Page 124 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

124

Порівняння властивостей тривало експлуатованих сталей елементів

водонапірної вежі з властивостями сталі прототипу (8) за випроб на повітрі

(рис. 3.8а) та в середовищі кислотного дощу (рис. 3.8б) показало, що в

середовищі чутливість до деградації обох сталей (1 та 2) усіх характеристик

істотно зросла.

      
0 в 0,2 0 в 0,2 
, % , %

-10 -10

-20 -20

-30 -30
110років /Cт3 110 років /Cт3
65років /сталь 35 65 років /cталь 35
-40 -40
а б
Рисунок 3.8– Відносна зміна механічних характеристик сталей (1, 2) відносно

відповідних сталей у вихідному стані (7, 8) після випроб розтягом у повітрі (а)

та в середовищі кислотного дощу (б). λ = ((П – П ) / П )×100%
екс
вих
вих

Як особливість відзначили істотне знеміцнення сталей відносно сталей

прототипів з одночасним додатковим (стосовно випроб на повітрі) зниженням

обох характеристик пластичності (рис. 3.8б). Причому зниження відносного

звуження за випроб у середовищі виявилося більшим ніж відносного

видовження. Останнє пов’язали з полегшенням локалізації процесу

руйнування внаслідок корозійного розтріскування від бічної поверхні зразків.

3.1.3.2.1 Фрактографічні особливості руйнування сталей за випроб

розтягом на повітрі і в середовищі кислотного дощу

За випроб на повітрі на макрозламах зразків сталі (1) незалежно від

орієнтації зразків була практично відсутня конусна частина, а на поперечних,

крім того, проявилася текстура. Макрозлами зразків ремонтної сталі (2) мали