Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


110 років від дня народження видатного ученого, заслуженого діяча науки і техніки Української РСР Карандєєва Костянтина Борисовича

Видатному ученому в області електричних вимірів і автоматичного контролю, члену-кореспонденту Академії наук України (1957) і Радянського Союзу (1958), заслуженому діячеві науки і техніки Української РСР (1954) Карандєєву Костянтину Борисовичу у 2017р. виповнилось би 110 років.

Чомусь у деяких джерелах містяться різні число і місяць народження вченого, але згідно інформації поданої у збірнику науково-інформаційних матеріалів, виданому з нагоди 50-річчя від дня заснування Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка зазначено, що Костянтин Борисович народився 18 липня 1907р.

Карандєєв К.Б. у 1930р. закінчив електротехнічний факультет Ленінградського політехнічного інституту ім. Калініна. Науковою роботою розпочав займатися ще будучи студентом (перша наукова робота — «Флора і фауна міських водоймищ»).

Викладав електротехніку та вимірювання у Ленінградському електротехнічному інституті і водночас у Ленінградському інституті іженерів зв’язку протягом 1936-1937рр. У 1937р. захистив кандидатську дисертацію і перейшов на роботу у Всесоюзний науково-дослідний інститут метрології ім. Д.І. Менделєєва (Москва, 1937-1942рр.), а згодом до Державного інституту мір та вимірювальних приладів (Москва, 1942-1944рр.).

У перші повоєнні роки приїхав до Львова і з 1944р. по 1948р. був деканом електротехнічного факультету Львівського політехнічного інституту.

Одночасно у 1944—1952 рр. завідував кафедрою електровимірювальних приладів.

Згодом у 1952 р. призначений деканом радіотехнічного факультету та завідувачем кафедри «Радіоприймальних пристроїв» (1952—1954 рр.).

Під його керівництвом організовано ряд навчальних та науково-дослідних лабораторій: методів електричних та магнітних вимірювань, вимірювання потужності та енергії, розробки та виготовлення унікальної гідроакустичної апаратури, згуртована плеяда молодих спеціалістів (Б.І. Блажкевич, Р.І. Крип’якевич, Г.Г. Максимович, Л.Я. Мізюк, О.М. Свенсон та ін.), які згодом стали кандидатами та докторами наук.

У 1951р. у новоствореному Інституті машинознавства та автоматики АН УРСР ( зараз – Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка) було організовано відділ автоматизації машинобудівної промисловості, що займався розробкою автоматичної апаратури для електророзвідки корисних копалин. У травні 1952р. його керівником став (за сумісництвом) проф. К.Б. Карандєєв, який обіймав цю посаду до 15 березня 1958р.     

 У 1953р. К.Б. Карандєєву присуджено науковий ступінь доктора технічних наук, а в 1954р. він здобув звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР.

У середині 50-х років напрям діяльності відділу уточнено та змінено його назву на “Автоматизація контролю та вимірювальна техніка”. Впродовж 1952-1956рр. тут були створені автоматичні прилади для вимірювання параметрів різних виробничих процесів під час геофізичної розвідки корисних копалин. Ленінградський завод “Геологорозвідка” деякі з них випускав серійно. Керований проф. К.Б. Карандєєвим колектив успішно виконав важливе державне завдання – створив вітчизняну апаратуру для аероелектророзвідки. Вагомі досягнення у цій царині стали основою обрання у 1957р. К.Б. Карандєєва членом-кореспондентом АН УРСР, а його наукова та науково-організаційна діяльність в ІМА АН УРСР послужила основою формування нового наукового напряму – фізикометрії.

У 1958р. в Сибірському відділенні АН СРСР було створено Інститут автоматики та електрометрії (Новосибірськ), очолити який запросили К.Б. Карандєєва. У березні 1958р. він став членом-кореспондентом АН СРСР. Тоді ж із групою науковців з ІМА АН УРСР виїхав зі Львова до Новосибірська.

У 1967р. К.Б. Карандєєв за станом здоров’я повернувся до Львова і останні два роки життя працював професором-консультантом у Львівському політехнічному інституті.

Він підготував понад 60 кандидатів та докторів наук, більшість з яких – під час роботи у Львові. Був засновником та головним редактором журналу “Автометрия” (Новосибірськ), членом редколегії журналів “Измерительная техника” та “Приборостроение” (Москва). Ним опубліковано понад 200 статей та 14 монографій.

Помер Костянтин Борисович 21 вересня 1969р. у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле №2.

За наукову роботу, спрямовану на оборону блокадного Ленінграду був нагороджений бойовою медаллю «За оборону Ленінграду».

К. Б. Карандєєв був нагороджений орденом Леніна (за участь у створенні Сибірського відділення АН СРСР) та медалями.

З нагоди 100-річчя від дня народження  Костянтина Борисовича Карандєєва у 2007р. найближчі соратники, учні, колеги і співробітники видали книжку:

Карандеев Константин Борисович: К 100-летию со дня рождения. Отв. редактор П.Е. Твердохлеб; Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Ин-т автоматики и электрометрии. -- Новосибирск: Издательство СО РАН, 2007. --148 с. Серия "Наука Сибири в лицах".

Книжка надрукована у Росії, оскільки К.Б. Карандєєв протягом 10-ти років очолював Новосибірський інститут автоматики та електрометрії.

Книга містить біографічні відомості про К.Б. Карандєєва, характеристику його творчої спадщини, проблемні авторські статті, присвячені основам електричних вимірювань та вимірювальних інформаційних систем, практично повний список його монографій та інших наукових публікацій, а також спогади про К.Б. Карандєєва як про вченого, педагога, організатора, громадянина, знавця історії, літератури і музики, з цікавими подробицями його діяльності і побуту.

Справа життя цієї чудової людини, розвиваючись, триває в створеному ним інституті, в його учнях і співробітниках.

 

Довідкова інформація:

Фізико-механічний інститут: поступ і здобутки/ Під ред. В.В. Панасюка, НАН України, Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка. –Львів, 2001. – 432с.

Міністерство освіти і науки планує створити Національне агентcтво кваліфікацій

Міністерство освіти і науки України планує створити Національне агентcтво кваліфікацій, але потрібен новий Закон «Про освіту»

Створення Національного агентства кваліфікацій є пріоритетом роботи  МОН - воно трансформуватиме перехід професійних стандартів у освітні. Однак його поява залежить від прийняття нового Закону «Про освіту». Про це йшлося у МОН 13 липня 2017р. під час засідання міжвідомчої робочої групи з питань розроблення та впровадження Національної рамки кваліфікацій.

Національне агентство не тільки координуватиме розроблення освітніх та професійних стандартів, але й формуватиме вимоги до процедур присвоєння кваліфікацій та визнання результатів неформального та інформального навчання.

«Сьогодні нашим завданням є створення практичної спрямованості освіти. Наразі це має бути нова модель підготовки кадрів, яка була б ефективною. Саме Національне агентство кваліфікацій допоможе поєднати ринок праці та освітньої сфери», – наголосив перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.

За його словами, нові стандарти оцінювання будуть визначати рівень компетентностей, яким мають володіти випускники після отримання відповідного рівня освіти. Для цього потрібно створювати кваліфікаційні центри з незалежним тестуванням, де буде проводитись визнання кваліфікацій.

Володимир Ковтунець також відзначив, що впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) сприятиме міжнародному визнанню кваліфікацій, отриманих в Україні.

«Ми маємо створити ту рамку кваліфікацій, яка буде узгоджена з європейською. Реформи, що пов’язані з цим, спрямовані виключно на її вдосконалення», – зазначив перший заступник Міністра.

Окрім цього, на заході обговорили створення спеціального сайту -  він має стати інформаційним майданчиком для усіх зацікавлених осіб з питань НРК. Зокрема, на ньому розміщуватимуться усі нормативно-правові документи, реєстри кваліфікацій, освітні та професійні стандарти.

 

Довідково:

Національна рамка кваліфікацій (НРК) – системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів. Національна рамка кваліфікацій призначена для використання органами виконавчої влади, установами та організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, навчальними закладами, роботодавцями, іншими юридичними і фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.

Перше в історії України Спільне засідання Воєнно-наукової ради Збройних Сил України та Президії Національної академії наук України.

 

7 липня 2017р. за ініціативи Генерального штабу Збройних Сил України відбулося Спільне засідання Воєнно-наукової ради Збройних Сил України та Президії Національної академії наук України.

Метою спільного засідання була підготовка обґрунтованих та узгоджених пропозицій щодо практичної реалізації у Збройних Силах України та на підприємствах оборонно-промислового комплексу України наукових здобутків Національної академії наук України.

Захід відбувся під спільним головуванням начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України Віктора Муженка та Першого віце-президента Національної академії наук України, академіка НАН України Володимира Горбуліна, та за участю тимчасово виконуючого обов’язки Міністра оборони України Івана Руснака.

В ході засідання відбувся відвертий обмін думками між очільниками провідних науково-дослідних інститутів НАН України, Асоціації підприємств виробників озброєння та військової техніки, представниками Державного концерну «Укроборонпром» та керівництвом Збройних Сил України щодо шляхів покращення співробітництва та прискорення часу реалізації проектів.

За словами генерала армії України Віктора Муженка, Збройні Сили України готові до прямого діалогу з науковцями та промисловцями з метою максимального прискорення програм модернізації існуючої та прийняття на озброєння зразків нової військової техніки.

«Ми сподіваємося, що постійна тристороння комунікація дозволить усунути більшість бюрократичних перепон в реалізації перспективних проектів переозброєння Збройних Сил України», — наголосив начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України.

Підтвердженням його слів стали змістовні доповіді командувачів видів та родів Збройних Сил України щодо актуальних та перспективних потреб українського війська.

 «Керівники провідних країн розглядають розвиток новітніх технологій як гарантію військової переваги. Ми зараз створили Збройні Сили, які здатні реагувати на сучасні загрози, але які, в своїй переважній більшості, оснащені застарілим озброєнням і військовою технікою 20-го століття. А нам потрібно створювати Збройні Сили 21 століття. У цьому контексті основні зусилля потрібно зосереджувати на розвитку засобів ураження, високоточної зброї, роботизованих й інформаційних систем. Передові науково-технічні досягнення сприяють появі принципово інших видів зброї — лазерної, електромагнітної, інформаційної, — що якісно змінює збройні сили і характер збройної боротьби», — наголосив генерал армії України Віктор Муженко.

Він зауважив також, що вартість високотехнологічних сил та засобів, а також різниця в мобілізаційних ресурсах та економічному потенціалі не дозволяють Україні досягти паритету з противником.

«Ми продовжуємо пошук шляхів для нівелювання переваг противника. Тому потреба Генерального штабу у спільній діяльності з НАН України є і вона буде лише зростати. Зневажливе ставлення до нових ідей та нестандартних підходів неприпустимо, оскільки обертається втраченими життями на полі бою», — додав генерал армії Віктор Муженко.

Він зауважив, що ідеї неможливо генерувати за наказом, але необхідні саме такі яскраві ідеї, які надають можливість не наздоганяти противника, але випереджувати його, застосовуючи, в тому числі, нетрадиційні засоби збройної боротьби.

«Яким би сильним не був би противник, якими б досконалими не здавалися б його сили та засоби збройної боротьби, форми і способи їх застосування, в нього завжди знайдуться вразливі місця і тому існує можливість адекватної протидії. У цьому Генеральний штаб розраховує на допомогу Національної академії наук України. Успіх вирішення завдань обороноздатності країни залежить виключно від наших спільних дій», — підкреслив начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України.

Академік В. Горбулін також поінформував, що 18–20 жовтня 2016 року у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» Національна академія наук України провела закриту виставку-презентацію «Наука – обороні і безпеці держави»:

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=2598

Зважаючи на коло суб’єктів, які найактивніше задіяні у процесі створення продукції військового призначення, доцільно, на думку В. Горбуліна, організувати співробітництво в «трикутнику» (Міністерство оборони України і Генеральний штаб Збройних Сил України – Національна академія наук України – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та ДК «Укроборонпром») і зафіксувати цей формат взаємодії у багатосторонній угоді між зазначеними суб’єктами.

Як розповів В. Горбулін, у травні поточного року Академія детально проаналізувала стан впровадження результатів завершених робіт програми «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави»: висновки, яких дійшли вчені, виявилися невтішними. І річ не в тім, що науковці недостатньо активно й наполегливо співпрацюють в цьому питанні з підприємствами, а останні не зацікавлені у впровадженні, – навпаки. Проте підприємства оборонно-промислового комплексу не мають достатніх обігових коштів для впровадження розробок НАН України та укладання відповідних угод, а в Державному оборонному замовленні відсутні замовлення на нові дослідно-конструкторські роботи  зі створення сучасних видів озброєння й військової техніки на основі новітніх розробок Академії. Тому у вирішенні важливих загальнодержавних питань, спрямованих на підвищення обороноздатності держави, НАН України сподівається на допомогу Генерального штабу Збройних Сил України. «Ми нарешті маємо зрозуміти, що ніхто найсучаснішого озброєння нам не подарує і навіть не продасть. Лише у співпраці науковців і конструкторів з оборонними підприємствами та військовими відомствами ми можемо створити його самі», – вважає академік.

На завершення свого виступу академік В. Горбулін подякував Генеральному штабові Збройних Сил України й особисто його очільникові – генералу армії України В. Муженку за організацію цього важливого форуму, першого у новітній історії України, який надав можливість узгодити позиції Збройних Сил, НАН України і українського ОПК у вирішенні завдань з підвищення безпеки і обороноздатності держави, висловив упевненість в його результативності, запропонував проводити такий захід щорічно, а також від імені НАН України запросив усіх присутніх відвідати установи Академії, щоб не лише ознайомитися з доробком учених, напрацьованим у рамках виконання проектів програми «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави», а й з іншими результатами, які можна використати в оборонній галузі.  

 

Повний текст доповіді академіка В.П. Горбуліна «Здобутки НАН України, отримані за результатами виконання цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави»» доступний на сайті Національного інституту стратегічних досліджень:

http://www.niss.gov.ua/public/File/2017_table/gsh_070717.pdf .

 

Відеосюжет Військового телебачення України про цю подію доступний за адресою:

https://www.youtube.com/watch?v=oDAROhIVa3Q

 

 

Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України

та прес-служби НАН України

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 ... 48 ... 50 ... 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... Вперед >>