Основні напрями наукових досліджень ФМІ


Оголошення


Новини


Максим Стріха про Національну раду з питань розвитку науки

 

Нинішнього року запрацюють Національна рада з питань розвитку науки і технологій і Національний фонд досліджень. Створення двох установ передбачено новим законом України про науку і науково-технічну діяльність. Зараз в Україні у сфері освіти існує низка нагальних проблем. Діяльність створених організацій має вирішити ключові завдання у галузі науки.

'Скрізь у світі науку підтримують. Вона - найпотужніший стимул для підвищення рівня національної економіки. У нас владні еліти ставляться до науки, як до якоїсь чергової витратної сфери. Сподіваюся, що створення цих органів змінить ситуацію на краще', - розповідає Gazeta.ua заступник міністра освіти Максим Стріха.

Цього року запрацюють два нові органи в науковій галузі України. Це Національна рада з питань розвитку науки і технологій і Національний фонд досліджень.

- В Україні наприкінці 2015-го ухвалили новий закон про науково-технічну діяльність. Він дав зелене світло певним змінам у нашій науковій сфері. Перші зміни - це створення цих дуже необхідних для нашої науки органів.

Розкажіть детальніше про Національну раду з питань розвитку науки і технологій.

- Фактично у нашій країні немає органу, який би повністю контролював наукову сферу. Є окремо Національна академія, різні галузеві академії, Міністерство освіти. Але всієї національної науки фактично ніхто не координує. Саме тому створено орган, який візьме на себе ці функції. Національна рада з питань розвитку науки і технологій - це структура, яку очолюватиме особисто прем'єр-міністр України. Вона фактично координуватиме всю діяльність на науковому полі.

Хто входитиме до Ради? 

- Вона сформована з двох палат по 24 особи. Одна з них - адміністративний комітет. Він складатиметься з представників органів влади, які мають у своєму розпорядженні наукові установи і науково-галузеві академії. Друга палата складатиметься з представників громадськості. Це призведе до виникнення діалогу. З одного боку це діалог між науковою громадськістю і владою. З іншого - між частинами влади.

Формування такого органу - доволі складна процедура. Конкурс проводитиме Ідентифікаційний комітет. Його сформують з дев'яти провідних учених: трьох українських і шістьох світових навколонобелівського рівня. 

Яка 'місія' Національного фонду досліджень? 

- Це незалежний фонд, який фінансуватиме науку на грантовій основі. У нас зараз є так зване базове фінансування науки. Воно фактично є поганим соцзабезпеченням у галузі науки. Але це фінансування, на жаль, не передбачає фінансування самої наукової діяльності. Тобто грошей не вистачає на закупівлю нових матеріалів чи приладів. А сучасна наука без цього не дієздатна. Отже ми сподіваємося, що саме фонд дасть нашій науці таку мобільність. Він дозволить фінансувати проекти. А це у свою чергу допоможе молоді функціонувати і лишатися в науці.

Звідки у Фонд надходитимуть кошти? 

- Основний органом, який фінансуватиме фонд, це держава. Скрізь у світі держава фінансує свою науку. На жаль, у них це роблять краще, ніж у нас. Важливо, щоб були програми співфінансування наукових досліджень з боку бізнесу. Мова йде про прикладні дослідження, технологічні розробки. А от фінансування фундаментальних досліджень - обов'язок держави. У цивілізованих країнах світу держава цього почесного обов'язку ніколи не зрікається. Без фундаментальної науки не буде прикладної.

На якому рівні зараз фінансування української наукової галузі? 

- Фінансування науки зараз на злиденному рівні. Минулого року загальне фінансування становило менш як 4 мільярди гривень. І це за всіма головними розпорядниками - академії, університети тощо. А якщо перейти на євро - то цифра близько 140 мільйонів євро. Це показник якоїсь невеликої європейської держави рівня Литви. У світі, як правило, один великий університет має більший бюджет на науку, ніж уся українська наука.

Скажіть, які ще проблеми має сучасна українська наука?

- Україна успадкувала від часів СРСР розвинуту наукову систему. Водночас вона добре працювала в умовах планової радянської економіки, але не зараз. Тоді Академія наук УРСР була дуже високостатусною організацію, яка добре взаємодіяла з тодішньою владою. Наукові розробки використовували чи не в усіх галузях промисловості та виробництва. Якщо не брати до уваги гуманітаристику, яка була під впливом ідеологічного диктату, то в усьому іншому ми мали дуже потужну науку. Але ця система фактично залишилася незмінна, хоча сильно змінилися умови. Впродовж останніх років наша наука перебувала у стані, далекому від благополучного. На це є декілька причин: хронічне недофінансування, зниження статусу наукової праці, відплив науковців, особливо молодих, в інші види діяльності або за кордон. І за тим всім стояла держава, яка науку перестала вважати чимось серйозним.

Як може змінити ситуацію членство України в Рамковій програмі - Європейського Союзу з досліджень та інновацій 'Горизонт 2020'?

- Перш за все 'Горизонт' - це гроші. І це дуже важливо. Ми, заплативши внесок обсягом близько 5 мільйонів євро, отримали звідти близько 11 мільйонів євро. Ми в плюсах завдяки тому, що європейці запропонували нам гарні умови членства. Крім того, це органічний спосіб змінити наш науковий ландшафт, ієрархію в системі науки. Природним шляхом на центральні ролі в науці висунуть тих людей, які найуспішніші у міжнародних дослідницьких проектах.

'Горизонт' - це спільні проекти. Там ніколи не може отримати грант суто український колектив. Це проект, до якого входить Україна і ще як мінімум дві держави-учасниці. Наша стратегія успішна тоді, коли ми кооперуємося з європейськими державами. Насамперед - Німеччина, Франція і Британія. Співпраця з такими велетами на світовій науковій карті дуже сильно динамізує нашу науку.

А чи не сприятиме така 'кооперація' відтоку наукових кадрів з України? 

- Наука - річ мобільна. Важливо, щоб люди мандрували в обох напрямках, щоб хтось їхав за кордон і хтось повертався до нас. І тоді все буде гаразд. Наша проблема зараз, що цей рух в одному напрямку. Але ми не зможемо поставити знову залізну завісу. Єдиний спосіб боротися з 'витоком мізків' - створювати нормальні умови у себе вдома, щоб люди хотіли працювати тут теж. Звісно, якась частина людей для своєї роботи шукатиме найкращі лабораторії у світових вузах. Але важливо, щоб вони не переривали зв'язків з Україною, нашою науковою діаспорою. От тоді все буде гаразд.

Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень (CERN)

 

Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень.  Керівник  постійного  представництва  України  при  відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Ю. Клименко передав лист про нотифікацію Угоди між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень Генеральному директору CERN Ф. Джанотті 5 жовтня у Женеві.

Статус  асоційованого  члена  CERN  дає  унікальну  можливість  для українських учених отримувати досвід участі у передових дослідженнях, працювати  в  CERN у  ролі співробітників  та  брати  участь  у  програмах розвитку кар’єри.  Також  це  розширить  доступ  до  проектів  та  освітніх програмам CERN, сприятиме підвищенню ефективності наукових розробок і підготовки наукових працівників вищої кваліфікації.  

Уже з 1 жовтня 2016р. науково-дослідні установи та підприємства України можуть  брати  участь  у  тендерах  CERN  та  отримувати  замовлення  на виготовлення високотехнологічного обладнання. Це дасть змогу українським промисловцям конкурувати за контракти із CERN, відкриє можливості для промислового співробітництва у сферах сучасних технологій.

З огляду на вагомий науковий потенціал нашої держави, Україні було запропоновано унікальну форму співпраці – вона стала одним з асоційованих членів CERN, а тому платитиме значно менші внески, ніж 22 держави-члени організації. При цьому Україна може брати участь в усіх формах наукового співробітництва, які можливі для членів CERN. 

Угоду було підписано ще у 2013 р., а ратифіковано Верховною Радою України в 2014 р. Однак нотифікувати Угоду було неможливо, оскільки в України  не  було  коштів,  потрібних  на  сплату  відповідного  внеску.  До бюджету на 2016 р. було закладено витрати на сплату внеску в розмірі 250 швейцарських франків, що дало змогу нотифікувати Угоду з 1 жовтня 2016 р.

Які є зміни у нових вимогах до оформлення дисертацій

 

МОН України

спростило вимоги до оформлення списку використаних джерел в дисертації;

унормувало питання використання мов при написанні роботи;

додало до структури дисертації анотацію.

Такі зміни передбачені наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2017 року № 40

(зареєстрованого в Мін’юсті 3 лютого 2017 р. № 155/30023).

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0155-17

Більш простими стають вимоги до оформлення списку використаних джерел в дисертації.

Зокрема, на вибір можна використовувати Національний стандарт України

«Інформація та документація. Бібліографічна посилання. Загальні положення та правила складання. ДСТУ 8302:2015»

http://lib.pu.if.ua/files/dstu-8302-2015.pdf

 або один із стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, які є загальновживаними в зарубіжній практиці оформлення наукових робіт.

Нагадаємо, що про правомірність використання нового стандарту

ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»

замість стандарту

ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання» (ГОСТ 7.1—2003, IDT)

йшла мова на практичному семінарі

«Міжнародний реєстр науково-інформаційних матеріалів база даних CrossRef: можливості та переваги», що відбувся 23 листопада 2016 р. у Києві,

організований спільно ВД «Академперіодика» НАН України та Передплатним агентством «УКРІНФОРМНАУКА»

(доповідь Радченко А.І. «Про новий стандарт «Бібліографічне посилання. загальні положення та правила складання» (ДСТУ 8302:2015)»).

http://u-i-n.com.ua/ua/news/?news_id=25

 Нагадуємо також, що ВД «Академперіодика» НАН України випущено в світ методичні рекомендації та змінено вимоги до оформлення використаних джерел у пристатейних переліках посилань і списках літератури до книжкових видань відповідно до нового Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання», який набув чинності 1 липня 2016 року.

<< Назад ... 2 ... 4 ... 6 ... 8 ... 10 ... 12 ... 14 ... 16 ... 18 ... 20 ... 22 ... 24 ... 26 ... 28 ... 30 ... 32 ... 34 ... 36 ... 38 ... 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 ... 61 ... 63 ... 65 ... 67 ... 69 ... 71 Вперед >>