Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


У Львові відбулась конференція "ІТ Аrena 2017" – наймасштабніша у Східній Європі

У Львові 29 вересня - 1 жовтня пройшла наймасштабніша подія українського ІТ світуконференція ІТ Arenа, яка є найбільшою за кількістю відвідувачів не лише в Україні, але й у Східній Європі. Цього року конференція зібрала на стадіоні Арена Львів більше 2 000 учасників, серед яких: спікери з найвідоміших компаній світу, топ-менеджмент українських та іноземних ІТ компаній, інвесторів та стартапи, працівників ІТ сфери та студентів ІТ спеціальностей.

Офіційна церемонія відкриття цьогорічної ІТ Arena здивувала усіх присутніх, адже відбулась без традиційних ведучих. Відкривали конференцію: жіноче комп’ютеризоване зображення та синтезований голос, названий Аріною, на честь конференції.

На відкритті з доповідями виступили організатори події – Степан Веселовський, СЕО, Lviv IT Cluster; Андрій Павлів, Supervisory Board Chairman, Lviv IT Cluster, CEO & Co-Founder, N-iX; Руслан Захарченко, СЕО, Eleks, представники Lviv IT School та Startup Depot. А також представники партнерів та спонсорів ІТ Arena.

Після офіційної церемонії відкриття розпочався справжній марафон – доповіді спікерів паралельно на трьох стрімах business, technology та product. Стрім technology розпочав keynote спікер Мартін Воллей з компанії Bluetooth SIG, стрім business розпочався з доповіді Керрі Галлард з Global Sourcing Association, присвяченій особливостям аутсорсингу та ведення такого виду бізнесу; а стрім product розпочав Мартін Еріксон з Mind the Product з лайфхаками та порадами як побудувати успішну команду для створення продукту.

«Щороку ІТ Арена якісно змінюється, росте команда організаторів та однодумців, більшає людей, які їдуть на конференцію з інших міст України та закордону. Цього року в нас були фантастичні спікери, більше 90 осіб, кожен з яких – експерт в своїй галузі. Я дуже радий що вони виступили саме тут, у Львові, на ІТ Арені. Ця подія є впізнаваною, особливою і вона дуже личить нашому місту, яке стає центром технологій та ІТ- індустрії і має на майбутнє багатообіцяючі плани» - розповідає Степан Веселовський, СЕО, Lviv IT Cluster.

О 15.00 год розпочалися пітчі більше 30 стартапів, які подалися на конкурс Startup Competition заздалегідь. Після презентацій та запитань від членів журі, до фіналу конкурсу журі відібрало кращих 10 стартапів, серед яких Senstone, GameTree, Bright Advise, BotMakers, EVE.Calls, AxDraft, CertChain, IRAengine, Docsify. Стартапи отримали змогу презентувати свої ідеї наступного дня конференції на головній сцені IT Arena.

Серед спікерів, які виступили протягом першого дня IT Arena – Джульєн Симон (Amazon Web Services), Андрій Кароль (Cardiolyse), Джонатан Велла (Hotjar), Євген Борукхович (Bayer), Патрік Невбері (GlobalLogic) та інші.

Завершився перший день конференції IT Arena подією Tech Lounge, в нещодавно відкритому Центрі ім. А.Шептицького (УКУ), де всі спікери та організатори конференції мали нагоду поспілкуватися та ближче познайомитися між собою.

«Big Data допомагає краще зрозуміти аудиторію. Правильні меседжі справді можуть змінити поведінку людей».

Другий день IT Arena розпочався з доповіді keynote спікера, якого всі дуже чекали і заради якого на конференцію приїхали учасники з інших українських міст та країн - Александра Нікса, СЕО, Cambridge Analytica. Він познайомив присутніх з Big Data підходом до виборчих та рекламних кампаній. Приклад Cambridge Analytica показує, що технології та науковий підхід вже впливають на кожного з нас, адже, за словами Александра Нікса, багато даних дозволяють краще зрозуміти окремі групи осіб та конкретну людину, а відтак, вгадати її наступний крок. Біхевіористика, Big Data та таргетинг – рецепт успіху Cambridge Analytica.

Business стрім продовжив Майк Бутчер, editor-at-large найвідомішого технологічного видання TechCrunch з доповіддю, в якій розповів про Штучний Інтелект і як він вже змінює наше життя, побут та простір, в якому ми живемо.

Після нього свою надихаючу промову та історію успіху розказав Ярослав Ажнюк, засновник найвідомішого українського стартапу Petсube. На стрімі technology про віртуальну та додаткову реальність розповіла Rachel Sibley з компанії Leap Motion. Також своїм досвідом повним провалів та успіхів поділився Allan Grant, засновник рекрутингового агентства Hired.

На головній сцені конференції також відбулась церемонія інавгурації навчальних програм Львівського Кластеру – IoT та Artificial Intelligence у Львівській Політехніці та Data Science&Іntelligent Systems в ЛНУ ім.І.Франка. Студенти мали нагоду послухати мотивуючу промову Rachel Sibley, в якій вона розповіла про ІТ індустрію та нелегкі виклики для ІТ спеціалістів.

Після інавгурації відбулися пітчі фіналістів Startup Competition, після чого на головній сцені оголосили переможців конкурсу стартапів. Серед переможців:  The Best Pitch – IRAengine, стартап виграв запрошення на престижний конкурс стартапів Slush 100 Pitching Competition. The Best B2C стартап – Senstone, отримав запрошення на фінал конкурсу Seedstars Ukraine; The Best B2B стартап -  Docsify, отримав запрошення на Bootstrap від The Next Web.

Завершився другий день IT Arena, неймовірним фестивалем електронної музики Futureland Festival, який відбувся на стадіоні просто неба. Окрім учасників конференції, фестиваль додатково відвідали більше 2 000 шанувальників електронної музики. На фестивалі в осінній холод публіку розігрівав гурт Cassius, справжні зірки електронної сцени Європи, а також українські музиканти Cape Cod, SE62, Pahatam.

Третій день IT Arena здивував усіх, адже був неформатним для конференції. Протягом дня у 9-ти різних локаціях історичної частини Львова відбулось 28 мітапів. Учасники мали нагоду зібратися у тісніших компаніях та обговорити окремі теми, а гості міста мали нагоду побачити історичний центр Львова та надзвичайно затишні львівські ресторани та кав’ярні. Третій день мітапів також завершився вечіркою на площі Арсенальній.

 

За матеріалами Львівської міської ради

Триває розробка проекту Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору

Українська наука європейського зразка

На початку листопада в МОН представлять проект Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA) – наразі триває активний етап його підготовки. Про це йшлося під час зустрічі робочої групи з формування Дорожньої карти, що відбулася в Міністерстві освіти і науки.

«Ми взяли за приклад австрійську Дорожню карту, насамперед її структуру і загальні принципи. У нашій Дорожній карті ми також опишемо поточну ситуацію, наші цілі, що ми маємо зробити для їх досягнення, якими будуть індикатори змін тощо. Ми повинні зосередитися на конкретних кроках, які наблизять нас до європейських стандартів. У підсумку цей документ має змінити ті підходи до сфери науки, які сьогодні є в державі», – відзначив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

До складу робочої групи увійшли 60 експертів, які представляють МОН, інші міністерства та органи влади, Верховну Раду, НАН, галузеві академії, виші, міжнародні та громадські організації тощо.

Вони готують Дорожню карту за 6 пріоритетами:

  • Ефективні національні дослідницькі системи
  • Оптимальна транснаціональна кооперація та конкуренція
  • Відкритий ринок праці
  • Гендерна рівність в дослідженнях
  • Оптимальні обмін та трансфер наукових знань
  • Міжнародна кооперація

Остаточно затвердити Дорожню карту планують до кінця року. Її прийняття є однією із пріоритетних дій Уряду на 2017-й.

Нагадуємо, що цього року вчені України та Німеччини почали разом проводити дослідження, які допоможуть змінити систему управління наукової та інноваційної діяльності в Україні.

За словами заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи, торік МОН України та Федеральне Міністерство освіти і наукових досліджень Німеччини провели черговий конкурс спільних наукових проектів, де вперше було відібрано 6 структурних проектів. Вони мають показати, які зміни в системі управління наукової та інноваційної діяльності нам потрібні та як їх можна впроваджувати, враховуючи німецький досвід.

«Разом з Німеччиною ми вперше реалізуємо наукові дослідження за структурними проектами, які, я переконаний, допоможуть суттєво змінити науковий ландшафт України. Проекти розраховані на 2 роки – 2017-2018-й, і сьогодні науковці обох кран зібралися, щоб «звірити годинники» – презентувати плани своєї роботи, головні цілі та очікувані результати», – розповів Максим Стріха.

Проекти мають різну тематику, зокрема: 

  • оцінювання наукових організацій в Україні,
  • освіта дорослих,
  • трансфер технологій,
  • великомасштабні експерименти,
  • чиста вода для громадян Маріуполя тощо.

До них будуть задіяні як наукові інститути, так і вищі навчальні заклади обох країн.

«Щоб впроваджувати прогресивні зміни в системі управління вищої освіти, науки, для нас вкрай важливо залучати досвід іноземних колег. Приміром, проект з оцінювання наукових установ допоможе нам визначити, які інституції працюють ефективно, а які – ні, використовуючи при цьому прозорі критерії. І в цьому питанні досвід Німеччини є дуже цінним, оскільки в цій країні досить стала і ефективна система управління науковою діяльністю, з високими показниками», – відзначила начальник відділу міжнародного науково-технічного співробітництва МОН Стелла Шаповал.

Вона також додала, що окрім структурних проектів для реалізації у 2017-2018 роках було відібрано і 6 спільних проектів мобільності – для здійснення прикладних та фундаментальних досліджень. Загалом же за останні 10 років Україна та Німеччина разом реалізували 172 наукових проекти у галузях біології, фізики, ІКТ тощо

Відбулося засідання наукового семінару «Проблеми технічної діагностики та дистанційного зондування»

 

6 жовтня 2017р

в актовому залі ГК ФМІ НАН України

на засіданні наукового семінару

«Проблеми технічної діагностики та дистанційного зондування»

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України

слухалась доповідь к.ф.-м.н., н.с. відділу №2

«Акустичних методів технічної діагностики»

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України

 

Долінської Ірини Ярославівни

«Діагностування руйнування матеріалів і

визначення залишкового ресурсу конструкцій за локальної повзучості»

(звіт за результатами другого року докторантури)

 

Керівник: академік НАНУ Назарчук З.Т.

Секретар: д.ф.-м.н. Куриляк Д.Б.

<< Назад ... 2 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>