Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Угода з Thomson Reuters; впровадження ідентифікаторів DOI; VІІ НП конференція «Наукова періодика: традиції та інновації»

Українські університети, наукові установи 

отримали доступ до електронних баз наукових даних –

інструменту для підвищення ефективності дослідницької роботи

Згідно Угоди та Меморандуму про взаєморозуміння щодо забезпечення учасників українського Консорціуму e-VERUM доступом до Core Collection платформи Web of Science компанії Thomson Reuters (включно з регіональними індексами наукового цитування Китаю, Південної Америки, Кореї, країн з перехідною економікою та Росії), а також Journal Citation Reports — бази даних наукових видань та їхніх імпакт-факторів, і Derwent Innovations Index — глобальної бази даних щодо патентів, підписаними 23 грудня 2015 року, підрозділ наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії Thomson Reuters (провідного світового постачальника аналітичної інформації для бізнесу та науки) оголосив про надання своїх флагманських інформаційних ресурсів українському Консорціуму e-VERUM, до складу якого увійшли 100 українських університетів та наукових установ:( http://everum.org.ua/News/view/17 )

Наявність у вітчизняних університетів та наукових установ можливостей користуватись визнаними професійним науковим середовищем базами даних є необхідною умовою ефективного міжнародного науково-технічного співробітництва.

За словами Максима Стріхи новим Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який було схвалено Верховною Радою України 26 листопада 2015 року, передбачено можливість надання грантів на забезпечення доступу до електронних баз наукових даних.

Максим Стріха зауважив, що університетам та науковим установам не слід забувати про забезпечення можливості доступу власних співробітників та студентів до професійних наукових інформаційних ресурсів. «В першу чергу, це має бути їхньою ініціативою, що й демонструє ідея утворення українського Консорціуму e-VERUM», - додав заступник Міністра .

Засновниками консорціуму e-VERUM є чотири організації, керівники яких стали членами Виконавчої Ради Консорціуму:

  • Асоціація «УРАН»,
  • Громадське об’єднання «ЕЛібУкр»,
  • Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського 
  • Наукова бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Передплата рішень підрозділу наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії Thomson Reuters фінансується як за рахунок власних коштів українських університетів і наукових установ, так і міжнародними спонсорами.

Рішення підрозділу наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії Thomson Reuters для доступу до провідних баз даних цитування регулярно використовують понад 7000 дослідних установ у 120 країнах із метою інформаційної підтримки своєї роботи.

 

31 березня 2016 року у Сесійній залі Великого конференц-залу НАН України відбулося розширене засідання Науково-видавничої ради (НВР) НАН України за участю почесного віце-президента компанії «Thomson Reuters» Джеймса Теста:

http://new.nas.gov.ua/UA/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=2160

Під час заходу було обговорено шляхи розвитку наукових журналів за допомогою наукометричної бази даних «Web of Science».

Участь у заході взяли понад 100 працівників наукових установ Академії – видавничих підрозділів, редакційних колегій і редакцій 50-ти наукових періодичних видань, а також працівники Видавничого дому (ВД) «Академперіодика» НАН України.

Академік НАНУ Я. Яцків наголосив, що наукові періодичні видання є необхідним елементом розвитку науки і технологій, засобом здійснення комунікації між ученими. Тому надзвичайно важливо, щоб він був добротним і передбачав якісний відбір публікацій, слугував своєрідним фільтром для псевдонаукових статей тощо. Як зазначив доповідач, в Україні статті пишуться здебільшого не для інформування громадськості про нові наукові результати, а для задоволення вимог до кількості наукових публікацій у періодичних виданнях, що необхідні для захисту кваліфікаційних робіт. З огляду на це, в нашій державі існують серйозні проблеми із власними науковими періодичними виданнями, зокрема, з їх якістю та відповідністю міжнародним стандартам.

Академік Я. Яцків також відзначив позитивні зрушення, серед яких – відчутне підвищення якості виготовлення наукових періодичних видань НАН України та приєднання академічних видань до системи користування індексами DOI. Значну роль у цьому процесі відіграє консультативна та практична допомога ВД «Академперіодика» НАН України, який розробив Концепцію формування сегмента видавничої продукції Академії в електронному середовищі.

Важливим компонентом комунікації і майданчиком для обміну досвідом між редакціями є конференція «Наукова періодика: традиції та інновації», щорічно організовувана ВД «Академперіодика» НАН України за підтримки НВР НАН України й активної участі групи науково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України.

Менеджер компанії «Thomson Reuters» із розвитку бізнесу в Україні, Білорусі та Грузії Олег Сябренко у своєму виступі наголосив на унікальній користі наукометричної бази даних «Web of Science» для видавців – у напрямі міжнародного розвитку й розвитку наукового потенціалу. Олег Сябренко розповів присутнім про те, що підрозділ наукових досліджень та інтелектуальної власності компанії «Thomson Reuters» надав свої флагманські інформаційні ресурси українському Консорціуму e-VERUM ( http://everum.org.ua/  ), до складу якого увійшли 100 вітчизняних вищих навчальних закладів і наукових установ.

Почесний віце-президент компанії «Thomson Reuters» Джеймс Теста розповів про процес відбору журналів для флагманських індексів наукового цитування (SCIE, SSCI, AHCI), які складають ключову колекцію бази «Web of Science», та до нового Індексу цитування джерел, що з’являються (ESCІ). Він зауважив, що новий індекс є частиною «Core Collection» (тобто «Основної колекції» згаданої бази).

Усі журнали ESCI проходитимуть обов’язковий, хоч і менш жорсткий відбір.

Компанія подбала про те, щоб інформація щодо цитувань журналів нової бази була доступною, проте дані цитування не сприятимуть збільшенню імпакт-факторів, а для журналів з ESCI імпакт-фактори не розраховуватимуться.

 

Дж. Теста нагадав присутнім про критерії відбору наукової періодики до наукометричної бази даних «Web of Science», серед яких:

  • наявність англомовної бібліографічної інформації (заголовок, авторське резюме, ключові слова);
  • наявність бібліографічних посилань у романському алфавіті;
  • наявність рецензування;
  • міжнародний склад редакційної ради/колегії;
  • міжнародний склад авторів;
  • регулярність і вчасність публікування;
  • дотримання «Міжнародних редакційних конвенцій» (International Editorial Conventions).

Він наголосив, що, подаючи журнали до цієї бази, необхідно подбати про англомовний контент, зокрема, про наявність статей англійською мовою, подання метаданих англійською мовою та відповідність міжнародним редакційним правилам. До того ж, слід враховувати, що, отримавши відмову, журнал може повторно подавати заявку на включення до індексів «Web of Science» не раніше, ніж за 2 роки.

Але варто пам’ятати, що якщо виданню відмовлено у включенні до одного з основних, флагманських індексів, то для нього залишається можливість одразу подавати заявку й бути включеним до ESCI.

Перед поданням потрібно перевірити відомості про видання в реєстраційній базі даних «Ulrich’s Periodicals Directory», а саме – стандартний номер періодичного видання (ISSN). Найкраще взяти окремий ISSN на електронний відповідник друкованої версії періодичного видання. При цьому необхідно враховувати, що електронна й паперова версії видань мають бути тотожними: жодні розбіжності між ними є не припустимими.

 

Рішення про включення до бази «Web of Science» ухвалюється компанією «Thomson Reuters» на підставі аналізування трьох послідовних випусків журналу, які слід надати одночасно (можна надсилати їх паперовий примірник). Мова наповнення журналу не має значення, однак вихідну інформацію видання, метадані і бібліографічні списки кожної статті необхідно дублювати англійською. Якщо журнал має online-версію, можна, не надаючи паперових примірників, долучити до заявки посилання на його Інтернет-ресурс, а в разі відтермінування викладення повного тексту статей – надіслати повні PDF-файли відповідних номерів.

Крім того, «Thomson Reuters» не вважає перешкодою наявність доцільного самоцитування.

До індексів «Thomson Reuters» можуть бути включені політематичні (мультидисциплінарні) наукові періодичні видання. Проте, на думку Дж. Теста, потрібно зважати на високий рівень конкуренції, адже мультидисциплінарними є такі видання, як, наприклад, всесвітньо відомі журнали «Science» і «Nature».

Можливим також є подання до індексів серій книг.

 

Докладніше з інформацією щодо бази «Web of Science» можна ознайомитися у презентаціях, люб’язно наданих Дж. Теста й О. Сябренком.

Презентація Джеймса Теста:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Testa_presentation.pdf

Презентація Олега Сябренка:

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/Web_of_Science_for_Ukrainian_Journals_Siabrenko_presentation.pdf

 

 

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЦИФРОВИХ ІДЕНТИФІКАТОРІВ DOI

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/DOI.pdf

З 2014 р. «Укрінформнаука» має усі необхідні повноваження для одержання та присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI, що дає можливість для організації найбільш ефективної співпраці з академічними науковими журналами.

Одним з кроків до включення у міжнародні наукометричні бази є впровадження системи надання цифрових ідентифікаторів об’єктів (The Digital Object Identifier – DOI).

DOI – це вбудоване посилання, код, який дозволяє віднайти будь-яку публікацію на будь-якому ресурсі незалежно від мови первинного посилання, чітко вказує розташування статті у мережі Інтернет, забезпечує постійний та надійний зв’язок між публікаціями.

Це гіперпосилання (шлях до публікації) є усталеним і не залежить від зміни видавця, хостінгу чи назви видання: користуючись DOI пошукач має за один крок дійти до потрібної публікації.

Надання цифрових ідентифікаторів для наукової продукції здійснюється агентством CrossRef, діяльність якого здійснює некомерційна установа – асоціація PILA (Publishers International Linking Association, Inc.). Членство в PILA є відкритим для видавців літератури наукового та професійного змісту. CrossRef здійснює управління та веде регулярно оновлювану інформаційну базу даних, що складається з оригінальних опублікованих праць, їх метаданих і цифрових ідентифікаторів, що вказують на розташування певних статей у мережі Інтернет.

Науково-видавнича рада НАН України підтримала спільну ініціативу Видавничого дому «Академперіодика» НАН України і передплатного агентства «Укрінформнаука» щодо укладання угоди з асоціацією PILA і входження до CrossRef.

У 2014 році «Укрінформнаука» стала членом PILA та резидентом CrossRef, і відтепер має усі необхідні повноваження для одержання та присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI, що дає можливість для організації найбільш ефективної співпраці з академічними науковими журналами. Установа-видавець кожного з видань НАН України може одержувати DOI, уклавши відповідну угоду з агентством «Укрінформнаука»

( http://u-i-n.com.ua/ua/news/?news_id=10 ).

 

Послуги присвоєння DOI

ПА "Укрінформнаука" пропонує послуги з присвоєння цифрових ідентифікаторів DOI. Унікальний код DOI, на відміну від бібліографічного посилання, може бути роспізнаний без помилок при пошуку в мережі інтернет. Зробивши запит на веб-сайті організації CrossRef ( www.crossref.org ) за цифровим ідентифікатором DOI, можна отримати не тільки опис статті, а й посилання на її повний текст.

 

Вимоги агентства CrossRef до веб-ресурсу наукового періодичного видання

1. Власний веб-ресурс наукового періодичного видання (журналу) повинен мати англомовний інтерфейс.

2. Сайт повинен складатися з:

– головної (візитної) сторінки журналу із зазначенням ISSN, а також вихідної інформації щодо головного редактора, редакційної колегії, політики редакційної колегії з приводу дотримання авторського права і порядку рецензування статей, наукової тематики, порядку та періодичності виходу;

– на головній сторінці повинен бути вихід на кожне число журналу — як поточне, так і архівні;

– сторінка окремого числа журналу (поточна чи архівна) повинна містити DOI, наданий цьому числу журналу в цілому (надається агентством CrossRef безкоштовно під час заповнення постатейних форм на відповідне число журналу), та мати вигляд змісту відповідного числа журналу, при цьому з кожної позиції змісту повинен бути можливим перехід на домашню сторінку окремої статті;

– домашня сторінка кожної статті містить метадані: цифровий ідентифікатор DOI цієї статті, правильний опис-посилання на цю статтю (скорочена англомовна назва журналу відповідно до ISSN, рік виходу, том, номер, сторінковий інтервал статті), прізвища авторів, назви установ, де вони працюють, назву статті, анотацію (резюме) до статті, ключові слова. За рішенням редакційної колегії може бути вміщено перехід на повнотекстову версію статті (наприклад, у форматі pdf).

 

Вимоги агентства CrossRef до веб-ресурсу книжкового видання

1. Власний веб-ресурс видавництва повинен мати англомовний інтерфейс.

2. Сайт повинен складатися з:

– головної (візитної) сторінки видавництва;

– на головній сторінці повинен бути вихід на сторінку книжкового видання;

– сторінка книжкового видання повинна містити наступні обов’язкові метадані:

Обов’язкові елементи

Серія: назва серії, том, ISBN, дата публікації (рік), видавець, цифровий ідентифікатор DOI для серії

Книга: назва книги, дата публікації (рік), ISBN (якщо ISBN відсутній, необхідно використовувати елемент ), видавець, цифровий ідентифікатор DOI для книги

Глава: цифровий ідентифікатор DOI для глави

Рекомендовані елементи:

прізвища авторів і назви установ, де вони працюють, редактор, анотацію (резюме) до книги, ключові слова, кількість сторінок (для книг), сторінки (для глав).

 

Для довідки:

Детально про корисність цих ідентифікаторів, переваги користування ними для усього масиву періодичних видань НАН України, а також про вимоги CrossRef до видань для отримання цифрових ідентифікаторів можна прочитати у статтях А.І. Радченко, Т.М. Яцків та І.О. Тихонкової у випуску 10 загальноакадемічної серії «Наука України у світовому та інформаційному просторі»:

http://www.nas.gov.ua/publications/books/series/9789660247048/Pages/default.aspx?ffn1=IssueID&fft1=Eq&ffv1=16 .

Для отримання та успішного функціонування механізму цифрових ідентифікаторів установі-видавцю необхідно створити веб-ресурс наукового журналу, відповідно до обов’язкових вимог CrossRef. З метою допомоги кожному науковому журналу НАН України у розробці власного веб-ресурсу відповідно до цих вимог ВД «Академперіодика» НАН України розробив необхідні уніфіковані технологічні рішення і готовий надати необхідні консультації та допомогу у доопрацюванні чи створенні необхідного веб-ресурсу.

 

Контактна інформація Передплатного агентства «Укрінформнаука»:

Поштова адреса: вул. Володимирська, 54, м. Київ-30, 01601

Офіс знаходиться за адресою: вул. Терещенківська, 3, кімн. 57

Тел./факс +38 (044) 288-03-46

E-mail: innovation@nas.gov.ua

Сайт: http://u-i-n.com.ua

 

14 червня 2017 року

в Києві у приміщенні Головної астрономічної обсерваторії НАН України

відбулася

VІІ Науково-практична конференція

«НАУКОВА ПЕРІОДИКА: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ».

Конференція «Наукова періодика: традиції та інновації» була організована й проведена Видавничим домом «Академперіодика» НАН України.

 

Серед основних питань, що розглядалися на конференції, було: 

•            питання  формування видавничої стратегії НАН України,

•            питання відкритого доступу в Україні і охорони авторських прав,

•            публікаційної активності вітчизняних науковців,

•            перспектив входження академічних наукових видань до наукометричних баз даних.

 

Були проведені майстер-класи з таких питань, як:

  • користування додатковими сервісами Бази даних CrossRef: CrossRef Reference Linking; CrossRef Plagiarism Check; CrossRef Publication Record; CrossRef Funding Data;
  • технічні правила верстки наукового журналу;
  • використання стандарту «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (ДСТУ 8302:2015) у наукових журналах.

 

Також у рамках конференції працювала інформаційна виставка «Періодичні видання НАН України».

 

Перелік презентацій:

1. Данілова Анна Дмитрівна, провідний інженер передплатної агенції «Укрінформнаука»

Користування додатковими сервісами Бази даних CrossRef:

   CrossRef Reference Linking;

   CrossRef Plagiarism Check;

   CrossRef Publication Record;

   CrossRef Funding Data.

2. Діденко Юлія Володимирівна учений секретар Науково-видавничої ради НАН України

Конкурс на краще книжкове видання НАН України. Правила використання грифа НАН України

3. Діденко Юлія Володимирівна учений секретар Науково-видавничої ради НАН України

Перспективи входження академічних наукових видань до наукометричних баз даних

4. Крючин А.А., Мініна Н.М., Овсієнко Л.М

Аналіз публікаційної активності вітчизняних науковців в галузі технічних наук

5. Лень Євген Георгійович д.ф.-м.н., проф.

Проблеми українського наукового видання та шляхи їх подолання

6. Анна Радченко

Оновлення вимог до наукових фахових видань України як крок до наукометричних баз

7. Анна Радченко

Про стандарт «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (ДСТУ 8302:2015)

8. Тихонкова Ірина, к.б.н.

Чому моє видання не індексується у Web of Science? На що звернути увагу, як оцінити шанси?

9. Тетяна Шендерович, провідний технічний редактор ВД «Академперіодика», Олена Вакаренко, аспірантка інституту ботаніки ім.М.Г. Холодного

Технічні правила верстки наукового журналу (основні рекомендації)

10. Академік НАН України Я.С.Яцків, Голова Науково-видавничої ради НАН України

Українська академічна періодика: Стан і перспективи

11. Яцків Тетяна Михайлівна, директор Передплатного агентства «Укрінформнаука»

Критерії оцінки наукового журналу. Цифровий ідентифікатор DOI як критерій оцінки наукового журналу

 

З презентаціями доповідей (11 тем яких подано вище), що були виголошені на конференції, можна ознайомитися тут:

http://akademperiodyka.org.ua/uk/node/188

 

Матеріали виступів опубліковані у черговому випуску загальноакадемічної книжкової серії «Наука України у світовому інформаційному просторі».

 

За інформацією Науково-видавничої ради НАН України

День української писемності; видання ФМІ НАНУ; інтерв’ю з академіком НАНУ В. Широковим про Український мовно-інформаційний фонд НАНУ

9 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства президентом  України було видано Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

  • покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
  • заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
  • стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

У Фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України виходять друком журнал "Фізико-хімічна механіка матеріалів", збірник "Відбір і обробка інформації" та рекламно-аналітичне інтернет видання "Інноваційні Технології & Обладнання". Основною мовою викладення матеріалів видань є українська.

"Фізико-хімічна механіка матеріалів" є науковим і технічним міжнародним журналом

Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України.

 Журнал був заснований в січні 1965 року.

http://www.ipm.lviv.ua/pcmm/

Цей журнал висвітлює результати досліджень і подає огляди щодо наступних проблем:

 процеси руйнування, моделі зародження й росту тріщин;

 корозійна втома, корозія під напруженням, фретинг-корозія;

 вплив середовищ, зокрема водню і радіації, низьких і високих температур;

 розрахунок на міцність і довговічність у вищеподаних умовах;

 технологія зміцнення, оптимізація структури та захист від корозії;

 неруйнівний контроль дефектності та діагностика.

Статті та короткі виклади публікуються українською, російською та англійською мовами. Англійське видання "Materials Science " (раніше "SovietMaterials Science") публікується Consultants Bureau Plenum Publishing Corporation, (Нью-Йорк, Лондон).

 

"Відбір і обробка інформації"  є міжвідомчим збірником наукових праць

 Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України.

Журнал був заснований у 1965 році.

http://vidbir.ipm.lviv.ua/

Цей журнал висвітлює результати досліджень наступних проблем:

 поля та сигнали в неоднорідних середовищах;

 математичні моделі сигналів та систем;

 обробка вимірювальної інформації;

 обробка зображень та розпізнавання образів;

 алгоритмічне та програмне забезпечення.

Статті та короткі виклади публікуються українською та англійською мовами.

 

Рекламно-аналітичне інтернет видання "Інноваційні Технології & Обладнання" створено для популяризації готових до впровадження розробок провідних вітчизняних науковців як Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, так й інших закладів НАН України.

http://metaltechcomua.blogspot.com/.

Статті та рекламні повідомлення публікуються українською мовою.

 

Мова як інформаційна система

Інтерв'ю з директором

Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

академіком Володимиром Широковим

 

Для довідки:

Національна словникова база Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (УМІФ НАНУ), відповідно до рішення Уряду, належить до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

 

— Володимире Анатолійовичу, у назві вашої наукової установи є слово "фонд". Декому це видається дивним.

— Як для наукової установи назва трохи незвична, і мені часто доводиться пояснювати, що ми не маємо ніякого стосунку до фінансових фондів. Є різні фонди, зокрема бібліотечні. А наш фонд — мовно-інформаційний. У його назві поєднуються два величні поняття — мова й інформація.

Розглядати мову як інформаційну систему — це основа нашого наукового підходу. На цьому базуються наші наукові дослідження, наша фундаментальна наука і наші прикладні застосування.

УМІФ створено 1991 року за моєї ініціативи шляхом реорганізації підрозділів двох академічних установ — Інституту мовознавства імені О.Потебні та відділення наукової інформації Інституту математики. Зі мною цю справу рухала Марія Михайлівна Пещак (на жаль, уже покійна). І з перших же днів до нас долучилася Лариса Леонідівна Шевченко — нині завідувачка відділу лінгвістики. Відділ інформатики згодом очолив Максим Вікторович Надутенко.

Мову ми вивчаємо як інформаційну систему. А оскільки переважний обсяг інформації у Всесвітній мережі функціонує у природно-мовній формі, мова в наш час перетворилася на основний технологічний інструмент, що забезпечує взаємодію людини з Мережею та людини з людиною через Мережу. Кожна держава задля свого самозбереження й розвитку в умовах жорсткої мережево-інформаційної конкуренції повинна подбати про те, щоб її мова була гідно представлена в Мережі. Україна також повинна створювати і розвивати власну високотехнологічну Національну систему лінгвістичних ресурсів. Над цим фундаментальним завданням ми й працюємо, а прикладні застосування наших досліджень концентруються у створенні систем інтелектуального опрацювання природної мови, електронних і традиційних словників…

— …якими ми також щодня користуємося. Їх інформаційний і тематичний діапазон за роки незалежності помітно розширився.

— Ваш покірний слуга є, так би мовити, фундатором серії українських словників нового покоління, яка так і називається "Словники України". Перший з них — Орфографічний словник української мови — видано 1994 року спільно з Тамарою Петрівною Гуменюк (видавництво "Довіра"). У цій серії вже майже 80 видань, причому близько двох десятків — електронні.

Електронний словник — його повна назва "Інтегрована лексикографічна система "Словники України", без перебільшення, унікальний. Якщо роздрукувати його на папері, то вийде понад 120 тис. сторінок тексту, тобто 120 томів по тисячі сторінок. Такого ні в кого немає. Коли ми це зробили (2001 р.) і виставили в Інтернет — першої ж ночі "Майкрософт" зняв у нас 800 Мбайт інформації. Через якийсь час я побачив на ринку "Петрівка" піратські копії нашого словника.

Електронним ресурсом "Словники України" онлайн (є на нашому сайті: http://www.ulif.org.ua/ ) користується весь світ. Він у вільному доступі, щодня до нього звертаються понад 40 тисяч користувачів.

— Яка доля Словника української мови у 20-ти томах?

—Як ви знаєте, 11-томний Тлумачний словник української мови був виданий у 70-х роках минулого століття. На той час він вважався вершиною української лексикографії. Але життя стрімко змінюється, і ми з академіком В.Русанівським та вже згаданою М.Пещак започаткували проект нового фундаментального тлумачного словника.

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах — це принципово нова робота. Для цього ми розробили спеціальну комп'ютерну технологію — віртуальну лексикографічну лабораторію "Словник української мови".

— У чому відмінність нового тлумачного словника у порівнянні з 11-томником?

— Відмінність дуже істотна. Насамперед розроблено теорію словника, так звану теорію лексикографічних систем. За її допомогою можна формалізувати лексикографічні структури мови. В деталі наразі не вдаватимуся — це речі суто професійні. Спочатку була побудована формальна модель словника. Одразу зауважу: ми використали й надбання, що були в 11-томнику, перевівши їх у лексикографічну базу даних. Тепер є така система, за допомогою якої наші лексикографи працюють дистанційно: будучи вдома чи в будь-якому місці земної кулі, вони можуть писати словникові статті, спілкуватися між собою і т. п. Система влаштована так, що до будь-якого елемента лексикограф має прямий доступ.

— Словник збільшився майже вдвічі. За рахунок чого — нових термінів і слів, розширилося їх тлумачення?

— Оскільки "нове життя нового прагне слова", то, звичайно, багато чого додалося, а чогось довелося позбутися. Зокрема, очиститися від марксистсько-ленінської риторики (в основному це був ілюстративний матеріал з рішень КПРС, цитат з творів класиків марксизму-ленінізму). У 20-томнику взято курс на те, щоб ширше ілюструвати мовні одиниці й явища (т. зв. ілюстративна зона), але за рахунок автентичних джерел української мови. Обсяг лексикографічного опрацювання зріс теж приблизно вдвічі. Тому що повніше описується семантика. Дуже помітно збільшилася т. зв. заромбова зона — система фразеологізмів, усталених словосполучень, термінологізмів. І значно розширилася ілюстративна зона — усі без винятку семантичні ефекти проілюстровано. Звичайно, побільшало словникових статей, розширилися значення, з'явилися нові термінологічні словосполучення. Візьмімо для прикладу слово "нано". В 11-томнику його взагалі не було, а в базі даних 20-томного словника знаходимо близько сотні термінів із цим словом.

В 11-томному налічувалося близько 134 тис. слів (словникових статей). У 20-томному — приблизно 200 тис. І це ще не вся мовна скарбниця. У нас є базовий електронний Граматичний словник української мови (теж у формі віртуальної лексикографічної лабораторії), де в реєстрі представлено понад 576 тис. лексичних одиниць. І це ще далеко не все. За оцінками академіка Д.Гродзинського, який був головою комітету з наукової термінології НАНУ, загальна кількість лише термінологічних одиниць сягає 50 млн. Це просто неосяжна кількість, якою практично неможливо користуватися без сучасного технологічного інструментарію. Ми у фонді розробили контури комп'ютерної лінгвістичної технології, яка дозволяє практично в автоматичному режимі побудувати майже всю світову терміносистему. І фактично це початок того, що я називаю системою національних лінгвістичних ресурсів України.

— Можете стисло описати, що вона собою являє?

— Традиційно вважається, що мова — це предмет мовознавства. З розвитком інформаційного суспільства мова перетворилася, як я вже зазначив, на технологію, технологічний інструмент, і від того, наскільки комп'ютерно-мережева інформаційна система "розуміє" мову, залежить її, тобто системи, ефективність. А що потрібно для того, щоб вона оперувала мовою так, як це робить людина? Для цього потрібні лінгвістичні ресурси. Насамперед електронні словники різних типів. Не тільки слів, а й словосполучень, фразеологізмів, термінологічних словосполучень. Є навіть словники, які оперують вербально невираженими структурами — наприклад словники синтаксичних структур та ін. В українській мові досить розвинена словозміна, вже побудовано близько трьох тисяч словозмінних класів. І все це в нас формально описано, кодифіковано, написано програму, яка це робить автоматично. Коли програма знайде текстове слово, вона повинна знайти, до якого класу воно належить, відновити його семантику, тобто значення і т. д. Все це вкупі становить систему лінгвістичних ресурсів. Для жодної мови світу в такому повному вигляді, як це вдалося зробити нам, системи лінгвістичних ресурсів не побудовано. Ми маємо унікальний інструмент, якого немає ніде в світі. Його назва — "Віртуальна лексикографічна лабораторія "Словник української мови".

Таку саму систему ми можемо створити й для інших мов. У нас уже є кілька десятків різних віртуальних лінгвістичних лабораторій.

Для цього, безумовно, потрібні потужні ресурси й корпусні технології опрацювання мови.

В УМІФ створено перший в Україні лінгвістичний корпус (ЛК). Його обсяг — понад 170 млн слововживань. ЛК — це сучасна експериментальна база для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та укладання лексикографічних праць нового покоління. З допомогою ЛК вже створено низку лексикографічних праць у серії "Словники України", виконано чимало лінгвістичних досліджень.

— Вийшло лише кілька томів тлумачного словника української мови. Яка перспектива виходу інших, чи вважається, що це питання не на часі?

—Вийшло шість томів. Перший було видано 2010 року. Відтоді щороку видавали по одному тому. Сьомий мав вийти наприкінці минулого року. Решта томів також є у базі даних, треба тільки відредагувати й видати. Але немає коштів. Грошей, які нам виділяють, вистачає тільки на один том у рік. Та й то накладом тисяча примірників.

До речі, 11-томник було видано накладом 30 тис. примірників. І це за тоталітарного режиму. Весь Інститут мовознавства (двісті осіб) працював над тим словником. А в нас усього 15 лексикографів. А ще ж є державне замовлення, яке ми виконуємо, інша наукова тематика. Для того щоб робити такі лінгвістичні ресурси, треба мати й відповідну структуру. Над аналогічним словником англійської мови — третім виданням Oxford English Dictionary — працюють 80 груп лексикографів і в кожній до 10 осіб.

Принагідно зазначу, що 2004 року рішенням уряду Національну словникову базу Українського мовно-інформаційного фонду було внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України. А серед цих об'єктів 20-томний словник — об'єкт номер один. Це більше, ніж наукова цінність, це один із символів держави. Так само як Державний Гімн, Герб, Прапор України.

— А чому не видано сьомого тому?

—Згідно з державним замовленням він мав вийти минулого року. Ми, як належить, оголосили тендер на друкування, за чинним законодавством у системі "Прозоро" було проведено торги. Переможцем тендера визначили ДП "Розвиток" МВС України, з яким було укладено договір на друкування сьомого тому накладом 1000 примірників. 2 грудня 2016 року УМІФ перерахував ДП "Розвиток" кошти і навіть передав йому готовий оригінал-макет. Виконавець повинен був до кінця грудня минулого року віддрукувати тираж сьомого тому словника, але нам було передано лише три сигнальні примірники. А далі все загальмувалося. Неодноразово я звертався до т. в. о. директора ДП "Розвиток" Ю.Галалу, але конкретної відповіді не отримав. Тоді я написав офіційного листа цьому т. в. о. директора. У відповідь він надіслав гарантійного листа, в якому запевнив, що наклад буде готовий до 07.03.2017. Але накладу й досі немає. Тоді я звернувся з листом до міністра А.Авакова, але отримав якусь незрозумілу відповідь. Про цю ганебну історію я розповів в інтерв'ю телеканалу "Рада", але нічого не змінилося. Невже до суду подавати?

Скільки в нас галасу навколо державної мови!.. Але ж бюрократичними засобами мовних проблем не вирішиш. Хоч скільки б законів придумували… А тим часом усе просто: мають бути всі інструменти її застосування — комп'ютерні, паперові, зроблені на найвищому рівні, і щоб це було доступно користувачам.

У нашому доробку багато різних словників. Тлумачний словник російської мови, турецької, зараз готуємо словник іспанської мови (як віртуальну лексикографічну лабораторію). Етимологічний словник української мови — це взагалі унікальний словник, створений в Інституті мовознавства імені О.Потебні. (Етимологія — розділ лінгвістики, що вивчає походження слів мови.) Знаєте, на скільки мов за цим словником має вихід українська? Більш ніж на 250. І це вдалося встановити лише завдяки тому, що у фонді було створено віртуальну лексикографічну лабораторію "Етимологічний словник української мови". Завдяки її застосуванню було побудовано повний індекс за всіма мовами, які є в цьому словникові. Отака наша мова — широка, розлога... На жаль, останній, сьомий том словника, а саме індекс за всіма мовами, лежить уже років три — академія не має коштів на видання. Якби видали сьомий том, то було б завершено надзвичайно важливий для України проект.

— УМІФ проводить логіко-лінгвістичну експертизу. Хто звертається з приводу такої експертизи і з якою метою?

— Різні організації та державні установи. Свого часу ми проводили експертизу Податкового кодексу. Це був величезний за обсягом матеріал (понад 800 сторінок) — 18 розділів і 18 груп авторів. І ми з кожною із цих груп працювали. Спочатку вони ставилися до нас трохи зверхньо, мовляв, та що ті лінгвісти… Та коли ми показали результати експертизи і вони побачили свої огріхи, то дуже нам дякували. Особливо багато плутанини було в термінології. Нині ми працюємо над експертизою документів на замовлення Генеральної прокуратури України.

Проводили лінгвістичну експертизу програм українських політичних партій, представлених в українському парламенті (2004 р.). Результати цього дослідження виявилися вельми цікавими і переконливо засвідчили, що всі програми надають перевагу суто політичним питанням і значно менше уваги насущним потребам громадян і соціальних спільнот.

Лінгвістичні експертизи — один з напрямів діяльності УМІФ (і це записано в його статуті). Майже ніхто, крім нашої наукової установи, в Україні не займається теорією цього питання. У нас уже опубліковано понад півсотні наукових робіт, розроблено методику і методологію, певне програмне забезпечення. Частину робіт ми можемо виконувати в автоматизованому режимі, особливо, коли йдеться про два тексти, які треба порівняти між собою за тими чи іншими параметрами.

Уже півтора десятка років чуємо розмови про те, що потрібно робити систему логіко-лінгвістичної експертизи нашого законодавства. Якби при розробці законопроектів задіяли нашу систему (а це нескладно, бо її системотехніка від початку орієнтована на функціонування в Інтернеті) або звернулися до наших фахівців, то не було б лінгвістичних некоректностей і термінологічних "ляпів", які нерідко трапляються в документах. Якщо ми створимо систему логіко-лінгвістичної експертизи правових актів, то підвищимо рівень нашої правової культури.

— Насамкінець запитання "не по суті". Ви пишете музику — це ваше хобі? І чому вподобали саме романс — цей призабутий жанр?

— Зрозуміло, це хобі. Я не надаю йому дуже великого значення і не вважаю себе видатним композитором. Але мелодії в моїй голові "крутяться" з самого дитинства. Останнім часом, коли з'явилася можливість записати їх на ноти й організувати виконання зі сцени, я побачив, що вони подобаються людям. Особливе враження на публіку справило виконання торік трьох моїх романсів нашим славетним співаком народним артистом України Тарасом Штондою. Зрештою, романс, або пісня, — це найпростіший жанр, тому я, як аматор, обрав саме його. Опер чи симфоній я не маю нахабства писати. Проте деякі з моїх творів уже не просто романси. Наприклад, минулого року на прохання нашого відомого дуету сестер Людмили і Галини Турчак я написав дві пісні на слова Григорія Сковороди. Вони були виконані зі сцени і сподобалися публіці. Зараз, наскільки мені відомо, їх узяв до свого репертуару Київський чоловічий камерний хор імені Л.Ревуцького. Вони зробили адаптацію для хору, і, сподіваюся, незабаром ми почуємо ці твори в хоровому виконанні. Для мене це велика честь.

 

Розмову з академіком НАНУ В. Широковим провела Лідія Суржик

Закон про освіту; щорічне стажування укр. студентів у Канаді; які можливості дає науковцям України програма Горизонт-2020.

5 вересня 2017 року Верховною Радою України 

було прийнято Закон «Про освіту».

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила: «Цей Закон – базовий, його прийняття розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, прийняття Законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», також депутати муситимуть розглянути зміни до Закону «Про вищу освіту». Прийнятий документ – це шанс для нашої системи освіти до змін, адже без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий».

Одним із нововведень закону є 12-річна середня освіта. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Як зазначила міністр освіти Л. Гриневич, щоб сформувати в дитини компетентності, коли це не тільки знання, а вміння застосовувати їх для практичних життєвих завдань, а також цінності, медіаграмотність, фінансова грамотність, критичне мислення, вміння навчатися впродовж життя, - це інші методики навчання, які потребують більше навчального часу.

Закон визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Найбільше новий Закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти Нова українська школа.

Так, відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Документ також пропонує фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, Закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

- загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу він використовуватиме для навчання щорічно.

- педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.

- держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі, що її пройшли, отримають додаткову надбавку до заробітної плати – 20%.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Коментарі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич:

http://osvita.ua/school/reform/57274/

 

Щороку, з травня до вересня, до 35 учасників з України, що пройшли відбір,

упродовж 12 тижнів стажуватимуться

під керівництвом викладачів канадських університетів.

Урочиста церемонія відкриття Програми стажування українських студентів в Канаді Mitacs Globalink Research Internship пройшла в Києві у Національному музеї Тараса Шевченка. Дослідження відбуватимуться з різних наукових дисциплін: від інженерних, технічних і математичних до гуманітарних і соціальних наук. Під час подання заявки студенти зможуть обрати до 7 дослідницьких проектів, які надають канадські вчені.

«Сьогодні Україна приєдналася до такої цікавої та корисної програми, учасниками якої вже є студенти з 9 країн світу, зокрема, Австралії, Франції, Німеччини. Програма є дуже важливою для українських студентів, адже вони зможуть отримати та покращити компетентності в дослідницькій діяльності, а також відчути чудову атмосферу та культуру Канади», – зазначив під час урочистої церемонії заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба.

Наразі програма стажування доступна в більш ніж 60 університетах Канади. Вона включає не лише роботу над спільним проектом, а й переліт, стипендію, медичне страхування, можливість відвідувати заходи з професійного розвитку тощо.

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/05/35-ukrayinskix-studentiv-zmozhut-shholita-stazhuvatis

 

Щодо українських вчених!

Нещодавно начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад нагадала про європейські дослідницькі програми.

Насамперед йдеться про Горизонт-2020 – найбільшу рамкову програму ЄС в сфері науки, дослідження та інновацій.

 

Доки в Україні триває реформа системи управління та фінансування науки, українські вчені мають багато можливостей отримувати кошти на свої проекти через європейські програми. Про це розповіла начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад в інтерв’ю платформі IDEALIST.media.

«Насамперед йдеться про приєднання до програми Горизонт-2020 – це найбільша рамкова програма Європейського Союзу в сфері науки, дослідження та інновацій. 2015 року ми стали асоційованими членами Горизонту, а раніше були в ньому просто третьою країною. Нам ця програма, зокрема, дає доступ до фінансування різних проектів українських вчених, університетів, наукових установ, бізнесу та навіть державних установ. Ми частково мали цей доступ і коли були третьою країною, але коли ми набули статусу асоційованого члена,  наш доступ до фінансових інструментів значно розширився. Передусім йдеться про інструменти фінансування бізнесових ідей», – відзначила Анна Новосад.

Як приклад вона назвала The SME Instrument, що стосується малих та середніх підприємств. Ним можуть скористатися ті, хто має чудову бізнес-ідею, але не має коштів на її реалізацію. Щоб отримати фінансування, потрібно подати заявку в програму Горизонт, і якщо проект буде відібрано, то він отримає кошти для виходу на ринок.

Загалом  Горизонт має 3 основні напрями: excellent science (фундаментальні дослідження), industrial leadership (поєднання бізнесу та науки), societal challenges (зв'язок науки з суспільством).

«Горизонт закінчується у 2020 році, і ЄС уже зараз напрацьовує нову програму. Важливо, що тепер ми можемо брати участь у формуванні як нової програми, так і наступних кіл Горизонту. Ми маємо доступ не лише до фінансування, а й до гігантської європейської мережі науковців, ми тепер майже повноправні члени цього ком’юніті. Для нас це величезна практика побудови нового формату співпраці з ЄС, перейняття кращого досвіду в процесі євроінтеграції», – наголосила очільник управління.

Вона також додала, що окрім Горизонту-2020, українські вчені можуть брати участь в інших програмах, приміром долучитися до проекту Euratom або проводити дослідження в межах організації CERN.

Нагадуємо, що наразі 66 проектів за участі українських вчених прийняті до фінансування в програмі Горизонт-2020 із загальним обсягом фінансування у майже 12млн євро.

Горизонт-2020 дає Україні не лише доступ до фінансування, а й можливість бути повноправним членом європейської наукової спільноти:

http://www.stu.cn.ua/media/files/pdf/Rekomend_Horizont_2020.pdf

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 ... 44 ... 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>