Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Засідання Президії Національної академії наук України

17 січня 2018 року, під головуванням президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона відбулося чергове засідання Президії НАН України.

В межах зібрання присутні заслухали й обговорили доповідь директора Інституту всесвітньої історії НАН України доктора історичних наук, професора А.І. Кудряченка «Сучасні світосистемні трансформації та стратегічні пріоритети зовнішньої політики України», в якій було висвітлено широке коло проблем, важливість дослідження яких зумовлена, перш за все, їхнім відчутним впливом на розв’язання актуальних завдань інтеграції нашої країни до світової спільноти.

Про плани підготовки та випуску видавничої продукції видавництвами НАН України у 2018 році доповів директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України, член Президії НАН України академік Я.С. Яцків.

Під час заходу було також розглянуто низку поточних питань, зокрема, про: оголошення конкурсу на заміщення посад керівників академічних наукових установ; затвердження результатів оцінювання діяльності наукових установ НАН України у 2016 році; проведення Загальних зборів НАН України з виборів дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України; виконання урядового розпорядження щодо реалізації плану заходів із відзначення 100-річчя Академії; організацію виконання в 2018 році бюджетної програми НАН України «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень».

 

За підсумками засідання ухвалено відповідні постанови. Докладніше про це можна дізнатися з офіційного прес-релізу в розділі «Засідання Президії НАН України» на веб-сайті Академії (http://www.nas.gov.ua/UA/Activity/PresidiumMeeting/Pages/default.aspx ).

 

За інформацією Секретаріату Президії НАН України

Фото: прес-служба НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Д.ф.-м.н., пр.н.с. ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАНУ Олег Петрук розповідає про три осередки астрономії в довоєнному Львові

Про те, коли і як у Львові починалися вивчення астрономії та її широка популяризація, пише у своїй статті для українського Інтернет-видання «Збруч» провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України (м. Львів) доктор фізико-математичних наук Олег Петрук. Публікацію підготовлено на основі матеріалів лекції, яку цей учений прочитав 22 червня 2017 року під час Міждисциплінарного наукового семінару «Modus Legendi» у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

До Другої світової війни у Львові, як зазначає О. Петрук, існувало три основні осередки астрономічних досліджень – Львівський університет (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка), Львівська політехніка (Національний університет «Львівська політехніка») та Наукове товариство імені Шевченка.

Першу на території сучасної Української держави астрономічну обсерваторію збудували у Львові, при Єзуїтському колегіумі. Свою роботу вона розпочала ще 1771 року. Хоча астрономічні спостереження проводилися в місті й раніше. На той же рік припадає і започаткування викладання астрономії як окремого навчального предмету у Львівському університеті.

В різні періоди – від XVIII ст. до 1939 р. – ця наука розвивалася зусиллями австрійських, польських, чеських і українських дослідників. Серед найбільш знаних – Йозеф Лізґаніґ, Авґуст Кунцек, Войцех Урбанський, Вацлав Ласка, Марцін Ернст, Евґеніуш Рибка, Домінік Зброжек, Лук’ян Ґрабовський, Володимир Левицький, Мирон Зарицький, Ярослав Капко, Стефан Рудницький, Іван Раковський, Володимир Кучер і навіть Іван Крип’якевич, котрий вивчав описи астрономічних явищ в українських літописах XI–XVIII століть.

Учені також займалися широкою популяризацією астрономічних знань у суспільстві – як у Львові, так і загалом на Східній Галичині. У Львові побачило світ чи не найперше україномовне астрономічне науково-популярне видання – «Роскази про небо й землю», наклад якого можна вважати нечуваним не лише для 1875 року, а й для нинішнього часу, – 10 тис. примірників. Лекції з історії та проблем астрономії читалися для широкого загалу за сприяння Товариства наукових викладів імені Петра Могили, яке функціонувало в 1908–1939 рр. При цьому ж товаристві існував і Український астрономічний гурток. Крім лекцій науковці проводили екскурсії та організовували спостереження неба.

Цікаво, що саме у Львові 1901 року було опубліковано працю Івана Пулюя «Нові і перемінні звізди». А митрополит Андрей Шептицький під враженням від спілкування з науковцем Володимиром Левицьким зацікавився астрономією глибше та навіть написав послання до вірян, яке мало назву «Астральний метр» і в якому автор торкався таких питань, як швидкість світла й вимірювання відстаней в астрономії.

 

Більше про це дізнавайтеся безпосередньо з публікації: https://zbruc.eu/node/73386

Джерело: українське Інтернет-видання «Збруч», 22.11.2017 р.

 

Олег Петрук, астрофізик, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України.
 

 Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

16 січня відзначаємо День пам’яті Кіборгів

Сьогодні, 16 січня 2018р. львів’яни разом з усією країною вшановують українських військових, які незламно, упродовж 242 днів (з 26 травня 2014 по 22 січня 2015 року) героїчно обороняли Донецький аеропорт.

Про це повідомляє кореспондент сайту 032.ua.

«Кіборги», які протистояли навалі російських окупаційних військ і захищали українські землі, стали символом мужності та оплотом національного духу.

Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких – посмертно, адже з 18 по 21 січня 2015 року, через підрив терміналу Донецького аеропорту загинуло 58 «кіборгів».

З ініціативи самих бійців, у січні українці вшановують пам’ять загиблих побратимів та запалюють свічку на їхню честь.

«Наші хлопці встояли — не витримав бетон» - це найбільш влучна фраза про 242 дні героїчної оборони аеропорту, яка уже стала крилатою. Її добре знають і у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ: десантники опублікували тематичне відео на своїй сторінці у Фейсбуці, аби вшанувати Героїв.

 

Воїни десантно-штурмової роти зі Львова використали боєприпас як полотно для художнього літопису українсько-російської війни.

Найважчі бойові дії у «гарячих» точках на Донбасі хлопці зобразили на хвостовій частині реактивного снаряду від РСЗВ «Смерч», - інформує кореспондент сайту 032.ua з посиланням на Фейсбук-сторінку 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.

Боєприпас разом з підрозділом пережив у 2014 запеклі бої біля н. п. Побєда, Щастя, Горлівка, Металіста і Луганської ТЕС. Відтак, на ньому вирішили зобразити ці та інші історичні моменти, а також імена загиблих десантників роти.

Висунуту командиром роти Дмитром ідею обговорював весь особовий склад. А втілював у життя — солдат Михайло, упродовж місяця часу, у вільний час від виконання бойових завдань.

Згодом витвір мистецтва планують передати в історичний музей, адже на снаряді зображений бойовий літопис не лише львівських десантників, але й усієї країни.

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 Вперед >>