Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Перший український Музей науки мають відкрити в Києві восени 2018 року

В Україні буде створено перший Музей науки – його розташують у Києві, у приміщенні за адресою вул. Антоновича, 180. Проект реалізується в межах державно-приватного партнерства: інвестор має виконати ремонт та реконструкцію приміщень і створити унікальний освітній простір, частиною якого буде Музей. Відповідний договір підписано 27 липня 2017 року між Фондом держмайна та компанією «Альдо», поручителем угоди виступила відома девелоперська компанія «Центр комерційних площ».

Будівля, яку реконструюватимуть, знаходиться в управлінні Міністерства освіти і науки України і має 5000 м2 вільних площ. Зараз у приміщенні розміщується УкрІНТЕІ та Державна наукова-технічна бібліотека. Після реконструкції вони отримають відремонтовані приміщення із сучасними системами опалення та вентиляції, архівним та бібліотечним обладнанням тощо.

«Цей проект має стати показовим прикладом державно-приватного партнерства. У результаті його реалізації мільйони українських дітей зможуть не лише дізнатися багато цікавого про навколишній світ, а й отримати перший практичний досвід наукової роботи. Вони матимуть змогу займатися у секціях, проводити досліди, експерименти, а у старшому віці – презентувати власні наукові розробки та втілювати їх в життя», – розповів заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

За словами інвестора, орієнтовна вартість проекту – 150млн гривень. Його реалізація розрахована на 1 рік. Проектні роботи планують розпочати вже у серпні, а будівельні роботи – у жовтні цього року.

Освітній простір буде багатофункціональним і матиме кілька десятків різних зон. Це – експозиції (хімія, фізика, космос, підводний світ, роботи та ін.), майданчики для майстер-класів та відеодемонстрацій, науковий театр, зона невагомості, лабіринт, відкрита бібліотека тощо.

Планується, що Музей стане майданчиком наукової освіти, на базі якого побудують безперервну освітню вертикаль – від дитячого здивування, викликаного першим науковим досвідом, до першого наукового відкриття та інтелектуального стартапу.

Щоб реалізувати цю ідею, комплекс поділять на такі простори:

• Експлораторіум – освітні майданчики з інтерактивними експонатами, що пояснюють дію законів природи (дошкільний вік, молодша школа).

• Дитячі наукові студії (молодша та базова школи).

• Наукові секції (базова та старша школи).

• Відкриті лабораторії – для дослідницько-експериментальної роботи з природничих, точних, інженерних, суспільних та гуманітарних дисциплін (старша школа).

• Науковий коворкінг та науковий інкубатор – для доведення наукових ідей до впровадження (старша школа, студенти, молоді науковці).

• Тренінговий центр для педагогів.

• Профорієнтаційний та діагностичний центр для дітей та підлітків.

Базою для нового освітнього простору стане учнівська науково-дослідницька лабораторія та інші напрацювання в цій сфері Малої академії наук. МАН також стане упорядником Музею, а фахівці академії братимуть безпосередню участь у його створенні.

Довідково: Будівлю було зведено 1971 року. Тривалий час будівля перебувала в занедбаному стані через відсутність достатнього фінансування: грошей не вистачало не тільки на ремонт, але й на утримання будівлі. Зараз в приміщенні працює 150 співробітників УкрІНТЕІ та 75 – Державної науково-технічної бібліотеки. Під час реконструкції вони не припинятимуть своєї роботи.

До цього процесу долучать й польських експертів, які свого часу робили Центр науки «Коперник» у Варшаві http://www.kopernik.org.pl/en/ .

Музей "Коперник", Польща

                                                                                                                                                                        

 

 

У Золочеві відзначили 80-річчя нобелівського лауреата в галузі хімії (1981 р.) уродженця Золочева, а нині американського науковця Роалда Гоффмана

 

18 липня 2017 року

в Золочеві відбулися заходи з нагоди 80-річчя від дня народження одного з найвідоміших уродженців цього міста, а – нині американського науковця єврейського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1981 р.)

Роалда Гоффмана (Roald Hoffmann)

http://www.roaldhoffmann.com/.

 

Містяни й гості Золочева та наукова спільнота регіону вшанували свого земляка відкриттям інформаційної дошки на «будинку Гоффмана» (за адресою: м. Золочів, вул. С. Бандери, 8), а також проведенням «Гоффманівських наукових дискусій» у Тронному залі Золочівського замку.

Організаторами цих заходів виступили Західний науковий центр НАН України та МОН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка», Золочівська міська рада, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд «Хесед-Ар’є» та Інститут Маркіяна Шашкевича. Урочистості відбулися за підтримки голови ЗНЦ НАН України та МОН України (м. Львів) академіка Зіновія Назарчука і міського голови Золочева Ігоря Гриньківа.

На початку наукових дискусій було оприлюднено відеозвернення Роалда Гоффмана до земляків і учасників зібрання.

Зі вступним словом до присутніх звернувся міський голова Золочева І. Гриньків, який розповів про спілкування Р. Гоффмана із громадою міста та виголосив доповідь «Роалд Гоффман і Золочів». Потому відбулось урочисте спецпогашення художньої марки до 80-річчя вченого.

Продовжив наукові дискусії проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Роман Гладишевський. У своїй доповіді «Електронна густина з рентгенівської дифракції» він розкрив історію кристалохімії, виникнення цього наукового напряму в Україні та світі. Доповідач також докладно окреслив діяльність, здобутки й перспективні напрацювання наукової школи кристалохімії у Львівському національному університеті імені Івана Франка, деталі проектів і співпраці із професором Р. Гоффманом.

Доповідь помічника голови Західного наукового центру НАН України та МОН України з питань міжнародного співробітницва Євгенія Захарчука «Роалд Гоффман: уродженець Золочева і Галичини, громадянин США» присвячувалася особистості й тернистому шляху професора Р. Гофмана, його життєвій історії успіху. Доповідач окремо зупинився на постатях учителя Р. Гофмана Миколи Дюка та його дружини, які впродовж 15 місяців – аж до кінця нацистської окупації Львівщини – переховували Роалда та його матір на горищах свого будинку й школи с. Унів. Це і врятувало майбутнього нобеліата.

Керівник музею Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є» (м. Львів) Ольга Лідовська у своєму виступі «Золочів — колиска геніїв» представила інформацію про значущих і авторитетних для України та світу постатей, які народилися, мешкали й працювали в місті та на теренах Золочівщини.

На завершення музичні композиції для учасників зібрання виконав Народний вокальний ансамбль «Пори року» (керівник – Ірина Весна) Золочівського районного народного дому імені Ігоря Білозіра.

 

P.S. Переглянути відеозаписи із золочівських заходів на честь Р. Гоффмана можна за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=-M_RM-YNRh4&t=5s

https://www.youtube.com/watch?v=GCsnFBE0cIo

 

За інформацією ЗНЦ НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Уряд затвердив Положення про Національний репозитарій академічних текстів

Кабінет міністрів України затвердив Положення про Національний репозитарій академічних текстів – це дозволить міністерству освіти і науки України уже найближчим часом зробити перші кроки для створення та запуску цього ресурсу. Відповідне рішення було ухвалене 19 липня 2017 року під час засідання Уряду.

У Положенні зазначені ключові характеристики майбутнього репозитарію. Це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників.

До Національного репозитарію включатимуть всі академічні тексти незалежно від дати їх створення та оприлюднення. Це, зокрема, будуть дисертації та автореферати, статті у наукових виданнях, монографії, наукові видання, депоновані наукові роботи, кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти тощо.

У Положенні чітко прописано, що ресурси Національного репозитарію стануть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення, але остаточний висновок все одно залишатиметься за експертами.

Інституціональні учасники – виші, наукові установи, наукові видавництва та інші, матимуть безоплатний і вільний доступ до Нацрепозитарію.

На часі – розробка регламенту, який визначить процедури наповнення репозитарію академічними текстами, порядок їх зберігання, систематизації, обробки, надання інформації у відкритий доступ, взаємодії з інституціональними учасниками та іншими  користувачами тощо. Паралельно формуватиметься база текстів – вони збиратимуться у тому вигляді, в якому піддаються обробці, перегляду та порівнянню.

Перший етап зі створення Національного репозитарію міністерство освіти і науки України планує завершити до кінця року. Після повноцінного запуску ресурсу, в перспективі (2018-2019 рр.) – створення власної наукометричної бази даних.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>