Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Національна академія наук України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підписали Угоду про співпрацю

26 липня 2017 року відбулася зустріч керівництва Національної академії наук України із Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим, за підсумками якої було підписано Угоду про співпрацю між Академією та Міністерством.

Участь у зустрічі взяли президент НАН України академік Борис Патон, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець, перший віце-президент НАН України академік Володимир Горбулін, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць, заступник директора Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України академік Ігор Крівцун, завідувач відділу фізико-механічних процесів зварювання середньолегованих високоміцних сталей Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук Михайло Савицький, виконувач обов’язків начальника Науково-організаційного відділу Президії НАН України кандидат фізико-математичних наук Володимир Корнілов, заступник директора юридичного департаменту – начальник відділу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Денис Лініченко та директор підприємства «Гідроінжбуд» Сергій Копистира.

Привітавши високого гостя у стінах Академії, президент НАН України академік Борис Патон наголосив, що налагодження тісного довгострокового і ефективного співробітництва з Мінекономрозвитку принципово важливе для Академії, оскільки міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в таких важливих сферах, як економічний і соціальний розвиток, промислова та інвестиційна політика, координація діяльності з реалізації державного оборонного замовлення та багатьох інших. Академік Б. Патон також поінформував присутніх про те, що НАН України вже підготувала й надіслала зазначеному Міністерству великий перелік науково-технічних розробок, готових до впровадження у різних галузях господарства, та висловив сподівання на те, що міністерство дієво сприятиме залученню державних органів, провідних підприємств державного сектору економіки до використання науково-технічних розробок НАН України. Це стосується, зокрема, й участі наукових установ і організацій Академії у виконанні підприємствами оборонно-промислового комплексу завдань і заходів Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2021 року. За словами президента НАН України, підготовлений спільними зусиллями Академії та Міністерства проект Угоди про співпрацю передбачає взаємодію між ними в багатьох важливих питаннях, серед яких – аналіз стану конкурентоспроможності економіки України, розроблення заходів із підвищення її рівня, підготовка пропозицій щодо напрямів реформування та інноваційного розвитку національної економіки, її основних галузей та секторів, участь у розробленні стратегії та механізмів реалізації державної науково-технічної та інноваційної політики.

Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України С. Кубів підкреслив, що Національна академія наук України уособлює собою «групу національного інтелекту», а співпраця з нею є надзвичайно важливою та відповідальною справою для Міністерства. С. Кубів представив також видання, присвячене 100-річчю утворення першого українського уряду й, зокрема, навів цитату зі вміщеного в цій книзі Звернення генерального секретаря освітніх справ Української Центральної Ради до народу України про підтримку народної освіти, в якому йдеться: «Нині кожен народ може розвиватися в повній мірі і будувати своє життя так, як треба для його щастя. Але здобути щастя не можна без науки. Тільки вона вказує шлях до нього, тільки вона навчає, в чому те щастя». Як наголосив міністр, пріоритетом діяльності Уряду є економічний розвиток і процвітання України, її рух в інноваційному напрямі, а рушії цього процесу – саме наука й новітні технології. На думку С. Кубіва, наявний потенціал досліджень потрібно спрямувати на забезпечення економічної ефективності та зміцнення національної безпеки нашої держави. Створенню робочих місць і високої доданої вартості, виходові українських товарів на зовнішні ринки, збільшенню податкових надходжень та зростанню національного добробуту мають сприяти науково-технічні розробки та їхнє оперативне впровадження. Одним із першочергових завдань Української держави на даному історичному етапі є створення (навіть в умовах обмежених ресурсів, передусім фінансових) ефективної інноваційної системи, ключовими гравцями в межах якої стануть державні службовці, промисловці, вчені й освітяни. Як підкреслив С. Кубів, жорстка конкуренція на світовому ринку вимагає безперервних інновацій, у тому числі від дослідників. Тільки завдяки постійній роботі за цим напрямом можна вирішити як внутрішні, так і зовнішні проблеми держави (зокрема, пов’язані з обороною, безпекою, енергетикою, захистом довкілля, демографічною ситуацією). «Без перебільшення, майбутнє України залежить від спроможності відповісти на глобальні виклики часу і знайти своє місце у світовій економіці», – зазначив міністр. І продовжив: «У цій частині пріоритетними завданнями Мінекономрозвитку стають формування та реалізація економічної, промислової, інноваційної та інвестиційної політики. Залучення установ Національної академії наук України до виконання цієї місії дасть змогу досягти ефективної співпраці у розбудові української економіки й налагодженні світогосподарських зв’язків». Цю мету й покладено в основу двосторонньої угоди про співпрацю, а визначені нею напрями корелюють із завданнями Міністерства та науковими пріоритетами Академії. «Ініціатива проведення спільних заходів Мінекономрозвитку та НАН України дасть змогу об’єднати потенціал державних службовців і науковців та відкриє нові можливості для його реалізації», – підсумував С. Кубів і висловив сподівання на те, що двостороння угода стане важливим кроком на шляху подальшої плідної співпраці між Академією та Міністерством, що буде як взаємовигідною, так і корисною для Української держави.

Президент НАН України академік Б. Патон зауважив, що після підписання угоди сторонам необхідно буде готуватися до другого етапу роботи – спільної підготовки конкретних пропозиції щодо подальшої взаємодії та поступового їх утілення в життя.

Основних досягнень та проблем Національної академії наук України та вітчизняної науки загалом торкнувся у своєму виступі член експертної ради Національного комітету з промислового розвитку, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець. Подякувавши С. Кубіву й Мінекономрозвитку за виявлену до науки й науковців увагу, вчений зазначив, що Академія вже віддавна прагнула тісніших зв’язків із Міністерством, оскільки для інноваційного розвитку країни має численні пропозиції, серед яких – наукові розробки для потреб космічної галузі, енергетики, машинобудування, транспорту, будівельної галузі, агропромислового комплексу, медицини, охорони довкілля, оборони й безпеки. Проте отриманню бажаного позитивного ефекту від практичного впровадження результатів наукової діяльності перешкоджає відсутність сприятливого інноваційного й інвестиційного клімату в державі, підкреслив академік А. Наумовець. Аби Україна не перетворилась остаточно на країну – сировинний придаток, спільних зусиль мають докласти представники влади, сфери реальної економіки, науки й освіти. Для цього в Академії ведеться активна робота. Зокрема, нещодавно було підписано низку угод – із Федерацією роботодавців України, Українським союзом промисловців і підприємців, Київською міською державною адміністрацією, Радою директорів підприємств, установ та організацій м. Києва, успішно реалізуються – з ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля», ДП «Антонов» та іншими. Проте ці домовленості неможливо реалізувати повною мірою без підтримки з боку держави, без законодавчого закріплення необхідних стимулів (наприклад, так званих «податкових канікул», створення вільних економічних зон, залучення венчурного капіталу тощо) для організацій, що займаються інноваціями. В НАН України все ще сподіваються, що на важливість цих питань вітчизняні урядовці звернуть належну увагу, – зауважив академік А. Наумовець.

Внеску Академії в посилення обороноздатності й безпеки Української держави було присвячено виступ першого віце-президента НАН України академіка В. Горбуліна. Він зазначив, що Академія ніколи не залишалась осторонь вирішення актуальних проблем держави. І нині, коли перед Україною постали нові виклики, вчені шукають і знаходять адекватні відповіді на них. 2015 року в Академії було започатковано цільову науково-технічну програму НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави», в межах якої виконується низка проектів зі створення розробок оборонного або подвійного призначення. Академік В. Горбулін також поінформував присутніх про спільне засідання Воєнно-наукової ради Збройних Сил України та Національної академії наук України, яке відбулось у Генеральному штабі Збройних Сил України 7 липня поточного року.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік В. Геєць висловився щодо співпраці нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями.

Під час загальної дискусії було обговорено також необхідність забезпечення належного рівня викладання природознавчих дисциплін, зокрема фізики, у середній і вищій школах, що є вкрай важливим для підготовки кваліфікованих інженерно-технічних кадрів для промисловості.

Потому Міністр економічного розвитку і торгівлі України С. Кубів і президент Національної академії наук України академік Б. Патон підписали Угоду про співпрацю між Міністерством і Академією. В документі йдеться про те, що його укладено з огляду на необхідність всебічного сприяння формуванню та реалізації державної соціально-економічної політики, підвищення ролі науки та інновацій у процесах реформування вітчизняної економіки та посиленні її конкурентоспроможності, створення належних умов для впровадження наукових розробок у виробництво. Підписуючи цей документ, Міністерство й Академія розглядають двосторонню співпрацю як інструмент реалізації послідовної державної політики розвитку вітчизняної економіки, спрямованої на забезпечення її ефективної модернізації, залучення інвестицій в українську економіку, сприяння входженню України у світові економічні організації та інтеграційні структури, вирішення окремих проблем галузей економіки, участь у розробленні нормативно-правових актів, документів і планів спільної діяльності. Угодою визначено напрями й форми співпраці, а також інші питання організації взаємодії між сторонами.

На завершення зустрічі академік Б. Патон від імені всієї Академії подякував Міністрові С. Кубіву за розуміння ролі науки в розвитку нашої держави, сприяння у налагодженні тіснішого співробітництва між Мінекономрозвитку й Академією та висловив упевненість, що підписання згаданої угоди сприятиме встановленню між ними міцних партнерських відносин.

 

 

За інформацією Відділення економіки НАН України,

прес-центру Мінекономрозвитку України

та прес-служби НАН України

Виставку «Врятовані скарби підземного Львова» представили у Варшаві

17 травня 2017 року у Варшавському національному археологічному музеї відкрилася виставка «Врятовані скарби підземного Львова», основна мета якої – показати щоденне життя львів’ян таким, яким воно було в різні історичні епохи. В експозиції представлено речі, які щодня використовувалися мешканцями міста й були для них важливими, – глечики, сковорідки, горнятка, прикраси, дитячі свищики, люльки, монети тощо. Знахідки походять із розкопок, проведених фахівцями НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України у центральній частині Львова впродовж останніх 15 років. Варшава стала вже четвертим польським містом, у якому презентували проект «Врятовані скарби підземного Львова». Раніше можливість оглянути експозицію мали у Кракові, Любліні та Вроцлаві.

   Виставку «Врятовані скарби підземного Львова» презентує Науково-дослідний центр (НДЦ) «Рятівна археологічна служба» («РАС») Інституту археології НАН України.

Виставка, організована НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України, Варшавським національним археологічним музеєм і Археологічним музеєм Кракова проходить під патронатом Посольства України в Республіці Польща.

Під час відкриття виставки у Варшаві Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця зазначив, що виставка чудово слугує просуванню Львова як європейського міста і висловив сподівання, що серед її відвідувачів знайдеться багато охочих на власні очі побачити сучасний Львів.

За словами кураторки виставки Наталки Войцещук, саме у простоті представлених артефактів полягає їхня неповторність і навіть певна сакральність, адже вони якнайкраще передають багатовікову історію міста.

Виставка пропонує помандрувати крізь віки (від часів іще до заснування княжого міста й дотепер) і дає змогу на мить торкнутися минувшини – побачити, як багато століть тому люди жили, чим користувались у побуті та як розважалися. Найдавніші з представлених знахідок належать до слов’янської доби (VІІ–ІХ ст.ст.), найбільш пізні – датуються зламом ХІХ та ХХ ст.ст.

Основу виставки складають 30 банерів і 500 артефактів. Експоновані знахідки поділено на 20 тематичних груп, у кожній із яких акцентовано на певній категорії речей. Це, зокрема, гутний і фабричний скляний посуд, місцеві й імпортні люльки, керамічні горщики та глеки різних розмірів, сковорідки і друшляки, миски, кубки й кухлі  тощо.

Окремо представлено унікальні речі: кахлю XV–XVI ст.ст. із трьома гербами, тацу (тацю) XV–XVI ст.ст. із двома клеймами, виконану на качиному яйці копію найстарішої в Україні писанки XV–XVI ст.ст., бронзову фігурку XIV ст. у вигляді блазня в готичному вбранні та два скарби. Один із них, знайдений у дерев’яному водозбірнику XV ст., складався з предметів християнського культу ХІІ–XV ст.ст. Інший скарб містив 103 розмінні монети, з них – 9 срібних корон Австро-Угорської імперії часів правління Франца Йосифа І, а також два ґудзики, на одному з яких викарбовано герб Львова. Археологічний контекст виявлення цього скарбу свідчить про те, що він, найімовірніше, був захований перед першим захопленням міста російськими військами у вересні 1914 року.

Крім артефактів, на виставці також представлено репродукції давніх планів Львова, найстаріший з яких виконано 1635 року, старі панорамні краєвиди Львова XVII–ХІХ ст.ст., фотографії з місць розкопок фотохудожників Віталія Грабаря й Романа Шишака, а також картини відомих митців – Оксани Андрущенко, Тараса Беняха, Володимира Богуславського, Галини Дудар і Лесі Квик.

Експозиція у Варшаві працюватиме до кінця серпня поточного року.

Директор НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук сподівається, що незабаром виставку вдасться презентувати і в Україні.

 

 

За інформацією НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України

та Посольства України у Республіці Польща

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Перший український Музей науки мають відкрити в Києві восени 2018 року

В Україні буде створено перший Музей науки – його розташують у Києві, у приміщенні за адресою вул. Антоновича, 180. Проект реалізується в межах державно-приватного партнерства: інвестор має виконати ремонт та реконструкцію приміщень і створити унікальний освітній простір, частиною якого буде Музей. Відповідний договір підписано 27 липня 2017 року між Фондом держмайна та компанією «Альдо», поручителем угоди виступила відома девелоперська компанія «Центр комерційних площ».

Будівля, яку реконструюватимуть, знаходиться в управлінні Міністерства освіти і науки України і має 5000 м2 вільних площ. Зараз у приміщенні розміщується УкрІНТЕІ та Державна наукова-технічна бібліотека. Після реконструкції вони отримають відремонтовані приміщення із сучасними системами опалення та вентиляції, архівним та бібліотечним обладнанням тощо.

«Цей проект має стати показовим прикладом державно-приватного партнерства. У результаті його реалізації мільйони українських дітей зможуть не лише дізнатися багато цікавого про навколишній світ, а й отримати перший практичний досвід наукової роботи. Вони матимуть змогу займатися у секціях, проводити досліди, експерименти, а у старшому віці – презентувати власні наукові розробки та втілювати їх в життя», – розповів заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

За словами інвестора, орієнтовна вартість проекту – 150млн гривень. Його реалізація розрахована на 1 рік. Проектні роботи планують розпочати вже у серпні, а будівельні роботи – у жовтні цього року.

Освітній простір буде багатофункціональним і матиме кілька десятків різних зон. Це – експозиції (хімія, фізика, космос, підводний світ, роботи та ін.), майданчики для майстер-класів та відеодемонстрацій, науковий театр, зона невагомості, лабіринт, відкрита бібліотека тощо.

Планується, що Музей стане майданчиком наукової освіти, на базі якого побудують безперервну освітню вертикаль – від дитячого здивування, викликаного першим науковим досвідом, до першого наукового відкриття та інтелектуального стартапу.

Щоб реалізувати цю ідею, комплекс поділять на такі простори:

• Експлораторіум – освітні майданчики з інтерактивними експонатами, що пояснюють дію законів природи (дошкільний вік, молодша школа).

• Дитячі наукові студії (молодша та базова школи).

• Наукові секції (базова та старша школи).

• Відкриті лабораторії – для дослідницько-експериментальної роботи з природничих, точних, інженерних, суспільних та гуманітарних дисциплін (старша школа).

• Науковий коворкінг та науковий інкубатор – для доведення наукових ідей до впровадження (старша школа, студенти, молоді науковці).

• Тренінговий центр для педагогів.

• Профорієнтаційний та діагностичний центр для дітей та підлітків.

Базою для нового освітнього простору стане учнівська науково-дослідницька лабораторія та інші напрацювання в цій сфері Малої академії наук. МАН також стане упорядником Музею, а фахівці академії братимуть безпосередню участь у його створенні.

Довідково: Будівлю було зведено 1971 року. Тривалий час будівля перебувала в занедбаному стані через відсутність достатнього фінансування: грошей не вистачало не тільки на ремонт, але й на утримання будівлі. Зараз в приміщенні працює 150 співробітників УкрІНТЕІ та 75 – Державної науково-технічної бібліотеки. Під час реконструкції вони не припинятимуть своєї роботи.

До цього процесу долучать й польських експертів, які свого часу робили Центр науки «Коперник» у Варшаві http://www.kopernik.org.pl/en/ .

Музей "Коперник", Польща

                                                                                                                                                                        

 

 

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>