Page 32 - Міністерство освіти і науки України
P. 32

30

                   Запропоновано  методику  й  розраховано  міцнісні  та  конструктивно-технічні
            параметри демпфувального пристрою.
                   Параметри функціонального пристрою наведено в табл. 5.
                   Властивості  демпфувального  пристрою  досліджували  на  випробувальній
            машині CTM-100 (рис. 31) за синусоїдальної форми циклу та амплітуди переміщення
            робочого органу   = 3, 4, 5, 6, 8 і 9 мм і частоти навантаження f = 0,001 Гц; 0,005 Гц;
                                  
            0,01 Гц; 0,1 Гц; 0,5 Гц; 1 Гц; 2 Гц.
                   Під час випробування неперервно записували прикладену силу, переміщення
            штока циліндра, жорстко зв’язаного з робочим органом 14, та інтегральну поздовжню
            деформацію  дротин  СПФ.  Поздовжню  деформацію  вимірювали  екстензометром
            моделі  Bi-06-308  виробництва  BISS, максимальна похибка  не  перевищувала  0,1%.
            Переміщення  штока  визначали  за  допомогою  індуктивного  давача  Bi-02-313  з
            похибкою, що не перевищувала 0,1%. Довжина кожної з двох дротин  NiTi сплаву
            складала 343 мм.


                   Таблиця 5. Конструктивні параметри демпфувального пристрою
                      Параметри пружин групи самоцентрування                        Параметри дротин із

                                                                                              СПФ
                 Діаметр  Довжи-         Робочих  Жорст- Максималь-                 Довжина        Діаметр,

                  дроту,      на, мм       витків       кість,     не зусилля,       L w, мм        d w, мм
                    мм                                  Н/мм            Н
                   6,30         70           5,8       217,68        3513,40           343            1,5

                   Експлуатаційні         властивості       пристрою         описано       характеристичними
            параметрами, такими, як енергія, дисипована за повний цикл навантаження пристрою,
            та  коефіцієнт втрат, який визначали за формулою

                                                           Δ
                                                     η =        ,                                             (25)
                                                           2π
            де W – робота деформування, виміряна за максимального переміщення.
                   На  рис.  32  наведено  залежності  енергії  демпфування  й  коефіцієнта  втрат,
            обчисленого за формулою (25) від частоти навантаження за різних значень амплітуди
            переміщення.  Загалом,  у  дослідженому  діапазоні  частот  спостерігали  збільшення
            енергії дисипації зі збільшенням амплітуди переміщення штока пристрою (рис. 32а).
            Коефіцієнт втрат характеризується монотонною спадною залежністю від амплітуди
            переміщення, за винятком частот навантаження 0,001Гц, 1 Гц і 2 Гц, і знаходиться в
            межах 0,1 – 0,19 при  = 3 мм і 0,07 – 0,16 при  = 8 мм. Цей ефект може бути
                                        
                                                                           
            спричинений підвищенням температури зразка зі збільшенням частоти навантаження
            (зміна частоти від 0,1 до 0,5 Гц призводить до підвищення температури на 2 – 3 °C).
            Згідно      з    температурною          залежністю        КлаузісаКлапейрона           напруження
            мартенситного перетворення збільшується з підвищенням температури.
                   Жорсткість пристрою визначали на ділянці прямої трансформації як кут нахилу

            прямолінійної ділянки залежності P = f(S). Чисельні результати в інтервалі 0 <  <
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37