Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Науковці НБУВ презентували документальну історію НАН України 1956–1960-х років

«Тут не лише історія науки, тут – історія України».

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського презентувала двотомник «Історія Національної академії наук України. 1956–1960»( http://www.nbuv.gov.ua/node/3443 ), підготовлений  фахівцями Інституту архівознавства НБУВ у рамках фундаментальної археографічної серії   «Джерела з історії науки в Україні».

Захід відбувся 10 жовтня 2017р. в історичному корпусі НБУВ по вулиці Володимирській за участю провідних фахівців Президії НАН України, дослідників історії вітчизняної науки – представників академічних установ та вищих навчальних закладів, а також співробітників Інституту архівознавства та інших підрозділів НБУВ.

З новим творчим доробком – черговим випуском фундаментальної археографічної серії «Джерела з історії науки в Україні», що побачив світ напередодні 100-літнього ювілею Національної академії наук України, колектив укладачів видання – фахівців Інституту архівознавства – привітав генеральний директор НБУВ, д-р іст. наук, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Учений-історик відзначив незаперечну цінність і затребуваність великого документального зводу з історії вітчизняної науки, що був започаткований свого часу Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, а нині над ним успішно трудяться науковці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, і зауважив, що історичний період, документально представлений у презентованому двотомнику, був особливим, так би мовити, проривним в історії нашої науки – саме тоді було закладено підвалини великого наукового піднесення  у наступні роки.

У свою чергу, директор Інституту архівознавства, канд. іст. наук Лідія Яременко нагадала присутнім про витоки документальної серії з історії Національної академії наук, у якій натепер вже оприлюднено ретельно досліджену й впорядковану документальну спадщину академічної науки за період 1918–1960 років. Колектив Інституту архівознавства, зазначила його керівник, з 1989 року досліджує джерельну базу Архівного фонду Національної академії наук України. Результати цих наукових студій відображені у 10-ти томах і 14-ти книжках згаданої документальної серії – збірниках документів і інших джерел з історії НАН України, що побачили світ упродовж 1993–2017 рр. Уведені в науковий обіг матеріали про діяльність Академії, за переконанням  Л. Яременко, послугують невід’ємною складовою подальших наукових пошуків.

Власними враженнями від роботи над укладанням видання поділилася представник авторського колективу – завідувач відділу Інституту архівознавства НБУВ, канд. іст. наук Ганна Індиченко. Дослідниця так охарактеризувала окреслений у двотомнику період діяльності Академії: «Це був час інтенсивного піднесення АН УРСР, адже закінчилася повоєнна відбудова і розпочався динамічний розвиток таких галузей науки, як ядерна фізика, радіофізика і електроніка, обчислювальна математика, кібернетика, хімія, геологія. Спрямованість наукових досліджень установ АН концентрувалася на вирішенні важливих народногосподарських завдань. А скільки нових науково-дослідних установ утворено упродовж 1956–1960 років! Це – Обчислювальний центр та Інститут напівпровідників у Києві, Фізико-технічний інститут низьких температур у Харкові, Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі, Інститут хімії полімерів і мономерів та Інститут геофізики у Києві. У 1960 р. утворено інститут радіотехнічних проблем у Києві. У 1958 році при Президії АН УРСР утворено на правах науково-дослідної установи Головну редакцію Української радянської енциклопедії. У цей період значно розширилася мережа наукових товариств, комісій та рад, які функціонували при АН на громадських засадах. Академія наук всіляко підтримувала їхню діяльність, популяризуючи наукове знання за більш вузькими напрямами», – розповіла науковець й біль детально зупинилась на характеристиці структури видання та введених до нього документів, більшість із яких оприлюднюються вперше.

Етапом «самомобілізації на піднесення» назвав відображений у презентованих книжках історичний період вітчизняної науки натхненник і керівник видавничого проекту – радник Президії НАН України, почесний генеральний директор НБУВ, академік Олексій Онищенко, додаючи до своїх тверджень яскраві свідчення ефективної й різнопланової діяльності Академії із цитованих історичних документів двотомника.

Присутній на заході директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, академік НААН Віктор Вергунов, погортавши двотомник, зауважив: «Я схиляю голову перед творцями цієї праці. Тут не лише історія науки, тут – історія України». За його словами, вміщені у презентованому виданні документи, почасти – навіть ексклюзивні, будуть корисними не лише для спеціалістів і дослідників, а й широкої громадськості як незаперечне джерело об’єктивної інформації про становлення та розвиток Національної академії наук України в різні періоди вітчизняної історії.

Схвальні відгуки про доробок науковців Інституту архівознавства НБУВ висловили також заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, член-кор. НАН України Андрій Крючин, заступник директора Інституту фізики НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Негрійко, заступник головного редактора «Вісник НАН України» Олена Мележик.

Присутній на події віце-президент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков у завершальному слові висловив захоплення результатами дослідницької праці науковців НБУВ  й поділився власними відчуттями від ознайомлення з двотомником: «Читати ці книжки цікавіше за будь-який детектив. Відчуваєш дух тієї пори. Це чудове джерело для авторів історії нашої Академії», – запевнив академік і запропонував якнайширше популяризувати цей документальний доробок серед академічної спільноти, і найближчим часом заслухати на Президії НАН України інформацію про документальну серію «Джерела з історії науки в Україні».

На завершення, учасники презентації оглянули розгорнуту до заходу виставку наукових видань Інституту архівознавства НБУВ.

 

Лідія Поперечна, прес-служба НБУВ

МН конференція «Українська революція 1917–1921 років» відбулася у Львові

З нагоди 100-річчя початку Української революції 20 жовтня 2017 року в Музеї визвольної боротьби України (відділі Львівського історичного музею) відбулася Міжнародна наукова конференція  «Українська революція 1917–1921 років: історичний досвід та державницька традиція», співорганізаторами якої стали Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів), Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка (НТШ). У заході взяли участь понад 30 дослідників із України та США.

З вітальними словами до присутніх звернулися, зокрема, директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Микола Литвин, заступник голови НТШ доктор історичних наук Степан Гелей, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук Роман Шуст.

Під час пленарного засідання було заслухано доповіді доктора історичних наук Владислава Верстюка (Інститут історії України НАН України) «Українська центральна рада – активний чинник національно-демократичного дискурсу революції», доктора наук з історії Анни Процик (Університет міста Нью-Йорк, США) «Державницька концепція Михайла Грушевського і гібридна війна російських політиків-лібералів», доктора історичних наук Миколи Литвина «Українські визвольні змагання першої чверті ХХ ст..: документи і матеріали Товариства охорони воєнних могил у Львові».

В межах секційних засідань виступили відомі й молоді науковці з Києва, Львова, Івано-Франківська, Одеси, Черкас, Чернівців.

Директор Музею визвольної боротьби України магістр історії Тарас Кузь ознайомив учасників зібрання з новою виставкою «Віхи українського державотворення 1917–1921 рр.».

 

За інформацією Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Відбулося засідання наукового семінару «Проблеми технічної діагностики та дистанційного зондування»

27 жовтня 2017р.

в актовому залі ГК ФМІ НАНУ

відбулося

засідання наукового семінару

«Проблеми технічної діагностики та дистанційного зондування»,

на якому виступив

претендент на посаду старшого наукового співробітника

к.т.н., н.с. лаб. №9 вібродіагностики

Мацько Іван Йосипович

з доповіддю

«Методи коваріаційного аналізу векторних

періодично нестаціонарних випадкових процесів

при виявленні дефектів обертових вузлів механізмів»

 

 

Керівник: академік НАНУ Назарчук З.Т.

Секретар: д.ф.-м.н. Куриляк Д.Б.

<< Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 19 ... 21 ... 23 ... 25 ... 27 ... 29 ... 31 ... 33 ... 35 ... 37 ... 39 ... 41 ... 43 ... 45 ... 47 ... 49 ... 51 ... 53 ... 55 ... 57 ... 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>