Page 55 - ДІСЕРДАЦКО

55

і провели дослідження також у розчині NACE та насиченій сірководнем модельній

РјРѕСЂСЃСЊРєС–Р№ РІРѕРґС–.

Водопоглинання розраховували за формулою:

WРџ пЂЅ пЂЁm2 пЂ­ m1пЂ©п‚ґ100 , (2.7)

m1 пЂ­ m0

де m0 – маса пластин без покриву, г;
m1 – маса пластин з покривом до випробувань, г;
m2 – маса пластин з покривом після випробувань, г;

2.10 Дослідження адгезії лакофарбових покривів

Адгезію лакофарбових матеріалів до металевої поверхні визначали
методом решітчастих надрізів згідно з ГОСТом 15140 – 78 [177]. Суть методу
полягає в нанесенні на готовий лакофарбовий покрив решітчастих надрізів та
візуальній оцінці стану покриву за чотирибальною системою. Дослідження
проводили на двох зразках на трьох ділянках поверхні кожного. На кожній
досліджуваній ділянці поверхні зразка на відстані не менше 10 мм від краю,
використовуючи металеву лінійку, ріжучим інструментом робили шість
паралельних надрізів до металу довжиною не менше 20 мм на відстані 1, 2
або 3 мм один від одного в залежності від товщини покриву. Так само
виконували перпендикулярні надрізи. Згідно з ГОСТом 15140-78 на покрив
товщиною менше 60 мкм наносили решітку з одиничним квадратом розміром
1×1 (мм), з товщиною від 120 до 200 мкм – 3×3 мм. На покриві утворилась
решітка з квадратів одного розміру. Після нанесення надрізів для усунення
шматків покриву, що відшарувалися, проводять м‘яким пензликом по поверхні
решітки по діагоналі: п‘ять разів у прямому та зворотньому напрямку. Адгезію
оцінювали у відповідності з таблицею 2.3.