Page 116 - Dys

116

концентраторів напружень [187]. Опір корозійно-втомному руйнуванню обох

сталей в експлуатованому стані є нижчим на майже 25%, ніж у вихідному.

Рисунок 4.11 – Вплив деградації Рисунок 4.12 – Вплив 1%-го розчину

сталей 20Н2М та 35ХМ на їх опір NaСl з барботуванням СО 2 та

втомному (1) та корозійно-втомному додаванням СН 3СООН (рН = 3,1) на

(2) руйнуванню у 1%-му розчині опір корозійно-втомному

NaСl з барботуванням СО 2 та руйнуванню сталей 20Н2М та 35ХМ

додаванням СН 3СООН (рН = 3,1) за у вихідному (1) та експлуатованому

показником κ е. (2) станах за показником κ МР.

Диференціювали вплив корозивного середовища за показником κ МР (див.

пп. 2.7.4) за зміною кількості циклів до зародження тріщини у повітрі і 1%-му

розчині NaСl з барботуванням СО 2 та додаванням СН 3СООН (рН = 3,1). Вплив

корозивного середовища на корозійно-втомну витривалість сильніше

виражений для сталі 20Н2М в обох досліджених станах порівняно із сталлю

35ХМ (рис. 4.12). Водночас для сталі 35ХМ вплив середовища практично не

залежить від її стану.

Виявили певний взаємозв’язок між показниками κ МР та і corr у 1%-му

розчині NaСl з барботуванням СО 2 та додаванням СН 3СООН з рН = 3,1

(рис. 4.13) для сталей 20Н2М та 30ХМ.