Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Кабмін затвердив новий порядок державної атестації наукових установ
Відтепер оцінювати результати діяльності наукових установ будуть не Міністерства та Президії академій наук, а незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки нарощуватимуть обсяги підтримки. Відповідне рішення ухвалив 19 липня 2017 року, Уряд України, затвердивши Порядок проведення державної атестації наукових установ.
«Новий алгоритм атестації дозволить сформувати прозору та об’єктивну систему оцінювання наукових установ – незалежно від сфер їх підпорядкування. Вона покликана мінімізувати конфлікт інтересів та забезпечити певну єдність підходів до такого оцінювання. Наступним кроком стане встановлення залежності обсягів бюджетного фінансування державних установ відповідно до результатів їх атестації. Наразі це одне з ключових питань у побудові нової системи фінансування науки», – зазначив директор департаменту науково-технічного розвитку МОН Дмитро Чеберкус.
За його словами, під час оцінювання обов’язково враховуватимуть рівень кваліфікації наукових працівників, міжнародне співробітництво, практичну цінність результатів для держави, наукометричні та фінансово-економічні показники, матеріально-технічну базу.
Методику та критерії оцінювання найближчим часом підготують в МОН. Участь у їх розробці також візьмуть представники Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, НАН і галузевих академій, державних та інших зацікавлених органів. Неодмінно буде враховано й міжнародний досвід.
Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років. Вона буде обов’язковою для:
·   наукових установ державної, комунальної форм власності;
·   наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;
·   наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.
Інші наукові установи зможуть проходити державну атестацію за власною ініціативою.
Атестацію проводитимуть експертні групи та експертна комісія. До складу груп входитимуть фахівці та вчені, які мають відповідну кваліфікацію і стаж практичної роботи за спеціальністю не менше 5 років, представники МОН, НАНУ та галузевих академій, державних або інших зацікавлених органів.
Упродовж роботи групи, яка триватиме не більш ніж 45 днів, її учасники аналізуватимуть інформацію про діяльність наукової установи та оцінюватимуть її ефективність. Відтак експертна група надаватиме висновок, на основі якого експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку та готуватиме остаточний висновок для затвердження МОН.
Варто відзначити, що експертні групи створюватимуться за різними напрямами діяльності, а оцінювання ефективності відбуватиметься з врахуванням специфіки різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів.
Відповідно до Порядку, за підсумками оцінювання наукові установи класифікуватимуть на 4 групи:
·   наукові установи-лідери.
·   стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень.
·   наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу.
·   наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Такі установи протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані.
105 років від Дня народження заслуженого діяча науки УРСР Блажкевича Богдана Івановича

Блажкевич Богдан Іванович (28.08.1912-10.10.1986).

Заслужений діяч науки (1976р.), доктор технічних наук (1964р.), професор (1965р.).

Видатний вчений в галузі теорії електричних кіл, один із фундаторів електротехнічної школи в західному регіоні України, яка виховала цілу плеяду вчених, що плідно працюють в академічних установах, вищих навчальних закладах та промислових підприємствах.

Працював у Фізико-механічному інституті НАН України з 1954р. З 1959р. по 1984р. – завідувач відділу теорії електричних кіл. Один із фундаторів сектора фізикометрії Інституту.

Богдан Іванович Блажкевич народився у селі Суботові Галицького району Івано-Франківської області в родині вчителів. Його батьки познайомились у 1911 році в селі Денисові на Тернопільщині. Мати, Іванна Бородієвич була на той час вже дебютуючою поетесою, збирачем фольклорних та етнографічних матеріалів.

Чоловік Іванни Блажкевич Іван Блажкевич (1881-1945) був управителем народних шкіл в Галичині, диригентом народних та учнівських хорів у Прошові, Купчинцях, Суботові, Ішкові, Денисові, популярним лектором серед населення.

В 1993 році встановлена літературна премія імені Іванни Блажкевич, а її ім'я заслужено увійшло в українські енциклопедичні та антологічні видання. Чоловік письменниці в 1914 році був мобілізований на війну в австрійську армію. На фронті попав у російський полон і повернувся додому з далекого Туркистану аж через вісім років. Після війни Іванна Блажкевич працювала вчителем у Станіславі (тепер Івано-Франківськ) у школі ім. М.Шашкевича. А коли повернувся її чоловік з полону, то вони знову їдуть у своє рідне село Денисів. Тут їхній син Богдан успішно закінчує початкову школу, а пізніше здобуває середню освіту в Тернопільській гімназії.

В гімназії бере діяльну участь у товаристві «Просвіти», у спортивних товариствах, оволодіває іноземними мовами, зокрема, німецькою, латинською, польською. Старанно вивчає математику і фізику.

Після закінчення Тернопільської гімназії поступає у Львівський політехнічний  інститут.

Незважаючи на навчання в інституті, він  бере активну участь у культурному житті рідного села, допомагає батькам у домашньому господарстві, особливо, у період збирання врожаю.

Ще студентом бере участь в електрифікації Тернополя. В 1939 році закінчує Львівський політехнічний інститут і залишається тут на викладацькій роботі по своїй спеціальності.

В 1945 році батько вченого передчасно помирає. Богдан, будучи викладачем Львівського політехнічного інституту, на жнива приїжджав до матері та сестри Дарини, щоб їм допомогти у зборі врожаю, щоб забезпечити матір, сестру і себе хлібом на цілий рік та значну частину зерна треба було здати державі. До кінця життя він часто приїжджав у рідне село Денисів до своєї мами.

В політехнічному інституті Богдан вливається у процес утвердження Львівської електротехнічної школи. В 1953 році успішно захищає кандидатську дисертацію. В 1954 році Б.Блажкевич був затверджений у вченому званні доцента кафедри теоретичної та загальної електротехніки. У цьому ж році він почав працювати по сумісництву старшим науковим співробітником Фізико-механічного інституту Академії Наук України, куди повністю перейшов на роботу завідуючим відділом у 1959 році.

У цьому академічному інституті найбільше розвинувся його талант як вченого. В 1961 році виходить з друку перша монографія Б.Блажкевича «Основні методи аналізу лінійних електричних кіл», яка зробила вченого досить авторитетним дослідником в наукових колах України та за її межами. Завдяки цій монографії він захищає у 1964 році звання доктора технічних наук. В 1965р. йому було присвоєно звання професора. Вчений поєднував свою дослідницьку працю з педагогічною, бо вів деякі курси фізики ще тривалий час у Львівському політехнічному інституті, де виховав цілий ряд сумлінних вчених, що здобули вчені звання кандидатів та докторів наук. Лише співробітниками керованого ним відділу згаданого академічного інституту було захищено дві докторські близько двадцяти кандидатських дисертацій. Окрім цього, Б.Блажкевич підготував дев'ять кандидатів наук для промислових підприємств Львова, Тернополя, Миколаєва. Це свідчило про його високий науковий авторитет та про тісні зв'язки з виробництвом.

В 1971 році виходить наступна монографія Б.І.Блажкевича «Топологічні методи аналізу електричних кіл».

В 1973 році у Львові виходить нова монографія Богдана Блажкевича «Методы анализа линейных электрических цепей с многополюсными элементами».

Тому, в журналі №4 «Наука і суспільство» за 1974 рік академік Володимир Панасюк вельми високо оцінює діяльність видатного вченого Богдана Блажкевича в галузі електричного кола та члена інтеркосмосу у своїй статті «Міцність матеріалів».

В 1977 році знову ж таки в Львові у співавторстві з Н.Мачернюком виходить його книга «Метод системных графов и его применения для анализа линейных систем».

А в 1979 році Б.Блажкевич видає монографію «Физические основы алгоритмов анализа электронных цепей».

17 червня 1976 року Богдану Блажкевичу було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки України. Власне, цим званням напередодні свого славного 90-річного ювілею вельми гордилась мати вченого Іванна Омелянівна Блажкевич. Свого часу вона згадувала, що її сина Богдана Блажкевича вже у 60-річному віці хотіли забрати в один із наукових центрів Росії як провідного вченого по його профілю і присвоїти звання академіка, але він відмовився і вирішив таки залишитися у Львові та продовжувати свою наукову діяльність із своїм дослідницьким колективом. За настирливою ініціативою та при безпосередній участі видатного вченого Богдана Блажкевича було створено міжвідомче цільове науково-виробниче об'єднання «Електронпроект», науково-технічну раду, яку він очолював. Це об'єднання стало координуючим центром діяльності науково-дослідних організацій, вузів та промислових підприємств західного регіону по створенню і впровадженню в народне господарство систем автоматизованого проектування радіоелектричної апаратури.

Провідним аспектом невтомної наукової діяльності доктора технічних наук Богдана Блажкевича залишились фундаментальні дослідження в галузі науки електричних кіл. Власне, результати цих серйозних досліджень знайшли широке використання у прикладних розробках. Діапазон його наукових інтересів був надзвичайно широким. Це магнітомодуляційні датчики, апаратура аероелектророзвідки, вимірювальні перетворювачі постійного струму, термоперетворювачі та інше, що знайшли широке використання в практиці народного господарства і дали країні значний економічний ефект.

В кінці 60-х років Б.І. Блажкевич започаткував в Фізико-механічному інституті роботи з космічного приладобудування. Завдяки його науковим розробкам були досягнуті значні успіхи зі створення комплексів апаратури для дослідження електричних полів у міжпланетній плазмі. Апаратура “Аврора”, “Терра”, АКПКР, ДИСЕУ та ін. успішно працювала на космічних станціях, супутниках та висотних аеростатах, зокрема під час виконання міжнародних проектів “Інтеркосмос”, “Марс”, “Космос”, експерименту САМБО”.

Б.І. Блажкевич опублікував 5 монографій, понад 250 наукових праць, має 50 авторських свідоцтв про винаходи. Серед його учнів 6 докторів і 28 кандидатів наук.

Був членом кількох наукових рад, редколегії міжвідомчих збірників, головою відповідних наукових секцій, був прикладом високого служіння вітчизняній науці та надзвичайно вимогливим до себе та своїх підлеглих.

Характерно, що всі свої лекції студентам, аспірантам він читав виключно українською мовою, нею він розмовляв і на вчених радах, зборах, симпозіумах, державних святах, ювілеях. Вчений багато зробив в галузі української наукової термінології в царині фізики і космонавтики.

Його ім'я заслужено увійшло в сучасні енциклопедичні видання, а його високий науковий доробок заслуговує на окреме монографічне дослідження.

 

Довідкова інформація:

1. Фізико-механічний інститут: поступ і здобутки/ Під редакцією В.В. Панасюка. – Львів, 2001. – 432с.

2. Хома В. Видатний український вчений Богдан Блажкевич //Наукові записки. - Тернопіль, 1997. - Кн.2., Ч.2. - С.245-247.

З нагоди 50-ліття СКУ у Львові відзначили Дні української діаспори та провели міжнародну конференцію у Львівській політехніці

У Львові 27 серпня 2017р.

офіційно відкрили

Дні української діаспори

з нагоди 50-ліття Світового Конґресу Українців (СКУ). 

На площі біля пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому відбулись урочистості за участі очільника СКУ Євгена Чолія, голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки, ректора Львівської політехніки Юрія Бобала, духівництва та громадськості.

 

У Львівській політехніці 28 серпня 2017р. розпочалася Міжнародна науково-практична конференція «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст», що проходить в рамках Днів української діаспори. Українців, які прибули до Львова з різних куточків світу, вітали представники влади та громадськості. Урочисте відкриття конференції розпочалося з молитви та гімну України у виконанні Народного чоловічого хору «Орфей». Хвилиною мовчання присутні вшанували і Героїв України, які загинули на Майдані та війні на Донбасі.

Організатором конференції Світового Конґресу Українців багато років поспіль є Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків (МІОК), зокрема, багато зусиль докладає для налагодження зв’язків та співпраці українців у світі директор МІОКу Ірина Ключковська.

Президент Світового Конґресу Українців Євген Чолій сказав, що це перша конференція в рамках святкування з нагоди 50-річчя СКУ. За його словами, подальші конференції будуть проходити в Нью-Йорку, Бразилії, Брюсселі. На цих конференціях будуть аналізувати зроблене впродовж 50 років існування СКУ та визначати пріоритети на майбутнє. Президент СКУ підкреслив, що їхнє завдання – допомогти Україні захистити свої кордони, відновити територіальну цілісність та сприяти процесам євроінтеграції. Він відзначив, що Дні української діаспори у Львові проходять на високому рівні.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала Світовий Конґрес Українців з ювілеєм і зазначила, що ця дата є свідченням того, який непростий шлях було пройдено до незалежності України. «Нам щодня зараз доводиться відстоювати право нашого народу бути собою, бути українцями. Ми вдячні, що у цій боротьбі ви є завжди поруч з нами. Разом у нас все вдасться. Ми маємо армію, підтримку партнерів-союзників у світі і єдність»,– сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей привітав усіх присутніх і вибачився за відсутність міністра освіти Лілії Гриневич, яка сьогодні у Донецькій області відкриватиме разом з Президентом три нові школи. Павло Хобзей зазначив, що теперішні зміни у навчальній програмі української школи були започатковані ще 20 років тому саме українцями з діаспори, зокрема, Оксаною Винницькою, які навчали нових методик українських вчителів. Заступник міністра освіти подякував їм та усім присутнім за допомогу та побажав успіху конференції.

З привітальним словом виступив і голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, який був також головою організаційного комітету Днів української діаспори у Львові. Він акцентував на чотирьох речах, які на його думку, є нині дуже важливими. «Перша – інформаційний простір, який ми програли країні-агресору, і нам сьогодні важливо з вашою допомогою перевернути інформаційну картину України, яку моделює Росія. Нам треба показати Україну стабільною державою, яка розвивається. Тільки на Львівщині ми цього року відкрили шість нових шкіл, понад дві тисячі місць для садочків, побудуємо понад дві тисячі км дороги, відкриваємо нові виробничі потужності, де можуть працювати наші люди. Друга річ – єдність українців поза межами нашої держави. У зв’язку з цим потрібне відкриття нових українських осередків. Третя річ – присутність України поза межами нашої держави і лобізм українських інтересів у світі», – сказав Олег Синютка.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко зазначив, що саме зараз відбуваються процеси творення нової України, і ці зміни не пов’язані лише зі зміною поколінь, а з ментальністю мислення, свободою в думках і діях. «Сьогодні монополії на успіх немає ні в кого. Успіх лежить не в інституціях, установах, а в кожній конкретній людині. Українець сьогодні звучить гордо, і саме в єдності українців – велика сила», – сказав Андрій Москаленко.

Ректор Львівського Національного університету «Львівська Політехніка» Юрій Бобало висловив переконання, що співпраця Львівської Політехніки та Світового Конґресу Українців – це безпрецедентний приклад успішної, багатолітньої взаємодії університету та СКУ. Ректор Львівської політехніки подякував Євгену Чолію та мільйонам українців у світі за те, що вони завжди залишаються вірними Україні. За його словами, саме структурний підрозділ Львівської політехніки – Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою став тим містком єднання українців.

 

Довідка:

СКУ (Світовий Конґрес Українців) є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ має мережу складових організацій та зв’язків з українцями у 53 країнах. Заснований у 1967 р., СКУ в 2003 р. був визнаний Економічною та соціальною радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом. 

Президент СКУ Євген Чолій запрошує відвідати конференцію Конгресу у Брюсселі, яка відбудеться у листопаді та буде націлена на співпрацю з інституціями ЄС та НАТО. СКУ планує серію таких заходів в різних європейських столицях.

Президент Конгресу запевнив, що підтримує перетворення в Україні та засвідчив готовність допомагати у створенні позитивного образу нашої країни через мережу осередків СКУ у світі.

 

Виступ Президента України Петра Порошенка на ювілейних зборах Світового Конґресу Українців 26 серпня 2017 року:

http://www.president.gov.ua/news/vi-ye-potuzhna-sila-yaka-vidstoyuye-politichni-ekonomichni-t-42934

http://www.president.gov.ua/news/mi-prodovzhimo-nash-yevropejskij-ta-yevroatlantichnij-shlyah-42938

 

Веб-сайт СКУ:

https://uwc50.org/Ukrainian/

https://uwc50.org//Ukrainian/конференції/

 

Програма заходів з відзначення 50-ліття СКУ у Львові 27-29 серпня 2017р.:

http://city-adm.lviv.ua/news/city/lviv-international/241895-u-lvovi-27-29-serpnia-vidbuvatymut-dni-ukrainskoi-diaspory

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 ... 106 ... Вперед >>