Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Відбулося засідання Вченої ради ФМІ НАНУ

22 лютого 2018 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради Інституту

 

На засіданні Вченої ради ФМІ НАН України були розглянуті такі питання:

1. Наукова доповідь «Дифракція акустичних хвиль на фрагментах конічних поверхонь».

Доп. В.О. Лисечко

2. Про засідання наукової ради з програми «Ресурс-2».

Доп. З.Т. Назарчук

3. Про підтримку кандидатів на виборах до НАН України.

Доп.: члени Вченої ради

4. Різне.

Дні пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

20 лютого в Україні відзначався День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Це були українці, які загинули в Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській за честь, за волю, за свою Україну.

 

Упродовж 18-20 лютого 2018р. відбулась низка заходів, присвячених цим подіям.

 

18 лютого2018 року було відкрито виставку, присвячену учасникам Революції Гідності – творчим особистостям «Переведи мене через Майдан».

Серед учасників Майдану було чимало творчих особистостей. Наймолодший Герой Небесної Сотні Назарій Войтович навчався  на  дизайнера і любив живопис, Валерій Брезденюк володів унікальною технікою малювання на воді і своїм даром вразив усю країну, взявши участь у шоу «Україна має талант», Володимир Мельничук фільмував відео та робив фото у найгарячіших точках Майдану, а у багатьох проектах, присвячених Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, центральне місце займають твори Тетяни Чепрасової.

Експозиція виставки «Переведи мене через Майдан» відкрита у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» (вул. Лаврська, 12). На ній представлені роботи Тараса Більчука, Назарія Войтовича, Володимира Мельничука, Олександра Тимошенка, Тетяни Чепрасової.

Президент Петро Порошенко відзначив орденом Героїв Небесної Сотні громадського активіста, учасника Революції Гідності Тараса Більчука посмертно. Нагороду отримала донька активіста Наталія під час відкриття виставки «Переведи мене через Майдан».

«Тарас, на жаль, пішов від нас минулого року. Світлину цього зрілого чоловіка з розбитою і скривавленою головою в оточенні силовиків бачив кожен, хто цікавився подіями 2014 року - як в Україні, так і за її межами», - зазначив Глава держави.

Президент наголосив, що картини Тараса Більчука про Україну розійшлися світом - його роботи побачили в США, Канаді, Японії, Франції, Парагваї, Швеції, Польщі, Англії.

У свою чергу, донька Наталія Більчук подякувала за відзнаку батькові. «Коли мій тато творив, то він це робив від душі. Деякі з робіт були як реліквія української історії, інші - створені тим вогнем і любов’ю, яку він відчував до України», - розповіла вона. За її словами, Тарас Більчук був справжнім патріотом України і ніколи не залишався осторонь, коли його країна потребувала допомоги.

 

19 лютого у національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відкрилася виставка "Артефакти. Творчі барикади. Передача колекції". Виставка представляє роботи зі збірки майданівської ініціативи “Артіль-Майдан”, яка об’єднала професійних художників та студентів мистецьких вишів під час Революції Гідності. Полотнами для творчості митців слугували каски, щити, біти та інші атрибути майданівців. До цієї ініціативи долучилися не лише професіонали, а й звичайні учасники протестних подій. Розпочалося все з розмальовування щитів і касок для членів Самооборони Майдану. Мальовані каски одразу стали одним із символів Майдану. Кожна  із робіт має унікальний авторський задум, багато з них містить  автентичну стилістику різних регіонів України.

«Дуже важливо, щоб ми не просто зберегли пам'ять, а щоб ми не дали можливості нівелювати ці події, применшувати їх значущість або  щось замовчувати. Це неприпустимо, адже ті хлопці,  які віддали свої життя – загинули за світоглядні цінності – за Свободу та Гідність. Пригадую той фантастичний момент, коли приїхав Любомир Гузар, його Боже благословення, коли він сказав: «Не гріх боронити свою гідність, свою свободу і свою державу». Він  практично благословив нас своїм словом. Це було надзвичайно потужно і вартувало великої сили. Для нас святий обов’язок – згадувати ті події, і скільки б часу не пройшло – вони несуть в собі дуже важливі речі, які не можна дозволити забути прийдешнім поколінням», - сказав Міністр культури України Євген Нищук.

Мистецькі артефакти це лише частина з колекції, ще однією із важливих її складових є також раритетні речі зі згорілого Будинку профспілок та наметового містечка. Після виставки всі речі з експозиції будуть передані до фондів Національного музею Революції Гідності.

За словами Тетяни Чепрасової, автора проекту і засновника ГО «Артель Майдан»,  до Музею передаються найцінніші та найкращі зразки творчості, народжені Революцією Гідності.

Виставка триватиме щоденно до 28 лютого.

 

Кілька днів на Майдані Незалежності було відкрито для загального огляду і врахування думки громадськості виставку міжнародного архітектурного конкурсу проектів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Музею Революції Гідності.

20 лютого 2018р. відбулась презентація проекту-переможця номінації «Меморіал Героїв Небесної Сотні». Голова журі Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу Матіас Зауербрух повідомив, що у фінальній частині конкурсу взяли участь 9 проектів з різних країн, включно з Україною, та оголосив фіналістів конкурсу архітектурного проекту Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які зайняли перші три місця. Ними стали два архітектурні проекти з Німеччини та один з України. Переможцем конкурсу став проект двох львів’янок Ірини Волинець та Марії Процик.

 

20 лютого 2018р. відбулась панахида за загиблими активістами Революції Гідності.

Богослужіння у Михайлівському Золотоверхому Соборі відправив Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

«Доки в Україні будуть такі мужні сини і дочки, Україна – незборима. І ворог теж має це знати», -  зазначив Філарет. За його словами, обов’язок всіх українців не лише пам’ятати про подвиг Героїв Небесної Сотні, але і молитися за них і не забувати, що зі смертю життя не припиняється. «Смерть не є поразкою. Смерть часто буває перемогою, як і в цьому випадку», - наголосив він.

На вшанування пам’яті загиблих учасників Революції Гідності були встановлені лампадки біля фотопортретів Героїв Небесної Сотні та Хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

 

У Львові 20 лютого 2018р. вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні на Личаківському кладовищі. На полі почесних поховань №67 представники влади, громадських організацій, учасники Революції гідності та учасники АТО, родини загиблих, студенти поклали квіти та віддали шану Героям Небесної Сотні та новітнім борцям за незалежність.

Присутні запалили лампадки на могилах героїв Небесної Сотні Андрія Дигдаловича, Юрія Вербицького, Володимира Бойківа, Богдана Ільківа, а також генерал-майора Сергія Кульчицького та полковника Андрія Соколенка.

Опісля представники духовенства відслужили чин панахиди.

«Четвертий рік поспіль ми згадуємо Героїв Небесної Сотні. Це тиждень Великого посту – прийнято просити прощення. Без прощення нема любові. Герої не вмирають. Ми також просимо прощення у вас за те, що ви злетіли в небеса, а ми лишились тут, щоб засвідчити, що ваш поступ був героїчний, ваші змагання були за те, щоб ми краще жили. Найбільше, що ми можемо сказати – це слова нашої молитви», – сказав митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк).

 

Супроводжував урочистості хор, який виконав пісню «Пливе кача по Тисині», яку, як відомо, вперше виконали на київському Майдані під час Революції гідності. Опісля присутні на вшануванні виконали гімн України.

Крім цього, уранці 20 лютого 2018р. на фасаді Львівської міськради вивісили тематичний банер із зображенням Героїв Небесної Сотні та словами Блаженнішого Любомира Гузара «Голодного можна купити, а вільного тільки вбити» на знак шани і скорботи за загиблими.

 

20 лютого, у внутрішньому подвір’ї географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка (вул. Дорошенка, 41) урочисто відкрили погруддя Герою Небесної Сотні Ігорю Костенку. Його відкрила сестра Ігоря Інна Костенко разом з побратимом, а відтак, відбулося освячення і покладання квітів. Від громади міста участь в заході взяв міський голова Львова Андрій Садовий.

«Є такі люди, які голим нервом відчувають несправедливість. Вони не можуть мовчати, вони не можуть пройти повз – вони йдуть вперед. Вони не знають, що їх чекає. Дуже часто таких людей веде Бог, і Бог їм дає свою дорогу.

Ти не можеш бути щасливим в країні, коли інші нещасливі. Ти не можеш бути вільним, коли інші поневолені. Ти не можеш жити гідно, коли інші принижені. Хлопці з Небесної Сотні, які віддали своє життя – вони не вмирали, щоб змінити одного Президента на іншого. Вони віддали своє життя, щоб змінити країну, і тим маркером, дуже часто, є не пусті слова політиків, а є реальні зміни, які всі українці сьогодні хочуть побачити.

Дуже часто сьогодні звучать слова «зрада» і «перемога». Дуже часто тими словами маніпулюють. Зрада – це коли українець принижений і замість того, щоб вірити у світлий завтрашній день, він думає, як прогодувати свою сім’ю, як вижити. Перемога – це тоді, коли є надія, коли є щастя. Я хочу вірити, що Бог добрий до нас, дасть всім мудрості, і ми в прославу цих хлопців, в прославу Ігоря зробимо все можливе для того, щоби українці гордилися своєю країною. Я хочу висловити щиру подяку всім, хто долучився до побудови цього прекрасного пам’ятника. Дякую вам, і велика подяка мамі – Ваш біль не може зрозуміти ніхто. Слава Ігорю, Слава Україні», - сказав Андрій Садовий, міський голова Львова.

«Щиро вдячна, що ви прийшли віддати шану моєму сину. Пам’ятаю, як дев’ять  років тому він побачив себе у списках. Він лишив Івано-Франківськ. Його привабив Львів. Він ще мене повчав до цієї краси. Завдяки сину я теж полюбила це місто. Я довго не могла зрозуміти, що мій син вже не ходить цими вуличками. Львів’яни, хочу подякувати, що ви подарували моєму синові це місто, ви його навічно поселили в ньому.

Вірю, що наша Україна буде процвітати. Бережіть своїх рідних. Цінуйте кожен прожитий день. Ми всі хочемо, щоб настав мир», - сказала мама Ігоря Костенка п. Оксана.

Автором проекту погруддя Герою Небесної Сотні Ігорю Костенку є український скульптор Володимир Цісарик

Зазначимо, що Ігор Костенко навчався на географічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Він загинув 20 лютого 2014 року під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу на вул. Інститутській.

20 лютого 2018р. на площі навпроти пам’ятника Тарасу Шевченкові відбулося віче пам’яті Героїв Небесної Сотні. Опісля відбулася всеукраїнська тиха акція «Ангели пам’яті» та запалення лампадок.

Тиху акцію «Ангели пам'яті» влаштували учні Львівського художнього ліцею при Академії мистецтв. На п'ятьох штучних деревцях біля пам'ятника Тарасу Шевченкові вони розвісили понад три сотні паперових ангеликів, яких у п'ятницю, 16 лютого, виготовляли разом із дітьми загиблих Героїв.

Стояти деревця із паперовими ангелами будуть упродовж декількох днів. Нагадаємо, що такі фігурки 20 лютого з'явилися і на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві, а також – у Рівному та Коломиї.

 

У День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на флагштоці перед Львівською міськрадою вперше вивісили червоно-чорний прапор. Нагадаємо, депутати Львівської міськради 15 лютого рекомендували під час відзначення пам’ятних дат та урочистих подій у місті використовувати червоно-чорний прапор та іншу національно-патріотичну символіку. Частина місцевих політиків наполягали, що червоно-чорний прапор слід використовувати паралельно з державним синьо-жовтим і вивішувати на усіх адмінбудівлях, однак ветерани УПА і ОУН засудили такі ініціативи.

 

 

P.S. 11 жовтня 2017 року відбулося відкриття пам’ятної «Зірки Небесної Сотні» в Страсбурзі біля будівлі Ради Європи, на якому був присутній президент України Петро Порошенко.

Це місце в Страсбурзі присвячене важливим віхам, які проклали шлях до мирної, єдиної та процвітаючої Європи.

Українська «Зірка Небесної Сотні» стане дев’ятою, що встановлена на алеї. На ній нанесено напис французькою мовою: «На честь Небесної Сотні та всіх громадян, які маніфестували за Європу та її цінності під час Євромайдану в Україні. «За вас правда, за вас слава і воля». Тарас Шевченко».

Проект «Європейські плити» («Dalles de l’Europe») зі встановлення уздовж будівлі Ради Європи металевих плит із зображенням зірки з пам’ятним написом, було започатковано у листопаді 2014 року. Встановлення плити на честь Героїв Небесної Сотні стало можливим завдяки спільним зусиллями української громади Страсбурга, членів Постійної делегації України в ПАРЄ та Постійного представництва України при Раді Європи.

 

За матеріалами інтернет-ресурсу

Зустріч Президії ЦК профспілки працівників НАН України з керівництвом Академії

1 лютого 2018 року в будівлі Президії НАН України відбулася зустріч керівництва Академії в особах першого віце-президента академіка А.Г. Наумовця, віце-президента академіка В.Г. Кошечка, віце-президента академіка С.І. Пирожкова, головного вченого секретаря академіка В.Л. Богданова із Президією Центрального комітету (ЦК) профспілки працівників НАН України – головою профспілки А.І. Широковим, заступником голови профспілки В.М. Столяровим, членами Президії ЦК профспілки. На зустріч було також запрошено представників профактиву – членів ЦК профспілки працівників НАН України й голів низки первинних організацій м. Києва, а також керівників підрозділів апарату Президії НАН України.

Перший віце-президент НАН України академік А.Г. Наумовець і голова профспілки працівників НАН України А.І. Широков звернулися до присутніх зі вступними словами, окресливши нинішнє становище Академії та проблемні питання, з якими стикаються НАН України і її наукові установи.

Головний учений секретар академік НАН України академік В.Л. Богданов у своєму виступі зосередився на фінансовому забезпеченні Академії в Державному бюджеті України на 2018 р.

Потому учасникам зустрічі з боку профспілки було надано можливість висловити свою позицію з тієї або іншої проблеми, а також поставити запитання, нерідко досить гострі, керівництву Академії.

 

Найчастіше порушувалися такі проблеми:

– невиконання державною владою норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;

– недостатність базового фінансування Академії за КПКВК 6541030 протягом трьох останніх років і, як наслідок, дефіцит фонду оплати праці та режим неповної зайнятості в більшості наукових установ;

– негативні наслідки значного скорочення наукових установ і відтік наукової молоді;

– причини відсутності перегляду термінів і обсягів планових тем за умов неповного робочого тижня;

– режим роботи адміністрації установ і Президії НАН України;

– фінансування НАН України за новим КПКВК 6541230 і принцип розподілу цих коштів;

– оцінювання діяльності наукових установ та його співвідношення з державною атестацією;

– першочергові й невідкладні кроки для поліпшення ситуації із зайнятістю й оплатою праці;

– принципи розподілу базового фінансування.

 

Керівництво Академії та відповідних підрозділів Президії НАН України надало змістовні відповіді на питання.

 

Підбиваючи підсумки зустрічі, голова профспілки працівників НАН України А.І. Широков запропонував:

1) у стислі терміни проаналізувати кошториси доходів і видатків та штатні розписи наукових установ; узагальнити реальний дефіцит фонду оплати праці при стовідсотковій зарплаті у режимі повної зайнятості;

2) для вирішення цієї проблеми спільним листом звернутися до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, парламентських комітетів і фракцій політичних партій із обґрунтуванням збільшення фінансування НАН України на відповідну суму під час перегляду Державного бюджету України на 2018 р. за підсумками першого кварталу;

3) зробити все залежне від НАН України для максимального пришвидшення фінансування за КПКВК 6541230.

 

А.І. Широков також проінформував керівництво Академії, що ЦК профспілки готує позов до Кабінету Міністрів України з приводу невиконання останнім Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

На завершення голова профспілки подякував керівництву Академії за проведення зустрічі та запропонував зробити такі заходи регулярнішими.

 

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>