Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Україна вже рік асоційований член CERN

Україна вже рік асоційований член CERN – це дає можливості нашим науковцям працювати на сучасному обладнанні, а бізнесу – брати учать у тендерах Організації.

У бюджет на 2018 рік уже закладено кошти на оплату асоційованої участі України у Європейській організації ядерних досліджень (CERN).  20 листопада 2017р. відбулась виставка з нагоди річниці асоційованого членства України в CERN в приміщенні Міністерства освіти і науки України.

«У 2016 році ми заплатили 270тис, в 2017 році – 1млн швейцарських франків. Доступ до можливості проводити дослідження на унікальному обладнані CERN  фактично повністю цей внесок окупає. Це відбувається за рахунок тендерів і участі наших підприємств, виробництв і наукових інститутів у тендерах для Організації, а також можливості для наших науковців працювати на сучасному обладнанні», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Загальна сума тендерів уже становить 550 тисяч швейцарських франків. Строк виконання – 2017-2018 роки. Наразі Європейська організація ядерних досліджень зацікавлена збільшувати залученість українських організацій до виконання тендерів, зокрема, щодо поставок металевої продукції. Інформацію про тендери можна знайти на сайті CERN (https://home.cern/ ).

«Загалом тендери на матеріали для CERN виграли 2 організації. Установа Національної академії наук – Інститут сцинтиляційних матеріалів,  поставлятиме до Організації пластмасові сцинтилятори для стратегічних досліджень. ТОВ «Світлодіодні технології» декілька років спеціально для CERN виробляє мікрокабелі, які більше ніде у світі не виробляються», – пояснив представник України в CERN Борис Гриньов.

У межах заходу йшлося й про співпрацю між CERN та Малою академією наук України.

7 років тому МАН підписала декларацію про співпрацю із Європейською організацією ядерних досліджень. Відповідно до неї, українські вчителі фізики та учні МАН отримали унікальну нагоду брати участь у навчальних програмах CERN. З 2011-го до 2017 року відбулися 4 наукові школи для вчителів і викладачів, а також 5 наукових шкіл для учнів МАН.

У межах проекту МАН «Мобільна студія популярної науки» працює виїзний науково-популярний лекторій за напрямом «Фізика високих  енергій». За останні роки його учасниками стали близько 12,5тис учнів з усіх регіонів України.

Міністр відзначила, що щорічно близько 30 педагогів, 30 учнів і студентів з України беруть участь в освітніх програмах CERN.

 

Довідково:

Угоду між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень вчинено 03 жовтня 2013 року в м. Женеві та ратифіковано Верховною Радою України 02 вересня 2014 року. 05 жовтня 2016 року Україна стала асоційованим членом CERN.

Набуття Україною статусу асоційованого члена в CERN надає унікальну можливість для українських учених отримувати досвід участі у передових дослідженнях, працювати у цій організації у якості співробітників та брати участь у програмах розвитку кар’єри. Також це розширює доступ до проектів та освітніх програм CERN, сприяє підвищенню ефективності наукових розробок і підготовки наукових працівників вищої кваліфікації.

Європейська організація ядерних досліджень – серце світової науки, найбільша у світі лабораторія фізики високих енергій. Тут досліджують структуру й еволюцію Всесвіту, експериментують з матерією та антиматерією, шукають відповіді на найголовніші запитання людства.

Нагадуємо, що в межах проектів «Горизонт 2020» українські організації отримали понад 17 мільйонів євро.

Візит членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій до Польщі

21–23 листопада 2017 року делегація Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій відвідала польські агенції грантової підтримки науки та Польську академію наук.

До складу делегації увійшли члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій – заступник директора з наукової роботи Інституту біології клітини НАН України, завідувач відділу сигнальних механізмів клітини цього ж інституту кандидат біологічних наук Олег Стасик (м. Львів), завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професор Нана Войтенко (м. Київ), директор Східноукраїнського спеціалізованого центру медичної генетики та пренатальної діагностики, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.О. Шупика доктор медичних наук Світлана Арбузова (м. Маріуполь) і проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, завідувач кафедри органічної хімії цього університету доктор хімічних наук, професор Сергій Оковитий (м. Дніпро).

Українські вчені відвідали Національний центр наук (NCN) у Кракові й Фонд підтримки польської науки (FNP) у Варшаві. На їхню думку, позитивний досвід наших найближчих західних сусідів, які пройшли через схожі труднощі в розвитку наукової сфери та досягли великих успіхів за напрямом конкурсної підтримки наукових проектів, може бути використано при створенні Національного фонду досліджень України.

Крім фондів підтримки науки, делегація побувала також в одному з провідних польських науково-дослідних інститутів у галузі експериментальної біології – Міжнародному інституті молекулярної і клітинної біології у Варшаві, директор якого професор Яцек Кузніцкі допоміг організаувати цю поїздку, та зустрілася з Президентом Польської академії наук професором Єжи Душиньскі, обмінявшись із ним думками щодо ефективних шляхів реформування наукової сфери в пострадянських і – ширше – постсоціалістичних країнах.

 

За інформацією Наукового комітету

Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Китай запропонував Україні спільні наукові проекти

Стажування молодих вчених та інвестиції в українські технологічні парки – Китай запропонував Україні спільні наукові проекти

Молоді вчені з України зможуть долучитися до китайської програми підтримки талановитих молодих науковців (TYSP). Таку пропозицію для розширення українсько-китайського науково-технічного співробітництва озвучив заступник Міністра науки і технології КНР Лі Мен під час зустрічі з заступником Міністра освіти і науки України Максимом Стріхою.

Лі Мен пояснив, що TYSP – програма міжнародної мобільності китайського уряду. Вона спрямована на підготовку майбутніх провідних науковців, не лише з КНР, а й з інших країн. Програма розрахована на 6/12 місяців, передбачає фінансову підтримку і пропонує можливості для дослідницької роботи спільно з китайськими колегами.

Максим Стріха відзначив, що пропозиція щодо участі в програмі TYSP є дуже цікавою для України, однак таке співробітництво не має бути одностороннім. Україна також зможе запропонувати китайським молодим вченим програми для стажування в наших вишах та наукових установах.

Нагадуємо, що 21-24 листопада в Києві проходив II Міжнародний форум «INNOVATION MARKET», де українські та іноземні виші, підприємства та організації демонстрували розроблені інновації. На понад 2тис. м2 була представлена експозиція китайських науковців – там можна було побачити останні досягнення у сфері інформаційних технологій, енергетики, транспорту, нових матеріалів. У виставці взяли участь близько 60 компаній та наукових установ Китаю.

«Спільна українсько-китайська виставка технологій та інновацій заслуговує на високу оцінку. Вона засвідчує потребу в подальшому поглибленні науково-технічного співробітництва між нашими країнами. І одним із ключових його напрямів має стати науковий обмін та проведення спільних наукових заходів з залученням насамперед молодих вчених», – підкреслив заступник Міністра науки і технології КНР.

Пан Лі Мен розповів, що зараз Китай витрачає 2,11% свого ВВП на дослідження та наукову сферу. До 2025р. КНР планує стати найінноваційнішою країною світу і нині робить акцент на розробки у таких сферах як інфраструктура, інформаційні системи, квантові зв’язки.

Раніше Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич повідомляла, що Україна в 2016 році дала на науку 0,48% ВВП, з яких державні кошти склали 0,16% – це історичний мінімум. 2017-го фінансування зросло до 4,8млрд гривень, а на 2018 рік із загального фонду планується виділити майже 6млрд грн, але цього все рівно замало – лише 0,28 відсотки ВВП.

Ще однією можливістю для поглиблення наукової співпраці китайська сторона вбачає в інвестиціях високотехнологічних компаній КНР в розвиток українських технологічних парків, інкубаторів, акселераторів тощо. Паралельно планується створювати спільні технологічні парки, лабораторії, наукові центри.

Пан Лі Мен також запевнив, що зі свого боку вони готові продовжувати співпрацю за вже розпочатими Україною та КНР 10-ма двосторонніми проектами, фінансування яких було затверджено під час другого засідання спільної Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва.

Водночас українська сторона запропонувала КНР також створити спільний проект в галузі астрономії, дослідження метеоритів і космічного сміття за участі китайських та українських антарктичних станцій. Таку можливість уряди обох країн розглянуть найближчим часом.

Нагадуємо, що Україна проводитиме спільні дослідження в Антарктиці з Францією, долучившись до низки проектів Французького полярного інституту імені Поля-Еміля Віктора (http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/11/16/ukrayina-ta-francziya-provoditimut-spilni-naukovi-doslidzhennya-v-antarkticzi/ ).

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... Вперед >>