Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Визначено лауреатів ХІХ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2017»

«КНИЖКА РОКУ»: НАЗВАНІ КРАЩІ ВИДАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО СЕЗОНУ-2017

16 лютого 2018 року в Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась урочиста церемонія нагородження лауреатів ХІХ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2017».

Серед відзначених нею видань – енциклопедії, підготовлені вченими установ НАН України.

Заснований у 1999 році Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» щорічно визначає найкращі українські книжки, видані вітчизняними видавцями самостійно або спільно з іноземними партнерами. Організатори конкурсу – Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, українське незалежне видавництво «Смолоскип», Фонд сприяння розвитку мистецтв, газета «Україна молода» та центр рейтингових досліджень «Еліт-Профі». Експертами рейтингу є провідні книгознавці, критики, вчені-гуманітарії, відомі письменники, політологи, журналісти й редактори популярних періодичних видань, культурологи, народні депутати, керівники різних державних установ.

Цього разу кількадесят експертів оцінювали понад 1 тис. видань, які побачили світ упродовж 2017 року. Переможців визначали в семи номінаціях: «Хрестоматія», «Красне письменство», «Софія», «Минувшина», «Обрії», «Дитяче свято», «Візитівка».

В номінації «Хрестоматія» лауреатами премії стали перший том семитомника «Франківська енциклопедія» (підномінація «Життєписи»), видана Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України й Інститутом Івана Франка НАН України, і «Шевченківська енциклопедія. Літературні твори» (підномінація «Літературознавство»), видана Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Дійство уможливилося завдяки благодійній допомозі видавців Івана Степуріна («Самміт-Книга»), Павла Сачека («Майстер Книг»), Рути Мелікєнайте та Віргініюса Стролі («Балтія-Друк»), Олександри Гаркуші («Видавництво Олександри Гаркуші»), Валентини Кирилової («Nomina»), письменників Галини Малик, Марини Гримич, Яна Валетова, не причетних до книжкової царини громадян Людмили Колістратенко, Олександра Кочеткова, подружжя народних депутатів Ірини та Юрія Луценків і навіть кільком невідомим благодійникам.

58 експертів оцінили понад 1100 видань сезону-2017. Лише до Коротких списків увійшли книжки 76 видавництв із 9 міст України: Київ — 48 видавництв / 132 книжки; Львів — 11 / 27; Харків — 7 / 32; Чернівці — 3 / 4; Тернопіль — 2 / 7; Брустури — 1 / 1; Івано-Франківськ — 1 / 3; Мукачеве — 1 / 1; Ужгород — 1 / 1.

Окрім відомих осіб, помічених на фотографіях, дипломи лауреатам вручали професорка Української Академії друкарства Емілія Огар, політичний філософ-літератор Дмитро Корчинський, директорка Департаменту культури Київської міської державної адміністрації  Діана Попова, Герой України Іван Драч, дипломат Володимир Хандогій, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип» Ростислав Семків.

У декількох підномінаціях рейтингова різниця між першою і другою позицією виявилася настільки малою, що її можна вважати за статистичну похибку. Тож організатори вирішили в таких випадках оголосити лауреатами обидва видання.

Найбільше нагород — п’ять — дісталося видавництву «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», і тепер воно має 32 лауреатські відзнаки за всю історію існування «Книжки року». Три відзнаки в сезоні-2017 має видавництво «Темпора» (26 нагород усього), по дві — Yakaboo publishing та «Арт­бук». Уперше лауреатами рейтингу стали книжки видавництв «Астролябія», «Час майстрів», «Terra Incognita», «Пенмен», «Meridian Czernowitz», «Видавництво Анетти Антоненко» та Інституту української археографії та джерелознавства НАНУ.

Спеціальна відзнака «Видавничий імідж року» являє собою сумарний рейтинг книжок даного видавництва, які фігурують у Коротких списках. Нині імідж-видавництвом визнано київську «Темпору», вісім книжок якої потрапили до шорт-листів.

ГРАН-ПРІ дісталося видавництву «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за серію «Українська Поетична Антологія».

Цього року співорганізаторами та експертами «Книжки року» засновано премію «Нонфікшн» за кращу книжку українського автора, яка висвітлює, інтерпретує і аналізує факти і явища суспільного життя, історії, природи або мистецтва (преміальний фонд: лауреату — 40 000 грн., фіналісту — 25 000 грн.).

Остаточне голосування за номінантів Короткого списку відбулося безпосередньо перед церемонією за традиційною процедурою — кульками-баллотами.

Лауреатом стала книжка Ярослава Тинченка «Лицарі Зимових походів 1919—1922 рр.» (К.: Темпора) — 35 баллотів; фіналістом стало біографічне дослідження Леоніда Ушкалова «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди» (К.: Дух і Літера) — 29 баллотів; наступною у протоколі голосування значиться ілюстрована енциклопедія Сергія Тримбача «Кіно, народжене Україною» (К.: Самміт-Книга).

 

Номінація «ХРЕСТОМАТІЯ»

Художня класика

1. Михайль СЕМЕНКО. Повна збірка творів. У 4 томах. – К.: Темпора, 254+256+256+382 с.(ф)

Життєписи

1. Франківська енциклопедія: у 7 томах. Том 1. – Л.: Світ, 678 с.(п)

Літературознавство

1. Шевченківська енциклопедія. Літературні твори. – К.: Інститут літератури НАНУ, 896 с.(п)

1. Архієпіскоп Ігор ІСІЧЕНКО. Війна барокових метафор. – Х.: Акта, 348 с.(с)

 

Номінація «КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО»

Сучасна українська проза

1. Сергій ЖАДАН. Інтернат. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 336 с.(о)

Жанрова література

1. Юрій ВИННИЧУК. Лютеція. – Х.: Фоліо, 314 с.(п)

1. Юрій КОСАЧ. Сузір’я Лебедя. – К.: А БА БА ГА ЛА МА ГА, 400 с.(п)

Зарубіжна проза

1. Ісабель АЛЬЄНДЕ. Японський коханець. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 288 с.(п)

Поезія

1. Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана; Дмитро ПАВЛИЧКО. Два кольори; Ірина ЖИЛЕНКО. Євангеліє від ластівки; Ігор РИМАРУК. Три потоки місячного світла.  Сер. «Українська Поетична Антологія». – К.: А БА БА ГА ЛА МА ГА, 1016+320+384+384 с.(п)

 

Номінація «СОФІЯ»

Філософія / антропологія / психологія

1. Карл Ґустав ЮНҐ. AION: Нариси щодо символіки самості. – Л.: Астролябія, 432 с.(п)

Політологія / соціологія

1. Джозеф СТІҐЛІЦ. Ціна нерівності: Як теперішнє поділене суспільство загрожує нашому майбутньому. – К.: Темпора, 584 с.(о)

 

Номінація «МИНУВШИНА»

Популярні видання / історична белетристика

1. Ярослав ТИНЧЕНКО. Лицарі Зимових походів 1919–1922 рр. – К.: Темпора, 760 с.(п)

Дослідження / документи

1. Наталя ЯКОВЕНКО. У пошуках Нового неба. – К.: Laurus; Критика, 704 с.(п)

Біографії / мемуари

1. Князі Олельковичі Слуцькі. – К.: БалтіяДрук, 297 с.(п)

 

Номінація «ОБРІЇ»

Науково популярна література

1. Кристоф ҐАЛЬФАР. Всесвіт на долоні. Подорож крізь простір, час та за їхні межі. – К.: Yakaboo publishing, 354 с.(п)

1. Річард ДОКІНЗ. Егоїстичний ген.  – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 544 с.(п)

Бізнес / економіка / успіх

1. Ден СЕНОР, Сол СИНҐЕР. Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива. – К.: Yakaboo publishing, 360 с.(п)

Публіцистика / сучасні мемуари

1. Дмитро МУРАВСЬКИЙ. Через війну. Погляд волонтера. – К.: Люта справа, 280 с.(п)

Спеціальна література / довідкові видання

1. Станіслав ВОЛОЩЕНКО. Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства НАНУ, 504 с.(п)

 

Номінація «ДИТЯЧЕ СВЯТО»

Книжки для малечі та молодших школярів

1. Велика ілюстрована книга казок українських та іноземних письменників. – К.: А БА БА ГА ЛА МА ГА, 144 с.(п)

Твори для школярів середніх класів

1. Роберто ІННОЧЕНТІ, Дж.Патрік ЛЬЮЇС. Будинок. – К.: А БА БА ГА ЛА МА ГА, 64 с.(п)

1. Анна КОРШУНОВА. Комп і компанія. – К.: Час майстрів, 232 с.(п)

Підліткова та юнацька література

1. Дара КОРНІЙ. Духи природи. – Х.: Віват, 320 с.(п)

Пізнавальна та розвиваюча книга

1. Ярина ВИННИЦЬКА, Юлія ТАБЕНСЬКА, Дмитро ОСИПОВ. Наречена. – Л.: Terra Incognita, 44 с.(п)

1. Леонід УШКАЛОВ. Шевченко від А до Я. – Л.: Видавництво Старого Лева, 80 с.(п)

 

Номінація «ВІЗИТІВКА»

Малярство / фотографія / пластика

1. Як у Тіні. Георгій Якутович як ілюстратор книги «Тіні забутих предків». – К.: Артбук, 184 с.(п)

Мистецтвознавство / етнографія / історія повсякдення

1. Дмитро ГОРБАЧОВ. Случаї. – К.: Артбук, 176 с.(о)

Краєзнавча і туристична література / дорожні нотатки

1. Ігор ГИРИЧ. Український Київ кінця ХІХ — початку ХХ століття. – К.: Пенмен, 780 с.(п)

1. Сергій ЯРОН. Київ у 80 х роках. Спогади старожила. – К.: Варто, 560 с.(п)

 

Газета «Україна молода»: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3277/164/120778/

Відбулося засідання Вченої ради ФМІ НАНУ

22 лютого 2018 р.

у головному корпусі ФМІ НАН України

відбулося

засідання Вченої ради Інституту

 

На засіданні Вченої ради ФМІ НАН України були розглянуті такі питання:

1. Наукова доповідь «Дифракція акустичних хвиль на фрагментах конічних поверхонь».

Доп. В.О. Лисечко

2. Про засідання наукової ради з програми «Ресурс-2».

Доп. З.Т. Назарчук

3. Про підтримку кандидатів на виборах до НАН України.

Доп.: члени Вченої ради

4. Різне.

Дні пам’яті Героїв Небесної Сотні

 

20 лютого в Україні відзначався День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Це були українці, які загинули в Києві на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській за честь, за волю, за свою Україну.

 

Упродовж 18-20 лютого 2018р. відбулась низка заходів, присвячених цим подіям.

 

18 лютого2018 року було відкрито виставку, присвячену учасникам Революції Гідності – творчим особистостям «Переведи мене через Майдан».

Серед учасників Майдану було чимало творчих особистостей. Наймолодший Герой Небесної Сотні Назарій Войтович навчався  на  дизайнера і любив живопис, Валерій Брезденюк володів унікальною технікою малювання на воді і своїм даром вразив усю країну, взявши участь у шоу «Україна має талант», Володимир Мельничук фільмував відео та робив фото у найгарячіших точках Майдану, а у багатьох проектах, присвячених Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, центральне місце займають твори Тетяни Чепрасової.

Експозиція виставки «Переведи мене через Майдан» відкрита у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» (вул. Лаврська, 12). На ній представлені роботи Тараса Більчука, Назарія Войтовича, Володимира Мельничука, Олександра Тимошенка, Тетяни Чепрасової.

Президент Петро Порошенко відзначив орденом Героїв Небесної Сотні громадського активіста, учасника Революції Гідності Тараса Більчука посмертно. Нагороду отримала донька активіста Наталія під час відкриття виставки «Переведи мене через Майдан».

«Тарас, на жаль, пішов від нас минулого року. Світлину цього зрілого чоловіка з розбитою і скривавленою головою в оточенні силовиків бачив кожен, хто цікавився подіями 2014 року - як в Україні, так і за її межами», - зазначив Глава держави.

Президент наголосив, що картини Тараса Більчука про Україну розійшлися світом - його роботи побачили в США, Канаді, Японії, Франції, Парагваї, Швеції, Польщі, Англії.

У свою чергу, донька Наталія Більчук подякувала за відзнаку батькові. «Коли мій тато творив, то він це робив від душі. Деякі з робіт були як реліквія української історії, інші - створені тим вогнем і любов’ю, яку він відчував до України», - розповіла вона. За її словами, Тарас Більчук був справжнім патріотом України і ніколи не залишався осторонь, коли його країна потребувала допомоги.

 

19 лютого у національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відкрилася виставка "Артефакти. Творчі барикади. Передача колекції". Виставка представляє роботи зі збірки майданівської ініціативи “Артіль-Майдан”, яка об’єднала професійних художників та студентів мистецьких вишів під час Революції Гідності. Полотнами для творчості митців слугували каски, щити, біти та інші атрибути майданівців. До цієї ініціативи долучилися не лише професіонали, а й звичайні учасники протестних подій. Розпочалося все з розмальовування щитів і касок для членів Самооборони Майдану. Мальовані каски одразу стали одним із символів Майдану. Кожна  із робіт має унікальний авторський задум, багато з них містить  автентичну стилістику різних регіонів України.

«Дуже важливо, щоб ми не просто зберегли пам'ять, а щоб ми не дали можливості нівелювати ці події, применшувати їх значущість або  щось замовчувати. Це неприпустимо, адже ті хлопці,  які віддали свої життя – загинули за світоглядні цінності – за Свободу та Гідність. Пригадую той фантастичний момент, коли приїхав Любомир Гузар, його Боже благословення, коли він сказав: «Не гріх боронити свою гідність, свою свободу і свою державу». Він  практично благословив нас своїм словом. Це було надзвичайно потужно і вартувало великої сили. Для нас святий обов’язок – згадувати ті події, і скільки б часу не пройшло – вони несуть в собі дуже важливі речі, які не можна дозволити забути прийдешнім поколінням», - сказав Міністр культури України Євген Нищук.

Мистецькі артефакти це лише частина з колекції, ще однією із важливих її складових є також раритетні речі зі згорілого Будинку профспілок та наметового містечка. Після виставки всі речі з експозиції будуть передані до фондів Національного музею Революції Гідності.

За словами Тетяни Чепрасової, автора проекту і засновника ГО «Артель Майдан»,  до Музею передаються найцінніші та найкращі зразки творчості, народжені Революцією Гідності.

Виставка триватиме щоденно до 28 лютого.

 

Кілька днів на Майдані Незалежності було відкрито для загального огляду і врахування думки громадськості виставку міжнародного архітектурного конкурсу проектів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Музею Революції Гідності.

20 лютого 2018р. відбулась презентація проекту-переможця номінації «Меморіал Героїв Небесної Сотні». Голова журі Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу Матіас Зауербрух повідомив, що у фінальній частині конкурсу взяли участь 9 проектів з різних країн, включно з Україною, та оголосив фіналістів конкурсу архітектурного проекту Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які зайняли перші три місця. Ними стали два архітектурні проекти з Німеччини та один з України. Переможцем конкурсу став проект двох львів’янок Ірини Волинець та Марії Процик.

 

20 лютого 2018р. відбулась панахида за загиблими активістами Революції Гідності.

Богослужіння у Михайлівському Золотоверхому Соборі відправив Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

«Доки в Україні будуть такі мужні сини і дочки, Україна – незборима. І ворог теж має це знати», -  зазначив Філарет. За його словами, обов’язок всіх українців не лише пам’ятати про подвиг Героїв Небесної Сотні, але і молитися за них і не забувати, що зі смертю життя не припиняється. «Смерть не є поразкою. Смерть часто буває перемогою, як і в цьому випадку», - наголосив він.

На вшанування пам’яті загиблих учасників Революції Гідності були встановлені лампадки біля фотопортретів Героїв Небесної Сотні та Хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

 

У Львові 20 лютого 2018р. вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні на Личаківському кладовищі. На полі почесних поховань №67 представники влади, громадських організацій, учасники Революції гідності та учасники АТО, родини загиблих, студенти поклали квіти та віддали шану Героям Небесної Сотні та новітнім борцям за незалежність.

Присутні запалили лампадки на могилах героїв Небесної Сотні Андрія Дигдаловича, Юрія Вербицького, Володимира Бойківа, Богдана Ільківа, а також генерал-майора Сергія Кульчицького та полковника Андрія Соколенка.

Опісля представники духовенства відслужили чин панахиди.

«Четвертий рік поспіль ми згадуємо Героїв Небесної Сотні. Це тиждень Великого посту – прийнято просити прощення. Без прощення нема любові. Герої не вмирають. Ми також просимо прощення у вас за те, що ви злетіли в небеса, а ми лишились тут, щоб засвідчити, що ваш поступ був героїчний, ваші змагання були за те, щоб ми краще жили. Найбільше, що ми можемо сказати – це слова нашої молитви», – сказав митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк).

 

Супроводжував урочистості хор, який виконав пісню «Пливе кача по Тисині», яку, як відомо, вперше виконали на київському Майдані під час Революції гідності. Опісля присутні на вшануванні виконали гімн України.

Крім цього, уранці 20 лютого 2018р. на фасаді Львівської міськради вивісили тематичний банер із зображенням Героїв Небесної Сотні та словами Блаженнішого Любомира Гузара «Голодного можна купити, а вільного тільки вбити» на знак шани і скорботи за загиблими.

 

20 лютого, у внутрішньому подвір’ї географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка (вул. Дорошенка, 41) урочисто відкрили погруддя Герою Небесної Сотні Ігорю Костенку. Його відкрила сестра Ігоря Інна Костенко разом з побратимом, а відтак, відбулося освячення і покладання квітів. Від громади міста участь в заході взяв міський голова Львова Андрій Садовий.

«Є такі люди, які голим нервом відчувають несправедливість. Вони не можуть мовчати, вони не можуть пройти повз – вони йдуть вперед. Вони не знають, що їх чекає. Дуже часто таких людей веде Бог, і Бог їм дає свою дорогу.

Ти не можеш бути щасливим в країні, коли інші нещасливі. Ти не можеш бути вільним, коли інші поневолені. Ти не можеш жити гідно, коли інші принижені. Хлопці з Небесної Сотні, які віддали своє життя – вони не вмирали, щоб змінити одного Президента на іншого. Вони віддали своє життя, щоб змінити країну, і тим маркером, дуже часто, є не пусті слова політиків, а є реальні зміни, які всі українці сьогодні хочуть побачити.

Дуже часто сьогодні звучать слова «зрада» і «перемога». Дуже часто тими словами маніпулюють. Зрада – це коли українець принижений і замість того, щоб вірити у світлий завтрашній день, він думає, як прогодувати свою сім’ю, як вижити. Перемога – це тоді, коли є надія, коли є щастя. Я хочу вірити, що Бог добрий до нас, дасть всім мудрості, і ми в прославу цих хлопців, в прославу Ігоря зробимо все можливе для того, щоби українці гордилися своєю країною. Я хочу висловити щиру подяку всім, хто долучився до побудови цього прекрасного пам’ятника. Дякую вам, і велика подяка мамі – Ваш біль не може зрозуміти ніхто. Слава Ігорю, Слава Україні», - сказав Андрій Садовий, міський голова Львова.

«Щиро вдячна, що ви прийшли віддати шану моєму сину. Пам’ятаю, як дев’ять  років тому він побачив себе у списках. Він лишив Івано-Франківськ. Його привабив Львів. Він ще мене повчав до цієї краси. Завдяки сину я теж полюбила це місто. Я довго не могла зрозуміти, що мій син вже не ходить цими вуличками. Львів’яни, хочу подякувати, що ви подарували моєму синові це місто, ви його навічно поселили в ньому.

Вірю, що наша Україна буде процвітати. Бережіть своїх рідних. Цінуйте кожен прожитий день. Ми всі хочемо, щоб настав мир», - сказала мама Ігоря Костенка п. Оксана.

Автором проекту погруддя Герою Небесної Сотні Ігорю Костенку є український скульптор Володимир Цісарик

Зазначимо, що Ігор Костенко навчався на географічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Він загинув 20 лютого 2014 року під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу на вул. Інститутській.

20 лютого 2018р. на площі навпроти пам’ятника Тарасу Шевченкові відбулося віче пам’яті Героїв Небесної Сотні. Опісля відбулася всеукраїнська тиха акція «Ангели пам’яті» та запалення лампадок.

Тиху акцію «Ангели пам'яті» влаштували учні Львівського художнього ліцею при Академії мистецтв. На п'ятьох штучних деревцях біля пам'ятника Тарасу Шевченкові вони розвісили понад три сотні паперових ангеликів, яких у п'ятницю, 16 лютого, виготовляли разом із дітьми загиблих Героїв.

Стояти деревця із паперовими ангелами будуть упродовж декількох днів. Нагадаємо, що такі фігурки 20 лютого з'явилися і на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві, а також – у Рівному та Коломиї.

 

У День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на флагштоці перед Львівською міськрадою вперше вивісили червоно-чорний прапор. Нагадаємо, депутати Львівської міськради 15 лютого рекомендували під час відзначення пам’ятних дат та урочистих подій у місті використовувати червоно-чорний прапор та іншу національно-патріотичну символіку. Частина місцевих політиків наполягали, що червоно-чорний прапор слід використовувати паралельно з державним синьо-жовтим і вивішувати на усіх адмінбудівлях, однак ветерани УПА і ОУН засудили такі ініціативи.

 

 

P.S. 11 жовтня 2017 року відбулося відкриття пам’ятної «Зірки Небесної Сотні» в Страсбурзі біля будівлі Ради Європи, на якому був присутній президент України Петро Порошенко.

Це місце в Страсбурзі присвячене важливим віхам, які проклали шлях до мирної, єдиної та процвітаючої Європи.

Українська «Зірка Небесної Сотні» стане дев’ятою, що встановлена на алеї. На ній нанесено напис французькою мовою: «На честь Небесної Сотні та всіх громадян, які маніфестували за Європу та її цінності під час Євромайдану в Україні. «За вас правда, за вас слава і воля». Тарас Шевченко».

Проект «Європейські плити» («Dalles de l’Europe») зі встановлення уздовж будівлі Ради Європи металевих плит із зображенням зірки з пам’ятним написом, було започатковано у листопаді 2014 року. Встановлення плити на честь Героїв Небесної Сотні стало можливим завдяки спільним зусиллями української громади Страсбурга, членів Постійної делегації України в ПАРЄ та Постійного представництва України при Раді Європи.

 

За матеріалами інтернет-ресурсу

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... Вперед >>