Page 108 - Korniy_dyser
P. 108

108

                         Використання         такої    методики       для     розрахунку       адсорбційних
                  характеристик  як  локальних  взаємодій  не  суперечить  сучасній  теорії


                  хімічного  зв’язку  [243],  згідно  з  якою  зв’язки,  утворені  в  адсорбованих
                  станах  на  поверхні  металів,  відносять  до  координаційних.  Форми  та


                  різновиди адсорбційних зв’язків і структур, які виникають під час адсорбції,
                  можуть  бути  аналогічні  до  різних  зв’язків  лігандів  у  координаційних


                  сполуках. Про можливість розгляду адсорбованих сполук як координаційних

                  свідчать  дослідження  [244–246],  в  яких  показано,  що  адсорбція  та

                  координація  –  подібні  електронні  взаємодії,  для  оцінки  яких  можна

                  застосовувати  методи  квантової  хімії,  що  дає  змогу  розглядати  вплив  на

                  зміну властивостей адсорбованих молекул в основному лише найближчих до

                  них  атомів  металу.  Таким  чином  використовували  «статичні»  моделі,  що

                  ґрунтуються  на  припущенні  про  локалізацію  адсорбції.  Згідно  з  цим

                  враховували,  що  основний  вклад  у  загальну  енергію  зв’язку  вносить

                  безпосередня  взаємодія  складника  середовища  з  атомами  поверхні  металу.

                  Крім  цього,  вважали,  що  адсорбційні  комплекси  міцно  зафіксовані  на

                  поверхні.



                         2.2.2 Врахування водного середовища в квантово-хімічних розрахунках




                         Квантово-хімічний  аналіз  впливу  ефектів  сольватації  з  урахуванням

                  сотень або тисяч частинок корозивного середовища, при якому здійснюється

                  точний розрахунок системи, яка включає як молекули води так і корозійно-

                  активні  іони,  практично  важко  виконати  через  очевидні  математичні  та

                  комп’ютерні  складності.  Тому  використовували  низку  наближень  для

                  моделювання розчину електроліту.

                         Для  спрощення  розрахунків  розглядали  водні  розчини  електролітів.

                  Оскільки, найдоступніші для розрахунку взаємодії двох різних фаз є процеси,

                  неускладнені  утворенням  проміжних  продуктів,  для  досліджень  вибрано

                  середовища,  які  активно  розчиняють  метали  та  сплави:  кислий  водний
   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113