Page 82 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

82

мінімальне та максимальне значення відносної деформації на ділянці усталеної

повзучості (рис. 1.20); v – показник, що описує ділянку усталеної повзучості;  –
r
час до руйнування зразків на повзучість. Тоді залишковий ресурс визначають як

 =  – , а час до руйнування  визначають з виразу: ε = ε·τ =const, де ε–
r
r
s
r
швидкість деформування на усталеній (другій) ділянці діаграми повзучості.
Найчастіше результати оцінки стану металу з використанням даних

підходів зв’язують з величиною відносної деформації повзучості  [160, 163,

165, 167, 169, 226]. За поточними значеннями  визначають швидкість відно-

сної деформації ὲ. Прийнявши за граничний рівень відносної деформації її

значення наприкінці ділянки усталеної повзучості  , залишковий ресурс
s
конкретного елемента конструкції визначають за його відносною деформацією.

10.00
A=n /[n + n ] )
 A = n / (n d d u + n u
d d
Рисунок 1.20 – Схема визначення
8.00


6.00 залишкового ресурсу за даними
s
металографічного аналізу та
4.00
випробувань на повзучість.

A = 1 - (1 –  /  ) r
2.00  r  ( - 1) / 
r

 =  /  s r s
r
τ
0.00 
0.00 2.00 4.00 6.00 8.00
Зміну густини експлуатованого металу, визначену гідростатичним
зважуванням зразків певного об’єму пов’язують теж пов’язують з

пошкодженістю [189]. Вважають, що критична пошкодженість досягається зі

зниженням густини металу на 0,5...0,6 %. Поточний стан металу оцінюють за

показником пошкодженості  = V / V , де V – густина металу,



експлуатованого на парогоні впродовж  годин, а V - відповідає його

критичній густині. Відома кореляційна залежність між густиною металу та

2
кількістю пор на шліфі площею 1 мм . Так за наявності 100, 600 і 1000 пор на
такій площі густина металу знижується на 0,3, 0,4 і 0,5 %, відповідно. У

першому випадку термін експлуатації продовжують на 25 % від тривалості