Page 312 - Korniy_dyser

312

може приводити до подальшого окиснення поверхні з втратою нею
каталітичних властивостей. Зрозуміло, що, і як у випадку з воднем, частина

адсорбційних положень займають молекули-отруювачі. Важливо, що віддалі
адсорбції при цьому мають майже такі самі величини, як і для безкисневої

взаємодії. Електронні густини на молекулах кисню і монооксиду вуглецю у
тих положеннях їх молекул, що відповідають за зв’язування з поверхнею

металів, відрізняються майже у два рази. При цьому на кисні вони настільки

зростають порівняно з випадком повної відсутності молекул-отруювачів, що

його електровідновлення на поверхні стане сповільненим або навіть

неможливим, оскільки О 2 після дисоціації зможе легко проникати внаслідок

дифузії у підповерхневий шар металу.

Молекули СО і H 2S проявляють майже подібну зміну електронної

густини на атомі кисню і тому їх дія може бути однаково негативною.

Показано, що розташування лише однієї молекули СО або H 2S по сусідству з

молекулою кисню на всьому 55-атомному кластері бінарного нанокластера

Pt 42Co 13 викликає вказані у таблиці зміни енергій і віддалей адсорбції, а

також електронних густин, тоді як у випадку з воднем адсорбційні

положення на грані поверхні (111) нами заповнювались повністю. Тобто у

випадку з адсорбцією кисню набагато менша концентрація молекул СО або

H 2S може викликати значні зміни поверхневої енергії.

8.6. Встановлення функціональних співвідношень між розрахованими

характеристиками взаємодії складників середовища з поверхнею бінарних

наночастинок платини та їх корозійно-морфологічною стабільністю

В попередньому розділі розглянуто три структури нанокластерів

платини – чистих і бінарних. Найменший складався із 13 атомів, середній – із

38, а найбільший – із 55 атомів. Перший і останній нанокластери складають

«магічне» число атомів, які отримані на даний час експериментально.

Середній підтверджено теоретичними розрахунками завдяки енергетичній