Page 133 - Dys

133

для тангенціальних зразків мали значні індивідуальні варіації форми та

чисельних даних. Це, очевидно, пов’язано із розподілом мікропошкоджень,

накопичених у матеріалі під час тривалого напрацювання, зокрема

міророзшаруваннями металу вздовж смуг зерен, обумовлених текстурою, та їх

взаємодією з морфологією конгломератів зерен уже під час навантаження.

а б

Рисунок 5.3 – Криві деформування тангенціальних зразків зі сталі 17Г1С після

50 років експлуатації без (а) та за наявності мікротріщин (б).

Сталь 17Г1С не відповідає вимогам ГОСТ 19282–73 [209] за значенням

відносного видовження, визначеного на тангенціальних зразках. Однак

відношення  0,2/ в не перевищує гранично допустимого рівня, отже сталь

зберігає певний запас пластичності (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 – Механічні властивості сталі 17Г1С після 50 років експлуатації

за результатами випроб та вимоги згідно з нормативними документами

Матеріал  В , МПа  0,2, МПа  0,2/ в ,%

17Г1С, осьові зразки 600 400 0,67 31

17Г1С, тангенціальні зразки 560 440 0,79 17

ГОСТ 19282–73, ≤ 510 345 - 23

ТУ 1104–138100–357–02–96, ≤ 588 441 ≤ 0,9 20