Page 17 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

15

ного станів, відпо-
відно.
Оцінили вплив
наводнювання на ані-
зотропію тріщиностій-
кості трубної сталі
17Г1С у вихідному
стані та після 44 років
експлуатації за робо- а б
тою старту тріщини Рис. 17. Мікрофрактограми зламів радіальних зразків
А ст від вершини сталі 20 розтягнутої зони гину після випроб розтягом у
надрізу зразка типу повітрі без (а) та після ПЕН (б).
подвійної консольної балки, навантаженого розтягом, згідно з методом J–інтеграла
(рис. 18); площина руйнування тангенціальних зразків пересікала волокна текстури, а
радіальних – була паралельною до них. Виявили, що наводнювання суттєво посилює
анізотропію тріщиностійкості. У деяких
випадках не вдалось визначити роботу
старту тріщини, оскільки вона не
розвивалася до досягнення пластичного
колапсу, зокрема, для ненаводнених
тангенціальних зразків. У цьому напрямі
вона стартує тільки у наводненому зразку із

експлуатованої труби (А ст = 16790 Н∙мм).
Водночас у напрямку між волокнами у
наводненому радіальному зразку робота
старту тріщини у 60 разів менша, ніж у
тангенціальному. Тобто тріщиностійкість
Рис. 18. Робота старту тріщини для
радіального зразка значно нижча, ніж радіальних і тангенціальних зразків зі
тангенціального, навіть наводненого. Цей сталі 17Г1С у вихідному стані та після 44
висновок узгоджується з виявленим років експлуатації без та після ПЕН
розшаруванням по всій робочій довжині (і = 10 мА/см , τ = 150 год).
2
наводненого осьового циліндричного зразка
під час одновісного розтягу.
У додатках наведено акти впровадження результатів досліджень, а також
перелік публікацій.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне науково-технічне завдання – встановлення
основних закономірностей корозійно-водневої деградації ферито-перлітних сталей у
пластовій воді та розроблення методу їх захисту від корозії і корозійно-механічного
руйнування за допомогою екологічно безпечного інгібітору. Найважливіші наукові
та практичні результати полягають ось у чому:
1. Низькоміцна сталь 50Г обсадної труби з грубозернистою ферито-перлітною
мікроструктурою характеризується нижчою в 1,5 рази корозійною тривкістю у