Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Дмитро Чеберкус розповідає про доступ до SCOPUS І WEB OF SCIENCE за кошти бюджету. Звернення МОН України щодо підробних видань.

МОН розглядає можливість того, щоб забезпечити передплату на бази Scopus і Web of Science не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів.

Про це розповів гендиректор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус під час семінару «Показники ефективної наукової діяльності науковця, установи і країни: публікації, наукові видання, гранти», що пройшов 16 березня 2018 року в Міністерстві освіти та науки України (МОН).

Зокрема, йдеться про надання доступу до міжнародних баз даних для університетів, підпорядкованих іншим міністерствам – МОЗ, Міноборони, МВС тощо, а також наукових установ НАН та галузевих академій.

«Торік ми запустили пілотний проект: на конкурсній основі зробили передплату до Scopus і Web of Science за кошти держбюджету для понад 100 вишів та наукових установ МОН. Доступ до баз був відкритий у жовтні. Тоді через підключені університети та установи пройшло близько 20 тис пошукових запитів. У листопаді кількість запитів зросла більш ніж вдвічі, а в грудні сягнула позначки майже в 100 тисяч. І далі їх кількість теж зростала. Тобто ми побачили, що користування базами є дуже потрібним та затребуваним серед українських науковців», – зазначив Дмитро Чеберкус.

Він підкреслив, що підключення забезпечене на рік, але МОН планує продовжувати цю практику і більше того – розширювати мережу підключених закладів.

«У нас часто питають: чи будемо ми в цьому році продовжувати пілотний проект? Будемо, й навіть більше. До МОН звертаються університети, підпорядковані іншим міністерствам, підрозділи академій наук, які не отримують на це фінансування, і просять, щоб ми пошири можливості передплати і на них, на всю Україну. Ми зараз ведемо консультації одночасно з Мінфіном – про виділення коштів – та з постачальниками послуг – про вартість такої передплати, щоб вона не була обтяжливою для бюджету», – повідомив очільник директорату.

Окремо він відзначив, що зараз в Україні точаться різні дискусії про показники наукометрії. Але чимало з них проходить на низькому фаховому рівні – коли говорять про порівняння, які насправді нічого не характеризують. Щоб перевести рівень дискусії українських вчених на якісніший рівень, МОН через Державну науково-технічну бібліотеку ініціював конкурс відповідних наукових робіт, в якому буде проаналізовано та оцінено діяльність українських дослідників та наукових установ.

Це конкурс на кращу наукову роботу з теоретичних та прикладних аспектів порівняльного аналізу діяльності дослідників, наукових колективів та наукових установ України.

Таким чином Міністерство хоче залучити експертів до обговорення проблем оцінки національної науки, а також проаналізувати ефективність використання електронних наукових баз даних у роботі вчених.

У конкурсі приймуть участь працівники вишів і наукових установ, підпорядкованих Міністерству освіти і науки та Національній академії наук.

Після підрахунку сумарних балів буде визначено трьох переможців. Їх імена оголосять 1 травня 2018 року. Переможців відзначать МОН та співорганізатор конкурсу, міжнародна видавнича компанія Elsevier.

 

Презентації основних спікерів семінару «Показники ефективної наукової діяльності науковця, установи і країни: публікації, наукові видання, гранти можна завантажити нижче:

  • Програми Фулбрайта для освіти і науки

Інна Бариш (заступник директора Програми імені Фулбрайта в Україні)

https://goo.gl/8pyq8d

  • Складові ефективної наукової діяльності і їхня оцінка

Тихонкова Ірина (канд. біол. наук, експерт з навчання і наукометрії Clarivate Analytics)

https://goo.gl/7UC3Ly

  • Що таке успішний грант і як його написати

Васецький Єгор (док. біол. наук, Інститут Онкології Густава Русі, Париж, Франція)

https://goo.gl/76QzZD

  • Показники індивідуальної ефективності науковця

Борисова Тетяна (заступник директора наукової бібліотеки НАУКМА)

https://goo.gl/tYMYs3

  • Наукова публікація очима автора та видавця

Тихонкова Ірина (канд. біол. наук, експерт з навчання і наукометрії Clarivate Analytics)

https://goo.gl/K38AfZ

  • The Basics of Academic Essay Writing

Aaron Kennet (Fulbright ETA English Teaching Assistant Fellow 2017-2018)

https://goo.gl/sy7tQX

  • Академічна періодика: актуальні питання розвитку

Радченко Анна (канд. геол. наук, видавничий дім Академперіодика)

https://goo.gl/CyRXKe

 

 

Обережно, фейк: науковців вводять в оману, пропонуючи опублікувати статті у підробних виданнях, що нібито входять до SCOPUS ТА WEB OF SCIENCE

Під час розгляду атестаційних справ здобувачів вчених звань у МОН було виявлено, що деякі здобувачі публікують свої наукові результати у «ФЕЙКОВИХ» виданнях, перелік яких розміщений на web-сайті Міжнародного агентства з розвитку культури, освіти та науки (http://iadces.com/ru/ ).

Для того, щоб попередити всіх можливих жертв обману, Міністерство освіти і науки України підготувало Листа, в якому попереджає про фейкові видання керівників вчених (науково-технічних) рад закладів вищої освіти (наукових установ), а також самих здобувачів вчених звань.

Наприклад, у одному з оголошень, розміщеному на сайті з пропозицією публікації у фейкових виданнях, міститься інформація, що Міжнародне агентство з розвитку культури, освіти та науки спільно з Асоціацією з вивчення медичної освіти (Великобританія) запрошує до друку в науковому періодичному журналі «Medical Education» (ISSN: 0308-0110 Online ISSN: 1365-2923). В оголошенні  зазначається,  що матеріали видання розміщуються в наукометричних базах Scopus та Web of Science. У повідомленні також вказується, що  вартість послуги становить 99 доларів США.

Після «опублікування» автори отримують електронний варіант номеру журналу у вигляді, який відрізняється від оригінального номеру видання лише за порядковим номером випуску.

Міністерство освіти і науки України ще раз наголошує, що, враховуючи випадки шахрайства, вчені ради мають пам’ятати про необхідність ретельної перевірки публікацій у здобувачів вчених звань.

 

Довідково:

Відповідно до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14 січня 2016 року № 13 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0183-16 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 183/28313 одним із критеріїв оцінки науково-педагогічної діяльності здобувачів вчених звань є наявність опублікованих наукових праць у періодичних виданнях, що  входять до наукометричних баз Scopus або Web of Science.

 

 

За матеріалами МОН України:

https://mon.gov.ua/ua/news/oberezhno-fejk-naukovciv-vvodyat-v-omanu-proponuyuchi-opublikuvati-statti-u-pidrobnih-vidannyah-sho-nibito-vhodyat-do-scopus-ta-web-science

МОН планує оновити наук. обладнання за рахунок коштів, які повернуться від внеску в Горизонт 2020 та запровадити базове фінансування науки у вишах

Кошти, які Україна отримає від програми Горизонт 2020 як повернення частини сплаченого внеску, планують направити, зокрема, на закупівлю обладнання для наукових досліджень.

Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час презентації закладами вищої освіти результатів їхньої наукової діяльності за 2017 рік.

Відповідне запитання поставила проректор з наукової роботи Львівської політехніки Наталя Чухрай: «Наразі приладна база – це одна з найбільших проблем для технічних вишів. Якби була можливість оновити її, приміром, за кошти, які повертає Україні ЄС за програмою Горизонт 2020, то це якісно покращило б дослідження».

Міністр відповіла, що в МОН вже розглядають можливості для реалізації такої ідеї.

«Торік ми не отримали повернення внеску, оскільки він пішов на погашення заборгованості. Натомість цього року ми очікуємо на таке повернення і зараз спільно з комісією ЄС розробляємо орієнтовний порядок використання коштів. І озвучені Вами ідеї будуть реалізовані через цей порядок. Передбачається, що частина коштів піде на покращення приладної бази. Але також нам треба збільшувати поінформованість і навчати наших науковців, як брати участь у програмі. Це, наприклад, створення мережі інформаційно-консультативних центрів», – розповіла Лілія Гриневич.

Заступник Міністра Максим Стріха додав, що це питання також обов’язково обговорюватиметься з науковою спільнотою.

«Кінцевий документ врахує всі ваші пропозиції. До 2022 року включно можемо розраховувати приблизно на 12 млн євро. І ми намагаємося зрозуміти, як за рахунок цих коштів підтримати ті проекти, які дозволять найглибше інтегруватися в Європейський дослідницький простір, і створити принаймні елементи дослідницької інфраструктури, якої ми потребуємо», – підкреслив Максим Стріха.

 

Також МОН виступає з принциповою позицією, що виші мають отримувати, окрім конкурсного, ще й базове фінансування науки на підставі незалежної оцінки.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що початок базового фінансування – це політична воля всього Уряду, а не тільки МОН.

«Попри те, що вся університетська наука коштує державі мізерно мало, вона дає значні результати, які можна продемонструвати, які готові або вже мають реальне впровадження. У цьому можна пересвідчитися подивившись, приміром, виданий нами збірник про 240 інноваційних розробок вишів (https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/nauka-v-universitetax/rozrobkiuniv-monu.pdf ). Однак досі університетська наука має лише конкурсне бюджетне фінансування, на умові підтримки порівняно короткострокових 2-3-річних наукових тем. Та й на фінансування цього конкурсу держава завжди виділяла обмаль коштів. Частка університетів уже давно коливається навколо позначки 10% загальнодержавних видатків на науку. Як результат, у 2016 році вся університетська наука коштувала загальному фонду бюджету близько 15 мільйонів євро – це показники фінансування одного провінційного європейського університету», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що зараз на стадії затвердження перебуває Положення про державну атестацію закладів вищої освіти. На його підставі й буде запроваджуватись базове фінансування на науку – планується, що виші почнуть отримувати його вже з 2019 року. Причому, Положенням передбачено, що атестація проводитиметься за науковими напрямами, а не закладу в цілому.

«Представлені сьогодні результати будуть, зокрема, в основі пропозицій щодо фінансування тих ваших пріоритетних напрямків, які мають важливе значення для розвитку економіки, обороноздатності нашої держави, інших пріоритетних напрямів. Ми бачимо серйозний внесок університетської науки, і, я переконана, він буде ще більшим, якщо ми почнемо більше її фінансувати та підтримувати», – зауважила Лілія Гриневич.

 

Нагадуємо, що під час першого засідання Нацрада з питань розвитку науки і технологій на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом ухвалила, що в 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності (https://mon.gov.ua/ua/news/najkrashi-ukrayinski-vishi-zmozhut-otrimati-bazove-finansuvannya-na-nauku-za-rezultatami-atestaciyi-rishennya-nacradi-rozvitku-nauki-i-tehnologij).

 

За матеріалами МОН України

У Львові пройшли VIII Ісаєвичівські наукові читання, присвячені пам’яті видатного українського історика Я.Д. Ісаєвича

 

5–7 березня 2018 року в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) відбулися VIII Ісаєвичівські наукові читання на тему «Львів в історії та культурі України, Центрально-Східної Європи».

Цей науковий захід проводиться щорічно для вшанування пам’яті видатного українського історика, багаторічного директора Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України та закордонного члена Польської академії наук, дійсного члена Польської академії знань Ярослава Дмитровича Ісаєвича (07.03.1936–24.06.2010).

В актовій залі Львівської мерії учасників конференції від імені співорганізаторів привітали заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук, професор Микола Литвин, заступник голови Наукового товариства імені Шевченка доктор історичних наук, професор Степан Гелей, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук, професор Роман Шуст.

На пленарному засіданні «Витоки історії Львова: факти і міфи» учасники наукового зібрання мали нагоду заслухати доповіді відомих істориків-львовознавців Леонтія Войтовича («Старі і нові стереотипи ранньої історії Львова і довгі спроби їх подолання»), Володимира Александровича («Львівська школа українського пізньосередньовічного релігійного малярства»), Pомана Голика («Дуже міфічне місто: обpаз Львова під масками істоpії, літеpатуpи, культуpи»).

Під час зібрання працювали чотири тематичні секції: «Львів: музейно-культурний простір», «Історико-археологічний аспект середньовічного Львова: традиційні погляди і новітнє бачення», «Мовно-культурні світи Львова», «Львів і львів’яни: історія – культура – ідентичність», участь у роботі яких взяли провідні та молоді науковці зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Ряшева (Республіка Польща).

 

За інформацією Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України

та матеріалами Прес-служби НАН України

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 ... 54 ... 56 ... 58 ... 60 ... 62 ... 64 ... 66 ... 68 ... 70 ... 72 ... 74 ... 76 ... 78 ... 80 ... 82 ... 84 ... 86 ... 88 ... 90 ... 92 ... 94 ... 96 ... 98 ... 100 ... 102 Вперед >>