Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Мала академія наук України стане Центром ЮНЕСКО 2-ї категорії

Мала академія наук України стане Центром ЮНЕСКО 2-ї категорії. Це рішення було ухвалене 13 жовтня 2017 року під час засідання Виконавчої Ради ООН з питань освіти, науки і культури в Парижі.

Таким чином МАН буде структурою, що під егідою ЮНЕСКО допоможе розвивати наукову освіту в Східноєвропейському регіоні та інших країнах світу. Таку категорію надають організаціям, що становлять інтерес для ЮНЕСКО в силу своєї культурної цінності, досвіду та системи роботи, якості і глибини наукових досліджень.

Як повідомив керівник науково-освітніх програм ЮНЕСКО Жан-Поль Аб'яга, рішення було підтримане одностайно.

В Україні Центр з таким високим статусом на базі молодіжної науково-освітньої установи створять вперше.

«Сьогоднішнє рішення – це дуже важливий крок для України, це визнання унікального досвіду МАН як інструменту залучення учнів, молоді до наукової освіти. Як свідчить практика, цей досвід є цікавим для багатьох країн, і зараз ми отримали більше можливостей ділитися ним зі світом. І звісно відтепер ми зможемо залучити ще більше ресурсів до розвитку наукової освіти в Україні», – відзначив член офіційної делегації України, перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.

За словами Президента МАН Станіслава Довгого, новий статус також дозволить Академії покращити якість роботи з творчими дітьми, більше обмінюватися досвідом та впровадити нові стандарти у науковій освіті. Серед головних переваг – фінансування ЮНЕСКО окремих проектів Академії, посилення захисту з боку держави, розширення контактів між науковими центрами під егідою ЮНЕСКО.

Значну підтримку в процесі співпраці з ЮНЕСКО Академії надав її стратегічний партнер – міжнародна комунікаційна платформа Європейська академія наук EUROJAS.

«Створення Центру ЮНЕСКО на базі МАН – це підсумок 15 років плідної роботи організації, 5 років безперервного діалогу та співпраці з ЮНЕСКО, десятків проектів, тисяч підготовлених педагогів, сотень тисяч успішних дітей. А тепер уже з 2018 року – нові виклики та обов'язки перед Україною і світом, вже під егідою ЮНЕСКО», – розповів член офіційної делегації України, директор EuroJAS Євген Кудрявець.

Зокрема, 5 років тому МАН вперше організувала тиждень молодих винахідників у Франції. Це викликало велику зацікавленість багатьох французьких і міжнародних інституцій, зокрема представників ЮНЕСКО. В подальшому МАН брала активну участь у низці проектів ЮНЕСКО.

Торік Академія отримала пропозицію від Генеральної дирекції ЮНЕСКО створити Центр ЮНЕСКО 2 категорії на базі МАН. Близько року відповідні підрозділи ЮНЕСКО вивчали діяльність Академії, у тому числі було кілька інспекційних поїздок представників організації в Україну для вивчення інституційної спроможності МАН. За результатами інспекції представники ЮНЕСКО підготували позитивні висновки, які були представлені в доповіді на 201-й сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, що проходила у квітні-травні 2017 року.

4 липня Кабінет Міністрів України схвалив проект Угоди між Урядом України та Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури про створення на базі Малої академії наук України центру 2 категорії ЮНЕСКО та уповноважив Міністра освіти і науки її підписати.

Процедура підписання Угоди відбудеться у грудні 2017 - січні 2018 р. після завершення 39-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка затвердить рішення 202-ї сесії Виконавчої Ради.

Питання об’єднання територіальних громад в Тернопільській області розглянули на виїзному засіданні Ради ЗНЦ НАНУ

13 жовтня 2017 року на базі Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ) відбулося виїзне засідання Ради Західного наукового центру (ЗНЦ) НАН України ТА МОН України.

Про те, як практично відбувається об’єднання територіальних громад в Тернопільській області, про досягнення в цьому процесі та проблеми, що виникають, про адміністративно-фінансову децентралізацію і територіальний розвиток говорили, зокрема, проректор з науково-педагогічної роботи ТНЕУ доктор економічних наук, професор Г.Л. Монастирський, завідувач кафедри обліку у державному секторі економіки та сфері послуг цього ж університету доктор економічних наук, професор М.Р. Лучко.

Заступник директора з наукової роботи Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор І.З. Сторонянська зосередилася на надзвичайно важливій темі – нових трендах і викликах адміністративно-фінансової децентралізації та територіального розвитку. Як вважають науковці ЗНЦ НАН України та МОН України, методична база формування об’єднаних територіальних громад в нашій державі потребує обов’язкового перегляду.

Проректор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя доктор технічних наук, професор Р.М. Рогатинський підсумував якість виконання «Програми співробітництва Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної ради, Західного наукового центру НАН України та МОН України». Йшлося про те, що ТНЕУ накопичив великий досвід у рамках супроводження адміністративно-територіальної реформи в Тернопільській області. Проте проблеми все ж існують – і передусім проблема становлення життєздатних адміністративно-територіальних одиниць, які мали б відповідати критеріям нормативно-правової визначеності, організаційної завершеності й фінансово-економічної достатності. Іншими словами проблеми можна сформулювати так:

– міста, як правило, не прагнуть об’єднання з навколишніми селами;

– селам, що в глибинці, бракує кадрів;

– конче потрібні реформи для малого та середнього бізнесу;

– в кожному селі необхідно якісно й оперативно формувати як робочі місця, так і доходи;

– об’єднані територіальні громади (ОТГ) належним чином не забезпечено заходами для ведення бухгалтерського обліку;

– громади не завжди вміють розпоряджатися коштами;

– бракує фінансових плановиків;

– бракує коштів, спрямованих на розвиток.

Голова ЗНЦ НАН України та МОН України академік З.Т. Назарчук сконстатував: «Досягнення у співробітництві ЗНЦ, львівських і тернопільських науковців є. Це, зокрема, і обмін інформацією, і приклад для регіонів. Але є ще й об’єктивні закони розвитку, які необхідно враховувати. То ж треба створити таку модель, яка мала б мінімум параметрів, але вловлювала б основні тенденції… Якщо хочемо іти в світову спільноту, маємо грати за світовими законами».

За підсумками засідання Рада ЗНЦ НАН України та МОН України рекомендувала науково-координаційним радам центру в областях залучати наукові й освітні установи та органи місцевої влади для впровадження системи навчання представників новостворених об’єднаних територіальних громад, органів місцевого самоврядування з питань проведення системних реформ місцевого самоврядування, консолідації громад, а також щодо підвищення спроможності ОТГ. Рада звернула увагу на перегляд методичної бази формування об’єднаних територіальних громад.

Крім того, було визначено, що є потреба, аби ЗНЦ НАН України та МОН України й Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України надіслали до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, обласних рад і державних адміністрацій західного регіону пропозиції й зауваження щодо адміністративно-фінансових аспектів децентралізації та формування спроможних територіальних громад.

Представники центру переконані, що українське село, як і загалом Україна в рамках світової спільноти, повноцінно розвиватимуться лише за наявності спроможних територіальних громад.

 

За інформацією ЗНЦ НАН України МОН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Науковці НБУВ презентували документальну історію НАН України 1956–1960-х років

«Тут не лише історія науки, тут – історія України».

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського презентувала двотомник «Історія Національної академії наук України. 1956–1960»( http://www.nbuv.gov.ua/node/3443 ), підготовлений  фахівцями Інституту архівознавства НБУВ у рамках фундаментальної археографічної серії   «Джерела з історії науки в Україні».

Захід відбувся 10 жовтня 2017р. в історичному корпусі НБУВ по вулиці Володимирській за участю провідних фахівців Президії НАН України, дослідників історії вітчизняної науки – представників академічних установ та вищих навчальних закладів, а також співробітників Інституту архівознавства та інших підрозділів НБУВ.

З новим творчим доробком – черговим випуском фундаментальної археографічної серії «Джерела з історії науки в Україні», що побачив світ напередодні 100-літнього ювілею Національної академії наук України, колектив укладачів видання – фахівців Інституту архівознавства – привітав генеральний директор НБУВ, д-р іст. наук, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Учений-історик відзначив незаперечну цінність і затребуваність великого документального зводу з історії вітчизняної науки, що був започаткований свого часу Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, а нині над ним успішно трудяться науковці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, і зауважив, що історичний період, документально представлений у презентованому двотомнику, був особливим, так би мовити, проривним в історії нашої науки – саме тоді було закладено підвалини великого наукового піднесення  у наступні роки.

У свою чергу, директор Інституту архівознавства, канд. іст. наук Лідія Яременко нагадала присутнім про витоки документальної серії з історії Національної академії наук, у якій натепер вже оприлюднено ретельно досліджену й впорядковану документальну спадщину академічної науки за період 1918–1960 років. Колектив Інституту архівознавства, зазначила його керівник, з 1989 року досліджує джерельну базу Архівного фонду Національної академії наук України. Результати цих наукових студій відображені у 10-ти томах і 14-ти книжках згаданої документальної серії – збірниках документів і інших джерел з історії НАН України, що побачили світ упродовж 1993–2017 рр. Уведені в науковий обіг матеріали про діяльність Академії, за переконанням  Л. Яременко, послугують невід’ємною складовою подальших наукових пошуків.

Власними враженнями від роботи над укладанням видання поділилася представник авторського колективу – завідувач відділу Інституту архівознавства НБУВ, канд. іст. наук Ганна Індиченко. Дослідниця так охарактеризувала окреслений у двотомнику період діяльності Академії: «Це був час інтенсивного піднесення АН УРСР, адже закінчилася повоєнна відбудова і розпочався динамічний розвиток таких галузей науки, як ядерна фізика, радіофізика і електроніка, обчислювальна математика, кібернетика, хімія, геологія. Спрямованість наукових досліджень установ АН концентрувалася на вирішенні важливих народногосподарських завдань. А скільки нових науково-дослідних установ утворено упродовж 1956–1960 років! Це – Обчислювальний центр та Інститут напівпровідників у Києві, Фізико-технічний інститут низьких температур у Харкові, Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі, Інститут хімії полімерів і мономерів та Інститут геофізики у Києві. У 1960 р. утворено інститут радіотехнічних проблем у Києві. У 1958 році при Президії АН УРСР утворено на правах науково-дослідної установи Головну редакцію Української радянської енциклопедії. У цей період значно розширилася мережа наукових товариств, комісій та рад, які функціонували при АН на громадських засадах. Академія наук всіляко підтримувала їхню діяльність, популяризуючи наукове знання за більш вузькими напрямами», – розповіла науковець й біль детально зупинилась на характеристиці структури видання та введених до нього документів, більшість із яких оприлюднюються вперше.

Етапом «самомобілізації на піднесення» назвав відображений у презентованих книжках історичний період вітчизняної науки натхненник і керівник видавничого проекту – радник Президії НАН України, почесний генеральний директор НБУВ, академік Олексій Онищенко, додаючи до своїх тверджень яскраві свідчення ефективної й різнопланової діяльності Академії із цитованих історичних документів двотомника.

Присутній на заході директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, академік НААН Віктор Вергунов, погортавши двотомник, зауважив: «Я схиляю голову перед творцями цієї праці. Тут не лише історія науки, тут – історія України». За його словами, вміщені у презентованому виданні документи, почасти – навіть ексклюзивні, будуть корисними не лише для спеціалістів і дослідників, а й широкої громадськості як незаперечне джерело об’єктивної інформації про становлення та розвиток Національної академії наук України в різні періоди вітчизняної історії.

Схвальні відгуки про доробок науковців Інституту архівознавства НБУВ висловили також заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, член-кор. НАН України Андрій Крючин, заступник директора Інституту фізики НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Негрійко, заступник головного редактора «Вісник НАН України» Олена Мележик.

Присутній на події віце-президент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков у завершальному слові висловив захоплення результатами дослідницької праці науковців НБУВ  й поділився власними відчуттями від ознайомлення з двотомником: «Читати ці книжки цікавіше за будь-який детектив. Відчуваєш дух тієї пори. Це чудове джерело для авторів історії нашої Академії», – запевнив академік і запропонував якнайширше популяризувати цей документальний доробок серед академічної спільноти, і найближчим часом заслухати на Президії НАН України інформацію про документальну серію «Джерела з історії науки в Україні».

На завершення, учасники презентації оглянули розгорнуту до заходу виставку наукових видань Інституту архівознавства НБУВ.

 

Лідія Поперечна, прес-служба НБУВ

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... Вперед >>

Powered by CuteNews