Page 161 - DISS_NYRKOVA

161

Висновки до розділу 4

1. За результатами досліджень встановлені умови, що спричиняють

деградацію стрічкового полімерного покриву, а саме: наявність дефекту в

покриві, його контакт з корозивним середовищем та катодна поляризація.

Експериментально доведено, що підвищення температури прискорює

процес; з плином часу деградація продовжує розвиватися.

2. Доведено експериментально, що під впливом водного середовища

відбувається деградація ґрунтувального та клейового шарів стрічкового

полімерного покриву, яка проявляється у порушенні його суцільності та

о
збільшенні вологоутримання покривом: за температури 20 С – від 0
(у вихідному стані) до 0,28 % через 1 місяць, і до 0,46 % через 2 місяці;

о
за температури 60 С– до 0,34 % і 0,78 %, відповідно.

3. За результатами досліджень встановлено, що після випробувань

методом катодного відшарування за потенціалу -1,45 В відбувається

деградація стрічкового покриву, яка проявляється в його відшаруванні від

сталі внаслідок зміни властивостей ґрунтувального шару. Процес

деградації може перебігати навіть без наведення катодної поляризації, що

підтверджено радіусом відшарування.

3. Вивчено вплив продуктів, що утворюються під час деградації

стрічкового полімерного покриву, на корозійні властивості трубної сталі,

зокрема, її схильність до корозійного розтріскування. Підтвердженням

факту початкової стадії деградації під впливом температури та катодної

поляризації є зростання рН та електропровідності розчину, підвищення

його корозивності відносно трубної сталі, оціненої за показником

швидкість корозії, що свідчить про перехід компонентів ґрунтувального

шару в розчин. При тривалому експонуванні покриву у розчині

відбувається випадіння солей жорсткості у вигляді осаду карбонату

кальцію, що супроводжується зменшенням рН, електропровідності та

корозивнсті середовища відносно трубної сталі.