Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Створено науково-освітній веб-портал «Тарас Шевченко»

Cтворення науково-освітнього веб-порталу «Тарас Шевченко» є  однією із академічних розробок.

Воно було ініційовано Малою академією наук України, а його наповнення здійснювалося зусиллями фахівців Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка, Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору й Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, а також Національного музею Тараса Шевченка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» й інших організацій. Загалом понад дві тисячі осіб долучилися до роботи над цим проектом, що наразі є єдиним, у межах якого зібрано значний обсяг інформації про видатного українського митця та громадського діяча.

Контент порталу складають понад 20 тис. сторінок оцифрованих матеріалів, адаптованих для читачів. Крім того, планується опрацювати ще 80 тис. сторінок. Важливо, що цей Інтернет-ресурс дає змогу простежити життєвий шлях Т. Шевченка день за днем.

Портал розрахований на широке коло користувачів, у тому числі дослідників творчості Кобзаря, музейників, учителів, учнів.

Про портал розповідає Олег Листопад у газеті «Урядовий кур’єр».

 

Новий погляд на Кобзаря

 Портал «Тарас Шевченко» — http://kobzar.ua/  — номіновано на здобуття Державної премії в галузі освіти.

Здавалось би, що нового можна сказати про Великого Тараса? Як по-новому поглянути на його особистість і творчість? Усе досліджено, описано, обговорено.

Виявляється, можна. Завдяки новим технологіям, інноваційним підходам та ідеям, відданій праці тисяч людей, яка вилилася у портал про Шевченка, єдиний у світі  проект, де зібрано великий обсяг  інформації про видатну особистість. Ініціатором та реалізатором проекту стала Мала академія наук. Але порталу не було б без долучення до його розроблення і наповнення великих академій — НАНУ та педагогічної, понад 2000 фахівців і 200 установ та організацій, зокрема Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Національного музею Тараса Шевченка, Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору, Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова, Київського  університету імені Тараса Шевченка, Київської політехніки.

«Діоген» — одна з картин Кобзаря, розміщена на порталі у високій якості.

Фото з сайту kobzar.ua

 

Архів, доступний кожному

«Ідею створення проекту  запропонували  ще 1997-го, але тільки останні п’ять років триває активна  робота, тож ми змогли реалізувати наш задум», — сказав президент Малої академії наук  Станіслав Довгий.

На порталі представлено переліки документів 29 архівів України, а це більш ніж 7000 одиниць різноманітних справ, приватних листів, циркулярів, розпоряджень органів влади українською, російською, польською, німецькою й румунською мовами. Тут можна побачити 1000 пам’яток  про видатного поета. На карту нанесено 3246 точок, зокрема маршрути Т. Шевченка, всі вулиці й площі, які названо його ім’ям, місця перебування. Робота триває.

Створено 27 віртуальних 3D-турів музеями та визначними місцями, пов’язаними з Тарасом Шевченком.

І, звичайно, рукописи генія й документи, пов’язані з його життям і творчістю, а також ті, що стосуються увічнення його імені в Російській імперії й імперії радянській (заборони відзначати дати народження і смерті, «темники» щодо того, як подавати його постать і творчість) тощо. Уже оцифровано, адаптовано для читача (інформація про час, місце та обставини написання, транслітерація рукописних текстів тощо) 20 тисяч сторінок. Ще 80 тисяч опрацьовують, вони чекають своєї черги.

Перегляд рукописів, книжок і збірок віршів реалізовано у вигляді інтерактивної книжки з можливістю гортання сторінок. Тож і дослідникові, для якого важливо бачити кожну правку, кожне перекреслене слово і навіть зміни почерку митця, і читачеві, який хоче глибше зрозуміти той чи той твір, тепер не треба шукати їх в архівах — вони доступні у фактично повному форматі через портал Шевченка.

 

Побачити кожну риску

Не менш широкі можливості портал надає дослідникам малярської спадщини генія. Є велика кількість друкованих альбомів з репродукціями, є такі альбоми в інтернеті. Але тільки портал Шевченка надає змогу побачити кожен штрих, кожен мазок на картинах і малюнках. «Шевченко працював дуже тонким пензлем, але завдяки високій якості електронних репродукцій можемо побачити кожен штрих», — розповідає директор МАН Оксен Лісовий, на якого було покладено керівництво  оцифровуванням спадку Шевченка-художника.

Більшість картин зберігається у Національному музеї Шевченка. Завдяки участі цієї установи у проекті проведено колосальну роботу з надання роботам Тараса  нового формату. Кожну картину знімали з її місця в експозиції, виймали з рами й скла і розміщували на спеціальній підставці. Після цього виставляли спеціальне освітлення й роботу пофрагментно перезнімали. Отримані знімки зводили в одне зображення у спеціальній комп’ютерній програмі.

«Звичайно, не йдеться про те, щоб портал став єдиним джерелом знань про життя  і творчість Шевченка й замінив книжку,  музей чи мандрівку до Канева або в Моринці, — застерігає академік НАН директор Інституту кібернетики Іван Сергієнко. — Ні і ні! Навпаки, він має   спонукати до таких мандрів! До речі, будь-який наш науковий чи навчальний заклад має в архіві  фотографії, на яких великі гурти людей (співробітників чи студентів) на тлі знайомих канівських пейзажів. У кожного, хто їх побачить, мимохіть  защемить серце: так пронизливо проступає крізь них час».

Академік Сергієнко також зазначає, що портал «Тарас Шевченко» має статус академічної розробки. Це означає, що перш ніж розміщувати матеріали, а також можливі доповнення математичного й технічного забезпечення, їх ретельно перевірятимуть і добиратимуть першорядні фахівці.

Інформацію, подану на порталі, збирають з усіх відомих джерел, накопичують,  опрацьовують і зберігають у базі даних. Обсяг її дуже великий, що передбачає використання сучасних високопродуктивних комп’ютерних систем, які мають значні сховища даних, розроблення методів і технологій розв’язання завдань надвисокої складності в реальному часі. Успішний результат можливий із застосуванням створеного академічного сегмента національної грид-системи (багато комп’ютерів об’єднано в один потужний віртуальний, вони працюють разом для виконання трудомістких завдань) і суперкомп’ютерного комплексу «СКІТ» Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. Він потребує не тільки великих обчислювальних потужностей, а й принципово нових складних математичних моделей, системотехнічних рішень, знання орієнтованих інформаційних технологій та опрацювання проблеми системної інтеграції знань.

 

День за днем

Портал дає змогу відстежити життєвий шлях Шевченка день за днем. Розробники називають цей сервіс «таймлайн» і розробили його спеціально для цього ресурсу. Українською це, мабуть,  називатиметься «День за днем» або «Лінія часу». Тут відображено кожен день з життя Кобзаря у вигляді часової лінії, де представлено факти з його біографії, творчу спадщину, історичні події та інші чинники із прив’язкою до часу. Це дає змогу поєднати в четвертому вимірі документи, які зберігаються в різних архівах.

«Скажімо, брав Шевченко участь у засіданні Імператорської академії мистецтв як один з її академіків. І тим самим днем датовано його лист сестрі, доволі довгий. З огляду на те, що засідання академії тривало цілий день, розуміємо, що Шевченко не надто зацікавився порядком денним, бо не став би тоді відволікатися на писання листа», — коментує можливості сервісу Оксен Лісовий.

 

Чи потрібні нам Шевченкові світлиці?

Високу оцінку проекту дали присутні на круглому столі з нагоди висування порталу на Державну премію в галузі освіти  директор Інституту літератури Микола Жулинський, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, лауреат Шевченківської премії Дмитро Павличко. Нині з порталом працює вже 10 000 педагогів. Він допомагає освітянам подавати матеріал учням. Для отримання максимально широкої інформації з ним також працюють музейники.

На думку заступника міністра освіти Павла Хобзея, портал слід якнайширше використовувати в освітянській роботі. Як стало відомо «УК», група науковців і практиків розробляє методику використання порталу для оформлення шкільних кабінетів з кількох предметів, зокрема, історії та української мови й літератури. За таким принципом уже давно працює, скажімо, Український інститут національної пам’яті, який матеріали своїх виставок і презентацій розміщує на своєму сайті у зручному для скачування форматі. Залишається тільки обрати потрібні й надіслати на друк, а готові постери розмістити відповідно до задуму.

Озвучували й  ідею створити  в кожній школі Шевченківську світлицю. Гадаю, це вже занадто і чимось нагадує Ленінські кімнати. Шаблонність, обов’язковість занапастили не одну чудову творчу ідею. Адже важливо не формальне вшанування пам’яті Кобзаря. Важливо зуміти донести ті ідеї, цінності, які він вклав у твори.

А портал, кабінети, музеї, світлиці — це лише інструменти, які допомагають  робити те, з чим у часи Шевченка успішно справлялися кобзарі й лірники.

 

«Урядовий кур’єр», 21.06.2017:

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/novij-poglyad-na-kobzarya/

 

Довідково:

Науково-оcвітній веб-портал «Тарас Григорович Шевченко» розміщений в мережі Інтернет за адресою 

http://kobzar.ua .

 

Умови використання:

http://www.kobzar.ua/site/page/terms_of_use

7 березня 2018 року на сесії Загальних зборів НАНУ до складу Національної академії наук України обрано нових членів

7 березня 2018 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України, під час якої було обрано дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України.

Як поінформував присутніх президент Національної академії наук України, академік Борис Євгенович Патон, до нинішніх виборів Президія НАН України, з урахуванням положення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо граничної чисельності членів Національної академії наук України у 200 академіків і 400 членів-кореспондентів, оголосила 22 вакансії академіків і 69 вакансій членів-кореспондентів з 84-х спеціальностей.

«В основу розподілу вакансій за відділеннями та визначення спеціальностей було покладено прагнення забезпечити пріоритетний розвиток фундаментальних наук, передусім за тими напрямами, де українські вчені мають результати світового рівня. Безумовно, першочерговою умовою була наявність за кожною спеціальністю гідних кандидатів до обрання, і не лише в інститутах нашої Академії, а й у вітчизняних вищих навчальних закладах, галузевих наукових та науково-технічних установах. Важливо також, аби, обираючи нових членів, наша Академія не обмежувалася переважно Києвом, а й дбала про посилення науки в інших регіонах держави, і я вважаю, що цю необхідність наші відділення в процесі виборів врахували», – зазначив президент НАН України.

Про значний інтерес наукової громадськості до цих виборів свідчить, за його словами, високий конкурс претендентів. Так, на 22 вакансії академіків було висунуто і зареєстровано 60 кандидатів, тобто майже троє на одне місце, на 69 вакансій членів-кореспондентів – 229 кандидатів, або ж більше трьох на одне місце.

Із висунутих кандидатів 219 є працівниками установ НАН України. Це – 75,7% від загальної кількості претендентів. 70 осіб (24,3%) представляли вищі навчальні заклади, наукові установи різного відомчого підпорядкування й інші організації. Усе це свідчить про те, що попри складні умови сьогодення, авторитет Національної академії наук України в суспільстві залишається високим і відбиває її значення як найвищої наукової установи держави.

Список висунутих кандидатів було своєчасно, більш ніж за місяць до виборів, опубліковано у пресі й електронних засобах масової інформації для громадського обговорення, в якому взяли участь ради наукових установ, вищих навчальних закладів, окремі провідні вчені як України, так і інших держав, від яких надійшло кілька тисяч відгуків про наукову діяльність кандидатів. Згідно з нашим Статутом уся підготовка до виборів відбувалася в умовах повної відкритості та свободи обговорення кандидатур. На вирішальній стадії виборної кампанії – загальних зборах відділень – також було створено всі умови для вільного обміну думками, критичних виступів, пропозицій, що безумовно сприяло здійсненню найбільш обґрунтованого, об’єктивного й незалежного вибору.

Коротко характеризуючи склад кандидатів у члени НАН України, обраних загальними зборами відділень, академік Б.Є. Патон поінформував, що це – 22 кандидати в академіки і 68 – у члени-кореспонденти.

З 22 кандидатів у академіки 19 – працівники НАН України, двоє – вчені, які працюють у вищих навчальних закладах країни, один кандидат представляє іншу наукову установу. Серед 68 кандидатів у члени-кореспонденти 54 працюють в установах Національної академії наук України, 12 – у вищих навчальних закладах і двоє – в галузевих та інших організаціях. В підсумку: серед кандидатів до обрання у члени НАН України 81% були співробітниками наукових установ Академії, 15,5% — представниками вищої школи і 3,5% – вченими, які працюють в галузевих та інших установах і організаціях України.

18 кандидатів в академіки і 42 – у члени-кореспонденти працюють у Києві. Це складає 66,7% від загальної кількості всіх кандидатів у члени НАН України. Двоє кандидатів в академіки працюють у Харкові і двоє – у Львові. Серед кандидатів у члени-кореспонденти було 9 осіб – із Харкова, чотири – з Дніпра, по троє – зі Львова й Одеси і по одному – з Миколаєва, Івано-Франківська, Тернополя та Слов’янська Донецької області. Таким чином, у регіональних наукових центрах працює 33,3% всіх обраних кандидатів у члени Національної академії наук України.

Середній вік академіків НАН України напередодні виборів склав 77,3 року, членів-кореспондентів – 71 рік. Середній вік обраних кандидатів в академіки НАН України складає 65,1 року, тобто є на 12 років меншим, ніж досі, а кандидатів у члени-кореспонденти – 63,4 року, що на 7,5 років менше, ніж до цього часу.

Серед обраних кандидатів у члени Академії – 9 жінок. Це більше, ніж було обрано на будь-яких попередніх виборах за весь час існування НАН України. Що стосується нинішнього персонального складу Академії, то наразі жінок трохи більше 2% серед академіків і близько 9% – серед членів-кореспондентів, а разом – 6,6% від загальної кількості членів Академії.

Потому про результати виборів, що пройшли на загальних зборах відділень НАН України, присутнім доповіли академіки-секретарі цих відділень.

Після заслуховування й обговорення виступів відбувся фінальний етап виборів до складу Національної академії наук України. За підсумками таємного голосування обрано 21 академіка та 67 членів-кореспондентів НАН України.

 

 

ДІЙСНИМИ ЧЛЕНАМИ (АКАДЕМІКАМИ) НАН УКРАЇНИ ОБРАНІ:

по Відділенню математики НАН України

КУШНІР Роман Михайлович

 

по Відділенню інформатики НАН України

ЧИКРІЙ Аркадій Олексійович

 

по Відділенню механіки НАН України

ХАРЧЕНКО Валерій Володимирович

 

по Відділенню фізики і астрономії НАН України

БЄЛЯЄВ Олександр Євгенович

МЕЛЕЖИК Петро Миколайович

 

по Відділенню наук про Землю НАН України

ДОВГИЙ Станіслав Олексійович

ПАВЛЮК Мирослав Іванович

 

по Відділенню фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України

ТУРКЕВИЧ Володимир Зіновійович

 

по Відділенню фізико-технічних проблем енергетики НАН України

СНЄЖКІН Юрій Федорович

 

по Відділенню ядерної фізики та енергетики НАН України

СЛЮСАРЕНКО Юрій Вікторович

 

по Відділенню хімії НАН України

КАЛЬЧЕНКО Віталій Іванович

ПАВЛІЩУК Віталій Валентинович

 

по Відділенню біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України

СКОК Марина Володимирівна

ТУКАЛО Михайло Арсентійович

СОЛДАТКІН Олексій Петрович

 

по Відділенню загальної біології НАН України

ДІДУХ Яків Петрович

РОМАНЕНКО Олександр Вікторович

ЄМЕЛЬЯНОВ Ігор Георгійович

 

по Відділенню економіки НАН України

ЄФИМЕНКО Тетяна Іванівна

 

по Відділенню історії, філософії та права НАН України

КОПИЛЕНКО Олександр Любимович

 

по Відділенню літератури, мови та мистецтвознавства НАН України

СУЛИМА Микола Матвійович

 

 

ЧЛЕНАМИ-КОРЕСПОНДЕНТАМИ НАН УКРАЇНИ ОБРАНІ:

по Відділенню математики НАН України

МАКСИМЕНКО Сергій Іванович

СКРИПНІК Ігор Ігорович

ФЕЛЬДМАН Геннадій Михайлович

 

по Відділенню інформатики НАН України

КРАК Юрій Васильович

ПАНКРАТОВА Наталія Дмитрівна

САВЧУК Михайло Миколайович

 

по Відділенню механіки НАН України

АЛПАТОВ Анатолій Петрович

КРУКОВСЬКИЙ Олександр Петрович

РУЩИЦЬКИЙ Ярема Ярославович

 

по Відділенню фізики і астрономії НАН України

БОНДАР Михайло Віталійович

БРАУН Олег Михайлович

ЗАХАРЕНКО Вячеслав Володимирович

КАРАЧЕВЦЕВ Віктор Олексійович

СИТЕНКО Юрій Олексійович

ТАТАРЕНКО Валентин Андрійович

 

по Відділенню наук про Землю НАН України

КЛИМЧУК Олександр Борисович

МАКСИМЧУК Валентин Юхимович

ПОПОВ Михайло Олексійович

СЕМЕНЕНКО Віра Пантелеївна

ЩИПЦОВ Олександр Анатолійович

 

по Відділенню фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України

ВОВЧЕНКО Олександр Іванович

КІНДРАЧУК Мирослав Васильович

КНИШ Віталій Васильович

НАРІВСЬКИЙ Анатолій Васильович

ПРИТУЛА Ігор Михайлович

ХОМА Мирослав Степанович

ШАПОВАЛОВ Віктор Олександрович

ЯСНІЙ Петро Володимирович

 

по Відділенню фізико-технічних проблем енергетики НАН України

КОСТІКОВ Андрій Олегович

КУДРЯ Степан Олександрович

МИХАЛЬСЬКИЙ Валерій Михайлович

МОХОР Володимир Володимирович

 

по Відділенню ядерної фізики та енергетики НАН України

БІЛОУС Віталій Арсентійович

ГІРКА Ігор Олександрович

ПУГАЧ Валерій Михайлович

 

по Відділенню хімії НАН України

КОЛБАСОВ Геннадій Якович

КУЗЬМІН Віктор Євгенович

МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН Микола Отарович

ФАЙНЛЕЙБ Олександр Маркович

ЧЕБАНОВ Валентин Анатолійович

 

по Відділенню біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України

ІВАНИЦЯ Володимир Олексійович

МІНЧЕНКО Олександр Григорович

СКИБО Галина Григорівна

ЦИМБАЛЮК Віталій Іванович

ШУБА Ярослав Михайлович

 

по Відділенню загальної біології НАН України

АФАНАСЬЄВ Сергій Олександрович

КОЗЛОВСЬКИЙ Микола Павлович

КОРНЄЄВ Валерій Олексійович

РИБАЛКА Олександр Ілліч

СТАСИК Олег Остапович

ЦАРЕНКО Петро Михайлович

 

по Відділенню економіки НАН України

ГЛАДУН Олександр Миколайович

ЄГОРОВ Ігор Юрійович

ЗАЛОЗНОВА Юлія Станіславівна

ІВАНОВ Сергій Володимирович

КОРАБЛІН Сергій Олександрович

 

по Відділенню історії, філософії та права НАН України

УСТИМЕНКО Володимир Анатолійович

ЯКУБОВА Лариса Дмитрівна

КУДРЯЧЕНКО Андрій Іванович

МЕЛЬНИК Володимир Петрович

ЄРМОЛЕНКО Анатолій Миколайович

МАЙБОРОДА Олександр Микитович

ГОЛОВАХА Євгеній Іванович

 

по Відділенню літератури, мови та мистецтвознавства НАН України

МУШКЕТИК Леся Георгіївна

НАЙДЕН Олександр Семенович

ТАРАНЕНКО Олександр Онисимович

ШЕВЧЕНКО Лариса Іванівна

 

 

За інформацією ВНКК Президії НАН України

Фото: Прес-служба НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України:

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3825

Колектив та дирекція ФМІ НАНУ вітає д.т.н., професора, зав. відділу №16 М.С. Хому з обранням членом-кореспондентом НАН України

Колектив та дирекція

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка

Національної академії наук України

щиро вітають

завідувача відділу “Корозійного розтріскування металів”

доктора технічних наук, професора

Мирослава Степановича Хому

з обранням його членом-кореспондентом

Національної академії наук України!

 

 

Бажаємо Вам, Мирославе Степановичу,

нових творчих звершень на благо науки та України,

впевненості у виборі мети та енергії для її досягнення!

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>