Page 19 - Thesis_Oprysk_Volodymyr

19

Методи дослідження. Рентгенофазовий та рентгеноструктурний аналіз;

скануююча електронна мікроскопія з енергодисперсійним мікроаналізом;

рентгенівська фотоелектронна спектроскопія; манометричний метод Сівертса;

електрохімічні методи (гальваностатичне циклування, високошвидкісний розряд,

хроноамперометрія, циклічна вольтамперометрія, електрохімічна імпедансна

спектроскопія).

Наукова новизна одержаних досліджень. У дисертаційній роботі отримано

нові наукові результати, що поглиблюють розуміння закономірностей

фазоутворення, структурної стабільності та воденьсорбційних властивостей

інтерметалічних сполук та сплавів АВ 2 і АВ 3 в системах {La, Pr, Nd, Y}–(Mg)–{Ni,

Co, Mn}, а також визначають шляхи їх оптимізації як матеріалів для систем

зберігання водню та негативних електродів Ni-MH акумуляторів.

Вперше встановлено закономірності впливу хімічного складу та елементного

заміщення на формування та межі гомогенності псевдобінарних фаз Лавеса типу

АВ 2 в системах {La, Pr, Nd, Y}–(Mg)–{Ni, Co, Mn} та надструктурних фаз АВ 3, що

дало змогу ідентифікувати області стабільності твердих розчинів. Для фаз типу АВ 2

визначено кристалохімічні чинники переходу β- та γ-гідридних фаз у Mg-вмісних

інтерметалідах, зокрема роль збільшення об’єму комірки (за рахунок заміщень

Pr 0,5Nd 0,5 → Pr → Pr 0,5La 0,5 та Ni → Co). Проведено порівняння електрохімічних

розрядних характеристик сплавів з вибраним рівнем заміщення для легких РЗМ

(La, Pr, Nd, та їх сумішей).

Вперше встановлено особливості взаємодії в системі (La, Y)–Mg–Ni з Co для

фаз АВ 3. А також виявлено вплив ітрію на високошвидкісні розрядні

характеристики (HRD) сплавів типу АВ 3 в системах La–Mg–Ni–Co при різних

стехіометричних співвідношеннях La:Mg та ступенях заміщення La/Y і Ni/Co.

Показано, що включення Y у структуру сполуки La 2MgNi 9 та її похідні забезпечує

суттєве покращення HRD при високих густинах струму 300-1000 мА/г.

Запропоновано взаємозв'язок між розрядною ємністю фаз АВ 3 в системі (La, Y)-Mg-

(Ni, Co) та об’ємом елементарної комірки, і встановлено існування кореляції, так