Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Своїми роздумами про укр. науку поділився к.т.н., доцент Чернівецького нац. Університету Юрій Халавка

Однією з причин відставання української науки від світової є дуже банальна і проста – ми мало читаємо. Скрізь і всюди – від дискусій у facebook, до заявок на фінансування простежується ця проблема – автори очевидно мало читають літератури зі своєї галузі. Дійшло до того, що в МОНівських формах ВИМАГАЮТЬ окремою таблицею наводити посилання на сучасні роботи за тематикою проекту, та відповідні пункти є в оцінюванні. Насправді це зло має значно більше значення, ніж багато хто думає… Більшість досліджень у нас вже давно, по факту, ініціативні. Держава та промисловість самоусунулися від формування запитів на наукову продукцію, тому в більшості конкурсів вчені обирають напрямки і планують дослідження самостійно. Тому, за відсутності належного знання основних актуальних досягнень в галузі, дуже важко визначити, яке дослідження є справді оригінальним і вартісним, а яке просто гарно описане. Зробити таку оцінку, навіть експерту в галузі, з кожним днем стає все важче. Наведу приклад. Я підписаний на новини з кількох журналів Американського Хімічного товариства, і щотижня мені на телефон приходять понад 100 статей які так чи інакше стосуються напрямків досліджень які мене цікавлять. Щотижня. Понад 100! Ви собі уявляєте наскільки важко це все аналізувати і систематизувати? А як бути з написання докторської, якщо щомісяця це понад 400 робіт? Досягти об’єктивності та актуальності в таких умовах дуже важко. А в результаті - зайва витрата державних грошей, дослідження лише для себе, нецитованість наших робіт, «містечковість науки».

Оскільки ми мало читаємо, то і не знаємо, що як і куди слід писати. Вже понад 5 років читаються курси, висуваються вимоги проводяться тренінги про Скопуси і ВоС, індекси, бібліометрику, а міфів та страхів навколо цих питань і далі безліч. Якщо людина, яка написала дисертацію чи навіть дипломну роботу і після цього не знає, які провідні журнали в її галузі є в Скопус, то що з цим робити? Звичайно, легко стверджувати, що україністика це вузька галузь, що українська історія нікому не цікава, що проблема печер Західної України це суто українська справа і т.д., і що в світі це ніхто не досліджував, адже тоді легко почуватися фахівцем і експертом світового рівня і при цьому виправдовувати незнання англійської мови чи відсутність публікацій у серйозних виданнях.

 

Чому так сталося? Як на мене причин є декілька.

Перша - відсутність доступу. Дійсно, багато статей є закритими для читача, проте, є різні шляхи як легально та напівлегально отримати доступ до статей і на сьогодні це, насправді, є не такою великою перешкодою. Особливоо враховуючи велику кількість Open Access ініціатив.

Друга – незнання англійської мови. Судячи з кількості критиків ініціативи МОН щодо В2 з англійської – ця проблема є болючою. Без англійської в науці сьогодні немає чого робити, хоча виглядає, що Гугл за рік чи два допоможе подолати цю проблему адекватним машинним перекладом.

Основна причина – брак часу. Якщо інформації багато, то навіть якщо до неї є доступ, то все одно потрібен час щоб її опрацювати. Написання звітів, методичних розробок та інша паперова робота забирає стільки часу пересічного викладача та науковця, що на прочитання наукових праць залишається мізер часу. Як з цим боротися? На глобальному рівні керівництву слід це зрозуміти і спробувати вивільнити час по-максимуму, але це, звичайно, лише мрія.

 

Що можна зробити на персональному рівні:

– максимально використовуйте мобільні технології (читайте в дорозі, слухайте наукові подкасти);

- використовуйте бази даних та інші інструменти (підпишіться на різноманітні дайджести, налаштуйте стеження за публікаціями провідних вчених в Гугл Академії, використовуйте додатки професійних товариств, бази Scopus та Web of Science тощо, не дарма ж МОН їх передплатив);

- розподіляйте роботу з аналізу літератури між членами вашої наукової групи (домовтеся про те, хто за яким журналом чи вченим стежить і як тільки з’являється щось цікаве – нехай повідомляє іншим);

- відвідуйте конференції – це, іноді, економить багато часу та дозволить не пропустити важливе відкриття);

- виділяйте окремий час у своєму графіку для роботи з літературою;

- пишіть огляди (раз ви вже багато читаєте) – нехай ця інформація буде систематизованою і доступною для інших.

 

Facebook:  https://uk-ua.facebook.com/groups/314070194112/permalink/10156266343684113/

 

P.S. Юрій Халавка - доцент кафедри неорганічної хімії твердого тіла та нанодисперсних матеріалів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

У травні 2017р. Юрій Халавка отримав нагороду за вклад у науку (як неодноразовий переможець різних наукових конкурсів) і з нагоди 25-річчя Державного фонду фундаментальних досліджень.

 http://acc.cv.ua/chernivtsi/22536-yurij-khalavka-otrimav-nagorodu-za-vklad-u-nauku

Відбулося засідання наукового та кваліфікаційного семінару “Проблеми матеріалознавства та інженерії поверхні металів”

 

26 грудня 2017 року

у 67к. головного корпусу ФМІ НАНУ

відбулося засідання

наукового та кваліфікаційного семінару

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України

“Проблеми матеріалознавства та

інженерії поверхні металів”,

на якому був представлений звіт за результатами НДР III-114-15

д.т.н., проф., зав.від. №17 “Структурної механіки руйнування” ФМІ НАНУ

 

Осташем Орестом Петровичем

“Розроблення методів оцінювання і

способів підвищення міцності і тріщиностійкості

конструкційних матеріалів та їх зварних з’єднань 

з урахуванням структурно-механічної деградації

в експлуатаційних середовищах”

 

 

Керівник семінару: д.т.н., проф. В.М. Федірко

Президент Нацради науки та вищої освіти Польщі, професор Єжи Возніцький про перспективи Нацфонду досліджень України

Якщо Україні вдасться поєднати в Нацфонді досліджень фінансування і фундаментальних, і прикладних досліджень, то це буде великим успіхом для побудови ефективної системи фінансування науки.

На цьому наголосив Президент Національної ради науки та вищої освіти Польщі професор Єжи Возніцький під час зустрічі з українськими колегами, що пройшла у Міністерстві освіти і науки України.

Водночас він підкреслив, що ці прикладні дослідження мають бути націлені саме на розробку прикладних розв’язань та інноваційних вирішень, а не на безпосередньо впровадження цих інновацій у сектор реальної економіки.

За словами пана Возніцького, в Польщі за ці напрями фінансування відповідають різні установи. Зокрема, Національний науковий центр Польщі фінансує фундаментальні дослідження, а Національний фонд досліджень і розробок надає кошти під прикладні розробки.

«Основна ідея Нацфонду досліджень і розробок – фінансувати інновації у секторі реальної економіки. Тобто, наукові інституції чи ВНЗ не є безпосередніми бенефіціарами та отримувачами коштів, оскільки інвестиції спрямовуються до підприємств, які ці інновації впроваджують і виводять на ринок для отримання прибутку. Науковці та наукові установи, виші є партнерами у цих проектах, але не головними їх виконавцями», – зазначив Єжи Возніцький.

У своїй доповіді на тему «Законодавчий процес у сфері вищої освіти з перспективи досвіду представницьких органів академічного середовища Польщі» пан професор також розповів про основні напрями нинішнього реформування вищої освіти і науки в Польщі. Воно відбувається в контексті підготовки нового Закону «Про вищу освіту і науку», проект якого розробило Міністерство науки та вищої освіти разом із академічним середовищем.

«Одним із досягнень вищої освіти і науки Польщі за останні 25 років стала струнка, потужна і розгалужена система державно-громадського партнерства Міністерства, урядових інституцій, консультативно-дорадчих та представницьких органів, які беруть участь у розробленні, імплементації та реалізації освітньо-наукової політики. Статус і повноваження представницьких органів прописаний у чинному Законі, що дозволяє будувати більш конструктивно, ефективно та відповідально партнерські відносини і публічний діалог між владою та академічною громадою», – відзначив Єжи Возніцький.

Він додав, що суттєвих змін набуде система управління в університетах: з’явиться новий орган – Рада навчального закладу, яку обиратиме Сенат вишу. Вона ухвалюватиме стратегії розвитку закладу, матиме контрольні функції, але головне відбиратиме кандидатів на посаду ректора, якого потім обиратиме Колегіум виборців академічної громади. Зміцнення позиції ректора та збалансування влади в університеті – головні управлінські тенденції у сфері вищої освіти у Польщі.

Польща також зараз реформує свій перелік галузей знань, наукових і мистецьких дисциплін, базуючись на класифікації OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку). Саме за цими галузями та науковими дисциплінами оцінюватимуть наукову діяльність закладів вищої освіти, наукових інституцій. Зміниться також сама система і порядок оцінювання наукової діяльності.

Ще однією важливою зміною буде поєднання в одну дотацію окремих досі напрямів фінансування вишам на освітню діяльність та базового фінансування на науку. Сьогодні базове фінансування на науку залежить від приналежності факультету/наукового підрозділу до наукової категорії А+, А, В, С на підставі цілого комплексу критеріїв та системи оцінювання. Цей досвід уже використовується в Україні у процесі розробки нової системи оцінювання науки в університетах.

Єжи Возніцький також нагадав, що під час візиту делегації Спілки ректорів ВНЗ України до Польщі в листопаді цього року було підписано Трьохсторонню угоду з Конференцією ректорів та Фундацією ректорів Польщі. У її межах польські колеги надаватимуть консультативну та експертну допомогу з різних питань реформування вищої освіти і науки України.

Зустріч з польськими науковцями стала продовженням низки семінарів та консультацій із європейськими партнерами щодо реформування науки в Україні. Окрім Єжи Возніцького з українськими науковцями також поспілкувався екс-керівник Ради Національного наукового центру професор Міхал Кароньский. Він запевнив, що керівництво центру готове допомогти Україні у створенні та запуску Національного фонду досліджень.

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... Вперед >>