічної активації поверхні під час трибокорозії.
5. Встановлено фізико-хімічні закономірності впливу ядра бінарних

наночастинок оболонкової структури PtMe (де Ме – Fe, Co, Ni, Cr) на їх

взаємодію з активними складниками середовища паливних комірок O 2, CO,

H 2S та SO 2 за двома механізмами – лігандним, коли ядро змінює електронні

властивості платини, або морфологічним, що визначається зміною розподілу

активних центрів на поверхні за впливу легувальних компонентів, внаслідок

чого погіршуються або поліпшуються функціональні властивості

наночастинок. Показано, що менша реакційна здатність до окиснення

бінарних наночастинок PtCo визначається не лише зміною міжатомних

віддалей Pt–Pt, а й електронними властивостями атома кобальту

підповерхневого шару, який розташований у певних трьохкоординаційних

положеннях, чим пояснено експериментально встановлені кращі каталітичні

характеристики таких наночастинок.
–
–
6. Квантово-хімічним аналізом взаємодії молекул та іонів H 2O, Cl , OH ,
+
H 3O з бінарними нанокластерами Pt 42Me 13 встановлено закономірності їх

структурно-енергетичної деградації та виявлено можливість утворення
n+
–
n-1
поверхневого комплексу [Pt (OH ) (H 2O) 4] , енергія активації виходу якого
у середовище є більшою для нанокластерів з кобальтом та рутенієм, ніж для

Pt 55. Показано, що локальна взаємодія хлорид-іонів із гідратованою

поверхнею нанокластерів може призводити до блокування активних центрів

поверхні через високу їх адсорбційну здатність або до розчинення

–
n-1
поверхневих атомів платини з утворенням комплексів [(PtCl ) H 2O] , енергія
активації виходу яких з поверхні Pt 42Co 13 у середовище є співмірною із

нанокластером Pt 55.