Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Обрано Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій

30 травня 2017 року 

було обрано

перший склад Наукового комітету

Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

До нього увійшли 24 лідери наукової спільноти України,

з переліком яких можна ознайомитися за посиланням:

 

основний склад - http://mon.gov.ua/content/Новини/2017/05/30/peremozhczi-nk.pdf

резервний склад -  http://mon.gov.ua/content/Новини/2017/05/30/rezervnij-spisok-10-chol.pdf

 

Вони представляють такі сфери:

  • природничі науки фізико-математичного та хімічного профілю, науки про Землю – 10 осіб;
  • технічні науки і технології, матеріалознавство – 4;
  • науки про життя, медичні науки і пов’язані з ними технології – 4;
  • сільськогосподарські науки, харчові та біотехнології – 2;
  • соціогуманітарні, економічні і правові науки – 4.

Склад Наукового комітету на основі конкурсу формував спеціально створений Ідентифікаційний комітет з питань науки. До нього увійшло 9 провідних вчених, три з яких – представники вітчизняної науки, 6 – іноземні вчені.

«Основною нашою метою було сформувати критерії для відбору кандидатів. Адже в законі прописано, що члени Наукового комітету мають бути науковими лідерами, але наука – це поняття широке, у кожній галузі є свої лідери. Тому ми орієнтувалися на головне завдання комітету – з’ясувати причини проблем у науковій сфері, розробити план заходів для їх усунення та долучитися до розробки національної стратегії, що об’єднає науковий, інноваційний та промисловий розвиток України», – зазначив Сергій Рябченко, очільник Ідентифікаційного комітету, завідувач відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН.

За його словами, саме тому до складу комітету потрапили  кандидати, «які мають і високий науковий рівень, і необхідне розуміння того, як наука працює та взаємодіє з реальним сектором економіки».

Загалом до Наукового комітету було висунуто 71 кандидат, з яких 50 представляли Київ, 9 – Харків, 4 – Львів та інші міста. Кандидати були запропоновані ВНЗ, науковими установами, громадськими науковими організаціями та групами науковців.

«Ми були вражені рівнем та якістю підготовки тих кандидатів, які були подані на наш розгляд. Обрати з них найкращих було непросто. Однак ми вдячні МОН за хорошу технічну підготовку усієї справи, особливо за створення закритого сайту, який значно спростив нашу роботу. Там ми мали доступ до всіх необхідних документів, могли оперативно розглядати кандидатів та обмінюватися думками», – наголосив Бертран Халперін, член Ідентифікаційного комітету, професор математики і філософії Гарвардського університету, США.

Варто відзначити, що на відкритій для громадськості частині цього сайту кожен міг ознайомитися зі списком кандидатів та залишити відгук про них. Загалом було подано кілька сотень відгуків, які були враховані під час визначення членів Наукового комітету.

З його складу половина обрана терміном на 4 роки, а ще половина – на 2 роки. Після закінчення каденції членів переобиратимуть. Крім того, Ідентифікаційний комітет визначив ще 10 осіб резервного складу Наукового комітету – за потреби вони зможуть замінити діючих його членів.

14 із 24 членів комітету представляють різні наукові установи Національної академії наук України.

1. Завідувач відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії імені В.І. Вернадського НАН України академік Анатолій Григорович Білоус.

2. Завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професор Нана Володимирівна Войтенко.

3. Завідувач лабораторії статистичної фізики складних систем Інституту фізики конденсованих систем НАН України член-кореспондент НАН України Юрій Васильович Головач.

4. Завідувач відділу теорії літератури та компаративістики Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України член-кореспондент НАН України Тамара Іванівна Гундорова.

5. Завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України член-кореспондент НАН України Яків Петрович Дідух.

6. Завідувач відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Ігор Юрійович Єгоров.

7. Завідувач відділу клітинної біології та біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України член-кореспондент НАН України Алла Іванівна Ємець.

8. Завідувач відділу фізики зір і галактик Головної астрономічної обсерваторії НАН України доктор фізико-математичних наук Юрій Іванович Ізотов.

9. Провідний науковий співробітник відділу гідрогеологічних проблем Інституту геологічних наук НАН України доктор геологічних наук, професор Олександр Борисович Климчук.

10. Провідний науковий співробітник відділу молекулярних і гетероструктурованих матеріалів Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Лонгін МиколайовичЛісецький.

11. Начальник відділу статистичної фізики та квантової теорії поля Інституту теоретичної фізики імені О.І. Ахієзера Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» член-кореспондент НАН України Юрій Вікторович Слюсаренко.

12. Заступник директора з наукової роботи Інституту біології клітини НАН України кандидат біологічних наук Олег Володимирович Стасик.

13. Провідний науковий співробітник відділу фізико-металургійних проблем електрошлакових технологій Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук, професор Ганна ПетрівнаСтовпченко.

14. Провідний науковий співробітник відділу математичної фізики Інституту математики НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Роман Михайлович Черніга.

 

Визначено ще 10 осіб резервного складу, які за потреби зможуть замінити членів Наукового комітету. 8 із цих 10 науковців є вченими Національної академії наук України.

1. Завідувач відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України доктор біологічних наук Олексій Васильович Гумовський.

2. Заступник директора з наукової роботи Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, завідувач відділу соціальної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук, професор Анатолій Миколайович Єрмоленко.

3. Завідувач науково-дослідної структурної лабораторії Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Віктор Васильович Стрельчук.

4. Провідний науковий співробітник відділу фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України кандидат фізико-математичних наук Володимир Ілліч Третяк.

5. Заступник директора з наукової роботи Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктор біологічних наук, професор Михайло Арсентійович Тукало.

6. Провідний науковий співробітник відділу хімії гетероланцюгових полімерів та взаємопроникних полімерних сіток Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України доктор хімічних наук, професор Олександр Маркович Файнлейб.

7. Заступник директора з наукової роботи, головний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Олексійович Фірстов.

8. Заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Миколайович Хіміч.

Наступним кроком до повноцінного запуску Національної ради з питань розвитку науки і технологій стане створення другого, Адміністративного комітету, до якого також увійде 24 особи. Він буде сформований на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київської міської та обласних державних адміністрацій, великих наукоємних підприємств, наукових установ та ВНЗ.

У Львові вшанували пам’ять всіх українців, які пожертвували власним життям у боротьбі за свободу та незалежність України з нагоди Дня Героїв

 

 

28 травня 2017р. у Львові вшанували пам’ять всіх українців, які пожертвували власним життям у боротьбі за свободу та незалежність України. В місті відбулись заходи присвячені Дню Героїв. Влада міста та області, духовенство, представники громадських організацій поклали квіти на могилах Героїв на Личакові. Також центром міста пройшла велика хода.

День Героїв розпочався о 11:00 годині із покладання квітів до пам’ятника головному командирові УПА генерал-хорунжому Романові Шухевичу у Білогорщі. Звідси стартувала 18-та щорічна естафета «Вогонь пам’яті героїв» за участю студентів Львівського державного університету фізичної культури. Опісля відбулось покладання квітів до могил Героїв на Личаківському кладовищі (на полі почесних поховань №67 та №76) та чин панахиди.

«Коли Україна здобула незалежність, ми щороку приходили на наш цвинтар, покладали квіти, говорили про ті важкі часи, як це було. Все змінилось три роки тому. Змінила все війна. Саме страшне, коли ти бачиш, як вмирають хлопці, які молодші за тебе, твої однолітки. Це важко психологічно перенести. Дуже легко говорити про минуле. Легко говорити про майбутнє. Важко говорити про сьогоднішній день. Кожна нова могила, кожен новий хрест на цьому полі – це ще один шрам на серці Львова. Я пригадую, як мама Героя підійшла і просто попросила –  «зупиніть війну». І я не мав, що їй сказати. Ми мирна нація, ми хочемо жити в мирі, виховувати дітей. Росія напала на Україну. Ми захищаємо свою землю. Я пригадую першу річницю. Тоді страшно плакали діти. Комок підходить до горла, коли ти розумієш все це і розумієш цей біль. Велика провина тих людей, які були у владі, напевно, і є, які допустили, щоб ця війна почалась. Чому наша держава була така обезкровлена, обезсилена? Чому корупція стала фундаментом, на якому будувалась держава? За це все треба буде давати відповідь, якщо не на землі, то там, на небі, Бог спитає. Кожен з нас відповідальний. Я прошу Господа Бога, щоб розум був завжди з нами. Ми завжди повинні пам’ятати про кожну родину, про кожну сім’ю, яка втратила свого Героя. Війна закінчується тоді, коли з почестями поховаємо останнього солдата, який брав в ній участь», - зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Від пам’ятника Тарасові Шевченку стартувала урочиста хода, до якої приєднались патріотичні, ветеранські та волонтерські організації, учасники АТО, родини Героїв Небесної Сотні, медики Майдану та учасники Революції Гідності, молодіжні громадські організації, ліцеїсти, школярі та студенти. Очолив колону оркестр Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Представники молоді несли портрети лідерів українського національного руху ХХ ст., а представники влади несли спільну стрічку.

Колона пройшла вулицями Львова до пам’ятника Степану Бандері. За маршрутом руху колони відбулись зупинки для вшанування визначних діячів української історії: біля таблиці Р. Дашкевичу (вул. Коперника), таблиці О. Гасину (вул. Коперника), таблиці патріарху Й. Сліпому (вул. Коперника), пам’ятника отцю М. Шашкевичу (вул. Коперника), таблиці жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вул. С.Бандери), пам’ятника Жертв комуністичних злочинів (пл. М.Шашкевича), пам’ятника М. Вербицькому (вул. Т.Чупринки), таблиці Р. Шухевича (вул. Т.Чупринки), таблиці Є. Коновальця (вул. Є. Коновальця).

На площі біля пам’ятника Степанові Бандері хори з 20-ти районів області виконали Національний Гімн України під музичний супровід оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Також виступила дівчинка, чий батько загинув у зоні АТО. Опісля відбулась мистецька частина.

Також з 10:00 год у сквері «На валах» експонується виставка «Алея Героїв», а центральними вулицями міста пройшли патрулі в одностроях українських збройних формувань періоду національно-визвольної боротьби, які вітали львів’ян та гостей міста.

 

Урочисте засідання представників наукової громадськості Львівщини з нагоди Дня науки, організоване ЗНЦ НАНУ та МОН України

 

19 травня 2017 року

в актовій залі

Львівського національного університету імені Івана Франка

відбулось урочисте засідання з нагоди відзначення 

професійного свята українських науковців – Дня науки.

Організатором урочистостей став

Західний науковий центр (ЗНЦ) НАН України та МОН України.

Участь у зібранні взяли представники обласної та міської влади,

академічних наукових установ, вищих навчальних закладів,

члени Національної академії наук України і

національних галузевих академій наук України,

рад молодих учених академічних установ та вищих навчальних закладів.

Відкрив засідання і привітав присутніх із професійним святом голова ЗНЦ НАН України та МОН України академік Зіновій Назарчук. У своєму вступному слові він зупинився на вагомих досягненнях учених регіону й ролі науки для розвитку держави, а також зазначив, що західний регіон має давні наукові традиції і значний науковий та освітній потенціал, посідаючи третє місце в Україні як за кількістю вищих навчальних закладів і наукових інституцій, так і за чисельністю студентів та кандидатів і докторів наук. Академік наголосив, що без фундаментальної науки не буде прикладних досліджень і, відповідно, інновацій, а, отже, й конкурентного середовища, сильної економіки та держави. За його словами, наука має стати головним пріоритетом, а держава, що прагне успішності, зобов’язана її підтримувати на належному рівні. Крім того, З. Назарчук підкреслив, що національне законодавство (а саме Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність») передбачає щорічне фінансування наукової сфери на рівні 1,7% ВВП, проте ця норма, на жаль, не дотримується. «Теперішній стан науки в нашій державі є небезпечним для країни. Ситуація з фінансуванням науки в останні роки лише погіршується, особливо це стосується 2014-2017 рр. Причому значне зменшення бюджетного фінансування науки відбувається без виділення конкурсного фінансування як додаткового. Тому стрімко збільшується відтік талановитих учених. В академічних установах Західного регіону України скорочення чисельності працівників за останні три роки становить в середньому 20% (з 2765 працівників у 2012 р. до 2224 – у 2016 р.). І це при тому, що ганебним явищем, яке супроводжує нині роботу кожної установи НАН України, є режим неповної зайнятості. Науковці невпинно виштовхуються за межу бідності, що закладає руйнівні і незворотні процеси. Інтелект і знання, які стали запорукою процвітання розвинених країн, не шануються нашою владою. Якщо хочемо більше результатів світового рівня – фінансуймо вчених достойно, вимагаючи від них лише одного – відповідності цьому рівню. Творець кібернетики Норберт Вінер слушно зауважив, що 95% воістину оригінальних наукових робіт виконало 5% вчених, але вони не могли б бути отримані, якби решта 95% не сприяли створенню висококритичного і, водночас, конкурентного середовища усієї науки. Відмова від використання науки як ключового чинника економічного розвитку справляє негативний вплив і на темпи зростання основних макроекономічних показників. Тільки ефективна інноваційна політика може послугувати підставою для розвитку української економіки і науки», – зауважив академік.

Попри те, що на загальнодержавному рівні наука не знаходить належного розуміння своєї ролі, на місцевому рівні вчені користуються підтримкою й активно співпрацюють із місцевими громадами, – стверджує З. Назарчук. Зокрема, на замовлення Департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації (ОДА) ЗНЦ НАН України та МОН України спільно з вищими навчальними закладами й науковими установами сформував і видав «Каталог інноваційних проектів регіонального розвитку», а розроблені центром проекти внесено до Плану заходів з реалізації у 2017–2018 роках стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року. Крім того, в листопаді 2016 року з нагоди Всесвітнього дня науки традиційно (вже 16-й рік поспіль) найкращих молодих і відомих учених, наукові здобутки яких сприяють розвитку регіону, було відзначено преміями Львівської ОДА та Львівської обласної ради (88 і 21 премія відповідно). На вказані премії Львівська обласна рада виділа 1,2 млн грн. – згідно із Програмою розвитку освіти Львівщини на 2013–2016 роки. Керівництво області запевнило наукову громадськість, що цю практику буде продовжено й 2017 року.

На завершення голова ЗНЦ НАН України та МОН України академік З. Назарчук подякував усім ученим за їхню сумлінну працю та побажав їм, аби ця праця мала пошану, оскільки знання й наукові дослідження дають щедрі плоди на благо народу України.

Від імені академічної спільноти Львівського національного університету імені Івана Франка науковців привітав ректор цього вищого навчального закладу доктор філософських наук, професор Володимир Мельник. «Сьогодні свято тих людей, які формують унікальне інтелектуальне середовище, призначенням якого є не просто пошук і відкриття нового, а й творення світу, в якому ми всі живемо», – зазначив він і додав, що саме ставленням до науки визначається рівень розвитку політичної й суспільної культури. В. Мельник також зупинився на численних здобутках науковців університету, а на завершення свого виступу зазначив, що академічна спільнота вірить у краще прийдешнє і для цього готова змінювати світ навколо.

З вітальним словом до науковців звернувся й Міський голова Львова Андрій Садовий. Він висловив упевненість у тому, що в Україні буде розуміння важливості створення нових робочих місць і це дасть змогу інвестувати в розвиток освіти й науки значно більші кошти. За його словами, успішною нашу країну можна буде назвати тільки в тому разі, якщо видатки на ці галузі будуть серед національних домінант щонайменше впродовж 10 років поспіль. По завершенні свого виступу А. Садовий вручив подяки та грошову винагороду у розмірі 5 тис. грн. чотирьом ученим академічних наукових установ і вищих навчальних закладів Львова – за вагомі досягнення в науковій і науково-органі­заційній роботі та з нагоди Дня науки.

Присутніх привітав також перший заступник голови Львівської обласної ради Андрій Білоус, який наголосив на важливості розвитку наукового середовища регіону й України в цілому та вручив трьом науковцям подяки Львівської обласної ради.

Від імені голови Львівської ОДА Олега Синютки академічну спільноту привітала директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій. «День науки – це свято тих, хто робить свій внесок у розвиток вітчизняної та світової науки – від студента, асистента, докторанта – до відомого професора, іменитого вченого. Сьогодні наука Львівщини, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці наших вчених має відомі наукові школи, значні наукові розробки. Дякуємо вам за наполегливу працю та бажаємо міцного здоров’я, добра й благополуччя, творчого натхнення і нових відкриттів», – йшлося в її зверненні. Потому Л. Мандзій вручила почесні грамоти Львівської ОДА та грамоти департаменту освіти і науки Львівської ОДА за багаторічну сумлінну працю, вагомі досягнення у науковій і науково-організаційній роботі та з нагоди Дня науки науковим працівникам академічних наукових установ і вищих навчальних закладів Львівської області.

З вітальним словом до учасників засідання виступив голова Наукового товариства імені Шевченка член-кореспондент НАН України Роман Кушнір, який підтримав думку про те, що розвиток науки – це передумова успішної країни, й наголосив на важливості збереження тяглості наукових традицій.

На завершення нагородної частини заходу академік З. Назарчук вручив грамоти ЗНЦ НАН України та МОН України за вагомі досягнення у науковій і науково-організаційній роботі та з нагоди Дня науки.

В межах зібрання присутні заслухали дві наукові доповіді, з якими виступили директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України член-кореспондент НАН України Мирослав Павлюк (із теми: «Академік Григорій Назарович Доленко – корифей нафтогазової геології, великий організатор науки та справжній патріот України (до 100-річчя від дня народження)») та старший науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України кандидат філософських наук Василь Горинь (із теми: «М. Шашкевич і Т. Шевченко: на досвітках національного відродження»).

Святковості врочистому засіданню надав виступ Народного камерного оркестру Львівського національного університету імені Івана Франка під керівництвом заслуженого працівника культури України Романи Бурко.

P.S.  Від самого започаткування – за ініціативи Національної академії наук України – Всеукраїнського фестивалю науки в 2007 році ЗНЦ НАН України та МОН України бере щонайактивнішу участь у цьому масштабному загальнодержавному проекті з популя­ризації науки в суспільстві. Під час Фестивалю відомі вчені, молоді дослідники та винахідники діляться цікавими науковими фактами, здобутками та розповідають про нові успіхи української і світової науки, а також відвідують академічні наукові установи й вищі наукові заклади в рамках днів відчинених дверей, проводять лекції, екскурсії та інші науково-популярні заходи. На фестивальних зустрічах налагоджуються зв’язки між представниками молодого покоління (зокрема, учнями Львівської обласної Малої академії наук) із відомими вченими. Програма Фестивалю дуже різноманітна й покликана привернути увагу громадськості до наукового пізнання, без якого не можливий розвиток держави.

Фестиваль науки – це свято для всіх. Знання не мають меж, а досягнення українських учених були та будуть предметом нашої національної гордості. Наука має стати локомотивом, який дасть можливість нашій державі посісти гідне місце у глобальній економіці й гарантувати національну безпеку, – переконані в ЗНЦ НАН України та МОН України.

 

За інформацією ЗНЦ НАН України та МОН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

 

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>