Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Закон про освіту; щорічне стажування укр. студентів у Канаді; які можливості дає науковцям України програма Горизонт-2020.

5 вересня 2017 року Верховною Радою України 

було прийнято Закон «Про освіту».

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила: «Цей Закон – базовий, його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, прийняття Законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», також депутати муситимуть розглянути зміни до Закону «Про вищу освіту». Прийнятий документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий».

Одним із нововведень закону є 12-річна середня освіта. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Як зазначила міністр освіти Л. Гриневич, щоб сформувати в дитини компетентності, коли це не тільки знання, а вміння застосовувати їх для практичних життєвих завдань, а також цінності, медіаграмотність, фінансова грамотність, критичне мислення, вміння навчатися впродовж життя, - це інші методики навчання, які потребують більше навчального часу.

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.

- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.

- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Коментарі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич:

http://osvita.ua/school/reform/57274/

 

Щороку, з травня до вересня, до 35 учасників з України, що пройшли відбір,

упродовж 12 тижнів стажуватимуться

під керівництвом викладачів канадських університетів.

Урочиста церемонія відкриття Програми стажування українських студентів в Канаді Mitacs Globalink Research Internship пройшла в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка. Дослідження відбуватимуться з різних наукових дисциплін: від інженерних, технічних і математичних до гуманітарних і соціальних наук. Під час подання заявки студенти зможуть обрати до 7 дослідницьких проектів, які надають канадські вчені.

«Сьогодні Україна приєдналася до такої цікавої та корисної програми, учасниками якої вже є студенти з 9 країн світу, зокрема, Австралії, Франції, Німеччини. Програма є дуже важливою для українських студентів, адже вони зможуть отримати та покращити компетентності в дослідницькій діяльності, а також відчути чудову атмосферу та культуру Канади», – зазначив під час урочистої церемонії заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

Наразі програма стажування доступна в більш ніж 60 університетах Канади. Вона включає не лише роботу над спільним проектом, а й переліт, стипендію, медичне страхування, можливість відвідувати заходи з професійного розвитку тощо.

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/05/35-ukrayinskix-studentiv-zmozhut-shholita-stazhuvatis

 

Щодо українських вчених!

Нещодавно начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад нагадала про європейські дослідницькі програми.

Насамперед йдеться про Горизонт-2020 – найбільшу рамкову програму ЄС в сфері науки, дослідження та інновацій.

 

Доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, українські вчені мають багато можливостей отримувати кошти на свої проекти через європейські програми. Про це розповіла начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад в інтерв’ю платформі IDEALIST.media.

«Насамперед йдеться про приєднання до програми Горизонт-2020 – це найбільша рамкова програма Європейського Союзу в сфері науки, дослідження та інновацій. 2015 року ми стали асоційованими членами Горизонту, а раніше були в ньому просто третьою країною. Нам ця програма, зокрема, дає доступ до фінансування різних проектів українських вчених, університетів, наукових установ, бізнесу та навіть державних установ. Ми частково мали цей доступ і коли були третьою країною, але коли ми набули статусу асоційованого члена,  наш доступ до фінансових інструментів значно розширився. Передусім йдеться про інструменти фінансування бізнесових ідей», – відзначила Анна Новосад.

Як приклад вона назвала The SME Instrument, що стосується малих та середніх підприємств. Ним можуть скористатися ті, хто має чудову бізнес-ідею, але не має коштів на її реалізацію. Щоб отримати фінансування, потрібно подати заявку в програму Горизонт, і якщо проект буде відібрано, то він отримає кошти для виходу на ринок.

Загалом  Горизонт має 3 основні напрями: excellent science (фундаментальні дослідження), industrial leadership (поєднання бізнесу та науки), societal challenges (зв'язок науки з суспільством).

«Горизонт закінчується у 2020 році, і ЄС уже зараз напрацьовує нову програму. Важливо, що тепер ми можемо брати участь у формуванні як нової програми, так і наступних кіл Горизонту. Ми маємо доступ не лише до фінансування, а й до гігантської європейської мережі науковців, ми тепер майже повноправні члени цього ком’юніті. Для нас це величезна практика побудови нового формату співпраці з ЄС, перейняття кращого досвіду в процесі євроінтеграції», – наголосила очільник управління.

Вона також додала, що окрім Горизонту-2020, українські вчені можуть брати участь в інших програмах, приміром долучитися до проекту Euratom або проводити дослідження в межах організації CERN.

Нагадуємо, що наразі 66 проектів за участі українських вчених прийняті до фінансування в програмі Горизонт-2020 із загальним обсягом фінансування у майже 12млн євро.

Горизонт-2020 дає Україні не лише доступ до фінансування, а й можливість бути повноправним членом європейської наукової спільноти:

http://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/Rekomend_Horizont_2020.pdf

К.т.н. Ольга Томченко розповіла про дистанційне зондування Землі. Вклад ФМІ НАНУ у даний напрямок досліджень.

Дистанційне зондування Землі як науковий напрям:

історія та значення в сучасному світі

Молодший науковий співробітник відділу системного аналізу Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України кандидат технічних наук Ольга Томченко розповіла в рамках відеолекторію від науково-популярного ресурсу Sciences.in.ua про те, як і з чого починалась історія досліджень нашої планети за допомогою космічних знімків та для яких потреб вони нині використовуються.

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – це спостереження нашої планети за допомогою знімальних пристроїв, встановлених на космічних апаратах та інших літальних об’єктах, яке дає змогу фіксувати зміни та визначати тенденції процесів, що відбуваються на поверхні Землі й над нею. Передісторія цього наукового напряму бере початок у 1858 р., коли Землю було вперше зафільмовано з парашута, а нового імпульсу він набув у роки Першої світової війни, коли дистанційне знімання використовувалося для потреб розвідки. На період Другої світової війни припадає вдосконалення знімальних пристроїв, поліпшення їхньої розрізнювальної здатності. Проте, власне наукове використання ДЗЗ почалася із запуском у 1972 році першого американського штучного супутника за програмою «Landsat».

Космічні знімки подібні до звичайних фотографій, але відображають Землю в різних спектральних діапазонах, яких налічується від 7 до 220, – пояснила О. Томченко. Застосування новітніх технологій у ДЗЗ дає змогу щоразу більше деталізувати об’єкти, зафіксовані на таких фотографіях. Наразі найкраща розрізненність сягнула вже позначки 40 см на 1 піксель. Для порівняння: раніше було 100, 10 і 1 км на 1 піксел, проте навіть такі значення вважалися задовільними, якщо йшлося, наприклад, про вивчення формування хмар або відповідності метеорологічних умов в атмосфері погодним умовам на Землі.

Зараз ДЗЗ використовується надзвичайно широко: за його допомогою відстежують, зокрема, природну й антропогенну трансформацію екосистем і перебіг та наслідки надзвичайних ситуацій. Місце й обсяг вирубки лісів і зелених насаджень, зміни русла ріки, масштаби пожежі при займанні торфовищ, обсяг розливу нафтопродуктів – все це й чимало іншого (в тому числі й того, чого не видно неозброєним оком, – наприклад, надмірно нагрітих або охолоджених ділянок земної поверхні, забруднення атмосферного повітря) дають змогу визначити й оцінити саме космічні знімки. Однак найцікавіше й чи не найважливіше у ДЗЗ – це можливість простежувати будь-які зміни в динаміці, охоплюючи також ретроспективу. В такий спосіб вивчається відновлення лісів, трансформація берегової лінії та один із її наслідків – зсування міждержавних кордонів, які пролягають уздовж русел рік, та інше. ДЗЗ є незамінним для огляду важкодоступних або небезпечних ділянок, наприклад території Зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС. За словами О. Томченко, за космознімками, знятими в червоному й інфрачервоному діапазонах, можна визначити стан рослинності, а в середньому інфрачервоному діапазоні – зволоженість території.

ДЗЗ розвивається дуже швидкими темпами: якщо ще 5 років тому в навколоземному просторі працювало 20 космічних апаратів, котрі здійснювали постійну зйомку, то нині їх нараховується вже близько 300. Крім того, постійно розширюється спектр, в якому фільмується планета, збільшується розрізнювальна здатність, поліпшується якість отримуваних зображень. Не менш важливим є й те, що впродовж останнього часу космічні знімки стали значно доступнішими для споживачів такої продукції: коли в 1985 році використання цієї інформації було комерціалізовано, ціни на неї були дуже високими, а для українських науковців – фактично, недозволеною розкішшю. Нині знімки середньої розрізненності з деяких супутників (наприклад, супутника «Sentinel», нещодавно запущеного Європейським космічним агентством) безкоштовні для наукових досліджень. Якщо ж дослідження має довготривалий ретроспективний характер, то вчені найчастіше користуються базою даних, отриманих у межах американської програми Landsat.

О. Томченко також розповіла про власні наукові дослідження, об’єктом яких є водно-болотні угіддя, зокрема Київське водосховище. Аналізуючи космічні знімки, вчена дійшла висновку, що процеси, які відбуваються зараз у цій водоймі, можна оцінити радше позитивно, оскільки первісний стан русла Дніпра відновлюється.

 

У Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України даною тематикою займається відділ методів та систем дистанційного зондування під керівництвом д.т.н., професора Русина Б.П.

Кредом відділу є розроблення методів та систем дистанційного зондування поверхні Землі та навколишнього простору для встановлення механізмів зміни оточуючого середовища під дією впливу природних та антропогенних факторів.

Основні напрямки досліджень:

  • дистанційне зондування;
  • цифрова обробка та розпізнавання зображень;
  • тривимірна реконструкція;
  • грід-технології;
  • екологічний моніторинг;

 

 

Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України

Кабмін затвердив новий порядок державної атестації наукових установ
Відтепер оцінювати результати діяльності наукових установ будуть не Міністерства та Президії академій наук, а незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки нарощуватимуть обсяги підтримки. Відповідне рішення ухвалив 19 липня 2017 року, Уряд України, затвердивши Порядок проведення державної атестації наукових установ.
«Новий алгоритм атестації дозволить сформувати прозору та об’єктивну систему оцінювання наукових установ – незалежно від сфер їх підпорядкування. Вона покликана мінімізувати конфлікт інтересів та забезпечити певну єдність підходів до такого оцінювання. Наступним кроком стане встановлення залежності обсягів бюджетного фінансування державних установ відповідно до результатів їх атестації. Наразі це одне з ключових питань у побудові нової системи фінансування науки», – зазначив директор департаменту науково-технічного розвитку МОН Дмитро Чеберкус.
За його словами, під час оцінювання обов’язково враховуватимуть рівень кваліфікації наукових працівників, міжнародне співробітництво, практичну цінність результатів для держави, наукометричні та фінансово-економічні показники, матеріально-технічну базу.
Методику та критерії оцінювання найближчим часом підготують в МОН. Участь у їх розробці також візьмуть представники Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, НАН і галузевих академій, державних та інших зацікавлених органів. Неодмінно буде враховано й міжнародний досвід.
Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років. Вона буде обов’язковою для:
·   наукових установ державної, комунальної форм власності;
·   наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;
·   наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.
Інші наукові установи зможуть проходити державну атестацію за власною ініціативою.
Атестацію проводитимуть експертні групи та експертна комісія. До складу груп входитимуть фахівці та вчені, які мають відповідну кваліфікацію і стаж практичної роботи за спеціальністю не менше 5 років, представники МОН, НАНУ та галузевих академій, державних або інших зацікавлених органів.
Упродовж роботи групи, яка триватиме не більш ніж 45 днів, її учасники аналізуватимуть інформацію про діяльність наукової установи та оцінюватимуть її ефективність. Відтак експертна група надаватиме висновок, на основі якого експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку та готуватиме остаточний висновок для затвердження МОН.
Варто відзначити, що експертні групи створюватимуться за різними напрямами діяльності, а оцінювання ефективності відбуватиметься з врахуванням специфіки різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів.
Відповідно до Порядку, за підсумками оцінювання наукові установи класифікуватимуть на 4 групи:
·   наукові установи-лідери.
·   стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень.
·   наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу.
·   наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Такі установи протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 ... 104 ... 106 Вперед >>