Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Академік В.М.Локтєв повідомляє, які відредаговані програми з фізики і астрономії для старшокласників пересилаються до МОН у своїй остаточній редакції

 

Міністерство освіти  і науки України схвалило програми

з фізики і астрономії, підготовлені Відділенням фізики і астрономії НАН України

для старших класів загальноосвітніх шкіл з деякими поправками

 

 

                                 Шановні колеги, друзі!

Цим, сподіваюсь, останнім зверненням хотів би проінформувати про заключні етапи затвердження проектів програм з фізики і астрономії, укладання яких було покладене на Відділення фізики і астрономії НАН України.

Нагадаю, що тексти цих програм, розрахованих на 2, 3 і 6 годин на тиждень вивчення фізики у 10-11 класах і 1 годину окремого курсу астрономії в 11 класі, були складені і оприлюднені на сайті НАН України 20 жовтня 2017 року. А 25 жовтня весь пакет цих програм отримав підтримку Президії НАН України, яка рекомендувала його до впровадження у загальноосвітніх закладах України і на рівні «стандарту» (2- і 3-годинні програми з фізики у 10-11 класах та 1-годинну з астрономії в 11 класі), так і на так званому профільному рівні (6 годин фізики та 1 годину астрономії на тиждень у 10-11 класах), причому за умови, що фізика і астрономія вивчаються як окремі предмети.

30 жовтня ц.р. (а це був граничний термін для подання) всі програми були відправлені до МОН електронною поштою, а 31 жовтня їхні паперові версії разом з рецензіями і відгуками – офіційно вручені Міністру освіти і науки України пані Л.М.Гриневич під час зустрічі з нею.

На зустрічі МОН також представляли заступники міністра М.В.Стріха і П.К.Хобзей, Національну академію педагогічних наук України – академік НАПН України О.І.Ляшенко, Українське фізичне товариство – його президент, член колегії МОН професор І.О.Анісімов, НАН України – президент Української астрономічної асоціації академік НАН України Я.С.Яцків і ваш покірний слуга. В результаті обговорення всіх програм, що надійшли від НАПН України (на 2 і 6 годин інтегрованого курсу фізики і астрономії) та пакету НАН України була досягнута принципова домовленість, що Колегія МОН України, призначена на 2 листопада, розглядатиме і затвердить 2-годинну програму НАПН України і весь пакет, який підготовлений комісією, сформованою ВФА НАН України.

Проте на Колегію МОН для схвалення була внесена зовсім інша пропозиція, а саме:

і) взагалі відмовитись від 2-годинних програм, оскільки фізика і астрономія як науки про природу та Всесвіт заслуговують на більшу кількість годин (при цьому цю «нішу» фактично віддати інтегрованому курсу «Природознавство», який якимось чином включатиме усі природничі науки і який планується впровадити у класах гуманітарного профілю);

іі) замість 2-годинної програми НАПН України схвалити складену фактично за один(!) день її 3-годинну програму інтегрованого курсу, а також базову 3-годинну програму з фізики і астрономії, складену і схвалену Президією НАН України;

ііі) те ж саме зробити з обома – інтегрованою НАПН України і не інтегрованою НАН України –  6-годинними програмами.

Отже, обидва варіанти програм – інтегрований і не інтегрований – після такого рішення Колегії МОН формально і фактично стали чинними. Ми можемо привітати один одного з певним успіхом, бо фізика і астрономія так чи інакше отримали більше годин на рівні «стандарту», обов’язковому для всіх загальноосвітніх шкіл, що важливо і на чому, власне, наполягала НАН України, але у шкільному розкладі вони, водночас, залишилися у можливому інтегрованому вигляді, проти чого ми активно виступали. А от питання, за якою програмою тепер вивчатиметься фізика у кожній конкретній школі, залишилося відкритим, бо залежить від вибору самої школи, що наперед невідомо і, як ми знаємо, далеко не завжди цей вибір виходить із загальнодержавної потреби мати освічених випускників з належним рівнем природничих знань.

Нарешті, оскільки затверджена МОН України програма на рівні «стандарту» зазнала змін, позбавившись 2-годинної складової, комісія НАН України вирішила повернутися до пакету, що був переданий до МОН, щоб вилучити її з нього і узгодити з 3- і 6-годинними програмами, що збереглися, відповідну Пояснювальну записку. Тільки через це дещо відредаговані програми виставляються на нашому сайті і пересилаються до МОН у своїй остаточній редакції.

 

З повагою, В.М.Локтєв

7.ХІ.2017

 

ПРОГРАМИ З ФІЗИКИ, СХВАЛЕНІ МОН:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/physics_school_programs_02.11.2017.pdf

 

ПРОГРАМИ З АСТРОНОМІЇ, СХВАЛЕНІ МОН:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/astronomy_school_programs_02.11.2017.pdf

Відбулося засідання наукового семінару “Корозія. Захист металів від корозії”

 

14 листопада 2017 року

в актовому залі головного корпусу ФМІ НАН України

відбулося засідання наукового семінару

“Корозія. Захист металів від корозії”,

на якому:

 

  • був представлений звіт за результатами НДР 13.3-43 (2015-2017рр.) д.т.н., проф., зав.від. №3 “Діагностики корозійно-водневої деградації матеріалів” ФМІ НАНУ Никифорчиним Г.М. “Розроблення науково-методичних підходів до консервативного оцінювання корозійно-водневої деградації конструкційних сталей за їх характеристиками опору крихкому руйнуванню”;
  • слухалась доповідь за матеріалами кандидатської дисертації  м.н.с. від. №10 “Фізичних основ руйнування та міцності матеріалів в агресивних середовищах” ФМІ НАНУ Гаврилюк М.Р. “Розроблення екологічно безпечної змащувально-охолоджувальної рідини підвищеної протикорозійної дії для механічної обробки високоміцних сталей”.

 

Керівник семінару: член-кор. НАН України, д.т.н., професор Похмурський В.І.

Привітання президента НАНУ Б.Є. Патона та міністра МОН України Л. Гриневич з нагоди Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

Привітання президента Національної академії наук України

академіка НАН України Б.Є. Патона

з нагоди Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

Дорогі друзі!

Сердечно вітаю вас зі Всесвітнім днем науки в ім’я миру та розвитку!

Коло адресатів цього святкового звернення я навмисно не обмежую лише колегами – вченими, адже наука – це сфера, безцінними плодами якої, усвідомлюючи це чи ні, щодня користуються всі.

Сучасну цивілізацію та її невід’ємні матеріальні атрибути – від ґаджетів до космічних ракет – створено світлими головами та вмілими руками. Однак наука – це, ясна річ, не тільки те, що приносить нам очевидну практичну користь. Це також – і передусім – ті цінності та принципи, керуючись якими, людство отримує нове знання, будує адекватну картину світу, виховує в собі критичне мислення.

Так склалося, що українці відзначають свято науки двічі на рік: перший раз – національний День науки, що припадає на третю суботу травня, а вдруге – 10 листопада – разом із усією планетою. І, звичайно, не є зайвою будь-яка нагода згадати про роль та місце науки в нашому житті й віддати належну шану тим, хто обрав її своїм фахом і покликанням.

Щиро зичу всім нам у прагненні до істини застосовувати науковий метод її пошуку, в дискусіях – дослухатися до раціональних аргументів, в ухваленні рішень – надавати перевагу найоптимальнішим варіантам, а головне – поважати одне одного. Тільки тоді ми зможемо досягти справжньої злагоди та процвітання. Вчені ж, зі свого боку, завжди готові в цьому допомогти.

Миру, доброго здоров’я та щастя всім нам!

 

З глибокою повагою,

Президент Національної академії наук України академік НАН України Б.Є. Патон

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/World_Science_Day_Greeting_november2017.pdf

 

 

Привітання Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич

з Всесвітнім днем науки заради миру та розвитку

Шановні колеги – науковці та всі, хто вболіває за розвиток науки в Україні та світі!

Щиро вітаю Вас з Всесвітнім днем науки заради миру та розвитку! Це дуже важливе свято, воно нагадує нам не лише про важливість науки як такої, а й про те, що її розвиток – це справа не  якоїсь однієї держави, а глобальний рух людства до прогресу та процвітання.

Українська наука сьогодні – це близько 60тис дослідників та 35тис технічних працівників у понад 400 наукових установах та 200 вищих навчальних закладах. Це наукові та конструкторські підрозділи великих державних науково-виробничих підприємств Укроборонпрому, а також приватні підприємства, яких, на жаль, значно менше, але вони все ж існують.

Фінансово складні 2015-й та 2016-й роки стали випробуванням для нашої науки – вона значно втратила державне фінансування, яке й так не відповідало рівню передових країн.

У Європі частка сектору науки у ВВП складає близько 2%, найпередовіші технологічні країни мають 4-5%. Україна в 2016 році дала на науку 0,48% ВВП, з яких державні кошти склали 0,16% – це історичний мінімум.

В 2017 році ми нарешті почати виходити з цього піке – фінансування зросло до 4,8млрд гривень. У 2018 році – із загального фонду планується виділити майже 6млрд грн, але цього все рівно замало – лише 0,28 відсотки ВВП.

На тлі глобального розвитку науки в світі ми продовжуємо втрачати наших кращих науковців. Однак навіть за обмежених ресурсів, ми створюємо умови, за яких європейська та світова наука приходить в Україну. Це забезпечує наших науковців цікавою роботою та проектами. Тому одним із основних пріоритетів є інтеграція України до Європейського дослідницького простору. Цьому сприяє двостороння міжнародна співпраця з країнами-членами ЄС, з країнами східного партнерства, участь у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» тощо.

Зокрема, починаючи з 2014 року і дотепер, для 117 українських організацій, що стали учасниками програми «Горизонт 2020», передбачено фінансування у 17,232млн євро для 90 проектів. Загальна вартість проектів, у яких беруть участь українські організації, – 465млн 851тис 011 євро.

Вітчизняні університети та наукові установи беруть активну участь у двосторонньому науково-технічному співробітництві в межах міжурядових угод. Кількість проектів у рамках білатерального співробітництва у 2017 році зросла вдвічі порівняно з 2016 роком. Обсяг фінансування проектів у 2017 році зріс у 3,5 рази порівняно з минулим роком.

Також Україна бере асоційовану участь у Програмі наукових досліджень та навчання «Євратом», Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі «EUREKA», програмі НАТО «Наука заради миру» тощо. Українські дослідницькі організації та університети співпрацюють з міжнародними організаціями та фондами, серед яких Європейська організація з ядерних досліджень (CERN), Український науково-технологічний центр (УНТЦ), Науковий комітет з антарктичних досліджень (СКАР) тощо.

Ми розуміємо, що наукова сфера є однією з найбільш глобалізованих, тому українські науковці повинні мати вільний доступ до результатів передових наукових досліджень. У 2017 році Міністерство забезпечило доступ до найпопулярніших у науковому світі ресурсів Web of Science та Scopus, які стали не просто базами наукових видань і публікацій, а й інформаційними платформами з багатьма додатковими корисними аналітичними сервісами. Для цього з державного бюджету було виділено 12,8млн гривень. Важливо й те, що установи не просто отримали доступ до наукометричних ресурсів. Обидві компанії-видавці Elsevier (Scopus) та Clarivate Analytics (Web of Science), на прохання Міністерства, погодилися проводити в Києві та регіонах семінари і тренінги з питань підвищення публікаційної активності науковців, написання якісних наукових статей, пошуку наукових видань для публікацій, планування наукової кар'єри.

Значним внеском у реформування наукової сфери України стало створення Національної ради з питань розвитку науки і технологій і обрання Наукового комітету Нацради. Вже сьогодні цей комітет працює над запуском Національного фонду досліджень, який створить умови для реального грантового фінансування науки в Україні.

Вірю, що запровадження механізмів грантової підтримки через Національний фонд досліджень разом із наданням базового фінансування для наукової діяльності вишів стануть двома важливими кроками, які приведуть до позитивних змін у цій сфері в Україні.

Наука – це не просто напрямок діяльності людей, який робить наше життя комфортним, це шлях розвитку людства, інструмент, що допомагає глибше розуміти себе та світ навколо. Таким чином наука стосується кожної людини та безпосередньо впливає на повноту і якість нашого життя.

 Саме тому вітаю усіх та кожного з Всесвітнім днем науки! Нашим же науковцям бажаю невичерпної творчої наснаги, миру, злагоди і великих звершень! Зараз наша країна переживає складні часи, але разом, спільними зусиллями ми зможемо змінити ситуацію, побудувати нову, інноваційну країну, в якій вільно зможе розвиватися кожен українець!

Дякую за вашу працю!

Зі святом!

 

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 15 ... 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>