Page 8 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

6

Visualization and Computer Vision (Plzen, 2002); International Conferences on
Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer
Engineering (Lviv-Slavske, 2012, 2014); IEEE Ukraine Conferences on Electrical and
Computer Engineering (Kyiv, Lviv, 2017, 2019); Всеукраїнська міжнародна
конференція з оброблення сигналів і зображень та розпізнавання образів
«УкрОБРАЗ» (Київ, 2010); Central European Conference “Numerical Methods and
Computer Systems in Automatic Control and Electrical Engineering” (Częstochowa,
2005); Конференції "Фізичні методи та засоби контролю середовищ, матеріалів
та виробів" (Славське, 2005, 2006, 2007); Міжнародна науково-технічна
конференція «Конструкційна міцність матеріалів і ресурс обладнання АЕС»
(Київ, 2006); Науково-технічні конференції "Обчислювальні методи і системи
перетворення інформації (Львів, 2010, 2012, 2014, 2016, 2018); Міжнародна
конференція «Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних
матеріалів» (Львів, 2018, 2020). XV International Conference “Computer Science
and Information Technologies” (Zbarazh-Lviv, 2020).
Публікації результатів досліджень. Основні положення та результати
дисертаціного дослідження викладено у 44 наукових працях, серед них 31 стаття
у наукових фахових виданнях України та наукових періодичних виданнях інших
держав (із них 4 статі у наукових періодичних виданнях, що включені до баз
даних Scopus та WEB of Science) та 13 у збірниках праць та тезах вітчизняних та
міжнародних науково-технічних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
шести розділів, висновків, списку використаних джерел з 314 найменувань і
додатків, викладена на 330 сторінках друкованого тексту, містить 287 сторінок
основного тексту, 142 рисунки, 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет
дослідження, сформульовано мету і завдання, методи дослідження, наукову
новизну, практичне значення, наведено апробацію одержаних результатів та
публікації.
У першому розділі проведено дослідження сучасного стану проблеми
створення методів цифрової обробки та аналізу зображень у неруйнівному
контролі та технічній діагностиці.
Проведено аналіз методів покращання цифрових радіографічних зображень,
локалізації та класифікації виділених дефектів зварних швів, сегментації
кольорових зображень в задачах діагностики.
Практика обробки рентгенівських зображень, зокрема зварних швів, пока-
зує, що вони важко дешифруються навіть досвідченим рентгенологом через
завади, які проявляються у нерівномірності освітлення різних елементів
досліджуваного об’єкта, або ж наявності одночасно на зображенні як надмірно
засвітлених, так і недостатньо освітлених ділянок. Це перешкоджає
достовірному виявленню і пошуку локальних неоднорідностей чи
малорозмірних об’єктів. Нелінійні зміни масштабу об’єктів, розмиття границь