Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


За 2018 рік МОН планує підготувати законодавчу базу для дуального навчання

«Одна з найважчих проблем української вищої освіти – це відірваність від ринку праці. Ми зараз, наприклад, випускаємо багато інженерів, але наші підприємства мають проблему підбору кадрів, вони не можуть взяти випускника з дипломом магістра – він просто не готовий до роботи. Цю проблему треба вирішувати, і саме дуальне навчання є тією моделлю, яка найкраще придатна для цього. Але вона потребує дуже серйозної законодавчої роботи. Тому що все, що ми робимо зараз з впровадження дуального навчання, це лише експеримент. Однак, гадаю, що відповідно до Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, яку схвалила Колегія МОН, протягом 2018 року ми виконаємо основну роботу з правового забезпечення процесу», – зазначив Володимир Ковтунець.

Щоб повноцінно впровадити дуальне навчання в Україні, треба серйозно змінити законодавство – відповідні новації МОН готуватиме впродовж 2018 року. Про це повідомив перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець 29 січня 2018 року під час прес-конференції, присвяченої дуальній освіті в Україні.

Він підкреслив, що зміна законодавства під дуальну освіту потрібна була не лише в Україні. Зокрема, МОН зараз вивчає досвід 7 країн, в яких успішно працює дуальне навчання, і кожна з цих країн мала значно змінити своє законодавство.

Водночас перший заступник наголосив, що впровадження дуальної освіти – це також величезний обсяг роботи для вишів. Їм потрібно мати пул підприємств, які готові не просто брати студентів на роботу, а навчати їх - організовувати на робочому місці навчальний процес.

«Суть дуальної освіти полягає в тому, що студент з якогось моменту частину навчання проводить на робочому місці. Це не практика, а саме навчання, яке студент проходить працюючи. Це повноцінне виконання обов’язків, отримання заробітної плати і паралельне здобуття знань», – пояснив Володимир Ковтунець.

 

Довідково:

Конкурентноспроможність будь-якої держави на світовому ринку та якість життя її населення напряму залежить від рівня професійної підготовки кадрів. Одним із провідних світових лідерів у сфері підготовки кваліфікованих кадрів на сьогодні виступає Європейський Союз, який завдячує цьому дуальній системі професійної освіти і навчання.

Термін «дуальна система» (від лат. dualis – подвійний) був введений у педагогічну термінологію в середині 60-х років минулого століття у ФРН – як нова, більш гнучка форма організації професійного навчання. Дуальність як методологічна характеристика професійної освіти передбачає узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфери з підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках організаційно-відмінних форм навчання.

До 100-ої річниці історичного бою під Крутами

Леся Бондарук на сторінці сайту Українського інституту національної пам’яті розповідає про бій під Крутами 29 січня 1918р. – 100 років назад:

http://www.memory.gov.ua/historyday/29-sichnya

В 100-у річницю історичного бою під Крутами, Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяв участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Крут.

Президентське подружжя поклало квіти до пам’ятного хреста на Аскольдовій могилі.

Також від Глави держави встановлено квіти до могили загиблих українських патріотів, вихованців Університету Святого Володимира, учасників бою під Крутами Володимира Шульгина (1894 – 1918) та Володимира Наумовича (1894 – 1918), яких поховано на території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника у м.Києвi.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, між військами більшовицької Росії, яка намагалася окупувати Україну та добровольцями-студентами, які захищали Українську Народну Республіку.

До 100-ї річниці історичних подій під Крутами та з метою вшанування подвигу Героїв Крут і військово-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України, Президент Петро Порошенко присвоїв Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації почесне найменування імені Героїв Крут. Відповідний Указ Глава держави  підписав під час відвідування інституту на урочистостях у присутності всього особового складу.

За роки Незалежності України в Інституті підготовлено понад п’ять тисяч висококласних спеціалістів для Збройних Сил України та інших військових формувань. Досвід боїв вкотре довів, якою важливою фігурою на полі бою був і залишається офіцер. Саме від його компетентності, професіоналізму, патріотизму, сили духу залежить не тільки результат битви, а й життя солдат.

Він наголосив, що сотні випускників Інституту захищали чи захищають Україну від російської агресії. Двадцять п’ять його вихованців нагороджені орденами та медалями, а генерал-майор Максим Шаповал відзначений Зіркою Героя посмертно. П’ятнадцять офіцерів – випускників та викладачів військового закладу загинули на фронті.

Присутні вшанували пам’ять загиблих  хвилиною мовчання. Президент поклав квіти до меморіального знаку на честь загиблих випускників інституту, які поклали своє життя захищаючи Україну від російській агресії.

З нагоди присвоєння інституту імені Героїв Крут Верховний Головнокомандувач вручив начальнику інституту полковнику Євгену Степаненку бойовий прапор інституту.

Президент процитував Євгена Маланюка, що реальним початком української визвольної революції стали саме Крути. «І хай наші тоді відступили зі станції, але ж тривалу історичну війну вони виграли. Бо завдяки, в тому числі і подвигу крутян, постала-таки незалежна Україна», - підкреслив Глава держави.

Президент нагадав, що ті учасники бою, хто вижив, продовжили боротьбу за самостійність у лавах Армії УНР. «І жоден з народів Центральної чи Східної Європи, які відродили своє державне життя на руїнах імперій, не вів настільки запеклої і тривалої оборонної війни за незалежність, не виборював свободу такою дорогою ціною, як ми, українці – тоді і тепер», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент нагадав, що в силу історичних обставин нам складно було берегти спогади про Крути, бо радянська влада як могла намагалася їх стерти. Томи спогадів та статей вийшли за ці сто років. Але вони написані в Торонто і Нью-Йорку, Празі та Мюнхені, Парижі та Лондоні. Протягом кількох десятиліть суцільного замовчування на Наддніпрянській Україні історію Крут дбайливо зберігала українська еміграція. І звичайно ж, міжвоєнний Львів, поміж Першою та Другою світовими. В Києві, щоправда, час від часу знаходилися таки відчайдухи. В п’ятдесяті роковини загибелі героїв Крут Іван Дзюба разом з кількома товаришами насмілилися покласти вінки на Аскольдову могилу.

Писали про Крути не лише учасники подій, історики та публіцисти, а впевнений в тому, що й слово наших письменників є надзвичайно важливим, слово поетів. Крути і крутяни знайшли своє втілення у творчості Павла Тичини та Олександра Олеся, Богдана-Ігоря Антонича і Василя Стуса, Уласа Самчука та Юрія Покальчука.

Тепер з нетерпінням очікуємо втілення теми Крут в художніх фільмах та серіалах. Держава створила всі можливості зараз для відродження українського кінематографу, і перші результати ми вже бачимо в глядацьких залах в Україні та за її межами. І я впевнений в тому, що зараз всі щиро радіють тому надзвичайному успіху стрічки «Кіборги». Між блискавичним боєм на Чернігівщині та тривалою обороною Донецького аеропорту – відстань аж у 97 років. Але ці події – однієї ваги та, впевнений, що з одного символічного ряду. Ворог - той самий, а кіборги, як і герої Крут, стали взірцево-символічними оборонцями Батьківщини, рівнятися на яких будуть і наступні покоління оборонців Вітчизни.

Наведу мудрі слова В’ячеслава Чорновола: «Можливо, для українських патріотів Грушевського, Винниченка події в Крутах уперше явили жахливу правду про комунізм і соціалізм. Можливо тоді українські соціал-демократи, есери, монархісти, незалежники бодай на мить усвідомили, чим окошаться міжусобні конфлікти та загравання з комунізмом для України й для них самих...».

Хай же вони будуть прикладом кожному з нас. Хтось з мудрих влучно сказав: «Тільки там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто готовий захищати живих»”, – зауважив Президент.

Глава держави під час виступу у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, якому було присвоєно почесного найменування імені Героїв Крут у 100-річчя бою під Крутами констатував: « Тепер у боротьбі проти агресії Росії, боротьбі за відстоювання суверенітету та своєї територіальної цілісності Україна спирається не лише на власні сили, а й на міцну підтримку світової коаліції. Спираємося на потужну підтримку наших міжнародних партнерів, які відтепер не лише впроваджують на підтримку України політику санкцій, що стримує агресора, але нарешті й почали надавати нам допомогу оборонною зброєю... А всю Україну вітаю із сотою річницею великої української звитяги під Крутами! Слава Україні!»

 

29 січня 2018р. львів’яни та гості міста взяли участь в різних тематичних заходах, які відбулися впродовж дня з нагоди 100-річчя подвигу Героїв Крут.

Так, о 12.00 год. відбувся загальноукраїнський флешмоб з виконанням маршу «Героям Крут» оркестром Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного  та «Ой у лузі червона калина» державною заслуженою хоровою капелою України «Трембіта» в центральному касовому залі залізничного вокзалу станції «Львів», опісля чого на вокзалі прозвучав Гімн України. Львівський сурмач також приєднався до флешмобу та о 12:00 виконав з міської ратуші марш українського війська.

Пізніше, о 14.00 відбулося покладання квітів до могили учасника бою під Крутами Ігоря Лоського на полі почесних поховань № 67 Личаківського кладовища і поминальна молитва за полеглих у бою під Крутами.

Також відбулося  урочисте проходження ліцеїстів Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, та покладання лампадок до могили учасника бою під Крутами Андрія Лазаренка на полі почесних поховань №9 Личаківського кладовища,  опісля відбулася молитва.

Завершились заходи о 16.00 год. у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Там відбувся вечір пам’яті з нагоди відзначення 100-ї річниці подвигу Героїв Крут.

Повторне роз’ясненння Президії НАН України про розподіл базового бюджетного фінансування Академії в 2018 році

Останнім часом співробітниками деяких установ НАН України у засобах масової комунікації поширюється викривлена інформація щодо розподілу базового бюджетного фінансування Академії в 2018 році, висуваються огульні звинувачення на адресу Президії НАН України у нібито відсутності прозорості у цьому процесі.

У зв’язку з цим нагадуємо, що детальна інформація щодо бюджетного фінансування НАН України на 2018 р. була оприлюднена на сайті Академії 9.01.2018 ( http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=3687  ) та надіслана до всіх установ.   

Розподіл між установами базового фінансування та фінансування цільових програм відділень НАН України, яке сумарно складає 83,1% від загального обсягу фінансування за основною бюджетною програмою, відбувається за поданням відповідних відділень, яке, як правило, розглядається на засіданні Бюро відділення. При розподілі обсягів базового бюджетного фінансування між установами кожним відділенням береться до уваги не тільки кількісний та якісний склад або штатний розпис установи та особливості утримання приміщень і територій (комунальні платежі, оплата енергоносіїв тощо), а й “собівартість” наукових досліджень (наявність експериментальної бази, парку наукових приладів, необхідність використання витратних матеріалів та хімреактивів тощо).

Відповідно до поданих відділеннями НАН України пропозицій усім установам Академії було виділено їх обсяги фінансування на 2018 рік за бюджетною програмою «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» (КПКВК 6541030). Кошти за січень місяць кожній бюджетній установі НАН України було доведено 12.01.2018.

 На жаль, виділених за зазначеною бюджетною програмою коштів не достатньо для забезпечення роботи наукових установ у режимі повної зайнятості, оскільки з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3723 грн. (+16,3 %) і I розряд ЄТС – 1762 грн. (+10,125 %). Враховуючи зазначене, Президія НАН України спільно з ЦК профспілки працівників НАН України обґрунтовували збільшення видатків за КПКВК 6541030 на необхідний фонд оплати праці у режимі повної зайнятості на 270,972 млн. грн. перед другим читанням Держбюджету на 2018 рік. Ця пропозиція була підтримана Комітетом Верховної Ради з питань науки і освіти. Проте вона не була врахована народними депутатами під час остаточного голосування.

Отже, за нинішнього обсягу фінансування за КПКВК 6541030 вийти на режим повної зайнятості по всіх установах Академії неможливо (виняток становлять лише ті установи, які у 2015-2017 рр. суттєво оптимізували свою структуру і штати працівників та за рахунок позабюджетних доходів можуть істотно покращити ситуацію з фінансуванням своєї діяльності).

Певною мірою ситуацію з фінансуванням установ може покращити започаткування бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230), на яку передбачено 500 млн. грн.

Відповідно до бюджетного запиту НАН України на 2018 рік, узгодженого з Міністерством фінансів України, та Постанови Президії НАН України від 13.12.2017 № 346  (http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-171213-346-0.pdf )кошти за цією програмою спрямовуватимуться на: адресну підтримку пріоритетних досліджень; виконання на конкурсній основі найважливіших для держави наукових досліджень, а також науково-технічних розробок з високим ступенем готовності, в тому числі в інтересах національної безпеки та оборони; придбання новітнього та модернізацію існуючого унікального наукового обладнання; виявлення та утвердження в науковому середовищі молодих талановитих дослідників; подальшу інтеграцію вітчизняного наукового потенціалу у світовий науковий простір.

Розподіл обсягів фінансування за цією бюджетною програмою буде визначено окремим рішенням Президії НАН України після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідного порядку використання бюджетних коштів та паспорту бюджетної програми. На сьогодні проект зазначеного порядку використання коштів Академією вже розроблено та листом від 15.01.2018 №9з/45-6 надіслано на розгляд Міністерству фінансів України.

Відповідно до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування, доведеної Міністерством фінансів України (лист від 20.12.2017 № 04130-17-9/35910), фінансування за новою бюджетною програмою НАН України КПКВК 6541230 буде розпочато лише у липні 2018 року. Тому Академія звернулася до Першого віце-прем’єр-міністра України С.І. Кубіва (лист від 22.12.2017 № 9з/2095-1) та Міністерства фінансів України (лист  від 27.12.2017 № 9з/2117-6) з обґрунтованим клопотанням про наближення видатків за бюджетною програмою КПКВК 6541230 на початок ІІ-го кварталу 2018 року.

Підготовка пропозицій щодо адресної підтримки у 2018 році пріоритетних досліджень в наукових установах НАН України буде здійснюватися секціями і відділеннями Академії. При цьому буде враховано результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ за новою методикою, затвердженою постановою Президії НАН України  від 15.03.2017 № 75, та заходи, вжиті в процесі оптимізації мережі та внутрішньої структури установ відповідно до постанови Президії НАН України від 20.01.2016 № 11.

Слід звернути увагу на те, що протягом останніх років разом із скороченням загального фінансування Академії суттєво зменшувалися й видатки за бюджетною програмою, в межах якої фінансується діяльність Президії НАН України. Принагідно зазначимо, що з метою запобігання “конфлікту інтересів” фінансування центральних органів управління головних розпорядників бюджетних коштів, в тому числі Президії НАН України, здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Так, у 2015 році обсяги фінансування за цією програмою зазнали скорочення порівняно з 2014 роком  на 17,2%, а видатки на заробітну плату з нарахуваннями зменшились на 19,5% (за бюджетною програмою, за якою фінансуються наукові установи Академії, зменшення було відповідно 5,7% та 10,0%). У 2017 році вперше за останні три роки обсяг фінансування Президії НАН України збільшився на 24,5% відносно минулорічних показників, а наукових установ НАН України – на 30,8%.

Збільшення обсягів фінансування Президії НАН України у 2018 році пов’язане, насамперед із прийнятим Урядом рішенням про відзначення на державному рівні 100-річчя Національної академії наук України. При цьому відсоток збільшення фонду оплати праці працівників апарату Президії НАН України практично відповідає відсотку збільшення обсягу базового фінансування наукових установ за основною бюджетною програмою Академії (КПКВК 6541030).

Підкреслимо, що робота в напрямі збільшення фінансування Академії в 2018 році, безумовно, буде продовжуватись. Для цього Президія НАН України буде звертатися до Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України щодо збільшення обсягів фінансування Академії у 2018 році.

Закликаємо тих, хто затято критикує керівництво Академії, вдумливо розібратися у ситуації і не вдаватися до деструктивних дій, а тим більше спроб «силового» вирішення цього дуже складного і болючого питання.   

Сподіваємося, що наявні труднощі мають тимчасовий характер і спільними зусиллями ми зможемо добитися значного покращення фінансового становища Академії.

 

 

Президія НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 ... 106 Вперед >>