Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Національна академія наук України підтримала виконання проекту ERA-PLANET програми «Горизонт 2020»

Президія Національної академії наук України ухвалила рішення про започаткування Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET» (ERA-PLANET/UA).

Від 2016 року за Рамковою програмою Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» виконується проект ERA-PLANET, результатом якого має стати створення Європейської мережі спостережень змін на Землі. Нашу країну в цьому проекті представляє Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України.

Зазвичай проекти такого типу (назва яких починається з абревіатури «ERA») означають входження до Європейського дослідницького простору (European Research Aria – ERA), що передбачає дотримання принципу співфінансування (Co-funding) з боку країн-членів і країн-партнерів ЄС.

У зв’язку з цим під час засідання Президії НАН України, яке відбулося 25 жовтня 2017 року, було розглянуто питання про започаткування цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET» (ERA-PLANET/UA) й прийнято відповідну постанову. На засіданні виступив директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України член-кореспондент НАН України Олег Федоров.

Програмою передбачено участь наукових установ різних відділень НАН України у виконанні зазначеного проекту.

У контексті набуття Угодою про асоціацію між Україною та ЄС чинності в повному обсязі з 1 вересня 2017 р. ухвалення рішення про започаткування цієї програми є надзвичайно важливим для Академії й держави в цілому, оскільки сприятиме процесу євроінтеграції України у сфері безпеки й екологічного моніторингу.

 

 

За інформацією Відділення інформатики НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Відбулося засідання наукового семінару “Проблеми матеріалознавства та інженерії поверхні металів”

2 листопада 2017 року

в актовому залі головного корпусу ФМІ НАНУ

відбулося засідання

наукового та кваліфікаційного семінару

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка

“Проблеми матеріалознавства та

інженерії поверхні металів”,

на якому виступили:

 

  1. Н.с. від. №15, к.т.н. Труш Василь Степанович з доповіддю “Вплив градієнтного твердорозчинного зміцнення поверхневого шару елементами втілення (O,N,C) на фізико-механічні властивості сплавів на основі елементів IV групи (Ti,Zr,Hf)”
  2. М.н.с. від. №17, к.т.н. Подгурська Вікторія Ярославівна з доповіддю “Структурна оптимізація фізико-механічних властивостей композитів на основі MAX-фаз титану”

 

Керівник семінару: д.т.н., проф. В.М. Федірко

Заступник керівника: д.т.н., проф. О.П. Осташ

До 99-ї річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки та 130-річчя від дня народження Дмитра Вітовського

1 листопада, біля головного входу в будівлю Львівської обласної державної адміністрації відбулося театралізоване військово-історичне дійство «Проголошення ЗУНР», а центральними  вулицями міста пройшли патрулі-реконструктори  у формі Українських Січових Стрільців ».

У парку «На валах» (біля пам’ятнику В. Чорноволу, вул. Підвальна) відкрили фотовиставку «ЗУНР: у війні та державотворенні», повідомили у прес-службі Львівської ОДА. У ній представлено 12 стендів, які розкривають військові та державотворчі аспекти історії Західно-Української Народної Республіки.

«Історія – учителька життя. Вона повинна застерігати нас не повторювати помилки минулого. Ця виставка від століття початку цих подій, а саме творення ЗУНР, повинна продемонструвати усім нам як заради спільної мети, держави слід поборювати власні амбіції та інтереси», - наголосив дослідник українського визвольного руху першої половини ХХ ст. Микола Посівнич.

Виставка реалізується у межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2014-2018 роки.

Відкриття цієї виставки – це перша подія у масштабній програмі святкування 99-ї річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки та 130-річчя від дня народження Дмитра Вітовського.

Виставку  розробили до відзначення 100-річчя від початку Української революції 1917-21 рр.

Відзначаючи 99-ту річницю Листопадового чину і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки 1 листопада у Львові учнівська та студентська молодь спільно з освітянами і владою міста, львів’янами пройшли пішою ходою від Франкового вишу до Меморіалу Українським Січовим Стрільцям. Там вшанували пам’ять борців за волю України – поклали квіти і помолились поминальну панахиду. Опісля відбулося віче. Традиційно до ходи долучився мер Львова Андрій Садовий.

Як зазначила заступник начальника управління-начальник відділу організації заходів та проектів департаменту внутрішнішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Христина Верес, у неділю, 5 листопада, відбудеться «Марш слави Галицької Армії та військ Української Народної Республіки» та у парку «На валах» - театралізоване військово-історичне дійство «Бої за столицю – Львів».

Зазначимо, що у середу, 8 листопада, вшанують пам’ять  Дмитра Вітовського з нагоди 130-річчя від дня його народження, зокрема делегація з Львівщини візьме участь в урочистих заходах у с. Медуха Галицького району Івано-Франківської області.

 

Довідково:

Перед Першою світовою війною значна частина українських земель перебувала у складі Австро-Угорщини. Після поразки Австро-Угорщини і Німеччини в Першій світовій війні почався розпад Австро-Угорщини і українські націоналісти спробували створити свою республіку зі столицею у Львові, але проти цього виступили поляки.

7 жовтня 1918 року Регентська рада у Варшаві заявила про план відновлення незалежності Польщі, і 9 жовтня польські депутати австрійського парламенту прийняли рішення про об'єднання в складі Польщі колишніх земель Речі Посполитої, включаючи Галичину.

У відповідь на це вже на наступний день (10 жовтня) українська фракція на чолі з Євгеном Петрушевичем прийняла рішення скликати у Львові Українську національну раду (УНР) - парламент українців Австро-Угорщини. Ця Рада була створена 18 жовтня.

Рада проголосила своєю метою створення української держави на території Галичини, Буковини і Закарпаття. Опорою Ради були українські національні частини австрійської армії - полки січових стрільців. У той же час поляки, що складали 25% населення спірних територій, але звиклі вважати всю Галичину польською землею, сподівалися на її приєднання до Польщі.

Створена в Кракові польська ліквідаційна комісія мала намір переїхати до Львова і там проголосити приєднання до відродженої Польщі польських провінцій Австро-Угорщини (Малої Польщі і Галичини).

Проголошення Української держави було намічено на 3 листопада. Проте звістка про плани Краківської комісії змусило українців поспішити.

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. частини січових стрільців, очолювані полковником Дмитром Вітовським, зайняли всі найважливіші урядові установи у місті (крім залізничного вокзалу, що стало однією з помилок і причиною втрати Львова). Формальне перебрання влади відбулось після полудня; зокрема, після підписання протоколу австро-угорський губернатор Гуйн передав всю владу віце-губернатору Володимиру Децикевичу, визнаному УНР.

У ніч на 1 листопада 1918 року влада УНР була проголошена у Львові, Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині і Печеніжині. У той же час у Львові почалося повстання поляків.

3 листопада УНР видала маніфест про незалежність Галичини.

До 6 листопада 1918р. поляки, які становили більшість населення Львова і не бажали бути частиною жодної іншої держави, крім польської, контролювали вже більше половини міста. У такій неспокійній обстановці 13 листопада 1918 року було створено уряд ЗУНР - Державний Секретаріат на чолі з Костянтином Левицьким. У той же день була створена Українська Галицька Армія.

21 листопада 1918 року польські війська взяли Львів і керівництво ЗУНР було змушене тікати до Тернополя.

З 2 січня 1919 р. УНРада і уряд ЗУНР перебували у Станіславі (тепер Івано-Франківськ). Положення молодої республіки було дуже хитким - 11 листопада 1918 року румунські війська увійшли до столиці Буковини Чернівців, а 15 січня 1919 року столиця Закарпаття Ужгород була зайнята чехословацькими військами.

Нагадаємо, що Україна святкує День соборності і свободи 22 січня.

Акт злуки Західно-Української Народної Республіки і Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу проголосила Директорія УНР 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Проте Акт злуки був денонсований ЗУНР, коли стало відомо, що Симон Петлюра під час підготовки до підписання Варшавського договору погодився на встановлення українсько-польського кордону по ріці Збруч, що означало відмову від етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини з українським населенням понад 11 мільйонів чоловік.

Після поразки у Польсько-українській війні уряд ЗУНР емігрував у Відень, де 1 серпня 1920 року було сформовано уряд в екзилі на чолі з Петрушевичем. Він проіснував до 1923 року, безуспішно намагаючись поставити перед Лігою Націй і країнами Антанти питання про відновлення незалежності ЗУНР.

14 березня 1923 р. на засіданні Ради Послів держав Антанти були визнані фактичні кордони Польщі на Сході з умовою надання автономії для Східної Галичини. Намагаючись змінити рішення Ради Послів, з Раймоном Пуанкаре зустрічався митрополит Андрей Шептицький, але безуспішно.

15 березня 1923 р. екзильний уряд ЗУНР припинив існування. Ця дата вважається кінцевою в новітньому існуванні західноукраїнської державності.

 

Дмитро Вітовський (літ. псевдонім — Гнат Буряк; Нар. 8 листопада 1887, с. Медуха, Галицький район, Івано-Франківська область — † 2 серпня 1919, Рацибуж, Сілезьке воєводство, Польща) — український політик і військовик, сотник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник, начальний командант УГА, Державний секретар військових справ ЗУНР.

Повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія) разом із ад'ютантом, чотарем УГА Юліяном Чучманом (1895—1919). Донедавна вважалося, що він загинув 4 серпня 1919, проте київський історик Павло Гай-Нижник на підставі раніше невідомих документів встановив, що Дмитро Вітовський загинув 2 серпня 1919р.

Похований був у Берліні 14 серпня 1919 року на цвинтарі Гугенотів.

1 листопада 2002 його прах урочисто перепоховано на Личаківському цвинтарі міста Львова; перепохованням опікувався Ференцевич Юрій.

На честь Дмитра Вітовського названо вулиці у Львові та Івано-Франківську.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 Вперед >>

Powered by CuteNews