Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Всеукраїнський фестиваль інновацій, 27-28.09.2017р., Київ; законопроект МОН України щодо стартапів, який передбачатиме для них державну підтримку

27-28 вересня 2017 року 

МОН спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка та Науковим парком КНУ провели

Всеукраїнський фестиваль інновацій.

У межах фестивалю відбулися:

  • Конференція «Проблеми нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності та шляхи їх вирішення»;
  • Конкурс стартапів в сфері економічних інновацій
  • Конкурс стартапів в сфері соціальних інновацій
  • V Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та студентів з проблем інтелектуальної власності «Законодавство України у сфері інтелектуальної власності та його правозастосування: національні, європейські та міжнародні виміри».

Участь у конференції взяли представники вишів, наукових парків, інших інноваційних структур, створених ВНЗ, громадських організацій та реального сектора економіки, до сфери інтересів яких належать питання академічного підприємництва та впровадження інновацій.

Програму заходу та перелік тез доповідей, які увійшли до збірки та плануються до опублікування в електронному вигляді, можна переглянути за посиланням:

http://mon.gov.ua/activity/innovaczijna-diyalnist-ta-transfer-texnologij/transfer-texnologij/informaczijni-zaxodi.html

 

МОН розробляє законопроект щодо стартапів, який передбачатиме для них державну підтримку.

Наразі завершується перший етап з підготовки законопроекту щодо стартапів – на часі його обговорення в експертному та бізнес середовищі. Про це розповів директор департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН Віктор Шовкалюк під час Всеукраїнського фестивалю інновацій, який проходив у Києві 27-28 вересня 2017 року.

«Зараз, коли в Україні є великий потенціал для розвитку стартапів, звісно нам потрібно створювати правові засади для їх підтримки, насамперед у вишах та наукових установах. У проекті закону ми прописуємо алгоритми, які дозволять збільшити комерціалізацію українських розробок, кількість малих інноваційних підприємств, небюджетні джерела фінансування інноваційної діяльності тощо», – зазначив Віктор Шовкалюк.

За його словами, у законопроекті для стартапів передбачено встановлення нижчої податкової ставки на прибуток. Зокрема, на перші 2 роки – 30% від існуючої податкової ставки на прибуток, у третьому році – 50%, четвертому – 60%, п’ятому – 70%.

Планується також заміна внесків соціального страхування, здійснюваних за працівників, фіксованим платежем. Він має бути в розмірі 2 мінімальних внесків соціального страхування незалежно від розміру зарплати.

«У документі ми чітко визначимо, що таке стартап, яку він повинен мати історію, річний дохід, на що має бути спрямована його діяльність. Окремо ми пропишемо поняття соціального та інноваційного стартапу – яким критеріям має відповідати той чи інший проект, щоб підпадати під ці визначення», – відзначив очільник департаменту.

Під час фестивалю учасники обговорили цю та інші зміни, необхідні українському законодавству для успішного розвитку інновацій. У його межах також проходять 2 конкурси стартапів – в сфері економічних та соціальних інновацій.

Нагадуємо, що МОН уже розробив пакет законів для розвитку інновацій, що передбачає субсидії для високотехнологічних виробництв:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/06/09/mon-rozrobiv-paket-zakoniv-dlya-rozvitku-innovaczij/

З набуттям чинності нового Закону «Про освіту» МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти

25 вересня 2017р. Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ "Про освіту", прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року:

http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-ukrayini-pro-osvitu-43606

«Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої», - зазначив Петро Порошенко.

Президент особливо наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

В той же час Глава Держави підкреслив важливість неухильного дотримання при здобутті освіти  гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України.

«Україна демонструвала й надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов'язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами і є взірцем для сусідніх країн», - наголосив Петро Порошенко.

Президент також  звернувся до Міністерства закордонних справ та  Міністерства освіти – провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.

З набуттям чинності нового Закону «Про освіту» МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти. Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі освітян з Президентом України Петром Порошенком.

«Новий Закон «Про освіту» – це закон нових можливостей для усієї освіти в Україні від дошкілля і до освіти дорослих. Сьогодні для нас в цьому законі дуже важливою нормою є створення мостів між системою освіти і ринком праці, тому що освіта покликана створити можливості для розвитку особистості, підняти людський потенціал у країні і розвивати, відповідно, економіку України. Це стосується як професійної, так і вищої освіти. Ми вперше в цьому законі даємо інституційний майданчик, в межах якого сучасні професійні стандарти трансформуватимуть в освітні», – зазначила Лілія Гриневич.

«Новий закон дає цілий спектр нових можливостей, зокрема, для розвитку позашкільної освіти. Наприклад, діти, які навчаються у музичних школах, спортивних гуртках, зможуть перезараховувати свої здобутки та не відвідувати відповідні уроки у школі за домовленістю між батьками та керівництвом закладу», – додав Павло Хобзей.

Разом із проектами нових законів «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих» та «Про дошкільну освіту» також розроблятимуться зміни до Закону «Про вищу освіту».

«Сьогодні, із набуттям чинності нового Закону «Про освіту», МОН розпочинає широкомасштабну діяльність з оновлення законодавства в усіх сферах освіти. У сфері вищої освіти нам важливо нарешті розвинути незалежну оцінку якості вищої освіти, через яку абітурієнти, суспільство зможуть побачити реальну картину – які виші справді дають якісну освіту, а які, на жаль, не можуть зараз це зробити. Цього року ми провели вперше незалежне вступне випробування на магістратуру з «Права». Сьогодні у нас 350 ВНЗ готують бакалаврів «Права». Трохи згодом ми представимо результати і покажемо, наскільки якісно кожен із закладів готує студентів у цій сфері. Виходячи з цих результатів ми маємо переконливі аргументи на користь розробки реальних механізмів оцінки незалежної якості вищої освіти», – додала Міністр.

Лілія Гриневич також відзначила, що лише прийняття закону не достатньо, адже жодна реформа не зможе відбутися без активної участі професійних спільнот.

«Шановні колеги, реформи відбудуться тільки через вас – тих, хто своєю щоденною працею чи з різних рівнів управління, чи з різних аудиторій та класних кімнат працює з дітьми, учнями, вихованцями та студентами. Саме тому однією з ключових новел закону є підняття соціального статусу педагогічних працівників. Ми вже цього року підвищили зарплату педагогічним працівникам на 50%, а з наступного року підвищимо ще на 25%», – розповіла Міністр.

Нагадуємо, що Лілія Гриневич під час зустрічі з Міністром національної освіти Румунії Лівіу Марьян Попом наголосила, що МОН готове обговорювати імплементацію мовної статті Закону «Про освіту», а текст статті відправить на розгляд Венеціанської комісії.

Нацрада науки і технологій зосередиться на запуску Нацфонду досліджень, атестації наукових установ та впорядкує правила отримання наукових ступенів

Нацрада науки і технологій зосередиться на запуску Нацфонду досліджень, атестації наукових установ та впорядкує правила отримання наукових ступенів.

Запуск Нацфонду досліджень, нового алгоритму атестації наукових установ та впорядкування правил присудження наукових ступенів – такими будуть пріоритети роботи Національної ради з питань розвитку науки і технологій на найближчі півроку. Ці питання обговорювали під час наради Міністра освіти і науки, голови Адміністративного комітету Нацради Лілії Гриневич з представниками Наукового комітету Нацради.

«Нам потрібно запустити Національний фонд досліджень за новими правилами. Закон покладає саме на Національну раду розробку положення про Нацфонд. Лише після затвердження цього документу можна буде сформувати його Наукову раду, Дирекцію та обрати керівництво, що сукупно дозволить започаткувати роботу фонду», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що саме на Національний фонд покладаються великі надії, коли говорять про реформу системи фінансування науки. Його головною функцією буде грантова підтримка наукових досліджень і розробок, як для окремих вчених, так і дослідницьких університетів, наукових центрів, лабораторій.

Під час наради також йшлося про те, що вже наступного року Нацрада має почати виконувати одне з найважливіших своїх завдань – готувати та вносити рекомендації щодо загальних обсягів фінансування наукової та науково-технічної діяльності з держбюджету. Не менш важливо знайти правильну пропорцію розподілу коштів між базовим та конкурсним фінансуванням наукових досліджень. Отже, пропозиції до держбюджету на 2019 рік мають бути підготовлені з урахуванням рекомендацій Нацради.

«Важливо розуміти, що коли ми говоримо про збільшення фінансування науки, то у нас виникає одна проблема – з доведенням ефективності використання коштів. На жаль, сформувалася певна суспільна недовіра, яка трансформується у небажання вкладати кошти у неефективні суспільні інститути. Нам необхідно показати, як ми будемо змінювати управління в науці, визначати пріоритетні для держави дослідження, узалежнювати фінансування з показниками діяльності наукових установ. Коли була розширена зустріч Прем’єр-міністра з представниками наукової спільноти, то Володимир Гройсман чітко пояснив: держава готова збільшити фінансування науки, але якщо буде представлено реальний план змін від головних стейкхолдерів, які одержують найбільші обсяги бюджетної підтримки», – розповіла Лілія Гриневич.

Стосовно ж нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, то він був затверджений Кабміном 19 липня цього року. Цей документ передбачає, що оцінювати результати діяльності наукових установ будуть незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки будуть нарощувати обсяги підтримки.

Нині у МОН працює робоча група з підготовки методики та критеріїв оцінювання наукових установ, до якої також домовилися долучити членів Наукового комітету Нацради.

Для впорядкування процесу присудження наукових ступенів в Нацраді буде створено окрему робочу групу. Вона має напрацювати єдиний системний документ щодо правил здобуття вчених ступенів.

Нагадуємо, що 20 вересня 2017 року під час засідання Комітету ВРУ з питань науки і освіти йшлося про те, що для запуску Нацфонду досліджень та виконання міжнародних зобов’язань у сфері науки, зокрема перед НАТО, у проект бюджету на 2018 рік потрібно закласти додаткові кошти:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/09/20/komitet-vru-na-2018-rik-potribno-zaklasti-bilshe-koshtiv-na-nauku/ .

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 ... 73 ... 75 ... 77 ... 79 ... 81 ... 83 ... 85 ... 87 ... 89 ... 91 ... 93 ... 95 ... 97 ... 99 ... 101 ... 103 ... 105 ... Вперед >>