Page 8 - Марков А

6

Мікротвердість поверхні заміряли приладом ПМТ-3 за навантаження 1 Н.
Металографічні дослідження здійснювали на сканівних електронних мікроскопах
“LEO-840” з приставкою для мікроелементного аналізу та ZEISS EVO-40XVP зі
системою рентгенівського мікроаналізу INCA Energy.
Фазовий склад поверхневих шарів встановлювали за допомогою дифрактометра
ДРОН-3.0 у CuK α – випромінюванні з фокусуванням трубки за схемою Брегга-
Брентано. Об’ємний вміст SiC визначали методом сегментації включень у лазерно
модифікованому шарі.
Міцність лазерно модифікованого шару за випробувань згином визначали на
балкових зразках з робочим перерізом 88 мм, навантажених за силовою схемою
триточкового згину на машині Heckert EUS-20 аж до його руйнування. Для
вимірювання деформацій зразків використали метод кореляції цифрових зображень.

Пружно-пластичні властивості поверхневих шарів матеріалів вивчали методом
динамічного індентування на приладі «Микрон-гамма», який автоматично реєструє
діаграму навантаження P – f (h), де P – навантаження на індентор (алмазна піраміда

Берковича), h – його заглиблення у досліджуваний матеріал.
Для оцінки стійкості поверхневих шарів матеріалів до абразивного зношування
застосовували скретч-метод, заснований на безперервній реєстрації сили опору руху
індентора Берковича по поверхні зі заданим навантаженням 1 Н і швидкістю

переміщення 0,2 мм/с. Довжина ходу індентора 2 мм. Метод поєднували з
визначенням сили тертя, об’єму витісненого індентором матеріалу та параметрів
шорсткості поверхні, яка формується на дні подряпини.
Зношування зразків за тертя жорстко закріпленим абразивом здійснювали
абразивним диском діаметром 150 мм, шириною 8 мм із корунду марки СМ-2 з
–1
розміром зерна 20 мкм за частоти обертання 2,7с (58 м/хв), навантаження в зоні
лінійного контакту Р = (14,7  0,25) Н.
Абразивне зношування за тертя незакріпленими абразивними частинками
виконували згідно з ГОСТ 23.208-79. Абразив (кварцовий пісок просушений до
вологості не більше 0,16%) постійно подавали у зону контакту гумового диска та
зразка через дозувальний пристрій. Діаметр гумового диска 50 мм, ширина 15 мм,
–1
частота обертання 2,1 с (25 м/хв), навантаження Р = (44,1  0,25) Н.
Шлях тертя за вище наведених умов зношування становив 1800 м. Знос оцінювали
–4
за втратою маси зразків з точністю до 210 г на електронній аналітичній вазі марки
KERN ABJ 220 4М.
Характеристики корозійних процесів досліджували в потенціодинамічному ре-
жимі, застосовуючи вольтамперометричну систему СВА-1Б-М. Електрод порів-
няння – хлоридсрібний типу ЭВЛ-1М1. Швидкість зміни потенціалу 2 мВ/с. Робочу
частину поверхні зразка виокремлювали циліндричними комірками площею 2 см .
2
Третій розділ присвячений дослідженню структури, зносостійкості та
механічних властивостей лазерно модифікованих часточками SiC шарів
алюмінієвих сплавів. На властивості модифікованих шарів впливає низка
технологічних чинників, зокрема:
⎯ енергія лазерного променя;
⎯ розмір часточок (SiC);