Page 96 - dysertaciyahrynenko
P. 96

96


                  впливу водню на пластичні властивості "м'яких" сталей проводилися ще в

                  1926,  чомусь  на  водневе  окрихчення  звертають  увагу  тільки  у  зв'язку  з

                  виробництвом  високоміцних  легованих  сталей.  Проте,  освоєння  процесу

                  термомеханічного зміцнення високоміцного арматурного прокату виявило

                  вплив  водню  на  пластичність  прокату,  виготовленого  з  низьколегованих

                  сталей типу 20ГС, 20ГС2 та 25Г2С. В цих випадках необхідно знати, яким

                  чином  попереднє  навантаження  та  наводнювання  матеріалу  впливає  на

                  характеристики  механічних  властивостей  матеріалу.  У  даному  розділі

                  подано  результати  випробувань  та  їх  аналіз  про  вплив  попереднього

                  деформування та концентрації водню у матеріалі на опірність руйнуванню

                  теплоенергетичної сталі типу 22К. Основні результати опубліковано у [1-3,

                  6, 7, 9].



                      4.1.  Вплив  часу  наводнювання  та  попередньої  деформації  на

                             концентрацію водню





                         На  рисунку  4.1  та  у  таблиці  4.1  представлено  дані  про  вплив  часу

                  наводнювання  на  концентрацію  водню,  виміряну  відразу  після

                  експерименту  (суцільні  криві)  та  після  6  місяців  вилежування  зразків

                  (штрихові криві) для попередньо недеформованих зразків та здеформованих


                  до 75%.
                         Для  попередньо  недеформованого  матеріалу  спостерігається


                  практично лінійна залежність і концентрація водню зростає до 8,2 ppm за
                  часу  наводнювання  96  годин  (зелена  суцільна  крива,  рис.  4.1).  Після


                  витримки зразків на повітрі протягом 6 місяців встановлено, що залишковий
                  водень у них практично відсутній (зелена штрихова крива, рис. 4.1), тобто


                  відбулася  повна  дегазація.  Це  говорить  про  те,  що  у  попередньо

                  недеформованих  зразках  був  дифузійно-рухомий  водень,  який  з  часом

                  вийшов. У попередньо здеформованих зразках до 75% концентрація водню
   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101