Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Д.ф.-м.н., пр.н.с. ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАНУ Олег Петрук розповідає про три осередки астрономії в довоєнному Львові

Про те, коли і як у Львові починалися вивчення астрономії та її широка популяризація, пише у своїй статті для українського Інтернет-видання «Збруч» провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України (м. Львів) доктор фізико-математичних наук Олег Петрук. Публікацію підготовлено на основі матеріалів лекції, яку цей учений прочитав 22 червня 2017 року під час Міждисциплінарного наукового семінару «Modus Legendi» у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

До Другої світової війни у Львові, як зазначає О. Петрук, існувало три основні осередки астрономічних досліджень – Львівський університет (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка), Львівська політехніка (Національний університет «Львівська політехніка») та Наукове товариство імені Шевченка.

Першу на території сучасної Української держави астрономічну обсерваторію збудували у Львові, при Єзуїтському колегіумі. Свою роботу вона розпочала ще 1771 року. Хоча астрономічні спостереження проводилися в місті й раніше. На той же рік припадає і започаткування викладання астрономії як окремого навчального предмету у Львівському університеті.

В різні періоди – від XVIII ст. до 1939 р. – ця наука розвивалася зусиллями австрійських, польських, чеських і українських дослідників. Серед найбільш знаних – Йозеф Лізґаніґ, Авґуст Кунцек, Войцех Урбанський, Вацлав Ласка, Марцін Ернст, Евґеніуш Рибка, Домінік Зброжек, Лук’ян Ґрабовський, Володимир Левицький, Мирон Зарицький, Ярослав Капко, Стефан Рудницький, Іван Раковський, Володимир Кучер і навіть Іван Крип’якевич, котрий вивчав описи астрономічних явищ в українських літописах XI–XVIII століть.

Учені також займалися широкою популяризацією астрономічних знань у суспільстві – як у Львові, так і загалом на Східній Галичині. У Львові побачило світ чи не найперше україномовне астрономічне науково-популярне видання – «Роскази про небо й землю», наклад якого можна вважати нечуваним не лише для 1875 року, а й для нинішнього часу, – 10 тис. примірників. Лекції з історії та проблем астрономії читалися для широкого загалу за сприяння Товариства наукових викладів імені Петра Могили, яке функціонувало в 1908–1939 рр. При цьому ж товаристві існував і Український астрономічний гурток. Крім лекцій науковці проводили екскурсії та організовували спостереження неба.

Цікаво, що саме у Львові 1901 року було опубліковано працю Івана Пулюя «Нові і перемінні звізди». А митрополит Андрей Шептицький під враженням від спілкування з науковцем Володимиром Левицьким зацікавився астрономією глибше та навіть написав послання до вірян, яке мало назву «Астральний метр» і в якому автор торкався таких питань, як швидкість світла й вимірювання відстаней в астрономії.

 

Більше про це дізнавайтеся безпосередньо з публікації: https://zbruc.eu/node/73386

Джерело: українське Інтернет-видання «Збруч», 22.11.2017 р.

 

Олег Петрук, астрофізик, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України.
 

 Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

16 січня відзначаємо День пам’яті Кіборгів

Сьогодні, 16 січня 2018р. львів’яни разом з усією країною вшановують українських військових, які незламно, упродовж 242 днів (з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року) героїчно обороняли Донецький аеропорт.

Про це повідомляє кореспондент сайту 032.ua.

«Кіборги», які протистояли навалі російських окупаційних військ і захищали українські землі, стали символом мужності та оплотом національного духу.

Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких – посмертно, адже з 18 по 21 січня 2015 року, через підрив терміналу Донецького аеропорту загинуло 58 «кіборгів».

З ініціативи самих бійців, у січні українці вшановують пам’ять загиблих побратимів та запалюють свічку на їхню честь.

«Наші хлопці встояли — не витримав бетон» - це найбільш влучна фраза про 242 дні героїчної оборони аеропорту, яка уже стала крилатою. Її добре знають і у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ: десантники опублікували тематичне відео на своїй сторінці у Фейсбуці, аби вшанувати Героїв.

 

Воїни десантно-штурмової роти зі Львова використали боєприпас як полотно для художнього літопису українсько-російської війни.

Найважчі бойові дії у «гарячих» точках на Донбасі хлопці зобразили на хвостовій частині реактивного снаряду від РСЗВ «Смерч», - інформує кореспондент сайту 032.ua з посиланням на Фейсбук-сторінку 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.

Боєприпас разом з підрозділом пережив у 2014 запеклі бої біля н. п. Побєда, Щастя, Горлівка, Металіста і Луганської ТЕС. Відтак, на ньому вирішили зобразити ці та інші історичні моменти, а також імена загиблих десантників роти.

Висунуту командиром роти Дмитром ідею обговорював весь особовий склад. А втілював у життя — солдат Михайло, упродовж місяця часу, у вільний час від виконання бойових завдань.

Згодом витвір мистецтва планують передати в історичний музей, адже на снаряді зображений бойовий літопис не лише львівських десантників, але й усієї країни.

Уряд знайшов кошти на фінансування програми ЄВРАТОМ для участі в міжнародних дослідженнях з ядерної енергетики

Членські внески до програми ЄВРАТОМ сплачуватимуть з коштів, закладених у бюджет на виконання зобов’язань України в сфері міжнародного науково-технічного співробітництва. 

Відповідну постанову Уряд ухвалив 27 грудня 2017 року.

Україна сплачує членський внесок з урахуванням 95% знижки на весь період дії програми. Зокрема, за 2017 рік розмір внеску України становив близько 168тис євро. Водночас загальний бюджет Програми Євратом – 1,6 мільярдів євро. Сплата членських внесків передбачена Угодою про асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014 – 2018), яка стала чинною наприкінці 2016 року.

Сплата внеску дозволяє нашій країні максимально використовувати переваги асоційованого членства в Євратомі. Так, українські вчені, виші, наукові установи можуть брати участь у перспективних проектах сфери ядерної енергетики. Наразі наші організації виконують 2 проекти з сумою фінансування понад 143тис євро.

Українські науковці також отримують широкий доступ до наукових інфраструктур ЄС, а вітчизняні дослідницькі установки залучаються до використання у проектах Євратома. Наприклад, підтримані програми експериментів на двох українських установках. Це, зокрема, дає можливість модернізувати наукове обладнання в Україні. Водночас українські наукові та навчальні заклади беруть участь у проектах 5 робочих пакетів європейських досліджень.

Крім дослідницької, також виконується навчальна програма в галузі термоядерних досліджень Fusenet, учасником якої є ХНУ ім. Каразіна. Упродовж року більше 10 студентів та аспірантів отримали можливість безкоштовно відвідати школи молодих вчених та конференції у країнах ЄС.

 

Довідково: Програма наукових досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2014 – 2018) є компліментарною до Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», котра об’єднує всі програми ЄС з фінансування науки та інновацій. Угода між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі Євратом, була підписана у м. Брюссель 27 червня 2016 року, ратифікована Верховною Радою України 22 вересня 2016 року і 28 жовтня 2016 року набрала чинності.

Нагадуємо, що в межах проектів «Горизонт 2020» українські організації вже отримали понад 17 мільйонів євро: https://mon.gov.ua/ua/news/usi-novivni-novini-2017-11-10-ukrayinski-organizacziyi-v-mezhax-proektiv-gorizont-2020-otrimali-ponad-17-miljoniv-evro .

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... 107 Вперед >>