Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Виставка українських винахідників в США

З нагоди 25-річчя встановлення українсько-американських дипломатичних відносин у центрі Вашингтона відкрилася виставка "50 винаходів, які Україна подарувала світу".

Українські досягнення експонуються в будинку ім. Рональда Рейгана – Міжнародному торговельному центрі.

Показ організований Посольством України в США за сприяння Українського кризового медіа-центру. До проведення виставки в американській столиці також долучилися творчий проект "Direct 96" та компанія Meest Corporation, Inc.

Усе розмаїття людства, яким ми його знаємо, утворюють сотні народів. Кожен з них вклав цеглину-дві у будівлю сучасного світу, запропонувавши нові ідеї, зробивши винаходи, що змінили світ назавжди. Зробили світ таким, яким ми його знаємо. Це може бути щось величне – як перший політ у космос чи велетенський атомний криголам. А може бути і малопомітне – таке, про що знають лише фахівці, але без чого неможливе наше повсякденне життя. В десятках країн, на всіх континентах, від мікросвіту генетики до зоряних шляхів космонавтики, геній українців усюди, крок за кроком, змінював планету.

Про цей арт-проект можна розповідати лише українською, адже мова про 50 інновацій наших земляків, що створені в Україні та за її межами. Винаходи українців, про які не знає світ, а часто-густо й ми самі — тема, якій присвячена виставка. Ось декілька з них:

  1. Ян Кум. Розробник месенджера WhatsApp для смартфонів
  2. Любомир Романків.Створив накопичувач на магнітних дисках (hdd)
  3. Сергій Корольов. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
  4. Ігор Сікорський. Творець першого гелікоптера. Автор літаків-велетнів «Ілля Муромець» 
  5. Борис Патон. Автор ідеї та один з розробників методу електрозварювання м'яких тканин
  6. Віталій Запека. Хірургічний шов блискавка
  7. Микола Бенардос. Творець дугового електрозварювання
  8. Пилип Орлик. Автор конституційного акту, який називають «першою в світі Конституцією»
  9. Ілля Мечников. Один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології
  10. Іван Пулюй. Відкрив Х-промені. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.
  11. Олег Антонов. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки Ан-8, Ан-12, Ан-22, Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-124, багатоцільові літаки Ан-2, Ан-14, Ан-28, пасажирські літаки Ан-10, Ан-2
  12. Микола Пирогов. Засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов'язку

Організатори знайшли та візуалізували наукові досягнення українців, які зараз використовуються у всіх сферах життя людини. Неймовірні винаходи у медицині (хірургічний шов-блискавка), авіабудуванні (перший у світі пасажирський та найбільший вантажний літаки, гелікоптери та дирижаблі), освоєнні космосу, IT, протезуванні клапанів серця та багатьох інших галузях, без яких неможливо уявити сучасний світ, представлені дизайнерами у вигляді яскравих постерів. Через деякий час виставку планують експонувати на провідних світових майданчиках, щоб розповісти людям з інших країн про наукові та технологічні досягнення українців.

Як зауважили організатори, "нині в Україні зростає нове покоління винахідників, які продовжують змінювати на краще як свою країну, так і цілий світ, заради добробуту кожної людини, яка в ньому мешкає".

У Вашингтоні виставка "50 винаходів, які Україна подарувала світу" експонуватиметься до 3 березня. Далі планується її демонстрація в інших великих містах Сполучених Штатів.

Не уявляємо життя без комп'ютера

15 лютого 1946 року військовими США був запущений перший повноцінний комп'ютер - проект ENIAC (Electrical Numerical Integrator And Calculator), що перекладається як електронний числовий інтегратор і обчислювач.

Але через плутанину в датах саме 14 лютого святкують неофіційний ДЕНЬ КОМП'ЮТЕРНИКА в усьому світі.

Перші прототипи обчислювальної техніки відомі людству ще з давніх часів. Наприклад, у Давньому Вавилоні, ще 3 тис. років до нашої ери, були винайдені пристрої для полегшення підрахунків. Це була своєрідна лічильна дошка, яка застосовувалася для полегшення численних арифметичних обчислень.

Однак більшість істориків згодні з тим, що найбільший внесок у розвиток лічильних механізмів вніс Чарльз Беббідж, англієць, що жив у ХІХ столітті. У його машині було присутньо багато з того, що застосовується в комп'ютерах і сьогодні. Машина Беббіджа передбачала і таку собі мову програмування, клавіатуру і перфокарти для введення інформації, і обчислювальний пристрій, і способи виведення результатів розрахунків. Побудувати цей шедевр комп'ютерної думки ХІХ століття не вдалося. Не було тоді відповідних технологій.

Прототипом комп'ютера був також, створений в 1941 році, комплекс Z3 від німецького інженера Конрада Цузе. Він вмів зчитувати інформацію з перфострічки, проте, в ньому застосовувалися не електронні компоненти, а механічні реле. В американському ЕНІАК електронної начинки було вже предостатньо - основу становили 17468 вакуумні лампи, можна було нарахувати 7200 діодів на основі з кремнію, півтори тисячі різних реле. Обіймав комп'ютер величезну площу, споживав 150 кВт і важив приблизно 27 тон.

Лише через декілька років вже з'явилися транзистори, здатні замінити ненадійні лампи, магнітна пам'ять, інтегральні мікросхеми. Але все ж ENIAC зіграв свою роль. Машина пропрацювала аж до 2 жовтня 1955 року.

ENIAC був розроблений для вирішення однієї із серйозних і потрібних завдань того часу: для обрахунку балістичних таблиць для потреб артилерії та авіації.

З її допомогою був виконаний навіть перший цифровий метеорологічний прогноз.

Застосування двійкової системи числення в обчислювальній техніці теж дісталося нам від ENIAC.

Перші моделі комп'ютерів працювали тільки в армійських підрозділах. Сьогодні комп'ютер вже не є виключно машиною для військового використання.

Сучасне святкування Дня комп'ютерника проводиться буквально повсюдно, оскільки комп'ютери настільки тісно вплелися в наше життя, що люди, які займаються їх обслуговуванням, зараз працюють практично у всіх великих організаціях та компаніях. Майже в кожному будинку зараз можна побачити персональні комп'ютери, які покликані полегшити людям багато видів робіт.

Зі словом «комп’ютерник» зв’язуються досить широкі уявлення. Зараз це не тільки розробники і аналітики комп’ютерних систем, програмісти і оператори різних комп’ютерних пристроїв. Це і інженери з автоматизованих систем керування, інженери з супроводу баз даних, адміністратори серверів і багато інших, чиї професійні обов’язки пов’язані з досконалим знанням комп’ютерної техніки і умінням вирішувати різноманітні завдання, де без її застосування просто не обійтися.

 

У День комп’ютерника вітаємо всіх професіоналів комп’ютерної справи Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України! Бажаємо Вам життя без особливих збоїв, надійної роботи всіх, ввірених Вашому відомству електронно-обчислювальних пристроїв! Бадьорого здоров’я і відмінного настрою!

Виступ к.б.н. Тихонкової Ірини про можливості платформи Web of Science

7 лютого 2017 року в актовому залі ФМІ НАНУ відбувся семінар "Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень".

   Фахівець з навчання Clarivate Analytics к.б.н. Ірина Тихонкова розповіла про роботу з інформаційною платформою Web of Science, її основною колекцію найвпливовіших видань Web of Science Core Collection, аналітичними інструментами Journal Citation Report та Essential Science Indicators, програму для роботи з бібліографією EndNote Online та ідентифікаторами науковця ResearcherID та Orcid.

 

 

Слухачі мали можливість послухати відповіді на запитання:

  • Як знайти актуальні публікації за Вашою темою?
  • Оформити статтю згідно вимог певного видання
  • Де краще опублікувати роботу?
  • Чи можна вберегтися від хижацьких видань?
  • Як не загубитися в світі науковців?

Додаткову інформацію можна знайти в бібліотеці ФМІ або за посиланнями:

webofscience.com

my.endnote.com

wokinfo.com/russian

www.researcherid.com

Iryna.Tykhonkova@thomsonreuters.com

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... Вперед >>