Page 82 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 82
82
мінімальне та максимальне значення відносної деформації на ділянці усталеної
повзучості (рис. 1.20); v – показник, що описує ділянку усталеної повзучості; –
r
час до руйнування зразків на повзучість. Тоді залишковий ресурс визначають як
= – , а час до руйнування визначають з виразу: ε = ε·τ =const, де ε–
r
r
s
r
швидкість деформування на усталеній (другій) ділянці діаграми повзучості.
Найчастіше результати оцінки стану металу з використанням даних
підходів зв’язують з величиною відносної деформації повзучості [160, 163,
165, 167, 169, 226]. За поточними значеннями визначають швидкість відно-
сної деформації ὲ. Прийнявши за граничний рівень відносної деформації її
значення наприкінці ділянки усталеної повзучості , залишковий ресурс
s
конкретного елемента конструкції визначають за його відносною деформацією.
10.00
A=n /[n + n ] )
A = n / (n d d u + n u
d d
Рисунок 1.20 – Схема визначення
8.00
6.00 залишкового ресурсу за даними
s
металографічного аналізу та
4.00
випробувань на повзучість.
A = 1 - (1 – / ) r
2.00 r ( - 1) /
r
= / s r s
r
τ
0.00
0.00 2.00 4.00 6.00 8.00
Зміну густини експлуатованого металу, визначену гідростатичним
зважуванням зразків певного об’єму пов’язують теж пов’язують з
пошкодженістю [189]. Вважають, що критична пошкодженість досягається зі
зниженням густини металу на 0,5...0,6 %. Поточний стан металу оцінюють за
показником пошкодженості = V / V , де V – густина металу,
експлуатованого на парогоні впродовж годин, а V - відповідає його
критичній густині. Відома кореляційна залежність між густиною металу та
2
кількістю пор на шліфі площею 1 мм . Так за наявності 100, 600 і 1000 пор на
такій площі густина металу знижується на 0,3, 0,4 і 0,5 %, відповідно. У
першому випадку термін експлуатації продовжують на 25 % від тривалості