Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Розширення співпраці Україна – НАТО
Normal 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4
НАТО оголосив про розширення наукової співпраці з Україною в рамках статусу країни як партнера з розширеними можливостями з червня 2020 року.
У межах програми НАТО “Наука заради миру та безпеки” (SPS) Україна із партнерами веде роботу за 27 напрямками. Один із головних – проєкт у сфері боротьби з тероризмом під назвою DEXTER (виявлення вибухових речовин та вогнепальної зброї для протидії тероризму).
Як повідомляється на сайті Альянсу, багаторічне партнерство з нашою державою включає міцну наукову співпрацю в таких галузях, як боротьба з тероризмом, передові технології, кіберзахист, енергетична безпека та захист від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї.
Окрім того, програма SPS також відчиняє двері для українських експертів – особливо молодих вчених та дослідників – у пошуку співпраці для вирішення інших нагальних проблем з колегами з країн-представниць НАТО.
У 2020 році програма SPS затвердила 13 нових напрямків співпраці з Україною. Вони зосереджені на захисті солдатів та цивільних людей від хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного забруднення; вивченні використання передових технологій для посилення безпеки цивільного населення, а також на вдосконаленні національних медичних систем та систем реагування на надзвичайні ситуації.
Працюючи над цими питаннями, представники України співпрацюватимуть із експертами з Естонії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Польщі, Великобританії та інших країн-партнерів, включаючи Білорусь, Йорданію та Швецію.
Також планується, що в майбутньому Україна долучиться до досліджень в галузі миру та безпеки, гібридної війни та морських наукових досліджень.
“Враховуючи високі стандарти української науки та ноу-хау, робота з українськими дослідниками та вченими дає чудову можливість їхнім колегам у країнах НАТО вивчати конкретні сфери досліджень, наприклад, у галузі гібридної війни”, – зазначив помічник генерального секретаря НАТО з нових проблем безпеки Антоніо Міссіролі.
Як повідомлялося раніше – 12 червня Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО.
Новий статус дає змогу Україні отримати доступ до програм взаємодії, а також передбачає ширший обмін інформацією.
Таким чином наша країна стала однією із шести партнерів щодо розширених можливостей поряд із Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією.
Крім того, за словами очільника МЗС Дмитра Кулеби, цей статус відкриє нашій державі доступ до цінної розвідувальної інформації. Зокрема – щодо тимчасово окупованого Криму.
Нагадуємо, що Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка (групи під керівництвом провідних науковців інституту – д.т.н., проф. Г. М. Никифорчина та д.х.н., проф. І.Ю. Завалія) є співвиконавцем дослідницьких багаторічних проектів “Розроблення новітніх методів для запобігання руйнувань трубопроводів задля безпеки” (Development of novel methods for the prevention of  pipeline failures with security implications; NUKR.SFPP 985055) та “Портативні джерела енергії” (“Portable energy supply”, Grant NATO “Science for peace”) за фінансової підтримки Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”.
Терміни ХV Міжнародної конференції «Корозія-2020» перенесено!
Шановні учасники ХV Міжнародної конференції «Корозія-2020»!
На сьогодні до участі у конференції зареєструвалося 
понад 120 науковців та представників промислових підприємств з 7 країн світу. 
Організація конференції перебуває на фінальному етапі. У зв'язку з державними карантинними заходами, спричиненими пандемією коронавірусу COVID-19, 
інформуємо Вас про перенесення 
дати проведення міжнародної конференції «Корозія-2020» на 6-8 жовтня 2020 р. 
У зв’язку з цим повідомляємо наступне: 
1. Повні тексти статей за матеріалами досліджень, представлених на конференції, будуть опубліковані у спеціальному випуску журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який буде виданий до 1 липня 2020 р. 
2. Кращі 20-25 статей, які містять нові, оригінальні результати, будуть відібрані програмним комітетом конференції для опублікування у журналі “Фізико-хімічна механіка матеріалів” (№ 5, жовтень 2020 р.) з перекладом у міжнародному журналі “Materials Science” (https://www.springer.com/journal/11003). 
3. Збірник тез конференції англійською мовою буде виданий до 6 жовтня 2020 р. на початок роботи конференції.
Маємо надію, що світ переможе пандемію коронавірусу COVID-19 
та чекаємо Вас у Львові 6-8 жовтня 2020 р.
http://www.ipm.lviv.ua/corrosion2020/
Мости в космос (до 150-ліття Є.О. Патона)
Normal 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4
Усі, кому доводилося працювати з Євгеном Оскаровичем, відзначали його професійність, самовідданість, порядність і громадянську мужність.
Про головні віхи його нелегкого життєвого шляху, сповненого вагомими здобутками, йдеться у документальній стрічці "Євген Патон – архітектор мостів" із циклу "Історії міста" телеканалу "1+1" https://youtu.be/YfaLraRnOfU.
Євген Патон походив із давнього дворянського роду. «Дід Євгена Оскаровича закінчив війну генералом від інфантерії, був сенатором Російської імперії. Залізним правилом цього роду завжди було служіння батьківщині», – згадував учений-матеріалознавець академік Ігор Походня (1927–2015), який працював із Є.О. Патоном. Батько майбутнього блискучого науковця, як і багато інших представників родини Патонів, був військовим (полковником гвардії), згодом – працював дипломатом, на момент народження сина Євгена перебував у Ніцці як російський консул. За словами молодшого сина, Президента НАН України академіка Бориса Патона, у православному храмі в Ніцці навіть збереглася церковна книга з виписками про народження його батька.
1894 року Євген Патон закінчив Дрезденський політехнічний інститут і отримав роботу: зокрема відомо, що він брав участь у будівництві залізничного вокзалу у Дрездені. Здібного молодого чоловіка цінували та пропонували йому залишитись у Німеччині і займатись там наукою та викладанням. Однак він вирішив повернутися додому. Та, щоб працювати в Російській імперії, мусив підтвердити свою кваліфікацію. «Батькові довелося вступити на навчання на останній курс Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення і за рік виконати кілька курсових проєктів та скласти іспити. Він зміг це зробити, отримав диплом і срібний значок інженерів шляхів сполучення. Спочатку працював у Петербурзі, потім переїхав до Москви», – говорить академік Борис Патон.
За якийсь час перспективного науковця помітили й запропонували йому викладати в Київському політехнічному інституті. Євген Оскарович погодився, і вже 1904 року отримав під своє керівництво кафедру мостобудування, а потім і факультет інженерних споруд. За спогадами колег і студентів, професор Є.О. Патон мав особливий стиль викладання. «Євген Оскарович вважав, що лекції читати потрібно, але студентам краще більше часу приділяти знайомству з фаховою літературою та проєктами різноманітних об’єктів. Він був переконаний, що студентські курсові та дипломні проєкти мають бути робочими. Для цього він навіть проводив заняття з використанням моделі мосту в натурну величину», – згадує Борис Євгенович Патон.
Детальніше про життя і наукові здобутки академіка Є.О. Патона читайте http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6179.

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 13 ... 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 Вперед >>

Powered by CuteNews