Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Виставку «Врятовані скарби підземного Львова» представили у Варшаві

17 травня 2017 року у Варшавському національному археологічному музеї відкрилася виставка «Врятовані скарби підземного Львова», основна мета якої – показати щоденне життя львів’ян таким, яким воно було в різні історичні епохи. В експозиції представлено речі, які щодня використовувалися мешканцями міста й були для них важливими, – глечики, сковорідки, горнятка, прикраси, дитячі свищики, люльки, монети тощо. Знахідки походять із розкопок, проведених фахівцями НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України у центральній частині Львова впродовж останніх 15 років. Варшава стала вже четвертим польським містом, у якому презентували проект «Врятовані скарби підземного Львова». Раніше можливість оглянути експозицію мали у Кракові, Любліні та Вроцлаві.

   Виставку «Врятовані скарби підземного Львова» презентує Науково-дослідний центр (НДЦ) «Рятівна археологічна служба» («РАС») Інституту археології НАН України.

Виставка, організована НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України, Варшавським національним археологічним музеєм і Археологічним музеєм Кракова проходить під патронатом Посольства України в Республіці Польща.

Під час відкриття виставки у Варшаві Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця зазначив, що виставка чудово слугує просуванню Львова як європейського міста і висловив сподівання, що серед її відвідувачів знайдеться багато охочих на власні очі побачити сучасний Львів.

За словами кураторки виставки Наталки Войцещук, саме у простоті представлених артефактів полягає їхня неповторність і навіть певна сакральність, адже вони якнайкраще передають багатовікову історію міста.

Виставка пропонує помандрувати крізь віки (від часів іще до заснування княжого міста й дотепер) і дає змогу на мить торкнутися минувшини – побачити, як багато століть тому люди жили, чим користувались у побуті та як розважалися. Найдавніші з представлених знахідок належать до слов’янської доби (VІІ–ІХ ст.ст.), найбільш пізні – датуються зламом ХІХ та ХХ ст.ст.

Основу виставки складають 30 банерів і 500 артефактів. Експоновані знахідки поділено на 20 тематичних груп, у кожній із яких акцентовано на певній категорії речей. Це, зокрема, гутний і фабричний скляний посуд, місцеві й імпортні люльки, керамічні горщики та глеки різних розмірів, сковорідки і друшляки, миски, кубки й кухлі  тощо.

Окремо представлено унікальні речі: кахлю XV–XVI ст.ст. із трьома гербами, тацу (тацю) XV–XVI ст.ст. із двома клеймами, виконану на качиному яйці копію найстарішої в Україні писанки XV–XVI ст.ст., бронзову фігурку XIV ст. у вигляді блазня в готичному вбранні та два скарби. Один із них, знайдений у дерев’яному водозбірнику XV ст., складався з предметів християнського культу ХІІ–XV ст.ст. Інший скарб містив 103 розмінні монети, з них – 9 срібних корон Австро-Угорської імперії часів правління Франца Йосифа І, а також два ґудзики, на одному з яких викарбовано герб Львова. Археологічний контекст виявлення цього скарбу свідчить про те, що він, найімовірніше, був захований перед першим захопленням міста російськими військами у вересні 1914 року.

Крім артефактів, на виставці також представлено репродукції давніх планів Львова, найстаріший з яких виконано 1635 року, старі панорамні краєвиди Львова XVII–ХІХ ст.ст., фотографії з місць розкопок фотохудожників Віталія Грабаря й Романа Шишака, а також картини відомих митців – Оксани Андрущенко, Тараса Беняха, Володимира Богуславського, Галини Дудар і Лесі Квик.

Експозиція у Варшаві працюватиме до кінця серпня поточного року.

Директор НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук сподівається, що незабаром виставку вдасться презентувати і в Україні.

 

 

За інформацією НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України

та Посольства України у Республіці Польща

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Перший український Музей науки мають відкрити в Києві восени 2018 року

В Україні буде створено перший Музей науки – його розташують у Києві, у приміщенні за адресою вул. Антоновича, 180. Проект реалізується в межах державно-приватного партнерства: інвестор має виконати ремонт та реконструкцію приміщень і створити унікальний освітній простір, частиною якого буде Музей. Відповідний договір підписано 27 липня 2017 року між Фондом держмайна та компанією «Альдо», поручителем угоди виступила відома девелоперська компанія «Центр комерційних площ».

Будівля, яку реконструюватимуть, знаходиться в управлінні Міністерства освіти і науки України і має 5000 м2 вільних площ. Зараз у приміщенні розміщується УкрІНТЕІ та Державна наукова-технічна бібліотека. Після реконструкції вони отримають відремонтовані приміщення із сучасними системами опалення та вентиляції, архівним та бібліотечним обладнанням тощо.

«Цей проект має стати показовим прикладом державно-приватного партнерства. У результаті його реалізації мільйони українських дітей зможуть не лише дізнатися багато цікавого про навколишній світ, а й отримати перший практичний досвід наукової роботи. Вони матимуть змогу займатися у секціях, проводити досліди, експерименти, а у старшому віці – презентувати власні наукові розробки та втілювати їх в життя», – розповів заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

За словами інвестора, орієнтовна вартість проекту – 150млн гривень. Його реалізація розрахована на 1 рік. Проектні роботи планують розпочати вже у серпні, а будівельні роботи – у жовтні цього року.

Освітній простір буде багатофункціональним і матиме кілька десятків різних зон. Це – експозиції (хімія, фізика, космос, підводний світ, роботи та ін.), майданчики для майстер-класів та відеодемонстрацій, науковий театр, зона невагомості, лабіринт, відкрита бібліотека тощо.

Планується, що Музей стане майданчиком наукової освіти, на базі якого побудують безперервну освітню вертикаль – від дитячого здивування, викликаного першим науковим досвідом, до першого наукового відкриття та інтелектуального стартапу.

Щоб реалізувати цю ідею, комплекс поділять на такі простори:

• Експлораторіум – освітні майданчики з інтерактивними експонатами, що пояснюють дію законів природи (дошкільний вік, молодша школа).

• Дитячі наукові студії (молодша та базова школи).

• Наукові секції (базова та старша школи).

• Відкриті лабораторії – для дослідницько-експериментальної роботи з природничих, точних, інженерних, суспільних та гуманітарних дисциплін (старша школа).

• Науковий коворкінг та науковий інкубатор – для доведення наукових ідей до впровадження (старша школа, студенти, молоді науковці).

• Тренінговий центр для педагогів.

• Профорієнтаційний та діагностичний центр для дітей та підлітків.

Базою для нового освітнього простору стане учнівська науково-дослідницька лабораторія та інші напрацювання в цій сфері Малої академії наук. МАН також стане упорядником Музею, а фахівці академії братимуть безпосередню участь у його створенні.

Довідково: Будівлю було зведено 1971 року. Тривалий час будівля перебувала в занедбаному стані через відсутність достатнього фінансування: грошей не вистачало не тільки на ремонт, але й на утримання будівлі. Зараз в приміщенні працює 150 співробітників УкрІНТЕІ та 75 – Державної науково-технічної бібліотеки. Під час реконструкції вони не припинятимуть своєї роботи.

До цього процесу долучать й польських експертів, які свого часу робили Центр науки «Коперник» у Варшаві http://www.kopernik.org.pl/en/ .

Музей "Коперник", Польща

                                                                                                                                                                        

 

 

У Золочеві відзначили 80-річчя нобелівського лауреата в галузі хімії (1981 р.) уродженця Золочева, а нині американського науковця Роалда Гоффмана

 

18 липня 2017 року

в Золочеві відбулися заходи з нагоди 80-річчя від дня народження одного з найвідоміших уродженців цього міста, а – нині американського науковця єврейського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1981 р.)

Роалда Гоффмана (Roald Hoffmann)

http://www.roaldhoffmann.com/.

 

Містяни й гості Золочева та наукова спільнота регіону вшанували свого земляка відкриттям інформаційної дошки на «будинку Гоффмана» (за адресою: м. Золочів, вул. С. Бандери, 8), а також проведенням «Гоффманівських наукових дискусій» у Тронному залі Золочівського замку.

Організаторами цих заходів виступили Західний науковий центр НАН України та МОН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Золочівська міська рада, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд «Хесед-Ар’є» та Інститут Маркіяна Шашкевича. Урочистості відбулися за підтримки голови ЗНЦ НАН України та МОН України (м. Львів) академіка Зіновія Назарчука і міського голови Золочева Ігоря Гриньківа.

На початку наукових дискусій було оприлюднено відеозвернення Роалда Гоффмана до земляків і учасників зібрання.

Зі вступним словом до присутніх звернувся міський голова Золочева І. Гриньків, який розповів про спілкування Р. Гоффмана із громадою міста та виголосив доповідь «Роалд Гоффман і Золочів». Потому відбулось урочисте спецпогашення художньої марки до 80-річчя вченого.

Продовжив наукові дискусії проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Роман Гладишевський. У своїй доповіді «Електронна густина з рентгенівської дифракції» він розкрив історію кристалохімії, виникнення цього наукового напряму в Україні та світі. Доповідач також докладно окреслив діяльність, здобутки й перспективні напрацювання наукової школи кристалохімії у Львівському національному університеті імені Івана Франка, деталі проектів і співпраці із професором Р. Гоффманом.

Доповідь помічника голови Західного наукового центру НАН України та МОН України з питань міжнародного співробітницва Євгенія Захарчука «Роалд Гоффман: уродженець Золочева і Галичини, громадянин США» присвячувалася особистості й тернистому шляху професора Р. Гофмана, його життєвій історії успіху. Доповідач окремо зупинився на постатях учителя Р. Гофмана Миколи Дюка та його дружини, які впродовж 15 місяців – аж до кінця нацистської окупації Львівщини – переховували Роалда та його матір на горищах свого будинку й школи с. Унів. Це і врятувало майбутнього нобеліата.

Керівник музею Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є» (м. Львів) Ольга Лідовська у своєму виступі «Золочів — колиска геніїв» представила інформацію про значущих і авторитетних для України та світу постатей, які народилися, мешкали й працювали в місті та на теренах Золочівщини.

На завершення музичні композиції для учасників зібрання виконав Народний вокальний ансамбль «Пори року» (керівник – Ірина Весна) Золочівського районного народного дому імені Ігоря Білозіра.

 

P.S. Переглянути відеозаписи із золочівських заходів на честь Р. Гоффмана можна за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=-M_RM-YNRh4&t=5s

https://www.youtube.com/watch?v=GCsnFBE0cIo

 

За інформацією ЗНЦ НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 ... 106 ... Вперед >>