Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


МОН представило 240 інноваційних розробок українських університетів

Університетська наука в Україні примножує результати і технології, важливі для економіки, оборони, агропромисловості, охорони здоров’я та інших сфер життя нашої країни. На цьому наголосила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, презентуючи каталог «Інноваційні розробки університетів та наукових установ МОН».

Збірник виданий Міністерством освіти і науки й містить інформацію про 240 інноваційних науково-технічних розробок 30 університетів. Усі ці розробки відповідають перспективним напрямам української економіки. Вони були відібрані експертною групою з понад 400 пропозицій.

«У більшості успішних країн університетська наука є найдинамічнішим сегментом наукового пошуку, бо так до досліджень залучаються аспіранти й студенти. У цьому питанні Україна нарешті відірвалася від радянської спадщини, коли виші вважалися лише місцем для навчання. Зараз наша університетська наука стає більш динамічною та ефективною. В цьому каталозі є зразки наукових досліджень, які вже мають промислове виробництво й успішно використовуються в різних сферах», – зазначила Лілія Гриневич.

Так, на базі ВАТ «Меридіан» триває промислове виробництво розробки КПІ ім. Сікорськогобезпілотника «Spectator». Зараз він використовується та є затребуваним в українській армії, зокрема, у зоні АТО, прикордонній службі, в аграрному секторі, для пошуково-рятувальних робіт тощо. Цей безпілотник зручний тим, що може злітати з руки, має дальність до 30 км, а вагу – до 9 кг. У ньому також передбачено системи парашутної посадки, автономного аварійного порятунку, пошуку. Сучасні безпілотники, зокрема, полі- та квадрокоптери також створені в НАУ та Харківській політехніці.

Інша розробка КПІнаносупутник PolyITAN-2 – нині перебуває на орбіті. Він допомагає проводити дослідження в проекті щодо змін клімату.

У пожежно-рятувальних підрозділах та медичних закладах використовують розробки Київського національного університету технологій і дизайну. Це, зокрема, комплект спеціального одягу пожежника, що захищає як від високих температур та полум’я, так і від проникнення води, розчинів. У медицині застосовують комплекти для захисту від перехресного зараження та від особливо небезпечних інфекцій. Також створені шпитальний одяг для поранених, костюм для людей із травмами хребта тощо.

У промисловій партії випущені і зневоднені гідрогелеві лікувальні пов’язки – розробка Львівської політехніки. Вони мають нижчу вартість порівняно із закордонними аналогами, необмежений термін використання. Пов’язка зручна тим, що потрапляє в медзаклад повністю зневодненою, без лікувальних препаратів, і вже лікар може наповнити її необхідним препаратом.

Немає світових аналогів цифровий голографічний інтерференційний мікроскоп, розроблений в ХНУ ім. Каразіна. Він дозволяє отримувати тривимірні зображення фазових мікрооб’єктів і проводити кількісні вимірювання. Важливе практичне застосування – для діагностики захворювань крові та експрес-діагностики загального стану організму.

На промислових підприємствах впроваджена розробка СумДУтеплогенеруючий агрегат. Він дає змогу нагрівати рідини без використання нагрівальних елементів, що, приміром, скорочує витрати на опалення на 40-60%. У цьому ж виші впроваджено власну розробку – систему моніторингу теплозабезпечення об’єктів. Цей сервіс моніторить показники роботи теплової мережі з урахуванням погодних умов, розраховує необхідну кількість енергії та формує звітність. У підсумку він дозволяє підвищити енергоефективність та зменшити витрати на споживання ресурсів.

Метод відтворення та культивування цінних видів риб створили у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Його нині використовують на підприємстві рибгосподарства Мінагрополітики. У Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті вивели нову породу овецьПридніпровська м’ясна. Це дозволить почати відродження галузі вівчарства, розширити виробництво екологічно чистої продукції. А в Херсонському державному аграрному університеті створили технологію вирощування на Півдні України австралійських тропічних раків. Вона передбачає поєднання вирощування раків у штучних умовах та ставках.

Більше інформації про ці та інші розробки українських університетів можна прочитати за посиланням https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/nauka-v-universitetax/rozrobkiuniv-monu.pdf

 

Розробки згруповані за 10 напрямами:

  • Агропромисловий комплекс і біотехнології
  • Наукове супроводження безпеки та оборони
  • Інформаційно-комунікаційні технології
  • Нові матеріали та нанотехнології
  • Енергетика та енергоефективність
  • Машинобудування
  • Приладобудування
  • Технології будівництва та транспортні засоби
  • Охорона здоров’я
  • Раціональне природокористування.

По кожній розробці є інформація про її призначення, переваги, сферу застосування, затребуваність на ринку, стан готовності до впровадження тощо. Також у збірнику написано про досвід вишів з комерціалізації інноваційних розробок і трансферу технологій на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Нагадуємо, що найкращі українські виші зможуть отримати базове фінансування на науку за результатами атестації. Це рішення було ухвалено на першому засіданні Нацради розвитку науки і технологій.

Міністерства, НАН та інші головні розпорядники бюджетних коштів отримають більшу свободу у формуванні тем потрібних їм наукових досліджень

Уряд спростив та вдосконалив процес формування тематики наукових досліджень і науково-технічних розробок, що виконуються за кошти держбюджету. Відповідний Порядок було затверджено постановою Кабінету Міністрів України.

Документ визначає нові правила, за якими головні розпорядники бюджетних коштів, зокрема міністерства, національні академії наук,  формуватимуть тематики наукових досліджень і розробок. У межах цих тематик уже виконуватимуться конкретні наукові або науково-технічні роботи протягом 3-5 років. Новий Порядок почне діяти з 1 квітня 2018 року.

«Необхідність у такому документі назріла вже давно. Вона обумовлена тим, що чинна редакція Порядку є вкрай зарегульованою, більшість вимог трактуються не чітко, іноді навіть неоднозначно. Натомість новий Порядок має рамковий характер і дає більше свободи для головних розпорядників. Зокрема, вони тепер самостійно визначатимуть найважливіші напрями наукових досліджень і розробок у своїй сфері. Водночас розпорядники матимуть й більшу відповідальність», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Так, щорічно головні розпорядники, які витрачали кошти на науку, повинні будуть звітувати про отримані результати Нацраді з питань розвитку науки і технологій. Вона оцінюватиме звіти та надаватиме свої пропозиції. Причому ці пропозиції можуть вноситися як головному розпоряднику – стосовно правильності визначеної тематики, так і Кабміну – щодо обсягів коштів, необхідних розпорядникові для подальшої реалізації тематики. Також головні розпорядники мають обов’язково оприлюднювати на своїх сайтах перелік пріоритетних напрямів досліджень і розробок – ця інформація буде повністю відкритою.

«Новий Порядок прибирає бюрократичні перепони і дозволить головним розпорядникам формувати тематику досліджень відповідно до вимог часу. Хочу підкреслити, що цей документ повністю підтриманий Науковим комітетом Нацради з питань розвитку науки і технологій», – відзначила Міністр.

Пам’яті першого українського космонавта, Героя України Леоніда Костянтиновича Каденюка

Національна академія наук України з глибоким сумом і скорботою сприйняла звістку про передчасну смерть Леоніда Костянтиновича Каденюка – першого космонавта незалежної Української держави, нашу гордість, справжнього фахівця, людину честі й патріота, який уперше доправив на навколоземну орбіту томик Шевченкового «Кобзаря».

«Космічний політ справляє надзвичайно багато вражень. Але основне – це те, що все побачене, відчуте й пережите в Космосі змушує по-особливому сприймати життя на Землі. Адже там, у Космосі, коли космічний корабель облітає Землю всього за 90 хвилин, вона здається дуже маленькою і незахищеною, а атмосфера, фізичні властивості якої уможливлюють людське існування на Землі, – то надто тоненький прошарок навколо неї. Коли дивишся на Землю з Космосу, – постає бажання дбати про неї, берегти її природу», – розповідав Леонід Каденюк про свій політ…

Ще 5 грудня 2017 року ми радо вітали Леоніда Костянтиновича на спільному засіданні Ради з космічних досліджень Національної академії наук України і Науково-технічної ради Державного космічного агентства України, де він і наші колеги згадували українсько-американський науковий експеримент із космічної біології з вирощування рослин, який 20 років Леонід Костянтинович успішно провів на борту космічного корабля багаторазового використання «Колумбія». Готуючись до цього експерименту, наш видатний космонавт із квітня по жовтень 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України. А під час польоту й пізніше, а саме – від жовтня 1997 по червень 2000 року та в грудні 2010 року – Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. Завдяки його відповідальний роботі на орбіті вчені отримали принципово нову наукову інформацію, розробили на її основі оригінальні концепції, які стали вагомим внеском у світову космічну біологію та є свідченням непересічності особистості нашого космонавта. Леонід Костянтинович приділяв багато часу роботі з молоддю, сприяв створенню Музею космонавтики в Чернівцях, на своїй малій Батьківщині…

Нагадаємо, 26 грудня 2017 року міський голова Львова Андрій Садовий мав зустріч з першим астронавтом незалежної України, Героєм України Леонідом Каденюком. Під час спілкування Леонід Каденюк подарував мерові Львова свою книгу «Місія – космос» з власним автографом та розповів про свої переживання під час польоту. Під час зустрічі також обговорили створення у Львові Центру науки.

Наприкінці зустрічі перший космонавт незалежної України залишив запис у Книзі почесних гостей Львова: «Пишаюся тим, що першим українським містом після космічного польоту, в якому я приземлився літаком Вашингтон-Київ, було місто Львів. Тобто для того, щоб побувати у Львові, мені треба було полетіти в космос. Бажаю львівській громаді миру, добра, злагоди, благополуччя. Слава Україні!»

Громада міста Львова сумує з приводу втрати першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка. Стало відомо, що перший космонавт України відійшов у вічність 31 січня 2018 року на 68 році життя.

«Це велика втрата для всієї України. Такі люди, як Леонід Каденюк, своєю важкою працею, щирою і відданою Україні позицією творять історію нашої держави, історію успіху і перемог. Ми сумуємо і співчуваємо родині», - зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

 

Довідка:

Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів.

У 1967 році після закінчення середньої школи зі срібною медаллю вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків (ЧВВАУЛ).

Після закінчення у 1971 році ЧВВАУЛ і отримання диплома льотчика-інженера за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів» працював льотчиком-інструктором ЧВВАУЛ.

В серпні 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів у групу багаторазової космічної системи «Буран».

В 1977 році закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач».

У 1977–1979 роках пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію космонавта-випробувача.

З 1977 до 1983 року — космонавт-випробувач групи багаторазової космічної системи «Буран».

1984–1988 роки — льотчик-випробувач Державного науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

1988–1996 роки — космонавт-випробувач, льотчик-випробувач багаторазової космічної системи «Буран».

1989 рік — закінчив Московський авіаційний інститут — літакобудівний факультет.

1988–1990 — пройшов інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як його командир.

Брав участь у відпрацьовуванні глісади зниження за заходження на посадку космічного корабля «Буран» на літаках МіГ-31 та МіГ-25.

У період 1990–1992 років. за повною програмою пройшов підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ».

Під час підготовки до космічних польотів та в процесі випробувальної роботи пройшов унікальні інженерну та льотну підготовку. Вивчив космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», БТКК «Буран», Орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський багаторазовий транспортний космічний корабль (БТКК) «Space Shuttle».

Брав участь у розробці та випробуванні авіаційно-космічних систем, у їх ескізному та макетному проектуванні, а також у льотних випробуваннях систем.

Літав більш, ніж на 50 типах та модифікаціях літаків різного призначення, в основному — винищувачів, а також на американському тренувальному літаку Northrop T-38.

За час підготовки до космічних польотів пройшов підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у найрізноманітніших напрямках: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідженні природних ресурсів Землі із космосу, геології, астрономії, геоботаніки.

В 1995 році відібраний в групу космонавтів Національного космічного агентства України.

Пройшов підготовку до космічного польоту в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як спеціаліст по корисному навантаженню.

Каденюк Л. К. — генерал-майор Збройних Сил України, заступник Генерального інспектора генеральної військової інспекції при Президентові України з питань авіації і космонавтики.

Автор п'яти наукових праць.

 

Політ

В період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» (англ.Columbia) місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків сої патогенним грибом фітофтори.

Крім цих експериментів в космічному польоті виконувалися експерименти Інституту системних досліджень людини з тематики «Людина і стан невагомості».

 

За матеріалами НАН України та Львівської міської ради

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 Вперед >>