Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


З набуттям чинності нового Закону «Про освіту» МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти

25 вересня 2017р. Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ "Про освіту", прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року:

http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-ukrayini-pro-osvitu-43606

«Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої», - зазначив Петро Порошенко.

Президент особливо наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

В той же час Глава Держави підкреслив важливість неухильного дотримання при здобутті освіти  гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України.

«Україна демонструвала й надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов'язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами і є взірцем для сусідніх країн», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також  звернувся до Міністерства закордонних справ та  Міністерства освіти – провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

З набуттям чинності нового Закону «Про освіту» МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти. Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі освітян з Президентом України Петром Порошенком.

«Новий Закон «Про освіту» – це закон нових можливостей для усієї освіти в Україні від дошкілля і до освіти дорослих. Сьогодні для нас в цьому законі дуже важливою нормою є створення мостів між системою освіти і ринком праці, тому що освіта покликана створити можливості для розвитку особистості, підняти людський потенціал у країні і розвивати, відповідно, економіку України. Це стосується як професійної, так і вищої освіти. Ми вперше в цьому законі даємо інституційний майданчик, в межах якого сучасні професійні стандарти трансформуватимуть в освітні», – зазначила Лілія Гриневич.

«Новий закон дає цілий спектр нових можливостей, зокрема, для розвитку позашкільної освіти. Наприклад, діти, які навчаються у музичних школах, спортивних гуртках, зможуть перезараховувати свої здобутки та не відвідувати відповідні уроки у школі за домовленістю між батьками та керівництвом закладу», – додав Павло Хобзей.

Разом із проектами нових законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих» та «Про дошкільну освіту» також розроблятимуться зміни до Закону «Про вищу освіту».

«Сьогодні, із набуттям чинності нового Закону «Про освіту», МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти. У сфері вищої освіти нам важливо нарешті розвинути незалежну оцінку якості вищої освіти, через яку абітурієнти, суспільство зможуть побачити реальну картину – які виші справді дають якісну освіту, а які, на жаль, не можуть зараз це зробити. Цього року ми провели вперше незалежне вступне випробування на магістратуру з «Права». Сьогодні у нас 350 ВНЗ готують бакалаврів «Права». Трохи згодом ми представимо результати і покажемо, наскільки якісно кожен із закладів готує студентів у цій сфері. Виходячи з цих результатів ми маємо переконливі аргументи на користь розробки реальних механізмів оцінки незалежної якості вищої освіти», – додала Міністр.

Лілія Гриневич також відзначила, що лише прийняття закону не достатньо, адже жодна реформа не зможе відбутися без активної участі професійних спільнот.

«Шановні колеги, реформи відбудуться тільки через вас – тих, хто своєю щоденною працею чи з різних рівнів управління, чи з різних аудиторій та класних кімнат працює з дітьми, учнями, вихованцями та студентами. Саме тому однією з ключових новел закону є підняття соціального статусу педагогічних працівників. Ми вже цього року підвищили зарплату педагогічним працівникам на 50%, а з наступного року підвищимо ще на 25%», – розповіла Міністр.

Нагадуємо, що Лілія Гриневич під час зустрічі з Міністром національної освіти Румунії Лівіу Марьян Попом наголосила, що МОН готове обговорювати імплементацію мовної статті Закону «Про освіту», а текст статті відправить на розгляд Венеціанської комісії.

Нацрада науки і технологій зосередиться на запуску Нацфонду досліджень, атестації наукових установ та впорядкує правила отримання наукових ступенів

Нацрада науки і технологій зосередиться на запуску Нацфонду досліджень, атестації наукових установ та впорядкує правила отримання наукових ступенів.

Запуск Нацфонду досліджень, нового алгоритму атестації наукових установ та впорядкування правил присудження наукових ступенів – такими будуть пріоритети роботи Національної ради з питань розвитку науки і технологій на найближчі півроку. Ці питання обговорювали під час наради Міністра освіти і науки, голови Адміністративного комітету Нацради Лілії Гриневич з представниками Наукового комітету Нацради.

«Нам потрібно запустити Національний фонд досліджень за новими правилами. Закон покладає саме на Національну раду розробку положення про Нацфонд. Лише після затвердження цього документу можна буде сформувати його Наукову раду, Дирекцію та обрати керівництво, що сукупно дозволить започаткувати роботу фонду», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що саме на Національний фонд покладаються великі надії, коли говорять про реформу системи фінансування науки. Його головною функцією буде грантова підтримка наукових досліджень і розробок, як для окремих вчених, так і дослідницьких університетів, наукових центрів, лабораторій.

Під час наради також йшлося про те, що вже наступного року Нацрада має почати виконувати одне з найважливіших своїх завдань – готувати та вносити рекомендації щодо загальних обсягів фінансування наукової та науково-технічної діяльності з держбюджету. Не менш важливо знайти правильну пропорцію розподілу коштів між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень. Отже, пропозиції до держбюджету на 2019 рік мають бути підготовлені з урахуванням рекомендацій Нацради.

«Важливо розуміти, що коли ми говоримо про збільшення фінансування науки, то у нас виникає одна проблема – з доведенням ефективності використання коштів. На жаль, сформувалася певна суспільна недовіра, яка трансформується у небажання вкладати кошти у неефективні суспільні інститути. Нам необхідно показати, як ми будемо змінювати управління в науці, визначати пріоритетні для держави дослідження, узалежнювати фінансування з показниками діяльності наукових установ. Коли була розширена зустріч Прем’єр-міністра з представниками наукової спільноти, то Володимир Гройсман чітко пояснив: держава готова збільшити фінансування науки, але якщо буде представлено реальний план змін від головних стейкхолдерів, які одержують найбільші обсяги бюджетної підтримки», – розповіла Лілія Гриневич.

Стосовно ж нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, то він був затверджений Кабміном 19 липня цього року. Цей документ передбачає, що оцінювати результати діяльності наукових установ будуть незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки будуть нарощувати обсяги підтримки.

Нині у МОН працює робоча група з підготовки методики та критеріїв оцінювання наукових установ, до якої також домовилися долучити членів Наукового комітету Нацради.

Для впорядкування процесу присудження наукових ступенів в Нацраді буде створено окрему робочу групу. Вона має напрацювати єдиний системний документ щодо правил здобуття вчених ступенів.

Нагадуємо, що 20 вересня 2017 року під час засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти йшлося про те, що для запуску Нацфонду досліджень та виконання міжнародних зобов’язань у сфері науки, зокрема перед НАТО, у проект бюджету на 2018 рік потрібно закласти додаткові кошти:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/20/komitet-vru-na-2018-rik-potribno-zaklasti-bilshe-koshtiv-na-nauku/ .

26 вересня 2017р. відбулося засідання Вченої ради ФМІ НАНУ

26 вересня 2017 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради інституту

Із звітною доповіддю про наукову та науково-організаційну діяльність ФМІ НАН України за період 2012-2016 рр. виступив директор інституту академік НАН України Зіновій Теодорович Назарчук.

З доповненнями виступив почесний директор ФМІ НАН України академік Володимир Васильович Панасюк.

 

У доробку співробітників Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка за період 2012-2016 рр. є багато здобутків.

Основні напрями наукових досліджень:

  • Фізичні основи та інформаційні технології технічної діагностики та дистанційного зондування
  • Фізико-хімічна механіка руйнування і міцності матеріалів: проблеми водневого впливу та корозії.

Інститут структурно складається з 16-ти наукових відділів та двох науково-дослідних лабораторій. На сьогодні в інституті працює близько 400 співробітників, серед них 7 членів НАН України, 39 докторів та 104 кандидати наук.

На базі Фізико-механічного інституту функціонують наукові школи з проблем:

  • технічної діагностики та дистанційного зондування;
  • механіки крихкого руйнування матеріалів і міцності конструкцій;
  • корозії та захисту металів від корозії;
  • теорії та методів неруйнівного контролю властивостей матеріалів і діагностики стану елементів конструкцій;
  • матеріалознавства та інженерії поверхні металів.

Ці школи реалізують свою діяльність через наукові семінари, які очолюють відповідно: академіки НАН України З.Т. Назарчук, В.В. Панасюк, члени-кореспонденти НАН України В.І. Похмурський, В.Р. Скальський, І.М. Дмитрах, В.М. Федірко, О.Є. Андрейків, а також доктори наук О.П. Осташ і Г.М. Никифорчин.

В інституті функціонує створений з ініціативи Ради молодих науковців та спеціалістів ФМІ науково-навчальний семінар молодих спеціалістів: „Наукові школи ФМІ – естафета поколінь” (керівники: д.х.н. І. Ю. Завалій, к.т.н. А. Т. Синявський).

В інституті діють Наукові ради під керівництвом академіка Панасюка В.В. та члена-кореспондента НАН України Похмуського В.І., Спеціалізовані ради під керівництвом академіка Назарчука З.Т.  та академіка Панасюка В.В. , Рада молодих науковців та спеціалістів під керівництвом к.т.н. Франкевич Л.Ф.

 

В інституті створено теорію адсорбційної та водневої втоми сталей, розвинуто теорію граничної рівноваги деформівних тіл із дефектами типу тріщин, що заклало основи нового напрямку в механіці матеріалів, розвинуто новий науковий напрям – фізико-хімічну механіку руйнування та міцності матеріалів, опрацьовано нові методи локальної зміцнювальної термообробки зварних швів і поверхневого зміцнення деталей машин, створено нові прилади та системи для дослідження космічних об'єктів.

Суттєвого розвитку в інституті набули математична теорія дифракції хвиль, теорії сигналів і електричних кіл. Вченими ФМІ запропоновано нові методи обробки зображень, відбору і перетворення сигналів, підвищення їх завадостійкості при геофізичних та космічних дослідженнях.

Результати виконаних в інституті наукових досліджень за період 2012-2016рр. опубліковано у 33 монографіях, за даний період вийшло 30 номерів міжнародного наукового журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, 9 – збірника наукових праць “Відбір і обробка інформації”, надруковано 1864 наукових публікації, 616 з них зарєєстровано у наукометричній базі даних Web of Science, 413 – в інших базах.

Фахівці інституту зробили вагомий внесок у розв’язання великомасштабних науково-технічних проблем, серед яких: розробка та атестація високоміцних та корозійнотривких металічних матеріалів для суднобудівної та енергетичної промисловості; розробка конструкцій і технологій виготовлення породоруйнівного шарошкового інструменту для вугільної промисловості; створення та організація виробництва комплексу апаратури для розвідки і оцінювання запасів корисних копалин; атестація конструкційних матеріалів для космічної техніки, що контактує з водневовмісними середовищами; розробка та виготовлення апаратури для керування космічними апаратами; організація вітчизняного виробництва тепло- та корозійнозахищених труб для комунального господарства України; розроблення ефективних неруйнівних методів і засобів для надійної експлуатації авіаційної техніки; створення апаратури для діагностики стану підземних комунікацій та реалізація ін’єкційних технологій відновлення пошкоджених елементів будівельних конструкцій.

 

У інституті значна увага приділяється розвитку експериментальної бази, зокрема:

  • функціонуванню радіоінтерферометра УРАН-3, який є складовою частиною української системи радіоінтерферометрів УРАН Національної академії наук України;
  • розвитку досліджень в галузі екологічного моніторингу Шацького Національного природного парку в рамках діяльності Шацької міжвідомчої науково-дослідної лабораторії, яка створена згідно з постановами Бюро ВФТПМ та Бюро Президії НАН України;
  • створено центр колективного користування науковими приладами „Центр електронної мікроскопії та рентгенівського мікроаналізу”.

За результатами багаторічних спільних наукових досліджень українських, білоруських та польських вчених створено міжнародний транскордонний біосферний заповідник ЮНЕСКО «Західне Полісся». Функціонування транскордонного біосферного заповідника ЮНЕСКО «Західне Полісся» сприяє вирішенню проблеми збереження унікальних природних комплексів даного регіону.

Окрім того,  важливою складовою праці науковців інституту є практика впровадження прикладних наукових розробок в промислову експлуатацію через успішну реалізацію цільових інноваційних проектів, а також через госпрозрахункові структури інституту – ДПІЦ "Техноресурс", ДПІЦ "Львівантикор", ДМП "Газотермік".

Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено Державними преміями України у галузі науки і техніки, іменними преміями НАН України.

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка співпрацює з 50 освітніми та науковими установами з 20 міст України.

Підписана низка домовленостей про співпрацю з іноземними науковими організаціями, зокрема, Польщею, Францією, Нідерландами, Німеччиною, США, Мексикою, Великою Британією, Кореєю та ін.

Понад 20 співробітників інституту є членами міжнародних організацій та комітетів, цілий ряд з них входять до їх керівних органів:

Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Карпенка НАН України разом з Українською асоціацією корозіоністів проведено низку Міжнародних конференцій-виставок з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів «КОРОЗІЯ». Ці конференції, єдині в Україні з цієї галузі науки, сприяють ознайомленню науковців і виробничників з новими досягненнями в галузі протикорозійного захисту.

За звітний період проведено:

  • Конференцію та польсько-українсько-німецьку літню школу- семінар “Механіка руйнування та міцність конструкцій”;
  • Міжнародну конференцію “Математичне моделювання в теорії електромагнетизму”;
  • Конференції “Обчислювальні методи і системи перетворення інформації“.

 

Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України

 запрошує прийняти участь в роботі

XXV Ювілейної науково-технічної конференції

молодих науковців і спеціалістів ФМІ НАН України,

яка відбудеться

27-29 вересня 2017р.

в приміщенні ГК Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України.

 

Програма конференції:

http://www.ipm.lviv.ua/ysc2017/PROGRAMBOOK.pdf

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 Вперед >>

Powered by CuteNews