Page 2 -

АНОТАЦІЯ

Кононюк О.П. Воденьсорбційні та гідролізні властивості нових гідрид-

них композитів Mg–IMC та Mg–IMC–C. – Кваліфікаційна наукова праця на

правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі

знань 13 – Механічна інженерія за спеціальністю 132 – Матеріалознавство. –
Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів, 2024.

На сьогоднішній день водень розглядають як одне з найбільш перспекти-

вних джерел енергії. Він володіє високою теплотою згоряння (140 МДж/кг) та

відсутністю шкідливих викидів при спалюванні. Через низьку густину газопо-

дібного водню за н.у. вміст енергії на одиницю об’єму є малим, тому виникає

проблема його зберігання. Водень як правило зберігають при високих тисках

(150-700 атм), або навіть зріджують. Як альтернативу до такого зберігання час-

то розглядають металогідриди, до яких відноситься гідрид магнію (MgH ) з йо-
2
го високою водневою ємністю (7,6 мас.%), низькою вартістю одиниці енергії та

оборотністю процесу сорбція-десорбція.

Перепоною його практичного застосування є повільна кінетика реакцій

сорбції-десорбції та необхідність високих температур 350 °С. Для подолання

цих бар’єрів часто використовують різноманітні каталітичні додатки, які зни-

жують енергію активації та покращують дифузію водню у матрицю. Найбільш

перспективним методом активації процесів гідрування-дегідрування є механіч-

на обробка, зокрема, у високоенергетичних кульових млинах. Завдяки цьому

утворюється високодисперсна мікроструктура матеріалу з високою концентра-

цією дефектів, що в сукупності суттєво підвищує швидкість процесів абсорбції-

десорбції водню та знижує необхідну температуру.

Для одержання водню з металогідриду найчастіше здійснюють його на-

грів. Також, використовують реакцію гідролізу металогідридів, яка є швидкою,

екологічно безпечною та не потребує суттєвих затрат енергії. Тому цей метод

одержання водню можна використовувати для живлення паливних комірок

2